Рішення
від 10.10.2024 по справі 307/1078/22
ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1078/22

Провадження № 2/307/235/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М. М., за участю секретаря Ваш Е.О., відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Варги Д. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державна інспекція архітектури та містобудування у Закарпатській області, Державний реєстратор Тячівської міської ради Закарпатської області Довгуник Василь Михайлович, Відділ у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно, про визнання незаконним рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області "Про передачу земельних ділянок у приватну власність", про визнання незаконним набуття права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, про визнання незаконним набуття права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, про витребування із чужого незаконного володіння житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Державний реєстратор Тячівської міської ради Закарпатської області Довгуник Василь Михайлович, Відділ у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок, загальною площею 195, 9 кв. м., житловою площею 54,9 кв. м., який складається з житлового будинку - А1, господарської будівлі - Б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, вбиральні - Д, воріт, огорожі - № 1-4, колодязю - № 5, вимощення - 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , про визнання незаконним рішення 11-ої сесії 22-го скликання Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 24 грудня 1997 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність" про передачу у приватну власність присадибної земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, площею 0, 20 га ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання незаконним набуття права власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163 та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку за кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163 з припиненням права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163 та реєстрацію відповідного речового права за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання незаконним набуття права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, загальною площею 195, 9 кв. м., житловою площею 54,9 кв. м., який складається з житлового будинку - А1, господарської будівдлі - Б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, вбиральні - Д, воріт, огорожі - № 1-4, колодязю - № 5, вимощення - 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з припиненням права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, загальною площею 195, 9 кв. м., житловою площею 54,9 кв. м., який складається з житлового будинку - А1, господарської будівдлі - Б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, вбиральні - Д, воріт, огорожі - № 1-4, колодязю - № 5, вимощення - 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , про витребування із чужого незаконного володіння житлового будинку, загальною площею 195, 9 кв. м., житловою площею 54,9 кв. м., який складається з житлового будинку - А1, господарської будівдлі - Б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, вбиральні - Д, воріт, огорожі - № 1-4, колодязю - № 5, вимощення - 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 квітня 2022 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2023 року до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Державний реєстратор Тячівської міської ради Довгуник В.М., Відділ у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання права власності на об"єкт нерухомого майна, про визнання незаконним та скасування рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про визнання незаконним набуття права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності, про визнання незаконним набуття права власності на об"єкт нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, залучено правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області - Державну інспекцію архітектури та містобудування у Закарпатській області, місце розташування: 88008, м. Ужгород, вул. Гойди, 8, Закарпатської області.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя чоловік заповітнього розпорядження не залишив. 30 квітня 2019 року вона звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Машіки О. М. із заявою про прийняття спадщини. Вона є єдиною спадкоємицею після смерті чоловіка, позаяк їхні діти подали до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу заяви про відмову від прийняття спадщини. До складу спадкового майна входить, в тому числі, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Забудовником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , був її чоловік ОСОБА_3 . Її померлий чоловік, який мав статус учасника бойових дій в Афганістані , інвалід армії, який в результаті бойового поранення отримав каліцтво та інвалідність другої групи, працюючи економістом держдоходів Тячівського райфінвідділу, перебував на квартирному обліку. У 1983 році він відмовився від отримання квартири в районному центрі в обмін на індивідуальне житлове будівництво на пільгових умовах в селі, де проживав разом із сім`єю. Протягом двох років (1983-1984 років) вони повністю завершили будівництво спірного будинку та почали у ньому проживати. Будівництво здіснювалося з відпущенням будівельних матеріалів районною спілкою споживчих товариств з оплатою забудовника на пільгових умовах. Будівельні роботи проводилися, як пам`ятається, будівельною бригадою колгоспу ім. Карла Маркса № 2 та власними зусиллями. За наслідками утворення на території Кривської сільської ради народних депутатів нового господарства у 1985 році йому було надано відповідний черговий номер по сільській Раді та відкрито окремий особовий рахунок під час закладки погосподарської книги станом на 1 січня 1986 року. У відповідності до п. 7 Вказівок щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 під № 5-24/26, у розділ III погосподарської книги було внесено запис про жилий будинок, що належить спадкодавцю на праві особистої власності. У зв`язку з переведенням чоловіка на роботу в іншу місцевість у 1989 році вони надали дозвіл для проживання в ньому відповідачеві ОСОБА_1 , який є братом її покійного чоловіка. Відповідач ОСОБА_1 , який тоді щойно одружився, попросився разом зі своєю дружиною до нового будинку на умовах тимчасового проживання, тобто, є наймачем житла у розумінні закону. В село вони постійно прибували. Все життя вони підтримували хороші стосунки з відповідачем ОСОБА_1 . Оскільки відносини між ними були побудовані на довірі, то всі документи щодо спірного майна залишались в будинку, тобто, знаходились у розпорядженні відповідача ОСОБА_1 . На даний час належні її чоловікові документи на спірну земельну ділянку та будинок утримуються відповідачем ОСОБА_1 . У липні 2019 року з метою оформлення своїх спадкових прав, позивач звернулася до відповідача ОСОБА_1 з проханням віддати їй документи на будинок, однак, він відмовився віддати їй документи. Натомість запропонував їй відмовитися від будинку в його користь за необгрунтовано низьку суму коштів, яку він буде їй виплачувати окремими платежами в розстрочку протягом невизначеного періоду часу. В іншому разі він і так оформить за собою право власності на будинок, а сільська рада йому в цьому буде повністю сприяти, оскільки він вже дійшов з даного приводу домовленості з головою села, і вона взагалі залишиться ні з чим, на що вона відмовилася. У той же день вона звернулася до тодішнього голови села Крива ОСОБА_5 , який на даний час є старостою села Крива. ОСОБА_5 підтвердив слова відповідача ОСОБА_1 і підтримав його пропозицію та повідомив, що має намір сприяти в оформленні права власності за відповідачем ОСОБА_1 за схемою „самочинне будівництво", оскільки в неї немає достатньо доказів, що будинок будувався її чоловіком, а він такі докази не надасть. Тому запропонував погодитись із пропозицією відповідача ОСОБА_1 . На її заяву про надання документів первинного погосподарського обліку форми № 1 „Погосподарська книга" закладки 83-85, 86 р.