Постанова

від 05.11.2024 по справі 640/14765/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 листопада 2024 року

м. Харків

справа № 640/14765/19

провадження № 22-ц/818/2065/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Василенка Наталії Миколаївни на заочне рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 05 жовтня 2023 року, постановлене суддею Клімовою С.В.,

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму збитків в розмірі 414000,00 грн

Заочним рішеннямЧервонозаводського районногосуду м.Харковавід 05жовтня 2023року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сумузбитків урозмірі 414000,00та витратипо сплатісудового зборуу розмірі384,20грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 4 140,00 грн.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2019 року про забезпечення позову, а саме: накладення арешту шляхом заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А. 08.09.2014, зареєстрованому в реєстрі за №1374 та заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2015 по справі № 640/13084/15-ц продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції проігнорував факт наявності або відсутності інших спадкоємців у ОСОБА_3 . Також суд невірно зазначив, що правочин вчинений між ОСОБА_3 та відповідачем визнано недійсним, зазначене спростовується заочним рішення від 08.12.2015 року у справі №640/13084/15. Наголошує, що також є добросовісним набувачем спірної квартири, і на момент її відчуження мав право на її продаж. Звертає увагу суду, що збитки, спричинені спадкоємцю ОСОБА_3 , повинен відшкодовувати саме нотаріус.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки квартира, набута за вчиненим правочином між померлим ОСОБА_3 та відповідачем, витребувана у ОСОБА_3 за рішенням суду, отримані кошти від правочину підлягають поверненню позивачу.

Судова колегія частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом розглядом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 09 жовтня 1993 року зареєстрували шлюб про що було складено відповідний актовий запис за № 451, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про одруження виданого повторно Червонозаводським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова від 01.09.1998 року серія НОМЕР_1 ( а. с. 8).

23 січня 2015 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 64. Предметом даного договору є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 3 вказаного договору за домовленістю сторін продаж квартири вчиняється за 414 000 грн, які продавець ОСОБА_2 отримав повністю ще до підписання цього договору від покупця ОСОБА_3 відповідно до вимог діючого законодавства, шляхом безготівкового розрахунку ( а. с. 9-10).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 32604290 від 23.01.2015 року вбачається, що право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 , номер запису про право власності: 8474601, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 424153163101 ( а. с. 11).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2015 року по справі № 640/13084/15-ц позовні вимоги заступника прокурора м. Харкова в інтересах ОСОБА_6 - задоволено. Визнано недійсним правочин, вчинений у формі договору дарування квартири АДРЕСА_2 (згідно рішення ХМР №12/15 від 20.11.2015 року перейменовано на АДРЕСА_3 , укладений 05.08.2014 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав власності, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренком Т.А. 05.08.2014 за номером 14941388, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №6576617 про реєстрацію за ОСОБА_8 права власності на квартиру АДРЕСА_2 (згідно рішення ХМР №12/15 від 20.11.2015 року перейменовано на АДРЕСА_3 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав власності, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поляковою М.В. 23.01.2015 за номером 18814353, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №8474601 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_2 (згідно рішення ХМР №12/15 від 20.11.2015 року перейменовано на АДРЕСА_3 . Витребувано на користь ОСОБА_6 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 (згідно рішення ХМР №12/15 від 20.11.2015 року перейменовано на АДРЕСА_3 . Стягнуто на користь держави з відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1218 грн. з кожного ( а.с. 21-26).

З свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області від 13.07.2016 року вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 про що складено відповідний запис за № 10546 від 13.07.2016 року ( а. с. 12).

Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі за № 45572795 від 27.10.2016 року підтверджується факт реєстрації спадкової справи № 59714587 після смерті ОСОБА_3 ( а. с. 13).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 25.06.2019 року, державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Литвиненко Ю.Ю. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що дану квартиру зареєстровано за іншою особою ( а. с. 14-15).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 174453153 від 19.07.2019 року, крім іншого, вказано, що зареєстроване 23.01.2015 року за ОСОБА_3 право власності на вказану квартиру було скасовано 21.12.2018 року на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2015 року по справі № 640/13084/15-ц ( а. с. 16-20).

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 наголошувала, що сплачену померлим чоловіком ОСОБА_3 грошову суму 414 000,00 грн за договором купівлі-продажу вказаної квартири від 23.01.2015 року за № 64 відповідач ОСОБА_2 має повернути, оскільки зазначена квартира витребувана у добросовісного набувача ОСОБА_3 за рішенням суду.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Як убачається зі змісту заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2015 року згідно зі свідоцтвом про право власності від 19 травня 1999 року № 2-А-99-194029 ОСОБА_6 разом із своєю матір`ю ОСОБА_9 приватизував квартиру АДРЕСА_4 . Відповідно, право власності на квартиру отримало дві особи: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та знята з реєстраційного обліку.

Після смерті матері ОСОБА_6 успадкував відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України належну спадкодавцю на праві власності частку квартири, що підтверджується листом восьмої Харківської державної нотаріальної контори від 04 червня 2011 року № 2108/01-16.

Таким чином, ОСОБА_6 є єдиним власником спірної квартири, ринкова вартість якої згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 01 липня 2015 року № 4726 складає 430 000,00 грн.

Відповідно до договору дарування від 05 серпня 2014 року № 3014 право власності на вказану квартиру перейшло від ОСОБА_7 (дарувальника) до ОСОБА_8 (обдаровуваного), а державним реєстратором приватним нотаріусомХарківського міського нотаріального округуГончаренко Т. А. прийнято рішення від 05 серпня 2014 року за індексним номером 14941388, на підставі якого зроблено запис від 05 серпня 2014 року № 6576617 про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_8 .

