Ухвала

від 13.11.2024 по справі 490/5506/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/5506/22 13.11.2024

н\п 1-кс/490/4404/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5506/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його можливої конфіскації за вироком суду, а саме на:

- 1/9 частки житлового будинку та прибудинкових споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування клопотання вказано, що слідчим відділом УСБ України в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22022230000000265 від 25.07.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

24.10.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Санкція ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна, тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 .

Розгляд клопотання просив здійснювати за відсутності підозрюваної з метою забезпечення його арешту відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК України.

У судове засідання слідчий не з`явилася.

Вивчивши доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його підставність, наявність ризику відчуження майна задля уникнення можливої його конфіскації як покарання в разі прийняття ймовірного рішення про призначення відповідного покарання за результатами розгляду кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, наявні підстави для розгляду клопотання про накладення арешту на майно без повідомлення підозрюваної, що не позбавляє вказаних осіб в подальшому на звернення до суду з відповідними клопотаннями в разі задоволення клопотання про накладення арешту на нерухоме майно.

Як встановлено з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України, за наступних обставин.

Так, згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі - рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено. 24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України. 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України. З метою протидії збройній агресії у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.

З 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф. Статтею 73 Конституції України, визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України. 15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною» першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум". Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом. Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України. Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.

У березні 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), громадянин України, матеріали відносно якого виділено в інше кримінальне провадження, перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці рф окупували АДРЕСА_1 та продовжують окупаційну діяльність на території України, обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади - військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі - окупаційна ВЦА Херсонської області).

Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області приєднанням частини території України до рф, умисно на виконання вимог військово-політичного керівництва рф у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у липні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) так званий голова ВЦА в Херсонській області (досудове розслідування кримінальних правопорушень відносно якого проводиться у інших кримінальних провадженнях) як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора на підставі звернення незаконної так званої громадської організації публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу російської федерації тимчасово окупованої території Херсонської області. В липні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), з метою організації та проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з питання її приєднання до російської федерації, указом так званого голови ВЦА Херсонської області № 245-р від 22.07.2022 створено виборчу комісію Херсонської області у складі семи осіб, склад якої він затвердив. Цим же указом визначено, що виборча комісія Херсонської області є органом влади, входить у склад ВЦА Херсонської області та є розпорядником бюджетних коштів.

На виконання зазначеної вище злочинної мети, у першій половині вересня 2022 року (конкретне місце та час органом досудового розслідування не встановлено) керівництвом окупаційної ВЦА Херсонської області, до складу якої входили особи, матеріали відносно яких виділено в інше кримінальне провадження, а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, сформовано і затверджено склад та забезпечено і організовано роботу «дільничної виборчої комісії», яка діяла на території Суворовського району м. Херсон Херсонської області.

У свою чергу, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у невстановлені дату та час, але не пізніше 23 вересня 2022 року, прийняла пропозицію інших невстановлених на даний час осіб, матеріали відносно яких виділені у окреме провадження, та добровільно, без примусу, з корисливих мотивів та метою отримання грошової винагороди, увійшла до складу вище вказаної незаконно створеної так званої «дільничної виборчої комісії» обійнявши посаду так званого «члена комісії».

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами (щодо яких триває досудове розслідування), будучи проросійськи налаштованою, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у складі мобільної групи так званої «дільничної виборчої комісії», перебуваючи на площі біля центрального входу до Центрального ринку м. Херсон здійснювала прийом виборців, видавала виборцям бюлетені для голосування, перевіряла виборців відповідно до наявних списків мешканців міста Херсон.

В подальшому, 27 вересня 2022 року так звана «виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф. Внаслідок вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_5 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу рф.

Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Підозра на даній стадії досудового розслідування є обґрунтованою та підтверджена зібраними матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_5 з 17.12.2018 володіє на праві спільної часткової власності 1/9 частки житлового будинку та прибудинкових споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч.2ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Виходячи із даних матеріалів кримінального провадження, на цьому етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою виконання завдань кримінального провадження, так як незастосування арешту в даному випадку може призвести до зникнення вказаного майна, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить їй на праві спільної часткової власності, а саме:

- 1/9 частки житлового будинку та прибудинкових споруд за адресою: АДРЕСА_1 ,

шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.

Слідчий суддя ОСОБА_1