р. щодо забудовника будинку, яким був її покійний чоловік, надав неінформативну довідку, що „будинок побудовано до 2014 року". 13 вересня 2019 року вона звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, однак, нотаріусом їй було відмовлено у видачі вказаного правовстановлюючого документа та надано постанову «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» № 213 від 13 вересня 2019 року, в якій мотивовано відмову тим, що нею не було подано документів, які посвідчують право власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_2 , а також рекомендовано звернутися до суду. У листопаді 2019 року вона звернулася до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом про визнання права власності на спадкове майно. У грудні 2020 року в справі № 307/3393/19 її позов залишено судом без розгляду з формальних підстав. Відповідачі були обізнані про позов та приймали участь у справі. Вона подала позов повторно. 15 квітня 2021 року перед початком підготовчого засідання у справі № 307/66/21 їй стало відомо, що на спірне майно вже зареєстровано право власності за відповідачем ОСОБА_1 , що вважає незаконним. Позивач зазначає, що докази - первинні дані погосподарського обліку домоволодіння 1983-1985 років (погосподарська книга закладки 1979 року, список погосподарського обліку закладки 1979 року) не може бути самостійно поданий позивачкою у встановлений законом строк з об`єктивних причин, оскільки вона здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, однак, такі виявилися безрезультатними. Необхідні докази на підтвердження позовних вимог зберігаються у відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю від 27 квітня 2021 року № 01-11/92 Архівного відділу Тячівської РДА, утримуються ним та приховуються. Водночас, стосовно спірного будинку відповідачем Тересвянською селищною радою Тячівського району Закарпатської області надається суперечлива та недостовірна інформація. Так, відповідач Тересвянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області у витязі з погосподарської книги від 23 липня 2019 року № 407 вказав, що спірний будинок побудований до 2014 року. У відповіді від 14 серпня 2019 року № 02-34/148 представник відповідача Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Кучерявий В.В. вже вказує, що будинок 1994 року побудови і відомості про те, хто є забудовником житлового будинку у погосподарському обліку відсутні. Проте, у своєму відзиві від 22 листопада 2019 року в справі № 307/3393/19, який засвідчено підписом службової особи та скріплено гербовою печаткою державної установи, ОСОБА_5 вказує, що забудовником будинку 1994 року побудови нібито є відповідач ОСОБА_1 , отже такі відомості все ж наявні у погосподарському обліку та ними володіє відповідач Тересвянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області. Водночас, у своєму відзиві ОСОБА_5 стверджує, що відповідач ОСОБА_1 після передачі йому у приватну власність земельної ділянки у 1997 році побудував спірний будинок 1994 року побудови. У той же час, у судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_1 визнали, що будинок будувався у 1983 році, а забудовником був її покійний чоловік. Це підтверджується даними технічної фіксації судового процесу в справі № 307/3393/19, які долучено в додатках до заяви. Наведені обставини свідчать про недобросовісність здійснення відповідачем Тересвянською селищною радою Тячівського району Закарпатської області обов`язку щодо подання доказів та є підставою для застосування судом положень ч. 7 ст. 81 ЦПК України. Згідно ст. 4 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян, організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки. Відповідно до цього цивільні права і обов`язки виникають, зокрема, з адміністративних актів, і підставою виникнення права власності спадкодавця на новостворене майно є відповідний адміністративний акт - рішення загальних зборів колгоспників колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво гр. ОСОБА_3 , АДРЕСА_2, затверджене рішенням виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року та рішенням виконкому Тячівської районної Ради народних депутатів від 16 липня 1983 року, а зроблений запис у погосподарській книзі про власника домоволодіння є лише формальним підтвердженням цього права, засвідченням державою вже набутого особою права власності. Згідно викопіювання з журналу видачі техдокументації за 1983 рік, реєстраційний номер "3", громадянину ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 місце прописки, 05 липня 1983 року видано документи забудовника на нове будівництво. На підставі рішення виконкому від 16 липня 1983 року видано свідоцтво на забудову садиби, типовий проект: ЗО-ЗК-5. Одержання свідоцтва на забудову садиби 16 серпня 1983 року засвідчено підписом індивідуального забудовника ОСОБА_3 .. Дані обставини підтверджують, що спадкодавець збудував будинок за наявності встановленого дозволу та на підставі затвердженого проекту. Спірний будинок побудовано на земельній ділянці, відведеній спадкодавцю для визначених цілей; відбулося встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видача документа, який засвідчує право користування землею, на підставі якого прийнято рішення виконкому від 16 липня 1983 року, яким спадкодавцю видано свідоцтво на забудову садиби, типовий проект: ЗО-ЗК-5; - спірний об`єкт завершено будівництвом протягом двох років (83-85 р.р.) з моменту видачі свідоцтва на забудову садиби. Рішення (постанови) органів, які надали земельну ділянку, про припинення права користування земельною ділянкою громадянином ОСОБА_3 в порядку ч.ч. 2, 3 ст. 36 ЗК УРСР 70 р. відсутнє. Відповідачі обрали позицію, згідно якої всупереч положенням цивільного, земельного законодавства та підзаконних нормативних актів, всупереч затвердженим проектам планування і забудови населених пунктів (сільської місцевості), всупереч віднесення цього земельного масиву до земель житлової забудови, ОСОБА_1 , тобто відповідач І, у 1994 році на власний розсуд обрав собі ділянку під забудову на взагалі не відведеній ні для яких цілей землі. При цьому, ніде не працюючи та не маючи джерела доходу, самотужки, власними зусиллями, із використанням власних будівельних вмінь та навичок, раптово самочинно побудував 2-поверхове будинковолодіння, загальною площею 195,9 кв. м, яке, за дивним збігом, за своїми технічними характеристиками відповідає типовому проекту ЗО-ЗК-5 і збудоване без значних відхилень від основних будівельних норм. Кривська сільська рада цього не помітила, проте зробила запис щодо зноввиниклого самочинного будинковолодіння до погосподарської книги і через 3 роки, у 1997 році, своїм рішенням передала гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку під будинком, як відведену йому для особистого підсобного господарства. І знову, за якимось дивним співпадінням, в позивачки виявилися документи землекористувача саме на цю земельну ділянку, і докази забудови саме на цей будинок. Як вбачається з інформаційної довідки від 26 квітня 2021 року № 254363336 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 29 вересня 2020 року державним реєстратором Довгуник В.