Рішення

від 15.10.2024 по справі 504/1186/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/1186/24

Номер провадження 2/504/1667/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024с-ще Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Вінської Н.В.

секретаря Коцар А.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Доброславський районний відділ Державної виконавчої служби в одеському районі Одеської області про зняття арешту,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом, який в подальшому уточнив, до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Доброславський районний відділ Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області про зняття арешту та просить суд скасувати арешт накладений постановою АВ №353525 від 29.05.2008 року Комінтернівським УЮ ВДВС Одеської області на частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за №8069599 Лиманською районною нотаріальною конторою Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилась спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 4,8428 га, розташовану за адресою: Одеська область, Березівський район (колишня назва - Лиманський), Сербківська сільська рада, кадастровий номер 5122785500:01:001:0080.

З приводу прийняття спадщини, що залишилась після смерті батька позивач звернувся до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса, де було відкрито спадкову справу відносно майна ОСОБА_3 за №251 Б/2022.

19.12.2022 року в Суворовській Держнотконторі м. Одеси позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку. Однак на частину будинку свідоцтво позивач не отримав, у зв`язку з тим, що постановою АВ №353525 від 29.05.2008 року Комінтернівським УЮ ВДВС Одеської області накладено арешт на частину будинку, так як спадкодавець мав заборгованість по аліментах на утримання позивача. Відповіддю Доброславского районного відділу ДВС позивачу було повідомлене, що виконавче провадження відносно боргу ОСОБА_3 закінчене, однак з питання зняття арешту необхідно звернутись до суду.

Не знятий судом арешт на 1/2 житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоджає позивачу в отриманні свідоцтва на право власності за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті батька, у зв`язку із чим він і звертається до суду для захисту свого порушеного права.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи Доброславського районний відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України регламентовано, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. При вирішенні питання спадкування за законом, враховуються такі юридичні факти, як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця. Центральним субінститутом спадкування за законом є інститут черговості, який полягає в тому, що за загальним правилом кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування за відсутності бодай одного спадкоємця попередньої черги, обумовленого різними причинами: фізичною відсутністю, усуненням від права на спадкування, неприйняттям спадщини або відмовою від прийняття спадщини.

Згідно положення статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №20.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , а отже і спадкоємцем першої черги, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17 березня 1994 року.

Судом також встановлено, що на примусовому виконанні Доброславського районного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області перебувало виконавче провадження та 14.10.2008 року та 26.06.2012 року у межах відкритих виконавчих проваджень державним виконавцем було винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Станом на 24.08.2023 року, на час надання відповіді Доброславським районним відділом ДВС в Одеському районі одеської області позивачу, виконавчі провадження, в межах яких було накладено арешт на об`єкт нерухомості, на виконанні у відділі не перебувають, перевірити обставини за яких було накладено арешт не є можливим та роз`яснено про термін зберігання виконавчих проваджень.

Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наведеного суд приходить висновку, що на даний час виконавче провадження знищене. Наявний арешт порушує права позивача, так як він не має можливості реалізувати свої права, та прийняти спадщину після померлого батька.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно п. 6 ч. 4 ст.59Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту з майна органом державної виконавчої служби можливе в разі отримання державним виконавцем рішення суду про скасування заходів забезпечення позову, раніше застосованих судом у відношенні даного майна.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішення, встановлених цим Законом, не упереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.

Згідно вказаного Закону України державний виконавець зобов`язаний використовувати наданні йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, він знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Тобто, законодавець пов`язує можливість звернення особи з даним позовом у разі порушення права власності на майно, на яке накладено арешт.

За правилами ст.57Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

На час розгляду справи виконавчих проваджень по відношенню до ОСОБА_4 у відділі ДВС не перебувають, що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку. Доказів протилежного суду сторонами не надано.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його прав шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Доброславський районний відділ Державної виконавчої служби в одеському районі Одеської області про зняття арешту - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, накладений відповідно до постанови АВ №353525 від 29 травня 2008 року Комінтернівським УЮ ВДВС Одеської області на частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 14 жовтня 2008 року за №8069599 Лиманською районною нотаріальною конторою Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Вінська Н. В.