При цьому, в якості підтвердження первісного права власності на квартиру дарувальником ОСОБА_7 надано приватному нотаріусу свідоцтво про право власності на квартиру, яке має реквізити аналогічні тим, що зазначені у свідоцтві про право власності, виданого на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , а саме: ту саму дату « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та реєстраційний номер «2-А-99-194029».

Вказане свідчить про підроблення правовстановлюючого документу свідоцтва про право власності від 19 травня 1999 року, внаслідок чого сторонньою особою ОСОБА_7 незаконно відчужено належну ОСОБА_6 квартиру на користь ОСОБА_8 . Факт підроблення також підтверджується висновком НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області від 28 травня 2015 року № 232.

У подальшому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірна квартира відчужувалась ще декілька разів: від ОСОБА_8 ОСОБА_10 на підставі договору дарування від 06 серпня 2014 року № 628 (право власності за ОСОБА_10 було зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Попрас Ю. В. за від 06 серпня 2014 року № 6585512); від ОСОБА_10 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08 вересня 2014 року № 1374 (право власності за ОСОБА_2 було зареєстровано приватним нотаріусомХарківського міського нотаріального округуЧижовою Н. А. від 08 вересня 2014 року № 6924886); від ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 23 січня 2015 року № 64 (право власності за ОСОБА_3 зареєстровано приватним нотаріусомХарківського міського нотаріального округу Поляковою М. В. від 23 січня 2015 року № 8474601).

Заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 08 грудня 2015 року позовні вимоги заступника прокурора м. Харкова, який діяв в інтересах ОСОБА_6 , було задоволено, в тому числі, витребувано на користь ОСОБА_6 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 (згідно рішення ХМР №12/15 від 20.11.2015 перейменовано на АДРЕСА_3 .

Відповідно до положеньст. 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином позивачка правомірно звернулась до суду із позовом саме до ОСОБА_2 , як особи яка отримала грошові кошти за відплатним договором.

Нотаріус в даному випадку не є особою, яка повинна відшкодувати завдані збитки.

Згідно ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.1ст.95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наявні у справі докази свідчать про те, що ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 квартиру за 414000,00 грн, сплативши повну суму за договором.

Разом з тим вказана квартира за рішенням суду була витребувана у нього як добросовісного покупця на користь ОСОБА_6 .

Таким чином підстави отримання ОСОБА_2 коштів в розмірі вартості квартири відпали з огляду на позбавлення набувача ОСОБА_3 права на вказану квартири.

Тому ОСОБА_2 має відшкодувати зазначені збитки, повернувши покупцеві вартість квартири.

Доводи апелянта, що він також добросовісний набувач, не спростовують висновків суду про наявність підстав для стягнення з нього на користь покупця коштів, сплачених останнім за придбання квартири.

Проте ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до особи, яка була продавцем за договором купівлі-продажу, за яким ОСОБА_11 набув право на оскаржувану квартиру.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положеннямист.ст.1217,1218ЦК Україниспадкування здійснюєтьсяза заповітомабо зазаконом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Статтею 1230 ЦК України визначено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону.

Таким чином висновок суду про те, що право вимоги повернення коштів, належних ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу перейшло до його спадкоємців, відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про незалучення інших спадкоємців до розгляду справи, судова колегія зазначає наступне.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року витребувано інформацію щодо кола осіб, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (спадкова справа №59714587).

Як убачається з відповіді П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 03.10.2024 року, спадкоємцями за законом, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_12 .

Таким чином, оскільки спадщину після смерті спадкодавця прийняло дві особи, то позивач ОСОБА_1 має право на отримання від відповідача суми збитків у відповідності до її частки.

Крім тогозгідно ст.60СК Українимайно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки станом на час набуття спірної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, зазначена квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому частка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складала по 1/2 частині квартири кожному із співвласників.

Тому ОСОБА_1 має право вимоги в розмірі вартості частини квартири, як частки у спільному майні подружжя, а також частку у майні померлого чоловіка, що складається з частини вартості квартири.

Таким чином з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сума збитків у розмірі 310500,00 грн, що відповідає розміру її частки.

Доводи представника позивача ОСОБА_13 проте, що інший спадкоємець не позбавлений можливості отримати свої кошти від позивачки судова колегія відхиляє. Підстав стягнення частки іншого спадкоємця ОСОБА_3 у спадковому майні на користь позивачки не має.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення судом про час та дату розгляду справи, порушення прав на доступ до правосуддя.

Безумовною підставою для скасування рішення районного суду є розгляд справи судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, що передбачено п. 3 ч. 3ст. 376 ЦПК України.

Як убачається з матеріалів справи, судом неодноразово за адресою реєстрації апелянта АДРЕСА_5 направлялися судові документи, проте поштові відправлення поверталися за відсутності адресата (а.с.150, 156), що свідчить про належне повідомлення відповідача.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, таким чином рішення підлягає зміні, в частині розміру суми стягнутих збитків.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, ч. 13 ст.141, п.п. «б», «в» п. 4 ч. 1 ст.382 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадках скасування або зміни судового рішення суд апеляційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції; розподіляє судові витрати , понесені у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено на 75%, апеляційна скарга задоволена на 25%, отже з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 3393,15 грн, з позивачка на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 1552,50 грн, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у сумі 1840,65 грн.

Керуючись ст. ст.367,368,369, п.2 ч.1 ст.374, п.п. 1,3,4ч. 1 ст.376,381,382-384,389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Василенка Наталії Миколаївни задовольнити частково.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 05 жовтня 2023 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 310500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1840,65 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 14.11.2024