М. Тячівської міської ради внесено запис № 38450428 про право власності ОСОБА_1 в цілому на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, загальною площею 195,9 кв. м, житловою площею 54,9 кв. м, який складається з житлового будинку - А1, господарської будівлі - Б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, вбиральні - Д, воріт, огорожі - № 1-4, колодязю - № 5, вимощення - 1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Підстава для державної реєстрації: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія номер: ЗК161200916434, видавник: Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Закарпатській області; технічний паспорт від 07 серпня 2020 року; відомості з ДЗК: серія та номер запису: 23336556 від 29 вересня 2020 року, видавник: Державний земельний кадастр. Як установлено, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області в спрощеному порядку, із застосуванням будівельної амністії зареєстровано в ЄРД подану відповідачем ОСОБА_1 декларацію номер: ЗК161200916434 про готовність об`єкта самочинного будівництва до експлуатації, що стала підставою для оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за відповідачем ОСОБА_1 . Наявність такого запису порушує права та охоронювані законом інтереси позивача як спадкоємця законного власника майна, а незаконність набуття права власності відповідачем ОСОБА_1 прямо випливає із закону та може бути встановлена судом. Норми ст.ст. 38, 39-1 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" свідчать, що об`єкт вважається самочинним будівництвом за наявності однієї з таких умов: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта (постанова ВС/КАС від 11 листпада 2020 року у справі № 640/10134/19). У даному конкретному випадку відсутня будь-яка із визначених законом умов, яка б давала підстави вважати будинок АДРЕСА_2 , самочинним будівництвом, оскільки: об`єкт збудований на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети (рішення загальних зборів колгоспників колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво гр. ОСОБА_3 , АДРЕСА_2, затверджене рішенням виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року; об`єкт збудований за наявності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (видача техдокументації за 1983 рік, реєстраційний номер "3", громадянину ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 (місце прописки), 03 липня 1983 року видано документи забудовника на будівництво (нове). На підставі рішення виконкому від 16 липня 1983 року видано свідоцтво на забудову садиби, типовий проект: ЗО-ЗК-5. Одержання свідоцтва на забудову садиби 16.08.1983 року.; об`єкт збудований за належно затвердженим проектом ЗО-ЗК-5 та належним забудовником. Отже, відповідачем ОСОБА_1 подано недостовірну інформацію про об`єкт нерухомості та права на нього. Оскільки, згідно з усталеною практикою Верховного Суду після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання, відповідна позовна вимога про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації позивачкою не заявляється і це не є належним та ефективним способом захисту порушеного права та інтересу позивачки у даному конкретному випадку. Окрім цього, відповідно до ст. 39-1 ЗУ „Про регулювання містобудівної діяльності" позивачка не є суб`єктом, вповноваженим на звернення з таким позовом до суду. Внаслідок подання відповідачем ОСОБА_1 недостовірної інформації про об`єкт нерухомості до Держреєстру внесено недостовірну інформацію про об`єкт та права на нерухоме майно, а незаконність набуття права власності відповідачем ОСОБА_1 прямо випливає із наведених вище положень закону та фактичних обставин справи. Рішенням 11-ї сесії 22-го скликання Кривської сільської ради від 24 грудня 1997 року „Про передачу земельних ділянок у приватну власність", відповідачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) передано у приватну власність присадибну земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га, на підставі якого державним земельним кадастровим реєстратором внесено до ДЗК запис від 31 березня 2020 року № 36154435 про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за присвоєним кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа: 0,2 га. Рішення органу місцевого самоврядування незаконне, підлягає визнанню недійсним та скасуванню, а зроблений запис в ДЗК підлягає скасуванню з тих підстав, що земельні ділянки надані громадянам до введення в дію Кодексу зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування. Пунктом 7 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, введеним в дію з 01.01.2002 року, передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Згідно рішення загальних зборів колгоспників колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво гр. ОСОБА_3 , АДРЕСА_2, яке затверджене рішенням виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року, спадкодавець набув права користування на спірну земельну ділянку відповідно до чинного законодавства, яке діяло на момент надання йому в користування вказаної земельної ділянки, користувався цією земельною ділянкою, що підтверджується викопіюванням з журналу видачі техдокументації за 1983 рік, реєстраційний номер "3", згідно якого громадянину ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 (місце прописки), 03 липня 1983 року видано документи забудовника на будівництво (нове). На підставі рішення виконкому від 16 липня 1983 року видано свідоцтво на забудову садиби. Отже, на момент прийняття оскаржуваного рішення, яким передано відповідачу ОСОБА_1 у власність спірну земельну ділянку під збудованим спадкодавцем будинком було порушено право користування спадкодавця спірною земельною ділянкою, оскільки він зберігав своє право на користування спірною земельною ділянкою і таке право не було припинено у порядку, визначеному земельним законодавством. Спакоємець не подавав заяву на добровільну відмову від права на користування спірною земельною ділянкою з цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва за адресою: АДРЕСА_2 (колишня АДРЕСА_2 ). Примусове припинення права спадкодавця на спірну земельну ділянку в судовому порядку відсутнє. Доводами по справі та наведеними доказами позивачкою доведено факт порушення її права на спірну земельну ділянку як спадкоємця за законом, оскільки відповідачу ОСОБА_1 передано у приватну власність вказану земельну ділянку без попереднього вилучення (викупу) її у попереднього користувача. Право володіння, користування та розпорядження відповідача ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою підлягає припиненню з одночасним визнанням відповідних речових прав за позивачкою. Також, предметом даного позову (віндикаційного) є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Відповідачем ОСОБА_1 сформовано в розумінні чинного законодавства земельну ділянку під житловим будинком, який незаконно перебуває у його власності, за результатами чого присвоєно кадастровий номер: 2124483400:04:003:0163 та зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,20 га, що знаходиться за аресою: АДРЕСА_2 . Земельна ділянка за кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163 внесена до Державного земельного кадастру на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. Як вбачається з інформаційної довідки від 26 квітня 2021 року № 254363336 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163 зареєстровано 20 березня 2020 року, а підставою для державної реєстрації є рішення Кривської сільської ради Тячівського району від «Про передачу у приватну власність земельних ділянок» від 24 грудня 1997 року за № 38. