Ухвала

від 14.11.2024 по справі 646/12504/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/12504/24

№ провадження 2/646/4387/2024

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14.11.24 м.Харків

Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Бібік О.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Сучасне місто» Харківської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа: Харківська міська рада, про визнання дій неправомірними, визнання правочинів недійсними із застосуванням наслідків недійсності, заборону вчинення певних дій,

встановив:

13.11.2024 року до Червонозаводського районного суду міста Харкова надійшла вищевказана позовна заява.

13.11.2024 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Бібіку О.В.

Ознайомившись з поданою заявою, дійшов наступного:

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями175,177 ЦПК України.

Згідно із ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заява додається документ, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 4Закону України«Про судовийзбір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичної особи до суду з позовною заявою немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 1 січня 2024 становить 1211,20 грн.

Як вбачається із поданої позовної заяви, позивачами сплачено судовий збір у розмірі 1211.20 грн.

З позову вбачається, що два позивачі звернулися до двох відповідачів з чотирма вимогами немайнового характеру. Однак, лише одна вимога оплачена судовим збором, за решту позовних вимог судовий збір не сплачено.

ОП КЦС ВС у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зазначила, що згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві та більше вимог немайнового характеру,судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

До позовних заяв немайнового характеру відносять вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Ключовим при визначенні кількості вимог немайнового характеру є питання про те, що слід розуміти під термінопоняттям «вимога» та чи слід враховувати при його визначенні суб`єктний склад правовідносин, зокрема кількість відповідачів у справі.

Ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б давали змогу зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору в меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові.

У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів. Тоді позивач, звертаючись до суду з вимогами одразу до всіх відповідачів, має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред`явлені окремо стосовно різних співвідповідачів. Водночас національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися з об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог. Те саме стосується випадку, коли декілька позивачів пред`являють вимоги немайнового характеру до одного відповідача, тоді кожен позивач сплачує судовий збір окремо.

ОП КЦС ВС зазначила, що доцільно вважати самостійними вимоги щодо кожного з відповідачів.

Таким чином, під час тлумачення термінопоняття «вимога» в такому разі має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Отже, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо.

В зв`язку з вищевикладеним, позивачам необхідно доплатити необхідну суму за три вимоги немайнового характеру.

Згідно ч. ч. 1, 2ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вимогст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивачів і надати їм строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

В якості усунення недоліків позивачам слід надати суду:

- додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору за три вимоги позивачів немайнового характеру.

Керуючись ст.ст.175,177,185,258-260 ЦПК України,ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Сучасне місто» Харківської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа: Харківська міська рада, про визнання дій неправомірними, визнання правочинів недійсними із застосуванням наслідків недійсності, заборону вчинення певних дій, залишити без руху, запропонувавши позивачу в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Роз`яснити позивачам, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Бібік