Рішення

від 12.11.2024 по справі 947/26480/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/26480/24

Провадження № 2/947/5242/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-20» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2024 року Житлово-будівельний кооператив «Жовтневий-20» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Стверджує, що з липня 2021 року відповідач не сплачує житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим за період з 20.07.2021 року по 20.06.2024 року у неї виникла заборгованість у розмірі 41592,11 гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом за житлово-комунальні послуги в розмірі 36413,38 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1379,18 грн., інфляційних збитків за весь час прострочення у розмірі 3799,55 грн.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Петренко В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 28.08.2024 року було прийнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняпо цивільнійсправі запозовною заявоюЖитлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-20» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі.

20.09.2024 року від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Баранової Оксани Володимирівни надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши серед іншого, що відповідачка не згодна з сумою інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нарахованих за період з 24.02.2022 року по 21.04.2023 рік, оскільки відповідно до постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова була обов`язковою для виконання на усій території України, для усіх суб`єктів незалежно від форми власності. 21.04.2023 року до вказаної вище постанови були внесені зміни, щодо вказаної заборони в територіальних громадах, що розташовані на територіях , на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

24.09.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого заперечувала проти доводів представника відповідача викладених у відзиві, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , доказом чого є Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідач отримує послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, при цьому не виконує зобов`язання по їх оплаті, чим спричинила позивачу, який є організацією, що обслуговує даний будинок в частині вказаних послуг, матеріальні збитки у вигляді неотримання плати з 20.07.2021 року по 20.06.2024 року щодо квартири АДРЕСА_2 , у розмірі 41592,11 гривень, яка складається з заборгованості за основним боргом за житлово-комунальні послуги, з врахуванням здійснених відповідачкою оплат на загальну суму 6100,34 грн., в розмірі 36413,38 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1379,18 грн., інфляційних збитків за весь час прострочення у розмірі 3799,55 грн.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що борг за житлово-комунальні послуги відповідачки перед Житлово-будівельним кооперативом «Жовтневий-20», з урахуванням сплаченої суми у розмірі 6100,34 грн. становить 36413,38 грн.

Відповідно до п.1.1 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-20», кооператив створено для обслуговування, ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за рахунок внесків ЖБК і за рахунок інших доходів, передбачених законодавством. ЖБК знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Метою діяльності ЖБК, відповідно до п.2.1 Статуту є задоволення економічних, соціальних, житлових і інших потреб членів ЖБК на основі об`єднання їх особистих і колективних інтересів, поділ між ними ризиків витрат, розвитку їх самоорганізації, самоврядування і самоконтролю.

Одними із видів діяльності ЖБК відповідно до п.2.2 Статуту, зокрема є забезпечення належного утримання будинків і прибудинкової території, сприяння мешканцям будинку в отриманні комунальних та інших послуг.

Відповідно до п.7.2.3 Статуту член Житлово-будівельного кооперативу зобов`язаний серед іншого, вчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, вносити платежі в розмірі встановленому загальними зборами.

Відповідно до приписів ст.12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є додержання статуту кооперативу, виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу, виконання своїх зобов`язань перед кооперативом та сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до положень ч.4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно із положенням ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положення ст. 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов`язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.ч. 3-4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що позивачем ЖБК «Жовтневий-20» надаються житлово-комунальні послуги в будинку за адресою проживання відповідача, який є споживачем цих послуг. З урахуванням того, що відповідач не сплачував грошові кошти на утримання квартири АДРЕСА_2 , утворилася заборгованість, яку вона має сплатити на користь позивача.

Що стосується вимог позивача про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

У зв`язку з простроченням оплати відповідачем внесків позивачем заявлені до стягнення 3 % річних у розмірі 1379,18 грн., інфляційні нарахування у розмірі 3799,55 грн.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №58/2023 від 06.02.2023). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №254/2023 від 01.05.2023). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №451/2023 від 26.07.2023). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №734/2023 від 06.11.2023). (Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №49/2024 від 05.02.2024). На час розгляду справи в суді строк дії воєнного стану в країні триває.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»: В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України постановляє: Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 року було внесено зміни в постанову №206, відповідно до яких нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Перевіряючи правильність нарахування вищевказаних сум, суд встановив, що позивач при нарахуванні здійснив розрахунки не врахувавши викладене вище. У зв`язку з цим, суд самостійно провівши розрахунок, встановив, що розмір інфляційних втрат зі сплати комунальних послуг за періоди з 20.07.2021 року по 24.02.2022 року та з грудня 2023 року по травень 2024 року становить 1911,78 грн., 3% річних за такі ж періоди, становить 459,33 грн.

Таким чином, суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по внесках на управління багатоквартирним будинком в розмірі 36413,38 грн., 3 % річних у розмірі 459,33 грн., інфляційні витрати в розмірі 1911,78 грн. У решті заявлених позовних вимог, слід відмовити.

Також, судом встановлено, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7700,00 гривень, що підтверджується, договором №847 про надання правничої допомоги від 21.08.2024 року, укладеному між ЖБК «Жовтневий-20» та Адвокатським об`єднанням «Губський та партнери», в особі т.в.о. керуючого партнера Губської Христини Юріївни, додатковою угодою №1 від 21.08.2024 року, додатковою угодою №2 від 20.09.2024 року, платіжними інструкціями №139 від 22.08.2024 року та №159 від 20.09.2024 року про сплату ЖБК «Жовтневий-20» Адвокатському об`єднанню «Губський та партнери» грошових коштів в сумі 5200,00 грн. та 2500,00 грн.

З урахування часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що позовна вимога позивача, у частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7700,00 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 5000,00 грн.

Також, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельногокооперативу «Жовтневий-20»до ОСОБА_1 простягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельногокооперативу «Жовтневий-20»(код ЄДРПОУ20994132, адреса: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 121) суму заборгованості по внесках на управління багатоквартирним будинком в розмірі 36413,38 грн., інфляційні втрати у розмірі 1911,78 грн., 3% річних у розмірі 459,33 грн., що складає загальну суму 38784,49 грн.

У решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельногокооперативу «Жовтневий-20»(код ЄДРПОУ20994132, адреса: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 121) витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельногокооперативу «Жовтневий-20»(код ЄДРПОУ20994132, адреса: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 121) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2823,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В. С. Петренко