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та реєстрації права власності за ОСОБА_1 здійснено з порушенням земельного законодавства. Так, в рішенні Кривської сільської ради Тячівського району «Про передачу у приватну власність земельних ділянок» від 24 грудня 1997 року № 38 йдеться посилання на Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 № 15-92, однак, норми даного Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 діяли лише протягом 1993 року, що прямо в ньому й передбачено. Земельна ділянка на момент звернення відповідача ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора із Технічною документацією по встановлено (відновленню) меж земельної ділянки в натурі сформована не була, правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку або на об`єкти нерухомого майна були відсутні. Оскільки рішення Кривської сільської ради Тячівського району «Про передачу у приватну власність земельних ділянок» від 24 грудня 1997 року № 38 не є документом, який посвідчує право власності відповідача на спірну земельну ділянку та не підпадає під дію Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92, та, враховуючи, що на момент розроблення Технічної документації по встановлено (відновленню) меж земельної ділянки в натурі та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (дата реєстрації 20.03.2020) правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на спірній земельній ділянці у ОСОБА_1 відсутні, позаяк лише 29 вересня 2020 року останній незаконно набув право власності в цілому на об`єкт нерухомого майна адресою: АДРЕСА_2 , що є підставою для скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку із кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163 на підставі статті 79-1 ЗК України, та частин 8, 9 статті 55 Закону України "Про землеустрій". На виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікують понести у зв`язку з розглядом справи: згідно п. 4 договору від 30 серпня 2019 року про надання послуг представника в цивільній справі клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар за домовленістю сторін. Сторони дійшли згоди, що гонорар за домовленістю сторін складає 10 000, 00 гривень. Також договором передбачена компенсація інших супутніх витрат, які ймовірно можуть бути понесені у зв`язку з судовим розглядом, у тому числі, але не виключно, у зв`язку з прибуттям до суду в іншу місцевість, що попередньо визначаються адвокатом у розмірі 3 500,00 гривень, всього 13 500,00 гривень. Розмір судового збору, що підлягає сплаті за позовом становить 4 962,00 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Варга Д.Д. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі з тих підстав, що забудовником даного об`єкту нерухомості являється саме ОСОБА_1 , даний факт був відомим та визнавався померлим братом ОСОБА_3 , позаяк будинок був побудований відповідачем ОСОБА_1 і він набуває автоматично право власності на нього, яке ОСОБА_1 набув на законних підставах. Проте, позивачка після смерті чоловіка, володіючи інформацією, що у ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , вирішила ввести суд в оману та привласнити даний будинок. Також слід зазначити, що позивачка з померлим чоловіком проживали за адресою: АДРЕСА_1 . У позовній заяві позивачка згадує ст. 1218 ЦК України, де вказано, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Однак, чоловік позивачки ОСОБА_3 ніколи за життя не претендував на даний об`єкт нерухомості та не вважав його своєю власністю, а тому даний будинок не входить до об`єктів спадкової маси та не може після його смерті передаватися у спадок його спадкоємцям, тим паче, як вже зазначалась, забудовником даного об`єкту нерухомості являється саме ОСОБА_1 . Окрім того, даний факт згадується у відзиві від 22 листопада 2019 року у справі № 307/3393/19, поданим представником відповідача Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області. У позовній заяві позивачка зазначає, що, нібито, в судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_1 визнали, що будинок будувався у 1983 році, а забудовником був її покійний чоловік, є ще одною з підстав вважати, що таким твердженням ОСОБА_2 намагається ввести суд в оману для вирішення спору на її користь, оскільки це не відповідає дійсності. У позовній заяві позивачка вказує, що рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року та рішенням виконкому Тячівської районної Ради народних депутатів від 16 липня 1983 року ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво і зазначає, що такі обставини підтверджують те, що ОСОБА_3 збудував будинок за наявності встановленого дозволу та на підставі затвердженого проекту. Однак, знову ж таки зауважує, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до будівництва даного об`єкту нерухомості, а факт будування спірного будинку ОСОБА_3 згадується тільки на папері. Також позивачка вказує на те, що відповідачі не дотримуються норм законодавства, однак, це твердження недоречним та безпідставним, оскільки позивачка сама в даній ситуації порушує норми законодавства України, а саме ст. 41 Конституції України, в якій вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Вважають, що поданою позовною заявою позивач порушує право власності ОСОБА_1 та порушує норми законодавства України. Крім того, мова починає йти за кошти та будівельні навички відповідача ОСОБА_1 , що є недоречним. І знову ж таки, позивачка, не маючи достовірної інформації, гучно заявляє про її порушені права, однак, права відповідача ОСОБА_1 не враховує. У позовній заяві позивачка вказує нібито на отримання дозволу на будівництво її покійним чоловіком, при цьому, не долучає такий дозвіл, посилаючись на те, що його утримує відповідач ОСОБА_1 , що також не відповідає дійсності, це лише її припущення. Також, слід зазначити, що відповідно до рішення 11-ї сесії XXII скликання Кривської сільської ради від 24 грудня 1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . На даній земельній ділянці, яка була надана ОСОБА_1 у власність, останній побудував житловий будинок та він зареєстрований у цьому будинку, що підтверджується відміткою у паспорті. Отже, Кривська сільська рада передала земельну ділянку, площею 0, 20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 у приватну власність та у відповідності до норм чинного законодавства ОСОБА_1 зареєстрував свій будинок, в якому проживає із моменту його будівництва. Жодне право позивачки не порушувалося та у неї відсутні підстави для подачі позовної заяви щодо даного предмету позову, оскільки зазначений вище будинок ніколи не належав померлому чоловікові позивачки на праві приватної власності, в останньої відсутні підстави для подання позовної заяви та визнання за нею права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, сусідам ОСОБА_1 , які безпосередньо приймали участь у будівництві спірного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відомі обставини про те, хто був забудовником даного будинку та інші обставини, які мають значення у справі, зокрема, такими є: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Софілканич М.І. в судове засідання 10 жовтня 2024 року не з`явилися, позаяк адвокат Софілканич М.І. надіслала суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Варга Д.Д. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просять у позові відмовити в повному обсязі за недоведеністю позовних вимог.

