Ухвала

від 14.11.2024 по справі 154/4256/24

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/4256/24

1-кс/154/989/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 рокуСлідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області

ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024035510000618 від 04.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ

06 листопада 2024 року до Володимир-Волинського міського суду Волинської області надійшло вищезазначене клопотання дізнавача сектору дізнання Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, яке вона обґрунтовує тим, що 03 листопада 2024 року близько 15год. 40хв. працівниками СРПП Володимирського РВП по вулиці Івана Франка в м.Устилуг, поблизу будинку №14, Володимирського р-ну Волинської обл. було зупинено мопед, моделі «VIPER», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 в ході чого під час перевірки документів, ОСОБА_4 надав працівникам поліції посвідчення водія серія НОМЕР_2 видане 23.04.2023, ТСЦ 0541 на його ім`я, однак в ході перевірки було встановлено що вище зазначене посвідчення водія містить ознаки підробки (видане на іншу особу).

04.11.2024 відомості про даний кримінальний проступок внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035510000618 з попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час проведення огляду місця події 03 листопада 2024 року слідчим СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_2 видане 23.04.2023, ТСЦ 0541 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (поміщено в паперовий конверт); мопед, моделі «VIPER», реєстраційний номер НОМЕР_1 (поміщено на спеціалізований майданчик, що за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 0721155100:00:016:0200).

В ході проведення досудового розслідування у формі дізнання встановлено, що вказане вище посвідчення водія, вилучене 03.11.2024 під час огляду місця події належить на праві власності гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 (т. НОМЕР_3 ); мопед, моделі «VIPER», реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 на праві власності належить ОСОБА_6 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 .

Дізнавач вважає, що вилучене посвідчення водія є безпосереднім предметом кримінально протиправного діяння та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст. 98 КПК України; мопед може зберігати на собі сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження

Таким чином,посвідчення водіяз серійнимномером НОМЕР_2 видане 23.04.2023,ТСЦ 0541на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки має значення речового доказу для кримінального провадження та є необхідність у проведені експертизи для об`єктивного встановлення віх обставин справи. В іншому ж випадку, вказані речі, які є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню, а тому сліди кримінального правопорушення на них можуть бути знищені.

Дізнавач в судове засідання не з`явилася, просила розглянути клопотання за її відсутності.

Власник майна в судове засідання також не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання дізнавача за його відсутності, в якій не заперечив проти накладення арешту на належне йому майно.

Згідно з ч. 1ст. 172 КПК Українинеприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Статтею 98КПК України визначено,що речовимидоказами єматеріальні об`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не можебути арештованомайно,якщо воноперебуває увласності добросовісногонабувача,крім арештумайна зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні дізнавача майно, з метою його збереження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати вказаного майна, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання дізнавача сектору дізнання Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024035510000618 від 04.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.358 КК України задовольнити.

Накласти арешт на посвідчення водія ізсерійним номером НОМЕР_2 ,видане 23.04.2023ТСЦ 0541на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та мопед,моделі «VIPER»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,шляхом забороникористуватися тарозпоряджатися циммайном.

Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які небули присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,встановленого цимКодексом,якщо такускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити дізнавачу та власнику майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1