Рішення

від 13.11.2024 по справі 331/1664/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

РІШЕННЯ

іменем України

13.11.2024

Справа № 331/1664/24

Провадження № 2/331/1326/2024

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Н.В.Фісун, за участю секретаря Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військової адміністрації, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Борисевич Таїсія Степанівна, Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Шахтарська міська рада Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вобґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Шахтарську Донецької області помер його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 21 лютого 2023 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зроблено відповідний актовий запис № 480, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . На момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді грошових вкладів, що знаходяться в Акціонерному товаристві «Ощадбанк», житлового будинку АДРЕСА_2 . Крім нього у померлого спадкоємців більше немає. 26 січня 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. і дізнався, що фактично пропустив строк на прийняття спадщини. Згідно постанови ПН ДМНО ОСОБА_3 від 26 січня 2024 року за вих. № 10/02-31 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Згідно довідки від 21 вересня 2023 року № 1241-5002967318 він перебуваю на обліку як внутрішньо -переміщена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Позивач не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини у зв`язку з тим, що батько помер та похований в м. Шахтарськ Донецької області, яке згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (в редакції Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 05 лютого 2024 року № 30) населений пункт Шахтарськ, розташований на території Горлівського району Донецької області, з 07 квітня 2014 року і по теперішній час знаходиться в тимчасовій окупації. Відповідно діяльність державних органів влади України , в тому числі органів державної реєстрації актів цивільного стану України, була припинена та фактично не здійснюється , отже необхідна була процедура встановлення факту смерті батька в судовому порядку та отримання свідоцтва про його смерть в органах РАЦС, у зв`язку з чим позивачем був пропущений строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Прохає суд , визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті мого батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Від відповідача Донецької обласної цивільно-військової адміністрації 02.04.2024 року надійшов відзив, в якому зазначено, що позивач не навів жодних правових обґрунтувань, яким чином Донецька обласна державна адміністрація порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси в питаннях спадкування рухомого, нерухомого майна після смерті його батька - у вигляді грошових вкладів , які знаходяться в Акціонерному товаристві «Ощадбанк», житлового будинку АДРЕСА_2 . У будь якому разі, керуючись правами, наданими учасникам судового процесу, вважають за необхідне висловити позицію з приводу позовних вимог, проти яких Донецька обласна державна адміністрація заперечує в повному обсязі, що обґрунтовується наступним. Указом Президента України від 05 березня 2015 року № 123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» утворено Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію. У відповідності із частиною 9 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення обласних військових адміністрацій у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення припиняються повноваження відповідних обласних військово-цивільних адміністрацій. 24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено Донецьку обласну військову адміністрацію. Таким чином, на день подачі позовної заяви ОСОБА_1 такого суб`єкта правових відносин, як Донецька обласна цивільно-військова адміністрація, у правовому полі не існує. Донецька обласна державна адміністрація тимчасово в умовах запровадженого воєнного стану отримала додатковий правовий статус обласної військової

адміністрації, залишаючись при цьому місцевим органом виконавчої влади на рівні Донецької області (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань додається). Статтею 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. У районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій. Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчіоргани, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. Нерухоме спадкове майно, про яке йде мова в позовній заяві, згідно матеріалів справи знаходиться на території Шахтарської міської ради Донецької області. Рішення про утворення Шахтарської міської військової адміністрації Донецької області Президентом України не приймалося. Окрім того, і в Указі Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», і в законах України «Про місцеві державні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану», відсутня норма якою б передбачалось, що у разі неутворення військової адміністрації населеного пункту, повноваження відповідних органів місцевого самоврядування виконує обласна військова адміністрація. Таким чином, Донецька обласна державна адміністрація не є органом вищого рівня або правонаступником жодного з органів місцевого самоврядування Донецької області, додатково виконує функції Донецької обласної ради, в межах повноважень,наданих Законом України «Про правовий режим воєнного стану», тому не може бути стороною цих спадкових правовідносин./а.с.33-44/.

Від АТ «Державний ощадний банк України» 3.04.2024 року надійшло до суду пояснення, в якому прохали ухвалити рішення з урахуванням чинного законодавства. В поясненнях вказали, що АТ « Ощадбанк України» не є суб`єктом переходу права власності від спадкодавця до спадкоємців, а отже не є учасником спору про наявність чи відсутність у позивача права на спадщину./а.с.53/.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10.10.2024 року замінено відповідача по цивільній справі Донецьку обласну цивільно- -військову адміністрацію на належного відповідача - Донецьку обласну державну адміністрацію, Донецьку обласну військову адміністрацію. Залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шахтарську міську раду Донецької області.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 22.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву у якій просив розглянути справу без його участі, прохав суд позов задовольнити.

Представник Відповідача Донецької обласної державної адміністрації у судове засідання не з`явилася, долучила до матеріалів справи заяву, в якій прохала суд розглядати справу у її відсутність за наявними матеріалами справи та висловленої позиції у наданому відзиві.

Представник відповідача Донецької обласної військової адміністрації до судового засідання не з`явився з невідомих суду причин, належним чином повідомлявся у судовому порядку про слухання справи.

Третя особа, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Борисевич Таїсія Степанівна, до судового засідання не з`явилася, долучила до матеріалів справи заяву, в якій прохала суд розглядати справу у її відсутність.

Третя особа, представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до судового засідання не з`явився, долучив до матеріалів справи заяву, в якій прохав суд розглядати справу у його відсутність.

Третя особа, представник Шахтарської міської ради Донецької області до судового засідання не з`явився з невідомих суду причин, належним чином повідомлявся у судовому порядку про слухання справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно дост.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 21 лютого 2023 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зроблено відповідний актовий запис № 480, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ./а.с.4/.