Представник відповідача Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області селищний голова Грабар Ігор в судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та в заяві вказав, що з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та правовими підставами Тересвянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатській області Кравченко Я.В. в письмових поясненнях просить розглянути справу без участі представника Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державного реєстратора Тячівської міської ради Закарпатської області, Відділу у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в судове засідання не з`явилися з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд розглянув справу у їх відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.

Заслухавщи пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Варги Д.Д., дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 липня 1983 року, що стверджено також копією свідоцтва про укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що також свідчить копія свідоцтва про його смерть, видана 27 лютого 2019 року.

30 квітня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Машіки О. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Діти позивача ОСОБА_2 та померлого ОСОБА_3 ОСОБА_17 та ОСОБА_18 відмовилися від прийняття спадщини після смерті батька на користь матері, що підтверджено їх заявами про відмову від прийняття спадщини від 26 липня 2019 року.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 вересня 2019 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Машікою О.М. позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало покійному ОСОБА_3 , на житловий будинок АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на таке майно.

Згідно архівного витягу з протоколу № 6 засідання виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року вирішено затвердити рішення колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво громадянину ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 та вирішено просити виконком Тячівської районної Ради народних депутатів затвердити дане рішення.

Відповідно до викопіювання з журналу видачі техдокументації за 1983 рік, яке 29 листопада 2019 року надано головним спеціалістом відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області Михайлом Маджарою на запит адвоката Софілканич Марини Іванівни, встановлено, що у журналі видачі техдокументації містяться такі записи: «реєстраційний номер» № 3, «дата реєстрації» - 05 липня 1983 року, «будівництво» - нове, «забудовник» - ОСОБА_3. АДРЕСА_3, «квитанція» - 1125 16.07.1983, «сума» 25-00, «на підставі рішення якого рай (міськ) виконкому видано свідоцтво або договір на забудову садиби» - від 16.07.1983, «типовий проект» - 30 -ЗК - 5, «підпис індивідуального забудовника в одержанні свідоцтва або договору на забудову» - дата 16.08.1983 і підпис.

Згідно відповіді Управління ДАБІ у Закарпатській області від 06 травня 2021 року на запит адвоката Софілканич Марини Іванівни, встановлено, що в Єдиному реєстрі міститься інформація про зареєстровану декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією щодо об`єкта «Будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами» за адресою: АДРЕСА_2, (№ ЗК161200916434) .

Згідно витягу з Погосподарської книги Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 23 липня 2019 року, встановлено, що згідно погосподарської книги № 25 за особовим рахунком № НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), знаходиться домогосподарство, яке складається з житлового будинку з надвірними спорудами, який побудований до 2014 року. За домогосподарством закріплена присадибна земельна ділянка площею 0, 20 га, яка перебуває в користувані. За цією адресою зареєстровані та постійно проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід 3 групи, та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також 14 серпня 2019 року сільський голова Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_5 на запит адвоката Софілканим Марини Івнівни надав відповідь, в якій уточнив, що згідно облікових документів, які зберігаються в сільській раді, а саме: відповідно до погосподарських книг сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 , (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), знаходиться домогосподарство, яке складається з житлового будинку - 1994 року побудування, матеріал стін - блок, матеріал покрівлі - шифер. У погосподарському обліку відомості щодо того, хто являється забудовниками житлових будинків відсутні. Дозволи на право виконання будівельних робіт, проекти забудов земельних ділянок індивідуальних житлових будинків, тощо у виконкомі сільської ради не зберігаються.

