Ухвала

від 14.11.2024 по справі 183/11151/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/11151/24

№ 2-з/183/95/24

У Х В А Л А

14 листопада 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Сороки О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Губииської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області, Новомосковської районної Військової адміністрації третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Управління надання адміністративних послуг про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року відкрито провадження у справі.

Разом із позовною заявою представник позивача звернулася до суду з заявою про забезпечення позову та просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

-накладення арешту на вказану земельну ділянку кадастровий номер 1223283300:06:063:1249, площа 2 га, державний акт серія та номер 48140154 виданий 29.07.2021, видавник Державний земельний кадастр. Відомості внесено до реєстру 03.08.2021 Лозуватська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області на право власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який видано ОСОБА_3 , кадастровий номер 1223283300:06:063:1249 площа 2 га, дата державної реєстрації земельної ділянки: 22.07.2021, орган що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки Відділ у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, щоб уникнути її відчуження;

-заборони користування земельною ділянкою відповідачу;

-заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам держреєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначеного нерухомого майна земельної ділянки, в тому числі вносити до державного реєстру речових прав записи про держреєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування держреєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо вищезазначених об`єктів майна до вирішення справи по суті.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , було виявлено незаконне заволодіння земельною ділянкою площею 2,0 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, Мар`янівська сільська рада гр. ОСОБА_3 . Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.04.2024 номер витягу НВ 1200364632024, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1223283300:06:063:1249.

На думку представника позивача незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 ч.1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, крім іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Матеріалами позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданими до неї додатками підтверджено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу якого подано позов, та заяву про забезпечення позову.

У позовній заяві представник позивача просить визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію права власності, що за своїм змістом є вимогами немайнового характеру.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з чим необхідним є запровадження заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію предмету спору шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Разом з цим, вжиття судом такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не матиме правового зв`язку з предметом позовних вимог (визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності), оскільки під час розгляду спору судом буде досліджуватися саме питання щодо наявності правових підстав для винесення рішення відповідної селищної ради, його законність, законність державної реєстрації права власності.

Водночас, слід зазначити, що представником позивача не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а також не доведено, що відчуження земельної ділянки, на яку просить накласти арешт представник позивача, унеможливить виконати рішення суду щодо скасування відповідного рішення селищної ради та скасування державної реєстрації прав власності.

Позовні вимоги, заявлені позивачем, є вимогами немайнового характеру, а отже такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору в цій справі.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України у справі № 910/16800/20 від 29.03.2021, такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися тільки у справі, в якій заявлено майнову вимогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що подане клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.12, 13, 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову про вжиття заходів щодо забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бутиоскаржена безпосередньодо Дніпровськогоапеляційного судупротягом п`ятнадцятиднів змоменту їїскладання.

Суддя Сорока О.В.