Рішення

від 30.10.2024 по справі 953/6709/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6709/23

н/п 2/953/641/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 03.08.2023 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визнати причину пропущеного строку позивачем для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 поважною; визначити їй додатковий строк в три місяці для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що 30.10.1998 позивач уклала шлюб із ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Губкін Бєлгородської області рф помер її чоловік, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про цей факт Відділом ЗАГС адміністрації Губкінського міського округу Белгородської області, рф 29.10.2022 видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , актовий запис №170229310011201210003. Ще за життя її чоловік склав заповіт на ім`я її доньки, ОСОБА_3 . 23.02.2023 ОСОБА_3 звернулась до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про відмову у прийнятті спадщини на її користь. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Челябінської області, м. Бакал, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Губкін Бєлгородської області Російської Федерації. 28.04.2023 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було подано апеляційну скаргу. 01.06.2023 Харківський апеляційний суд виніс постанову, в якій задовольнив апеляційну скаргу Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та рішення Дзержинського районного суду м. Харкова скасував. Таке рішення було вмотивовано тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04.02.2023 №107 під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення. А повторна реєстрація смерті особи законодавством України не передбачена.

Позивач зазначає, що 10.03.2023 на його заяву про прийняття спадщини вона отримала лист Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори щодо порядку заведення спадкової справи та оформлення спадкових прав та отримала відповідь №507/01-16 від 10.03.2023. У відповіді їй було роз`яснено, що строк для прийняття спадщини встановлено статтею 1270 ЦК України та становить шість місяців з часу відкриття спадщини. Однак, відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 №164 перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Тому оформити свої спадкові права після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона може до 17.08.2023. Крім цього, в даному листі зазначено, що у свідоцтві про смерть в графі «громадянство» записано «російська федерація», але її чоловік, ОСОБА_2 мав паспорт громадянина України та мав місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . У роз`ясненні їй було рекомендовано здійснити державну реєстрацію акту цивільного стану в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та отримати відповідне свідоцтво про смерть. У разі неможливості здійснення реєстрації їй було запропоновано звернутися до суду для вирішення цього питання.

Отримавши рішення Харківського апеляційного суду, 17.07.2023 вона повторно звернулась до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, за цією заявою було відкрито спадкову справу, номер у Спадковому реєстрі №70944303 від 17.07.2023. 17.07.2023 державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленковим В.С. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язки з тим, що заяву про прийняття спадщини після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , протягом строку встановленого для прийняття спадщини вона не подала та зареєстрована за однією адресою з чоловіком не була. Вважає підстави пропуску строку поважними, оскільки, в листі Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора, посилаючись на п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 №164 визначила їй строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття до 17.08.2023. Однак, Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану" №469 від 09.05.2023 пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів №164 від 28.02.2022, який було зазначено в роз`ясненнях, було виключено. А тому шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 17.04.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2023, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 23).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 25).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2023 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 32).

29.01.2024 на електронну адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли пояснення представника відповідача Харківської міської ради Василенко І.Ю. на позовну заяву по справі №953/6709/23, в яких просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ХМР, третя особа: Шоста ХМДНК про визнання причин пропущеного строку для прийняття спадщини поважною та визначення додаткового строку в три місяці для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 62-70, 74-77).

На обґрунтування пояснень зазначає, зокрема, що згідно наданої копії постанови Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори від 17.07.2023 №1957/02-31 про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже позивач мав звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до 17.04.2023. Отже, ОСОБА_1 вважається такою, що не прийняла спадщину. Харківська міська рада, у випадку не прийняття особою спадщини, на виконання вимог статті 1277 ЦК України, повинна виконати законний обов`язок щодо подання до суду заяви про визнання майна, що належало на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від умерлого спадщиною та її передачу до комунальної власності Харківської міської територіальної громади. Таким чином рішення суду по даній справі суттєво впливає і на майнові права Харківської міської територіальної громади. Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності або відсутності поважних причин пропущеного позивачем строку на подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.