Крім того, протоколярною ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Софілканич Марини Іванівни про витребування доказів із Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та витребувано такі документи: « - викопіювання з Погосподарських книг (сільрадівський облік форми № 1) Кривської сільської ради народних депутатів на 1983 р., 1984 р., 1985 р., 1986 р., 1987 р., 1988 р., 1989 р., 1990 р., 1991 р., 1992 р., 1993 р., 1994 р. по господарству за адресою: АДРЕСА_2 (колишні адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 ); номер об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 рр. - 0623-1, особовий рахунок об`єкта обліку - № 10; - викопіювання з Алфавітної книги господарств (сільрадівський облік форми № 3) Кривської сільської ради народних депутатів на 01.01.1983 р., 01.01.1984 р., 01.01.1985 р., 01.01.1986 р., 01.01.1987 р., 01.01.1988 р., 01.01.1989 р., 01.01.1990 р, 01.01.1991 р., 01.01.1992 р., 01.01.1993 р., 01.01.1994 р. по господарству за адресою: АДРЕСА_2 (колишні адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 ); номер об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 рр. - 0623- 1; особовий рахунок об`єкта обліку - № НОМЕР_3 ;- копію Генерального плану забудови с. Крива, Тячівського району, Закарпатської області на 1980 р., 1981 р., 1982 р., 1983 р., 1984 р., 1985 р., 1986 р 1987 р., 1988 р., 1989 р., 1990 р., 1991 р., 1992 р., 1993 р., 1994 р.; - викопіювання з земельно-кадастрових книг Кривської сільської ради народних депутатів на 01.01.1983 р., 01.01.1984 р., 01.01.1985 р., 01.01.1986 р, 01.01.1987 р., 01.01.1988 р., 01.01.1989 р., 01.01.1990 р., 01.01.1991 р., 01.01.1992 р., 01.01.1993 р., 01.01.1994 р. по господарству за адресою: АДРЕСА_2 (колишні адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 ); номер об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 рр. - 0623-1; особовий рахунок об`єкта обліку - № НОМЕР_3 ; - копію рішення Кривської сільської ради народних депутатів про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,20 га (колишні адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 ) з «земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво», «для будівництва та обслуговування житлового будинку» на земельну ділянку з цільовим призначенням «для особистого підсобного господарства» за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про передачу у приватну власність присадибної земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 20 га., на підставі якої прийнято рішення 11-ї сесії 22-го скликання Кривської сільської ради від 24 грудня 1997 року „Про передачу земельних ділянок у приватну власність" про передачу у приватну власність присадибної земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ;- копію рішення виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року «Про затвердження рішення загальних зборів колгоспників колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року «Про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво ОСОБА_3 , АДРЕСА_2» та/або бланк передачі Кривською сільською радою народних депутатів на державне збереження оригіналу вказаного рішення до архівного відділу Тячівської РДА».

На виконання ухвали суду Тересвянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області 06 листопада 2023 року надіслала суду відповідь, в якій зазначила, що надає всі наявні документи, які є на зберіганні у Кривському старостинському окрузі Тересвянської селищної ради, а саме: належним чином завірені копії погосподарських книг (сільрадівський облік форми № 1) Кривської сільської ради: копії погосподарської книги за період 2006-2010 років, копії погосподарської книги за період 2011-2015 років. При цьому, повідомлено суд, що алфавітна книга господарств (сільрадівський облік форми № 3) Кривської сільської ради народних депутатів за період: з 01.01.1983 р. по 01.01.1994 р. по господарству: АДРЕСА_2 (колишні адреси: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_2 ) відсутня, у зв`язку з цим, неможливо надати викопіювання з книги по згаданому вище господарству за вказані періоди; генеральний план забудови с. Крива, Тячівського району, Закарпатської області, на 1980 р., 1981 р., 1982 р., 1983 р., 1984 р., 1985 р., 1986 р., 1987 р., 1988 р., 1989 р., 1990 р., 1991 р., 1992 р., 1993 р., 1994 р. відсутній, у зв`язку з цим, неможливо надати викопіювання згаданого вище документу за зазначені вище роки; земельно-кадастрові книги Кривської сільської ради народних депутатів за період: з 01.01.1983 р. по 01.01.1994 р. по господарству: АДРЕСА_2 (колишні адреси: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_2 ) відсутні, у зв`язку з цим, неможливо надати викопіювання з книг по згаданому вище господарству за зазначені вище періоди. При цьому, надано суду належним чином завірену копію акту прийому-передачі документів Кривської сільської ради від 05.04.2006 року, які отримано тодішнім секретарем виконкому сільської ради ОСОБА_20 від ОСОБА_21 , секретаря сільської ради IV скликання (копія на 1 арк. додається). Разом з цим подали заперечення проти вимог, викладених ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_1 , Тересвянської селищної ради та зазначили, що відповідно даних об`єкти нерухомості, а саме - житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (колишні адреси: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_2 , належать гр. ОСОБА_1 , який являється рідним братом покійного чоловіка позивачки. Забудовником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (колишні адреси: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_2 ) являється саме гр. ОСОБА_1 , даний факт був відомим та визнавався його померлим братом гр. ОСОБА_3 . Проте, позивачка після смерті чоловіка вирішила привласнити житловий будинок та земельну ділянку. Померлий чоловік позивачки гр. ОСОБА_3 ніколи за життя не претендував на дані об`єкти нерухомості. Слід зауважити, що Кривська сільська рада на правах власника земельної ділянки своїм рішенням передала земельну ділянку, площею 0, 20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 у приватну власність. На даній земельній ділянці, яка була надана гр. ОСОБА_1 у власність, останній побудував житловий будинок. Крім того, згідно погосподарських обліків Кривської сільської ради, рік побудови спірного будинку є 1994 рік, головою дворогосподарства значиться ОСОБА_1 , що ще раз підтверджує те, що він являється забудовником вказаного будинку.

З наданих на запит суду Тересвянською селищною радою Тячівського району Закарпатської області копії погосподарської книги за період 2006-2010 років та копії погосподарської книги за період 2011-2015 років встановлено, що згідно погосподарського обліку, особовий рахунок № НОМЕР_3 , голова домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), являється відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Житловий будинок рік забудови - 1994, матеріал стін - блок, матеріал покрівлі - шифер.

Також протоколярною ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Софілканич Марини Іванівни про витребування доказів із Агрофірми - колгосп "Карпати" та витребувано такі документи: « - викопіювання з поземельної шнурової книги колгоспу імені Карла Маркса № 2 про відведення ОСОБА_3 земельної ділянки під забудову на підставі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво ОСОБА_3 , АДРЕСА_2, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року та рішенням виконкому Тячівської районної Ради народних депутатів від 16.07.1983 року.»