26.01.2024 року після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. було заведено спадкову справу №4/2024./а.с.101-130/.

26.01.2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Борисевич Т.С. із заявою про видачу Свідоцтва про спадщину за законом на спадкове майно.

26.01.2024рокуприватним нотаріусом Борисевич Т.С. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, так як позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізстаттею 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

За правиламистатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За правилами частини першоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно достатті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 26 жовтня 2022 року в справі № 522/17925/16 (провадження № 61-1122св22).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі №405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) виклав правовий висновок, згідно якого при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Основним актом цивільного законодавства України єЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно доКонституції Українита цьогоКодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін доЦК України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до ЦК України(частина друга статті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цьогоКодексуабо іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четвертастатті 4 ЦК України).

Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то встатті 4 ЦК Українизакріплюється пріоритет нормЦК України(як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Відповідно достатті 64 Конституції України, статей12-1і20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей7і34 Закону України «Про нотаріат»,Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» 28 лютого 2022року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164«Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» таНаказом Міністерства юстиції України від 11.03.2022 року № 1118/5затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату, який набрав чинності 19.03.2022р., також внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких: в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини; в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу; забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

Через прийняття змін та Наказу Міністерства юстиції України від 11.03.2022р., постанови КМУ від 24.06.2022р., 11.07.2022р., МЮУ надало роз`яснення, що за загальним правилом, строк прийняття спадщини становить 6 місяців із дня її відкриття, проте з урахуванням вищезгаданих змін, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Отже, строк для подачі заяви про прийняття спадщини було визначено у 10 місяців.

Таким чином, попри те, що в подальшому судовими органами у відповідних судових рішеннях було наголошено на застосуванні вказаної ієрархії нормативних актів, а тому постанову КМУ № 164 в частині зупинення строку прийняття спадщини на час воєнного стану визнано такою, що не відповідає приписам ЦК, для пересічних громадян з урахуванням роз`яснень нотаріусів, які самі застосовували протягом 2022-частково 2023 року правила постанови № 164, було зрозумілим лише те, що ця постанова чинна, а тому в них є право на подання відповідної заяви після скасування воєнного стану.

Суд вважає, що в даному випадку, коли нотаріуси та суди до прийняття відповідної постанови ВС від 25.01.2023р., де вперше надано оцінку постанові КМУ № 164 з точки зору її невідповідності приписам цивільного кодексу щодо строків прийняття спадщини в контексті ієрархії правових норм, застосовували і роз`яснювали громадянам приписи п. 3 вказаної постанови КМУ, не можна вміняти громадянам незнання закону як неповажну причину невиконання вимог статті 1270 ЦК України. Та, зокрема, визначальним у такому разі є й наявність воєнного стану, що є надзвичайною обставиною, коли спадкоємці та нотаріуси не могли однозначно визначитись із поведінкою щодо спадкування з огляду на закриття реєстрів та положення постанови КМУ № 164. Інакше трактуваня законодавства буде діяти на шкоду інтересам спадкоємців, коли й самі нотаріальні органи і суди не однозначно застосовували його приписи в цій частині.

Враховуючи обставини справи, норми матеріального права, а також правові висновки Верховного Суду, суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 , який є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_2 , з приводу поважності ним строку для прийняття спадщини, а саме введення в країні воєнного стану та реального існування загрози життю позивача пов`язаного із військовою агресією рф проти України, вимушеність виїхати з окупованої території м.Шахтарськ Донецької області , відсутності в певний час доступу до нотаріальних реєстрів, неодноразова зміна законодавства стосовно прийняття спадщини в період дії воєнного стану, обмеженість можливості отримувати оперативну інформацію щодо зміни порядку вчинення нотаріальних дій та обчислення строків в умовах воєнного стану є поважними.

При цьому суд зауважує, що відповідач по справі Донецька обласна військова адміністрація до судового засідання не з`явилася. Таким чином, відповідач не надав заперечень проти позову в цілому або проти окремих його обставин. Дії сторони відповідача не були направленими на отримання у власність територіальної громади спадкового майна позивачки.

На думку суду, подання ОСОБА_1 позову про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті його батька є єдиним ефективним способом захисту права позивачів на спадщину на національному рівні у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який національні суди зобов`язані практично забезпечувати відповідно до ст. 1 цієї Конвенції таст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Крім того, з огляду на однозначні положення ч. 1 ст.1220, ч. 3 ст.1223 ЦК Українипро виникнення у спадкоємця права на спадщину з моменту смерті спадкодавця, у ОСОБА_1 з урахуванням наведених ним переконливих мотивів у позові, виникло "законне сподівання" в успадкуванні прав на нерухоме майно від його померлого батька через визначення в судовому порядку додаткового строку на прийняття спадщини. Таке "законне сподівання" входить до поняття "майно", вільне володіння яким захищається ст. 1 Першого протоколу Конвенції (про ознаки "законного сподівання" зазначено у п. 35рішення Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року, які застосовуються у даній справі).

Таким чином, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщинипісля смерті батька тривалістю три місяці.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, ст.ст. 1233, 1269, 1270, 1272 ЦК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доДонецької обласноїдержавної адміністрації,Донецької обласноївійськової адміністрації,третя особа:приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуБорисевич ТаїсіяСтепанівна,Донецьке обласнеуправління Акціонерноготовариства «Державнийощадний банкУкраїни»,Шахтарська міськарада Донецькоїобласті провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) додатковий строк у три місяці з моменту набрання рішення законної сили, для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.11.2024 року.

Суддя: Н.В.Фісун