Рішення

від 30.09.2024 по справі 208/5525/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5525/24

№ провадження 2/208/1201/24

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

У своєму позові позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати дії Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради щодо відмови в проведенні приватизації квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю ордеру на вселення неправомірними та зобов`язати Виконавчий комітет Кам`янської міської ради, Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради вчинити дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру.

В обґрунтуванні позову позивач, ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

До вказаної квартири вона вселилась на підставі ордеру.

На підставі викладеного, вона разом із донькою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через Комунальне підприємство «Ордер» звернулись до виконавчого комітету Кам`янської міської ради, як до органу приватизації з заявою про оформлення передачі вказаної квартири у власність її сім`ї.

Однак, 16.05.2024 року за №05-11/763 отримала відповідь від Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, в якій було зазначено про відмову у передачі квартири у власність з підстав відсутності у поданих документах копії ордера на житлове приміщення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Таліпова А.Г. не з`явились, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позивач уточненні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві та уточнених позовних вимогах.

В судове засідання представник відповідачів Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради та Виконавчого комітету Кам`янської міської ради Московська О.Г. не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Зазначила, що уточнені позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

24 червня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копії паспорта громадянина України, зареєстровано 25 вересня 1984 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10-11).

Відповідно до відповіді №05-11/763 від 16.05.2024р., наданої ОСОБА_1 Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, про порядок передачі квартир у власність громадян, вбачається, що пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 №396 (зі змінами), визначено вичерпний перелік документів, який громадянин подає до органу приватизації, у тому числі копію ордера на жиле приміщення. Даний документ у пакеті документів відсутній. (а.с.9).

Відповідно до копії особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 . До вказаної квартири вона вселилась на підставі ордеру №2490 від 25.02.1971 року (а.с.13).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, актовий запис №730 (а.с.8).

За приписами статей 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно дост.1Закону України«Про приватизаціюдержавного житловогофонду» приватизаціядержавного житловогофонду (далі-приватизація)-це відчуженняквартир (будинків),житлових приміщеньу гуртожитках,призначених дляпроживання сімейта одинокихосіб,кімнат уквартирах таодноквартирних будинках,де мешкаютьдва ібільше наймачів,та належнихдо нихгосподарських споруді приміщень(підвалів,сараїв іт.ін.)державного житловогофонду накористь громадянУкраїни. Державнийжитловий фонд-це житловийфонд місцевихРад народнихдепутатів тажитловий фонд,який знаходитьсяу повномугосподарському віданнічи оперативномууправлінні державнихпідприємств,організацій,установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зіст.2Закону України«Про приватизаціюдержавного житловогофонду» дооб`єктівприватизації належатьквартири багатоквартирнихбудинків,одноквартирні будинки,житлові приміщенняу гуртожитках(житловікімнати,житлові блоки(секції),кімнати уквартирах таодноквартирних будинках,де мешкаютьдва ібільше наймачів(далі-квартири (будинки),які використовуютьсягромадянами наумовах найму. Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею3зазначеного Законувстановлено,що -приватизація здійснюєтьсяшляхом:безоплатної передачігромадянам квартир(будинків),житлових приміщеньу гуртожиткахз розрахункусанітарної норми21квадратний метрзагальної площіна наймачаі кожногочлена йогосім`їта додатково10квадратних метрівна сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках).

Згідно із ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

За приписами статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 15 ЖК України, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад віднесено видача ордерів на жилі приміщення.

За змістом статті 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Враховуючи те, що у позивача оригінал ордеру на квартиру не зберігся, на сьогоднішній день у неї виникли перешкоди у реалізації свого права на приватизацію житла.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з наданих стороною позивача доказів, ОСОБА_1 є квартиронаймачем житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , постійно проживала та зареєстрована в ньому. Отже на законних підставах користується вказаним жилим приміщенням. Доказів зворотного під час розгляду справи отримано не було.

Так, законність проживання позивача у спірному приміщенні ніким не спростована та не заперечувалась.

З моменту реєстрації позивача в квартирі її право на користування житловим приміщенням ніким, в тому числі відповідачами не оскаржувалось, відповідні докази не подавались, окрім цього представник відповідачів уточнені позовні вимоги позивача визнала та просила їх задовольнити.

При цьому, відсутність ордеру позбавляє її можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири, оскільки, як вбачається з наданих представником позивача пояснень, у неї є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, крім ордеру, який вона надати не має можливості по незалежним від неї обставинам.

Враховуючи викладене, відмова в приватизації займаного нею житла з причин відсутності оригіналу ордеру на заселення у квартиру є такою, що порушує її право на приватизацію.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Принцип пропорційності у розумінні Європейського суду з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Беручи до уваги, положення пункту 10 статті 8 у прив`язці до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому посилання Департаменту комунальноївласності,земельних відносинта реєстраціїречових правна нерухомемайно Кам`янськоїміської ради у листі №05-11/763 від 16.05.2024р. на те, що позивачка не має права на приватизацію оскільки не надано ордеру є протиправним.

Таким чином, дії відповідача порушують конституційне право позивачки на приватизацію житла у встановленому законом порядку, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо зобов`язання здійснити приватизацію спірної квартири є доведеними, законними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду висловлені в постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19 (провадження № 61-1845св20) Верховний Суд застосував такий спосіб захисту у справі про приватизацію квартири державного житлового фонду, як визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру державного житлового фонду з покладанням обов`язку на останнього оформити право власності на приміщення. При цьому у цій справі було зроблено правовий висновок, що не є належним способом захисту визнання права власності на квартиру. Тобто, суд не може визнати право власності, він може лише визнати безпідставною відмову і зобов`язати орган оформити цю приватизацію.

Суд враховує також правові позиції Верховного Суду висловлені в постанові від 08 червня 2022 року в справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21).

Так, Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири.

Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать і висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року в справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997св18), від 19 червня 2019 року в справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054св18), від 30 вересня 2020 року в справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

До уваги беруться також і правові позиції Великої Палати Верховного Суду висловлені в постанові від 20 червня 2018 року в справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18). У даній справі було визнано неправомірною відмову департаменту житлового господарства міської ради в приватизації і зобов`язано департамент провести приватизацію квартири.

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною відмови органу приватизації і зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи, всебічно дослідивши їх, визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що позивач з вимогою про повернення оплаченого судового збору не звертався, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись статтями 2, 3, 4, 141, 247, 258-260, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, статтями 1, 2, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати дії Департаменту комунальноївласності,земельних відносинта реєстраціїречових правна нерухомемайно Кам`янськоїміської ради щодо відмови в проведенні приватизації квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю ордеру на вселення, неправомірними.

Зобов`язати Виконавчий комітет Кам`янської міської ради, Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради розглянути питання про приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру на вказану квартиру.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1 Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, ЄДРПОУ 20268696, адреса: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр-т.Василя Стуса, буд.10/12.

Відповідач 2 Виконавчий комітет Кам`янської міської ради, ЄДРПОУ 04052072, адреса: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, м-н. П.Калнишевського, буд.2.

Суддя Похваліта С. М.