Відповідач вказує, що як зазначає в своїй позовній заяві позивач, позивачкою був пропущений строк для прийняття спадщини через те, що є правова невизначеність з приводу строку для прийняття спадщини під час воєнного стану. Після прийняття Постанови КМУ № 719 від 24.06.2022, якою пункт 3 було змінено та викладено його в наступній редакції: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці», нотаріуси почали застосовувати 10 ти місячний строк для прийняття спадщини, у зв`язку з цим, позивачка вважала, що вона зможе вчасно приїхати в Україну та прийняти спадщину. Проте, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 25.01.2023 у справі № 676/47/21: «законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини», «пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню». Після оприлюднення у лютому 2023 року цієї постанови ВС від 25.01.2023 у справі № 676/47/21, нотаріуси почали відмовляти спадкоємцям у прийнятті заяви про прийняття спадщини, які звернулися після 6-місячного строку, у прийнятті спадщини. Також як зазначив позивач в позовній заяві, ще за життя ОСОБА_2 - чоловік позивача склав заповіт на ім`я їхньої доньки ОСОБА_3 . 23.02.2023 ОСОБА_3 звернулась до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про відмову у прийнятті спадщини на користь позивача. Однак позивач до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 17.10.2022, звернулася лише 17.07.2023 та отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії. У зв`язку із не поданням протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, та не проживанням за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і також не була зареєстрована. Також нотаріусом перевірено та встановлено відсутність від ОСОБА_2 заповітів на користь позивача. В матеріалах справи відсутні відомості, що позивач скористався наданим йому правом на прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк. В наданих до позовної заяви документах відсутні відомості, що позивач скористався правом звернутися у шестимісячний строк до нотаріуса з метою вчинення відповідної нотаріальної дії. Не надано усіх доказів на підтвердження права власності на нерухоме майно у спадкодавців. Неможливо визнати надання додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини на майно за позивачем через те, що не було підтверджено, що будь-яке майно на момент смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало йому на праві приватної власності. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на будь-яке спадкове майно на момент його смерті, зокрема, не надано витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на теперішній час. Так як у позивача відсутні усі докази на підтвердження права власності на нерухоме майно у спадкодавця, то зазначена обставина не дає можливості стверджувати, що на теперішній час існує в наявності об`єкт спадкування, що має увійти до спадкової маси.

16.07.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Маюрнікової В.Н., в яких вона зазначила, зокрема, що спадщина у справі, що розглядається, відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . У встановлений законом строк, 10.03.2023 позивачка звернулась до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 . У відповіді на звернення державний нотаріус послалась на пункт 3 Постанови КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164, відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинено на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці та зазначила, що з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка позивачка має звернутись у строк до 17.08.2023 включно. З наведеного слід дійти висновку, що позивачкою були вчинені дії, спрямовані на прийняття спадщини, проте відповідно до законодавства, що діяло на момент звернення, вона мала змогу обрати варіант законної поведінки подавати заяву відразу чи у строк до 17.08.2023. 17.07.2023 позивачка повторно звернулась до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, оскільки сплив встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. В період з 24.02.2022 в законодавство, що регулює строк та порядок реалізації спадкових прав вносились численні зміни. Строк для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривав у період з 17.10.2022 по 17.04.2023. 10.03.2023 на час першого звернення ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, залишався чинним пункт 3 Постанови КМУ № 164, яким перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видавалось спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Таким чином, не звернувшись до нотаріуса з заявою до 17.04.2023 позивачка діяла добросовісно, оскільки мала встановлене законом право очікувати до 17.08.2023 включно (17.04.2023 + 4 місяці). Однак станом на 17.07.2023, коли ОСОБА_1 вдруге звернулась з заявою про прийняття спадщини за законом, вищевказаний пункт 3 Постанови був виключений і позивачка стала вважатись такою, що пропустила встановлений статтею 1270 ЦК України строк. Вважає, що вказану причину пропуску строку можливо визнати такою, що викликана об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивачки. Адже протягом строку для подання заяви про прийняття спадщини вищевказана Постанова КМУ № 164 по різному регулювала порядок перебігу строку для подання заяви спадкоємцями. Вважає безпідставним посилання відповідача на Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних у кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до якого, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для прийняття заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини. Вважає, що посилання на вказані положення, які мають рекомендаційний характер, прийняті до 24.02.2022 та не відповідають сучасним правовим реаліям. Посилання відповідача на відсутність у ОСОБА_1 документа, що підтверджує право власності спадкодавця на спадкове нерухоме майно просить до уваги не приймати, оскільки предметом позову у даній справі є виключно визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а не визначення обсягу спадкової маси. При розгляді справ даної категорії підлягає встановленню місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини і чи були ці причини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Підсумовуючи вищенаведене, просила визнати поважною причину, через яку позивачка пропустила строк для прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 141-143).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Маюрнікової В.Н. про витребування доказів задоволено; витребувано у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи №416/2023, заведеної державним нотаріусом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 160).

23.10.2024 до канцелярії суду від в.о. завідувача Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2024 справа №953/6709/23 надійшла копія спадкової справи №416/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 174-209).

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду 30.10.2024 надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 , в якому вона зазначила, що позов підтримує, просить задовольнити, розглянути справу за її відсутності та без участі її представника (а.с. 216).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Представник Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду 30.07.2024 від в.о. завідувача Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленкова В. надійшла заява, в якій вона просить слухати справу без представника Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори (а.с. 146).

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 30.10.1998, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 30.10.1998, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис №816. Прізвища після одруження: « ОСОБА_4 » (а.с. 7).

