Рішення
від 04.11.2024 по справі 191/3867/19
СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/3867/19

Провадження № 2/191/1007/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря - Омельченко К.В.

третьої особи- ОСОБА_1

представника третьої особи- Циб С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.03.2020 Державне підприємство «СЕТАМ» провело електронні торги з реалізації майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 1550,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів від 02.03.2020 № 468406 (реєстраційний номер виконавчого провадження НОМЕР_2) позивача визнано переможцем торгів, майно було придбано за суму 294700,00 грн. Вартість майна була повністю ним оплачена, що підтверджується наданими квитанціями.

На підставі вказаного протоколу проведення прилюдних торгів ( реєстраційний номер лота: 407111) він набув право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1550,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з наступного: корівник- 1296,2 кв.м., комора - 9,4 кв.м., побутове приміщення - 9,7 кв.м., доїльна зала - 90,9 кв.м., підсобне приміщення - 129,8 кв.м., коридор - 8,7 кв.м., коридор - 5,9 кв.м.

Вказані прилюдні торги проводились на підставі виконавчого напису №15, виданого 22.01.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Г.Л. про стягнення з боржника ОСОБА_5 боргу в сумі 300000,00 грн.

Майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу майна, виданого 30 листопада 2018 року біржею «Січеславська Правова», акту приймання-передачі майна, б/н, виданого 30 листопада 2018 року. Право власності ОСОБА_4 було зареєстровано 30 листопада 2018 року державним реєстратором Дніпровської філії «Реєстрація нерухомості», номер запису про право власності - 29208603.

Таким чином, на момент проведення прилюдних торгів з продажу нерухомого майна 02.03.2020 право власності боржника ОСОБА_4 було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Акт про проведені електронних торгів є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, в реєстрації якого позивачеві було відмовлено.

Так, після отримання акту ВП №16061664 від 16.03.2020, він звернувся до державного нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, але йому було відмовлено у посвідченні свідоцтва про придбання нерухомого майна у зв`язку з тим, що попередній договір купівлі-продажу майна не був посвідчений нотаріально.

Просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення заг. пл. 1550,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з наступного: корівник- 1296,2 кв.м., комора - 9,4 кв.м., побутове приміщення - 9,7 кв.м., доїльна зала - 90,9 кв.м., підсобне приміщення -129,8 кв.м., коридор - 8,7 кв.м., коридор - 5,9 кв.м.

В судове засідання позивач не з`явився. Представник позивача адвокат Наконечна Т.М. надала заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Від представника відповідача - Іларіонівської селищної ради Синельниківського району надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Рішення просять прийняти відповідно до чинного законодавства.

Відповідач - Державне підприємство «СЕТАМ» в судове засідання представника не направило по невідомим суду причинам. Про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи- ОСОБА_4 адвокат Орешин П.П. надав заяву про розгляд справи без їх участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Третя особа - ОСОБА_1 та його представник -адвокат Циб С.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували. Вважали, що право власності на корівник неправомірно перейшло до ОСОБА_6 , а фактичним власником є ОСОБА_1 , якому Іларіонівська селищна рада надала в оренду земельну ділянку та який фактично відбудував корівник. Також вважали, що документи, на підставі яких ОСОБА_7 було в рахунок майнових паїв виділене приміщення корівника, були підробленими. Крім того, договір купівлі-продажу спірного майна, який був укладений на товарній біржі та на підставі якого право власності на нежитлові будівлі перейшло до ОСОБА_4 , також не був нотаріально посвідчений і зареєстрований, у зв`язку з чим вважається неукладеним. Отже, неукладені правочини не можуть впливати на вирішення даної справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення третьої особи- ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Акту про проведені електронні торги від 16.03.2020 приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. при примусовому виконанні виконавчого напису №15, виданого 22.01.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Г.Л., про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 боргу в розмірі 300000 грн., передано на реалізацію нежитлове приміщення заг.пл. 1550,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 на праві власності - Свідоцтва члена біржі , б/н, виданого 30.11.2018 Товарною біржею «Січеславська Правова».

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №468406 від 02.03.2020 Державним підприємством «СЕТАМ» проведено електронні торги з реалізації майна. Реєстраційний номер лота: 407111. Нежитлове приміщення заг. пл. 1550,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Опис: корівник- 1296,2 кв.м., комора - 9,4 кв.м., побутове приміщення - 9,7 кв.м., доїльна зала - 90,9 кв.м., підсобне приміщення -129,8 кв.м., коридор - 8,7 кв.м.,інше - 5,9 кв.м. Номер запису про право власності: 29208603. Дата державної реєстрації: 30.11.2018. Переможцем торгів визнано ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 . Майно придбано за сумою 294700,00 грн. Дане майно належить боржнику ОСОБА_4 .

Постановою державного нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори Мельникова О.Ж. від 23.06.2020 ОСОБА_3 було відмовлено у посвідченні свідоцтва про придбання нерухомого майна у зв`язку з тим, що попередній договір купівлі-продажу майна не був посвідчений нотаріально.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 21.05.2020 на замовлення ОСОБА_3 , нежитлова будівля корівника, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається з наступних приміщень: корівник- 1296,2 кв.м., комора - 9,4 кв.м., побутове приміщення - 9,7 кв.м., доїльна зала - 90,9 кв.м., підсобне приміщення - 129,8 кв.м., коридор - 8,7 кв.м., коридор - 5,9 кв.м. Загальна площа 1550,6 кв.м.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права від 26.12.2023, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2019, а також інформації Іларіонівської селищної ради від 15.03.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 1224855300:01:001:0366 площею 0,4988 га, цільове призначення- землі запасу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Судом були також допитані свідки за клопотанням представника третьої особи - ОСОБА_1 адвоката Циб С.В.

