Рішення

від 11.11.2024 по справі 463/6506/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/6506/24

Провадження №2/463/1445/24

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Косопуд М.В.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв залісуду вм.Львові цивільнусправу запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 40862, 94 доларів США, яка складається з 40000 доларів США сплачених у якості авансу на виконання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу №19062023 від 19.06.2023, а також 862, 94 доларів США 3% річних.

Позов мотивує тим, що 19 червня 2023 року між покупцем ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої згідно довіреності від 06 грудня 2010 року діяв ОСОБА_4 та продавцем ФОП ОСОБА_3 укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №19062023 від 19 червня 2023 року, за умовами якого сторони зобов`язались у встановлений строк укласти основний договір купівлі продажу транспортного засобу на умовах, встановлених цим договором.

За умовами договору транспортний засіб, який відповідач зобов`язався поставити був автомобіль марки «AUDI», модель «Q4 50», модельний рік 2023 року. Позивач надав відповідачу доручення придбати вказаний транспортний засіб за ціною 43000,0 доларів США, а відповідач зобов`язався виконати прийняте на себе доручення на умовах найбільш вигідних для позивача та на його вимогу надавати інформацію про хід виконання доручення. Місцем передачі транспортного засобу було м. Львів. На виконання умов договору позивач 19 червня 2023 року передав відповідачу грошові кошти в сумі 40000,0 доларів США, що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_3 , яка написана ним власноручно. Однак, відповідач у встановлений договором строк, умови договору не виконав, не поставив позивачу транспортний засіб та не повернув грошові кошти в розмірі 40000,0 доларів США. Таким чином, вважає, що є достатні підстави на те, що відповідач не має наміру виконати умови договору або повернути грошові кошти, чим порушує умови договору, а тому він вправі звернутись до суду за захистом свого порушеного права. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 40000,0 доларів США.

Крім того, ставить вимогу про стягнення з відповідача трьох процентів річних за період несвоєчасного виконання грошового зобов`язання у розмірі 862,94 доларів США

Ухвалою судді від 12 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження.

Відповідачу надавався п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, однак такий суду не було надано.

Відповідно до ухвали суду від 30 вересня 2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав та мотивів наведених у позовній заяві, просить позовні вимоги задоволити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, причин неявки суду не повідомив, відзив не подавала.

У відповідності до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача та ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відносно чого представник позивача не заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.265, 280-282 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.

З врахуванням положеньст.12 ЦПК Українищодо принципу змагальності сторін, слід зазначити, що відповідачем відзив на позов суду не надано, доводи позивача не спростовані.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої згідно довіреності від 06 грудня 2010 року діяв ОСОБА_4 та відповідачем продавцем ФОП ОСОБА_3 укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №19062023 від 19 червня 2023 року, за умовами якого сторони зобов`язались у встановлений строк укласти основний договір купівлі продажу транспортного засобу на умовах, встановлених цим договором (а.с.7-9).

Згідно з п.1.2 умов Договору, предметом такого є транспортний засіб марки «AUDI», модель «Q4 50», модельний рік 2023 року.

П.1.5 Договору, зазначено, що транспортний засіб має бути придбаний та підготовлений продавцем до викупу протягом 14 днів з дня укладення Договору.

Також у Договорі вказано (п.2.1) на підтвердження намірів сторін в укладенні Основного договору Покупець, протягом 1-го банківських днів після підписання цього договору, перераховує на рахунок Продавця грошові кошти в повному розмірі 40000 доларів США.

На виконання п.2.1 Договору, представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 в її інтересах, передав ОСОБА_3 19 червня 2023 року грошові кошти в сумі 40000,0 доларів США, що підтверджується копією розписки написаною ОСОБА_3 власноручно, оригінал якої оглянуто судом (а.с.10).

Як встановлено судом, відповідач умови договору не виконав, у встановлений договором строк, не поставив позивачу транспортний засіб, а також не повернув грошові кошти у розмірі 40000,0 доларів США.

З метою примусового стягнення грошових коштів за вказаним договором доручення позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правовідносини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦПК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання (ч.1 ст.570 ЦК України).

Таким чином, внесення завдатку, як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише у випадку наявності зобов?язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, договір купівлі-продажу між сторонами укладений не був, у зв?язку з чим відсутні підстави вважати передані кошти завдатком.

В такому випадку, такі кошти, відповідно до ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, є авансом.

Оскільки, виходячи із встановлених обставин, правова природа отриманих відповідачем коштів визначена законом, то такі кошти не можуть бути завдатком, що не тягне за собою наслідків, передбачених ст. 571 ЦК України.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року у справі N? 6-176цс 12. Верховним Судом України зазначено, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов?язання може мати місце лише в разі наявності зобов?язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Правила ст. 570 ЦК України про завдаток поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна зі сторін ухиляється від його виконання (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 року по справі N? 6-82цс 13).

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законодавцем в приписах ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оскільки в судовому засіданні не здобуто доказів виконання відповідачем зобов`язання за договором, останній в судове засідання не з`явився, відзив не подав та свою позицію не висловив слід вважати встановленим, що транспортний засіб позивачу не поставлено, грошові кошти не повернуто, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення, а право позивача захисту в обраний ним спосіб.

Тому з відповідача підлягають до стягнення також три проценти річних від простроченої суми за період несвоєчасного виконання грошового зобов`язання у розмірі, який згідно розрахунків позивача становить 862,94 доларів США.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір на загальну суму 15 140,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13,76-81,141, 178, 259,263-265,268,280-283, 289 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_2 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 накористь ОСОБА_2 грошові коштив сумі 40862,94доларів США(сорок тисяч вісімсот шістдесят два долара дев`яносто чотири центи США), що складається з: 40000 доларів США, сплачених у якості авансу на виконання попереднього договору купівлі продажу транспортного засобу №19062023 від 19 червня 2023 року та 862,94 доларів США 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, що становлять 15140, 00 грн (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень) судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13 листопада 2024 року.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження)

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя Г.Б. Жовнір