Згідно копії договору купівлі-продажу квартири від 11.02.1999, ОСОБА_5 продала ОСОБА_2 квартиру під АДРЕСА_2 (а.с. 109-110).

Відповідно до копії заповіту ОСОБА_2 від 13.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражою Н.П., ОСОБА_2 на випадок його смерті зробив таке розпорядження: все його майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що він за законом матиме право і що буде належати йому на момент смерті, заповідає дочці, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 179).

Згідно довідки від 05.04.2022 №6320-7000282329, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 22).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть 93100112 Відділу РАЦС адміністрації Губкінського міського округу Белгородської області, рф серії НОМЕР_1 від 29.10.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Губкін Білгородської області рф (а.с. 6).

Згідно заяви ОСОБА_3 від 23.02.2023, адресованої Нотаріальним органам, ОСОБА_3 повідомляє, що відмовляється від прийняття спадщини за законом на користь дружини померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 180).

Згідно копії повідомлення в.о. завідувача Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєвої С. від 10.03.2023 №507/01-16, адресованого ОСОБА_1 , статтею 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Пунктом 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Крім того, статтею 1269 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини встановлено статтею 1270 ЦК України та становить шість місяців з часу відкриття спадщини. Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №164 встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Відповідно до пп. 1, 2 п. 1.12 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Згідно з п. 1.13 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо).

Отже, виходячи з викладеного, якщо ОСОБА_1 має намір оформити свої спадкові права після смерті свого чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй необхідно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після нього у строк до 17.08.2023включно. При цьому повідомляє, що зважаючи на те, що у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 НОМЕР_3 , виданому 93100112 Відділом ЗАЦС адміністрації Губкінського міського округу Бєлгородської області, Російська Федерація, 29.10.2022, в графі «громадянство» померлого вказано «Російська Федерація», ОСОБА_2 вважається спадкодавцем-нерезидентом. У зв`язку з цим роз`яснює, що відповідно до статті 174.2.3 Податкового кодексу України об`єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, оподатковуються за ставкою 18 відсотків, що встановлено статтею 167.1 Податкового кодексу України. Крім того, звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, наразі неможливо роз`яснити точний порядок та строки оформлення спадщини після спадкоємців - громадян держави-агресора. Одночасно повідомляє, що, враховуючи наявність у заявника - ОСОБА_1 , оригіналу паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також реєстрацію місця проживання спадкодавця на території України, можна зробити припущення, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , був громадянином України. У зв`язку з викладеним, пропонує здійснити державну реєстрацію акту цивільного стану в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та отримати відповідне свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням дійсного громадянства померлого, після чого звернутися до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав. У разі неможливості здійснення вищенаведених дій, пропонує звернутися до суду для вирішення цього питання, після чого звернутися до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав (а.с. 8).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.03.2023 (справа №638/1788/23) заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа відділ державної реєстрації цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту смерті задоволено; встановлено факт смерті ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Челябінської області, м. Бакал, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Губкін Бєлгородської області Російської Федерації (а.с. 9).

Постановою Харківського апеляційного суду від 01.06.2023 (справа №638/1788/23) апеляційну скаргу Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції задоволено; рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.03.2023 скасовано та ухвалено нове рішенням, яким заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 10-14).

В мотивувальній частині постанови Харківського апеляційного суду від 01.06.2023 колегія суддів зазначила, зокрема, що як встановлено судом, факт смерті чоловіка заявниці ОСОБА_2 на території Бєлгородської області російської федерації зафіксовано відповідним державним органом іноземної держави. Відділом запису актів громадянського стану адміністрації Губкінського міського округу Бєлгородської області російської федерації складено актовий запис про смерть № 170229310011201210003 від 29.10.2022. Про смерть ОСОБА_2 . відділом запису актів громадянського стану адміністрації Губкінського міського округу Бєлгородської області російської федерації видано відповідне свідоцтво НОМЕР_1 . Зазначене свідоцтво про смерть видано на підставі вимог чинного законодавства іноземної держави, на території якої помер чоловік заявниці, містить необхідні реквізити, в силу вимог постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04.02.2023 № 107 не потребує засвідчення апостилем та подальшої легалізації, та вважається дійсним на території України. У зв`язку з цим необхідність у реєстрації факту смерті ОСОБА_2 компетентними органами державної реєстрації актів цивільного стану України та видачі українського свідоцтва про смерть відсутня. Заявниця ОСОБА_1 не позбавлена можливості використовувати свідоцтво про смерть свого чоловіка, видане компетентними органами іноземної держави, у будь-яких правовідносинах на території України, зокрема, щодо оформлення спадщини чи субсидії тощо. Доказів наявності у неї перешкод у цьому, не прийняття такого документа державними органами чи посадовими особами України не надано. Повторна реєстрація смерті особи законодавством України не передбачена.

17.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Шостої Харківської міської Державної нотаріальної контори із заявою, в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом на належне їй спадкове майно (а.с. 176).

Постановою державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Теленкова В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.07.2023 №1957/02-31, відмовлено ОСОБА_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

В мотивувальній частині постанови державний нотаріус зазначив, що статтею 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Пунктом 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Крім того, статтею 1269 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини встановлено статтею 1270 Цивільного кодексу України та становить шість місяців з часу відкриття спадщини. Відповідно до пп. 1, 2 п. 1.12 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Згідно з п. 1.13 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт. Спадкова справа №416/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена 17.07.2023 на підставі заяви ОСОБА_1 , поданої після спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини; із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується Інформаційною довідкою за Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73216043 від 17.07.2023. Згідно з Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова №72da80e8-7fec-47a3-b31e-c87bf81bb313, сформованою нотаріусом 17.07.2023 шляхом безпосереднього доступу, в Реєстрі наявна інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адресою: АДРЕСА_5 , станом на 17.10.2022. Будь-яких інших осіб станом на вказану дату за зазначеною адресою зареєстровано не було. Таким чином, за даними Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори спадщину після смерті ОСОБА_2 , на підставі закону або заповіту, заявник - ОСОБА_1 , не прийняла: заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця до нотаріальної контори протягом строку встановленого для прийняття спадщини, не подала та за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала і не була зареєстрована.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73216178 від 17.07.2023, Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою 17.07.2023 заведено спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 70944303, номер у нотаріуса 416/2023, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах -уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування з заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Судом встановлено, оскільки не спростовано сторонами, що позивачка разом з чоловіком ОСОБА_2 на час відкриття спадщини не проживали разом за однією адресою.

Таким чином, враховуючи положення статей 1221,1270 ЦК України позивачка повинна була звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в період з 17.10.2022 до 17.04.2023.

Разом з цим, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в Україні продовжено на даний час.

Окрім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.09.2022» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022, Харківська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду віднесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До теперішнього часу, а саме станом на день розгляду справи Харківська міська громада не виключена з переліку територій, на який ведуться бойові дії.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", в редакції від 06.03.2022, на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

29.06.2022 внесені зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", відповідно до яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Тобто, перебіг відповідного строку було зупинено з 06.03.2022 (включно), в день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164, якою Постанову було доповнено пунктом 3.

Разом із цим, Постановою Кабінету Міністрів України № 469 від 09.05.2023 пункт щодо перебігу строків звернення з заявами про прийняття спадщини виключено.

Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2 . 17.07.2023. Разом з цим і з пропущення строку, із врахуваннням змін у діючому законодавстві, які були чинні на день звернення із відповідною заявою до нотаріуса.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Отже внаслідок зміни законодавства про порядок обчислення строку на прийняття спадщини, який на рівні Постанов Кабінету Міністрів України спочатку був зупинений на час воєнного стану, а згодом цей порядок змінився у гіршу сторону для спадкоємця.

У цивільному судочинстві діє принцип верховенства права, ст. 10 ЦПК України, який передбачає, що нормативні акти мають відповідати критерію правової визначеності, щоб пересічна особа, яка не має юридичних знань могла діючи розумно та добросовісно на підставі відповідного нормативного акту визначити правила своєї поведінки.

При цьому хоча строки прийняття спадщини можуть встановлюватися та змінюватися лише законом, а не постановами КМУ, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує, що правовий режим врегулювання перебігу 6-ти місячного строку для прийняття спадщини у даному випадку не відповідає критерію правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права і посилання на цю обставину, як на причину пропуску строку з боку позивача є обґрунтованою.

У ситуації дії військового стану, невизначеності у правовому регулюванні перебігу строку прийняття спадщини позивачка небезпідставно помилилася стосовно кінцевої дати на прийняття спадщини і така помилка є об`єктивною та істотною перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини у визначений законом 6-ти місячний строк, а тому з урахуванням інших наведених позивачкою у своєму позові негативних чинників для прийняття спадщини, пов`язаних з воєнним станом, які змістили пріоритети для кожного, хто перебуває у зоні воєнних дій у бік першочергових гарантій безпеки для життя та здоров`я, вони у своїй сукупності є поважними причинами, які перешкодили позивачці вчасно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Врахував принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд доходить висновку, що встановлені в межах розгляду даної справи обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивачки, як спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення їй додаткового, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом трьох місяців.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини із врахуванням встановлених судом обставин, не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 - три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7 ).

Представник позивача: ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, оф. 14-3).

Відповідач: Харківська міська рада (ЄДРПОУ: 04059243, адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7).

Третя особа: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ: 02900676, адреса: 61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 4 поверх)/

Суддя С.О. Муратова