Так, свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що проживає в с.Іванівка Синельниківського району з 2006 року. Живе неподалік ферми. Раніше на місці цієї ферми були занедбані будівлі. ОСОБА_1 відбудував там все, завіз цеглу, вставив вікна, перекрив дах. Всі роботи закінчилися два роки назад. Крім ОСОБА_1 не бачила, щоб хтось там вів господарство. Він там тримає корів, завжди все прибрано.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що проживає в с.Іванівка з 1998 року. На АДРЕСА_1 знаходиться ферма ОСОБА_1 У 2006 році він почав її відбудовувати, а у 2007-2008 роках вона працювала на фермі дояркою. Крім ОСОБА_1 інших господарів вона на фермі не бачила. Зараз ферма дуже відрізняється від тієї, що була, а були лише руїни. На фермі ОСОБА_1 тримає корів, свиней.

Стосовно показань свідка ОСОБА_11 , які були надані нею слідчому в рамках кримінального провадження №12020040030001188 та зафіксовані у протоколі допиту свідку, суд зазначає, що вказані письмові показання свідка не були зібрані ні у порядку судового доручення, ні у разі забезпечення доказів. Вказаний свідок не був безпосередньо допитаний у судовому засіданні, а тому суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_11 , які викладені у наданому суді протоколі допиту.

До спірних правовідносин судом застосовано наступні норми права.

Відповідно ст.321, 328, 392 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Стаття 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року по справі № 200/606/18 вказано, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Водночас з аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X «Порядку реалізації арештованого майна'', затвердженого наказом Міністерства юстиції України 2831/5 від 29.06.2016 року, вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Відповідно до п. 5 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Частина 1 ст. 72 вищевказаного Закону вказує, що придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що позивач ОСОБА_3 , як переможець електронних торгів, отримав акт про проведені електронні торги від 16.03.2020, який є оформленням договірних правовідносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, суд вважає, що не додержання вимог щодо нотаріального посвідчення попереднього договору купівлі-продажу, укладеного на Товарній біржі «Січеславська Правова», не спростовує факту придбання позивачем майна на підставах, установлених законом, проте перешкоджає позивачу реалізувати своє право в позасудовому порядку.

Позивач отримав від нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, а тому у позивача виникли перешкоди у оформленні його права власності на майно, які можливо усунути у судовому порядку.

При цьому, суд звертає окрему увагу на ті підстави, з яких нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії. Зокрема, відсутність нотаріального посвідчення попереднього договору купівлі-продажу не свідчить про те, що вказане майно не могло бути виставлено на електронні торги.

Правочин, на підставі якого позивач набув право власності на спірне нерухоме майно, а саме акт про проведені електронні торги від 16.03.2020 у рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 не оспорювався, у встановленому порядку недійсним не визнавався, а тому є дійсним.

Щодо заперечень третьої особи ОСОБА_1 та його представника Циб С.В. суд враховує наступне.

За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2024 (справа№ 757/31237/18 (61-12520св23), аналізуючи правову кваліфікацію відносин сторін у цивільній справі та норми процесуального права, суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі.

Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Тобто такі особи не є суб`єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов`язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов`язки щодо якоїсь із сторін у спорі, зокрема в разі пред`явлення до них регресного позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

У даній справі ОСОБА_1 був первісним позивачем, який звертався до суду з позовом про визнання права власності на спірне майно, але в подальшому його позов був залишений без розгляду за його клопотанням. Тобто, у правовідносинах як за первісним позовом ОСОБА_1 , так і за позовом ОСОБА_3 , предметом спору є одне і те ж майно. Таким чином, для ОСОБА_1 як третьої особи без самостійних вимог неможливий спір про право ні з позивачем ОСОБА_3 , ні з відповідачами - Іларіонівською селищною радою та ДП «СЕТАМ».

Доводи представника третьої особи Циба С.В. щодо неналежних відповідачів у справі суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що саме Державним підприємством «СЕТАМ» були проведені електронні торги з реалізації спірного майна, а Іларіонівська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області є власником земельної ділянки, на якій розташовано спірне майно.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» , «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх ( справа «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Судом були досліджені всі надані сторонами доказами, але надаючи їм оцінку, суд приймає до уваги лише ті докази, що стосуються позовних вимог ОСОБА_12 , тобто суд не надає оцінку та не враховує докази, які надавалися третьою особою ОСОБА_1 при зверненні його до суду з первісним позовом в якості позивача. Крім того, суд вважає, що показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ніяким чином не підтверджують та не спростовують факт придбання ОСОБА_3 нежитлових приміщень корівника, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи всі встановлені судом обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.2,3,10, 12, 13, 76, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1550,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з наступного: корівник 1296,2 кв.м, комора 9,4 кв.м, побутове приміщення 9,7 кв.м, доїльна зала 90,9 кв.м, підсобне приміщення 129,8 кв.м, коридор 8,7 кв.м, коридор 5,9 кв.м.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 14.11.2024.

Суддя Я. Ю. Костеленко

СудСинельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення04.11.2024
Оприлюднено15.11.2024
Номер документу122991597
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про державну власність щодо визнання права власності

Судовий реєстр по справі —191/3867/19

Ухвала від 30.12.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Петешенкова М. Ю.

Ухвала від 25.12.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Петешенкова М. Ю.

Рішення від 04.11.2024

Цивільне

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Костеленко Я. Ю.

Рішення від 04.11.2024

Цивільне

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Костеленко Я. Ю.

Постанова від 18.06.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Постанова від 18.06.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 04.06.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 04.06.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 27.05.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 08.05.2024

Цивільне

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Костеленко Я. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні