Постанова

від 12.11.2024 по справі 199/8/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7881/24 Справа № 199/8/24 Суддя у 1-й інстанції - СПАЇ В. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горобець Юлії Володимирівни на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те що, він є власником гаражу№ НОМЕР_1 загальною площею 21,7 кв.м та гаражу№ НОМЕР_2 загальною площею 21,7 кв.м, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мельником О.І. Право власності на вказане майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказаними гаражами незаконно заволодів та користується відповідач ОСОБА_2 , який на пропозиції позивача звільнити гаражі не реагує, створюючи тим самим позивачу перешкоди у реалізації належного йому права власності. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд усунути йому перешкоди у користуванні гаражем№ НОМЕР_1 загальною площею 21,7 кв.м та гаражем№ НОМЕР_2 загальною площею 21,7 кв.м, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мельником О.І., шляхом зобов`язання ОСОБА_2 звільнити зазначені гаражі.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном. Судові витрати віднесено на рахунок позивача.

В апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_1 адвокат Горобець Ю.В. просить рішення суду від 20 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горобець Ю.В. залишити без задоволення, рішення суду від 20 травня 2024 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просив суд усунути йому перешкоди у користуванні гаражем№ НОМЕР_1 загальною площею 21,7 кв.м та гаражем№ НОМЕР_2 загальною площею 21,7 кв.м, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мельником О.І., шляхом зобов`язання ОСОБА_2 звільнити зазначені гаражі, посилаючись на те, що він є власником вказаного нерухомого майна, а відповідач незаконно заволодів та користується ним та на його пропозиції звільнити гаражі не реагує, створюючи тим самим йому перешкоди у реалізації належного йому права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.4, 5 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч. 1ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зіст.328ЦК Україниправо власностінабувається напідставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до норми ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Нормою ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Статтею 182 ЦК України передбачено право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі (ч. 1 ст. 5 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

Відповідно дост.128ЦК УРСРправо власності(правооперативного управління) у набувачамайна задоговором виникаєз моментупередачі речі,якщо інше не передбаченозаконом абодоговором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Згідно зі ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно дост.227 ЦКУРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бутинотаріально посвідчений,якщо хочаб однієюз сторінє громадянин. Недодержанняцієї вимогитягне недійсність договору (стаття 47 цьогоКодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Стаття 227 ЦК УРСР вимагає нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу саме житлового будинку. Тож формальних підстав поширювати її положення на відчуження гаража немає (крім дарування, адже в цьому випадку діє ч.3 ст.244 ЦК УРСР, відповідно до якої до договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила ст.227 цього кодексу).

У справі встановлено, рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2185 від 21 жовтня 1989 року Про дозвіл фірмі ОКС проектування та будівництва тимчасових залізобетонних збірних гаражів по вул. Прапорній (Амур-Нижньодніпровський район) у межах землекористування замовника надано дозвіл ОКС проектування та будівництва тимчасових залізобетонних збірних гаражів по вул. Прапорній (Амур-Нижньодніпровський район) у межах землекористування замовника (а.с.110).

Розпорядженням голови Дніпропетровської міської ради І.Куліченка №1040р від 17 жовтня 2001 року Про присвоєння адреси гаражам ТОВ фірми будівництва житла ОКС код ЄДРПОУ 13451773 в Амур-Нижньодніпровському районі гаражам присвоєно такі адреси: гаражі по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а.с. 111).

На підставі договору купівлі-продажу, укладеного у простій письмовій формі, №36 від 18 вересня 2003 року, який був укладений між продавцем ТОВ БК ОКС в особі директора ОСОБА_3 , та покупцем (відповідачем ОСОБА_2 ), продавець зобов`язався передати покупцю гаражні бокси, а покупець зобов`язався прийняти їх та оплатити на умовах цього договору та виконати роботи по внутрішньому оздобленню. Автогаражі зі збірного залізобетону розміром 4 х 6 м №№10, АДРЕСА_4 . Згідно вказаного договору сторони обумовили, що кількість гаражів 2, договірна ціна за одиницю продукції - 13 300 грн., загальна договірна ціна за продукцію 26 600 грн. (а.с. 61).

На підставі акту прийомупередачі гаражів за договором купівлі-продажу №36 від 18 вересня 2003 року продавець передав у власність, а покупець прийняв два гаражі № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , які виготовлені зі збірного залізобетону, розміром 46 м, які розташовані поблизу будинку АДРЕСА_5 . Загальна договірна ціна цих гаражів складає 26600 грн. Цей акт підписаний між директором ТОВ БК ОКС ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.62).

17 листопада 2003 року у листігарантії до договору №36 купівлі-продажу директор СК ОКС ОСОБА_3 запевнив, що ТОВ БК ОКС зобов`язується оформити необхідну документацію на гаражні блоки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , які встановлені біля житлового будинку АДРЕСА_5 ) та продані компанією громадянину ОСОБА_2 . Після отримання дозволу на введення в експлуатацію зазначених гаражів та наявність документації, БК ОКС проведе переоформлення гаражів на громадянина ОСОБА_2 (а.с. 63).

25 березня 2003 року ОСОБА_2 внесено за договором купівлі-продажу №36 від 18 вересня 2003 року грошові кошти в сумі 26600 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с. 64).

21 квітня 2009 року ОСОБА_2 звертався до ТОВ БК ОКС в особі ОСОБА_1 з проханням повідомити, коли будуть оформлені придбані ним гаражі згідно договору купівлі-продажу від 18 вересня 2003 року, оскільки пройшло 6 років обіцянок, що гаражі будуть узаконені (а.с. 68).

28 квітня 2009 року у гарантійному листі ТОВ БК ОКС за підписом ОСОБА_3 повідомило ОСОБА_2 про неможливість оформлення у законному порядку куплені ним гаражні блоки (договір купівлі-продажу №36 від 18 вересня 2003 року), які встановлені біля житлового будинку АДРЕСА_5 ), оскільки на вказаний період часу БК ОКС займається підготовкою документації на всі гаражні блоки, які встановлені біля будинку АДРЕСА_1 , та після вводу в експлуатацію гаражів і отримання на них документів БК ОКС переоформить гаражі № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 на ОСОБА_2 (а.с. 69).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вбачається, право власності на гаражі наземні загальною площею 238, 7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , 12 жовтня 2016 року було зареєстровано за ТОВ фірма по будівництву житла ОКС. Підстава виникнення права власності: Декларація про готовність до експлуатації обєкта серія та номер №ДП 142162631761, виданої Департаментом Державної архітектурнобудівельної інспекції у Дніпропетровській області 19 вересня 2016 року; розпорядження Дніпропетровської міської ради від 17 жовтня 2001 року за №1040. Кількість гаражів не зазначена (а.с.7).

14 лютого 2017 року ОСОБА_2 на рахунок ТОВ БК ОКС сплатив 26600 грн. на виконання договору купівлі-продажу №36 від 18 вересня 2003 року (а.с. 70).

24 березня 2017 року між ТОВ фірма по будівництву житла ОКС в особі представника Н.Шталюк та ОСОБА_1 було укладено договір купівліпродажу гаражів наземних, відповідно до умов якого продавець в особі представника передає у власність покупця майно, а покупець приймає майно і сплачує за нього обговорену грошову суму. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мельником О.І. (реєстр 198) (а.с.8, 9).

За цим договором відчужені гаражі наземні загальною площею 238,7 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , гаражі №№ НОМЕР_5 (а.с. 8 9).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24 березня 2017 року вказані гаражі належать продавцю ТОВ фірма по будівництву житла ОКС на праві приватної власності на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ДП 142162631761, виданої Департаментом Державної архітектурнобудівельної інспекції у Дніпропетровській області 19 вересня 2016 року; розпорядження Дніпропетровської міської ради від 17 жовтня 2001 року за №1040, технічного паспорту, виданого ТОВ ЗЕМКОМ ДНІПРО 01 вересня 2016 року, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1055783812101, право власності зареєстровано за №16917317, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мельником О.І. 18 січня 2018 року за №78334002 (а.с. 7, 8).

Згідно Витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 27 жовтня 2021 року містить відомості про те, що гаражному боксу № НОМЕР_2 площею 21,7 кв.м за адресою АДРЕСА_1 адреса згідно експериментального порядку не присвоювалася (а.с. 11).

Згідно Витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 28 жовтня 2021 року містить відомості про те, що гаражному боксу № НОМЕР_1 площею 21,7 кв.м за адресою АДРЕСА_1 адреса згідно експериментального порядку не присвоювалася (а.с. 14).

З Витягуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюправ таїх обтяжень,індексний номерякого 83309264, датата часформування якого24березня 2017року, вбачається,об`єкт нерухомогомайна,яким єгаражі наземніза адресою АДРЕСА_1 ,опис об`єктанерухомого майнагаражі №1-11загальна площа238,7кв.м,має індекснийномер 1055783812101,зареєстровано правовласності запозивачем ОСОБА_1 .Підстава внесеннязапису рішенняпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень,індексний номер34432170від 24березня 2017року,яке прийнятодержавним реєстратором приватнимнотаріусом Дніпровськогоміського нотаріальногоокругу МельникомО.І.,підстава виникненняправа власності-договір купівлі-продажусерія таномер 198,виданий 24березня 2017року приватнимнотаріусом Дніпровськогоміського нотаріальногоокругу МельникомО.І. (а.с. 6).

Позивачем було надано копії технічних паспортів на гараж № НОМЕР_1 та на гараж № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 , з яких вбачається, що технічні паспорти були виготовлені 06 жовтня 2021 року, тобто після придбання позивачем гаражів (а.с.17-27).

У письмовій пропозиції від 14 квітня 2023 року ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_2 негайно звільнити гаражі № НОМЕР_1 та №2 або укласти договір оренди або купівлі-продажу по ціні, яка існує на теперішній період часу (а.с. 101).

У листі на ім`я ОСОБА_1 , який відправлений поштовим звязком 25 вересня 2023 року, ОСОБА_2 повідомив, що згідно пропозиції ОСОБА_1 , яка надіслана письмово, він згоден нотаріально укласти з ним договір купівлі-продажу автогаражів №1 та АДРЕСА_6 згідно домовленості (а.с. 71).

У відповіді від 25 вересня 2023 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що згідно його пропозиції він згоден укласти договір купівлі-продажу автогаражів №1 та 2, розташованих за адресою АДРЕСА_7 , згідно їх домовленості (а.с. 102).

Звернувшись до суду із цим позовом у грудні 2023 року, ОСОБА_1 просив суд усунути йому перешкоди у користуванні гаражем№ НОМЕР_1 загальною площею 21,7 кв.м та гаражем№ НОМЕР_2 загальною площею 21,7 кв.м, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , що належать йому на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мельником О.І., шляхом зобов`язання ОСОБА_2 звільнити зазначені гаражі, зазначаючи про те, що ОСОБА_2 без правових підстав займає саме вказані гаражі (а.с.1, 2).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, 24 березня 2017 року за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно - гаражі за адресою АДРЕСА_1 , опис об`єкта нерухомого майна гаражі №1-11 загальна площа 238,7 кв.м.

Гаражному боксу№2площею 21,7кв.мза адресою АДРЕСА_1 та гаражному боксу№ НОМЕР_1 площею 21,7кв.мза адресою АДРЕСА_1 , кожному окремо, адреса не присвоювалася (а.с. 11-13, 14-16).

Також усправі встановлено,що безпосередньокожному із11гаражів,розташованих за адресою АДРЕСА_1 , власником яких є позивач, адреса у встановленому законом порядку не присвоювалася.

У справівстановлено, тавідповідач ОСОБА_2 у судовомузасіданні вапеляційному суді15жовтня 2024року пояснив,що на теперішній період часу він користується двома гаражами за адресою: АДРЕСА_1 , і зазначає, що нумерація цих гаражів, якими він користується гараж № НОМЕР_3 та гараж № НОМЕР_4 , та він придбав ці гаражі на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у простій письмовій формі, №36 від 18 вересня 2003 року.

Позивач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна 11 гаражів №1-11 загальною площею 238,7 кв.м, на підставі договору купівліпродажу гаражів наземних від 24 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мельником О.І., що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, Прапорна, 3-Д.

Безпосередньо кожному із цих 11 гаражів адреса у встановленому законом порядку не присвоювалася.

Відповідач на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у простій письмовій формі, №36 від 18 вересня 2003 року, придбав автогаражі 4 х 6 м №№ НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 . Вказані гаражі №№10, 11 відповідно до вказаного договору відповідач придбав у забудовника - ТОВ БК ОКС.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів та матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно займає та користується двома належними позивачу гаражами, а саме: гаражем № НОМЕР_1 та гаражем № НОМЕР_2 , розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном за недоведеністю.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального та процесуального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог позивача в повному обсязі є безпідставними та спростовуються наявними доказами у справі.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди із рішенням суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката ГоробецьЮлії Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді М.О.Макаров

О.В.Свистунова