На виконання ухвали суду СГВК Агрофірма «Карпати» с. Терново, Тячівського району Закарпатської області 06 червня 2023 року надала суду відповідь, в якій зазначила, що у поземельній шнуровій книзі колгоспу імені Карла Маркса № 2 не має записів про надання ОСОБА_3 присадибної ділянки для забудови по АДРЕСА_2 .

Протоколярною ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Софілканич Марини Іванівни про витребування доказів із Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА та витребувано такі документи: « - копію свідоцтва на забудову садиби, типовий проект: 30-ЗК-5а, виданого громадянину ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 (місце прописки) на підставі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво ОСОБА_3 , АДРЕСА_2, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року та рішенням виконкому Тячівської районної Ради народних депутатів від 16 липня 1983 року; - копію будівельного паспорта на об`єкт будівництва (нове), виданого громадянину ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 (місце прописки) на підставі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво ОСОБА_3 , АДРЕСА_2, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року та рішенням виконкому Тячівської районної Ради народних депутатів від 16 липня 1983 року; - копію дозволу на проведення будівельних робіт по індивідуальному житловому будівництву ОСОБА_3 , АДРЕСА_2.»

На виконання ухвали суду Сектор містобудування та архітектури Тячівської районної військової адміністрації Закарпатської області 01 червня 2023 року надав суду відповідь, згідно якої встановлено, що у Секторі містобудування та архітектури Тячівської районної військової адміністрації Закарпатської області архівні матеріали будівельного паспорту на будівництво житлового будинку на ім`я ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 відсутні. При цьому, надано викопіювання з журналу видачі технічної документації за 1983 рік стор. 19, який попередньо вже надавався на запит адвоката Софілканич Марини Іванівни.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що вона являється донькою позивача ОСОБА_2 та нині покійного ОСОБА_3 . Вони у сім`ї всі знали, що спірний будинок належить її батькові, вони у той будинок часто приїжджали. Цей будинок батько віддав своєму брату ОСОБА_1 , який там проживав і всі документи на будинок зберігалися у нього. Їй відомо, що поки будувався будинок, то батьки проживали у квартирі в АДРЕСА_2. В будинку також живе тітка батька, яка приїхала з росії. Комунальні послуги за цей будинок сплачував відповідач ОСОБА_1 . Її особистих речей у спірному будинку немає.

Також в судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення одинадцятої сесії двадцять другого скликання Кривської сільської ради від 24 грудня 1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» вирішено передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 присадибну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 01 жовтня 2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54350722, державний реєстратор Тячівської міської ради 3акарпатської області Довгуник Василь Михайлович вніс запис № 38450428 про право власності ОСОБА_1 на об`кт нерухомого майна: житловий будинок, загальна площа: 195, 9 кв. м, житлова площа: 54, 9 кв. м, згідно опису: житловий будинок - А1, господарська будівля - Б, сарай - В, навіс - в, сарай - Г, вбиральня - Д, ворота, огорожа - № 1-4, колодязь - № 5, вимощення - 1, адреса: АДРЕСА_2 . Підстава для державної реєстрації: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ЗК161200916434, видавник: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області; технічний паспорт від 07.08.2020 року; відомості з ДЗК: серія та номер запису: 23336556, виданий 29.09.2020, видавник: Державний земельний кадастр, а 02 квітня 2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51857710, державний реєстратор Тячівської міської ради 3акарпатської області Довгуник Василь Михайлович вніс запис № 36154435 про право власності ОСОБА_1 на об`кт нерухомого майна: земельну ділянку, кадастровий номер: 2124483400:04:003:0163, площа 0, 2 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_2 . Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування від 24.12.1997 року, видавник: Кривська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, відомості з ДЗК: серія та номер запису: 19129756, виданий 31.03.2020, видавник: Державний земельний кадастр.

Верховним Судом роз`яснено, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов`язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Окрім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати:

1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда);

2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку;

3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку;

4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм;

5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56,

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

У період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється:

- оформлення свідоцтва на право власності на об`єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;

- по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно з вимогами ст. ст.76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід звернути увагу на неможливість одночасного пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого не власника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння).

На підтвердження обставин позовної заяви про те, що спадкодавець ОСОБА_3 являвся забудовником спірного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , будівництво якого він повністю завершив протягом двох років (1983-1984 років) та почав з дружиною у ньому проживати, позивач надала суду архівний витяг з протоколу № 6 засідання виконавчого комітету Кривської сільської Ради народних депутатів від 21 червня 1983 року, відповідно до якого вирішено затвердити рішення колгоспу імені Карла Маркса № 2 від 15 травня 1983 року про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво громадянину ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 та вирішено просити виконком Тячівської районної Ради народних депутатів затвердити дане рішення, а також надала викопіювання з журналу видачі техдокументації за 1983 рік, відповідно до якого встановлено, що у журналі видачі техдокументації містяться такі записи: «реєстраційний номер» № 3, «дата реєстрації» - 05 липня 1983 року, «будівництво» - нове, «забудовник» - ОСОБА_3. АДРЕСА_3, «квитанція» - 1125 16.07.1983, «сума» 25-00, «на підставі рішення якого рай (міськ) виконкому видано свідоцтво або договір на забудову садиби» - від 16.07.1983, «типовий проект» - 30 -ЗК - 5, «підпис індивідуального забудовника в одержанні свідоцтва або договору на забудову» - дата 16.08.1983 і підпис.

Однак, зі змісту вказаних документів не вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_3 виділено земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво саме за адресою: АДРЕСА_2 , де розташований спірний житловий будинок, право власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 01 жовтня 2020 року, та що спадкодавцю видано будівельний паспорт та свідоцтво на забудову садиби 16 липня 1983 року як забудовнику нового будівництва саме спірного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки з викопіювання з журналу видачі техдокументації за 1983 рік вбачається, що забудовником є ОСОБА_3. АДРЕСА_3 , та не вбачається, що земельна ділянка, яка виділена спадкодавцю ОСОБА_3 та спірна земельна ділянка, кадастровий номер: 2124483400:04:003:0163, площа 0, 2 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_2 , право власності на яку 02 квітня 2020 року зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 , є однією й тією ж земельною ділянкою, на якій розташований спірний будинок.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин позовної заяви про те, що спадкодавець ОСОБА_3 являвся забудовником спірного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем не надано суду доказів отримання спадкодавцем дозволу на спорудження спірного житлового будинку, чи затвердження проекту на спорудження будинку, доказів на підтвердження часу, коли спадкодавцем було завершено спорудження спірного будинку, чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку вимог державних протипожежних, санітарних норм; доказів чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності у самого спадкодавця на момент закінчення будівництва будинку, доказів на підтвердження приналежності спадкодавцю ОСОБА_3 спірного будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті с. Крива, якими можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради, які видаються підставі записів у погосподарських книгах, доказів узаконення спірного житлового будинку та внесення запису про право власності на будинок за спадкодавцем ОСОБА_3 у погосподарські книги місцевої ради та видачі рішення щодо оформлення права власності та реєстрації спірного будинку в бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільської ради, не надано висновку про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ та доказів на підтвердження факту тривалого володіння цим житловим будинок спадкодавцем ОСОБА_3 .

Судом також встановлено, що на підтвердження обставин позовної заяви про те, що спадкодавець ОСОБА_3 являвся власником або користувачем спірної земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та підтвердження факту набуття спадкодавцем ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку та перехід права власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування, позивачем не надано суду доказів виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку, визначення меж земельної ділянки в натурі, погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами, одержання у встановленому порядку Державного акта на землю та реєстрації права власності на цю земельну ділянку.

Натомість судом встановлено, згідно копії погосподарської книги за період 2006-2010 років та копії погосподарської книги за період 2011-2015 років та згідно погосподарського обліку, особовий рахунок № НОМЕР_3 , головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), являється відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В погосподарській книзі визначено рік забудови житлового будинку - 1994 рік, що являється роком введення в експлуатацію спірного будинку.

Також судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі рішення одинадцятої сесії двадцять другого скликання Кривської сільської ради від 24 грудня 1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» передано безоплатно у приватну власність присадибну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований спірний житловий будинок. Вказане рішення є законним та жодним чином не порушує права та законні інтереси позивача і підстав для визнання його недійсним судом не встановлено.

На підтвердження вимог позову відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України про перехід позивачу в порядку спадкування права власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку позивачем не доведено належними та допустими доказами факту набуття спадкодавцем ОСОБА_3 за життя права власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку, а отже спадкоємець позивач ОСОБА_2 також не набуває права власності у порядку спадкування на спірні житловий будинок та земельну ділянку.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, про визнання незаконним рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області "Про передачу земельних ділянок у приватну власність", про визнання незаконним набуття права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, про визнання незаконним набуття права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, про витребування із чужого незаконного володіння житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України в стягненні з відповідачів судових витрат слід відмовити та судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10-13, 18, 133-141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державна інспекція архітектури та містобудування у Закарпатській області, Державний реєстратор Тячівської міської ради Закарпатської області Довгуник Василь Михайлович, Відділ у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок, загальною площею 195, 9 кв. м., житловою площею 54,9 кв. м., який складається з житлового будинку - А1, господарської будівлі - Б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, вбиральні - Д, воріт, огорожі - № 1-4, колодязю - № 5, вимощення - 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , про визнання незаконним рішення 11-ої сесії 22-го скликання Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 24 грудня 1997 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність" про передачу у приватну власність присадибної земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, площею 0, 20 га, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання незаконним набуття права власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163 та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку за кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163 з припиненням права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером: 2124483400:04:003:0163 та реєстрацію відповідного речового права за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання незаконним набуття права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, загальною площею 195, 9 кв. м., житловою площею 54,9 кв. м., який складається з житлового будинку - А1, господарської будівдлі - Б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, вбиральні - Д, воріт, огорожі - № 1-4, колодязю - № 5, вимощення - 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з припиненням права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, загальною площею 195, 9 кв. м., житловою площею 54,9 кв. м., який складається з житлового будинку - А1, господарської будівдлі - Б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, вбиральні - Д, воріт, огорожі - № 1-4, колодязю - № 5, вимощення - 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , про витребування із чужого незаконного володіння житлового будинку, загальною площею 195, 9 кв. м., житловою площею 54,9 кв. м., який складається з житлового будинку - А1, господарської будівдлі - Б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, вбиральні - Д, воріт, огорожі - № 1-4, колодязю - № 5, вимощення - 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: Тересвянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, місце знаходження за адресою: селище Тересва, вул. Народна, 83, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, код ЄДРПОУ: 04349610.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державна інспекція архітектури та містобудування у Закарпатській області, місце розташування: 88008, м. Ужгород, вул. Гойди, 8, Закарпатської області, Україна.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державний реєстратор Тячівської міської ради Закарпатської області Довгуник Василь Михайлович, місце знаходження за адресою: м. Тячів, вул. Шевченка, 2, Закарпатської області, Україна.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Відділ у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, місце знаходження за адресою: м. Тячів, вул. Армійська, 2, Закарпатської області, Україна.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Головуюча суддя : М. М. Сойма

СудТячівський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення10.10.2024
Оприлюднено18.11.2024
Номер документу122990946
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них:

Судовий реєстр по справі —307/1078/22

Ухвала від 25.11.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Джуга С. Д.

Рішення від 10.10.2024

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Сойма М. М.

Рішення від 10.10.2024

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Сойма М. М.

Ухвала від 15.03.2023

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Сойма М. М.

Ухвала від 12.04.2022

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Сойма М. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні