Рішення
від 30.10.2024 по справі 753/9945/23
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9945/23

провадження № 2/753/1229/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

з секретарем судового засідання Пічкур А.С.,

за участю

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровулик»,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2023 до Дарницького районного суду м. Києва поштовими засобами зв`язку (дата відправлення відповідно до відмітки на конверті - 11.06.2023) від представника позивачів - адвоката Бойчук Наталії Петрівни надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровулик», у якій представник позивачів просить:

1) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 74 675 грн матеріальної шкоди та 3000 000 грн моральної шкоди;

2) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 74 675 грн матеріальної шкоди;

3) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 74 675 грн матеріальної шкоди;

4) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 74 675 грн матеріальної шкоди;

5) стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.

Позовна заява обґрунтована наступним. Позивачам на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Комплексне утримання вказаного будинку здійснює ОСББ «Добровулик». 18.03.2023 внаслідок несанкціонованого втручання власником квартири АДРЕСА_2 , яка розташована над квартирою позивачів, в систему рушникосушарки, яку було відрізано від системи гарячого водопостачання, та на місці відрізу були встановлені заглушки на різьбу, що призвело до збирання бруду у заглушці та відгниванню різьби, в результаті чого різьба не витримала заглушку та трапилось протікання. Внаслідок такого протікання, гарячою водою залило фактично весь периметр стелі та підлоги квартири позивачів, вода текла з люстр та по стінах. Протікання відбулося і в приміщення першого поверху, що знаходиться поверхом нижче квартири позивачів. 20.03.2023 головою правління ОСББ, представником обслуговуючої компанії та членом правління ОСББ в присутності власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , користувача н/ж приміщення «Юний інженер» та відповідача був складений акт про залиття, аварію, що трапилась на системі гарячого водопостачання. Вказаним актом встановлено, що причиною залиття стала «неправильна експлуатація рушникосушарки власником квартири АДРЕСА_4 , внаслідок чого сталося залиття квартири АДРЕСА_3 . В квартирі позивачів було залито шпалери на стінах 205 кв.м., лінолеум - 90 кв.м., у ванній кімнаті та туалеті штукатурка площею 30 кв.м, на балконі стеля 6 кв.м. Згідно висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_3 після її залиття, наданого ТОВ «Центр незалежної експертної оцінки», ринкова вартість проведення відновлювального ремонту становить 298 700,00 грн. Відповідач, завдану залиттям шкоду, відмовляється відшкодовувати, тому позивачі змушені звернутися з даним позовом до суду. Крім того, з вини відповідача ОСОБА_1 , яка проживає у затопленій квартирі, було завдано значну моральну шкоду, розмір якої оцінено нею у 300 000,00 грн., оскільки через залиття було порушено звичний спосіб життя позивача, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання свого власного дорогоцінного часу для вирішення проблем пов`язаних з усуненням наслідків залиття.

Ухвалою від 24.07.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

01.08.2023 представник відповідача подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

07.08.2023 відповідач ОСОБА_7 також подала до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 09.08.2023 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

18.08.2023 до суду представник відповідача подав відзив, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію наступним. Поданий до суду акт від 20.03.2023 про залиття складений з грубим порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Акт складено ФОП ОСОБА_8 , основним видом діяльності якого є «електромонтажні роботи», при цьому його місцезнаходження не АДРЕСА_5 . Акт складено без участі майстра технічної дільниці, слюсара-сантехніка, представника юридичної особи, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрійшньобудинкові системи водопостачання будинку та представника власника квартири, у якій виникло залиття. ОСОБА_7 заперечує у повному обсязі викладені в акті причини виникнення залиття квартири. Матеріали справи не містять доказів, які встановлюють об`єктивні причини залиття квартири позивачів, та особу, винну у залитті їхньої квартири. Відповідач зі свого боку не вчиняла жодних умисних чи неумисних дій, в результаті яких могло відбутися залиття квартири позивачів. Відповідно до Звіту про оцінку розміру збитку, завданого внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 , проведеного на замовлення відповідача, розмір матеріальних збитків складає 19 047,00 грн. Оскільки відсутня вина відповідача у заподіянні шкоди позивачам, тому і відсутні підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

28.08.2023 представник позивачів подав до суду електронною поштою відповідь на відзив, в якому зазначив наступне. Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, у якому повинно бути зазначено дата складання акта, прізвища, ініціали та посади членів комісії, прізвище, імя, по батькові власника квартири, що зазнала шкоди, адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини. Акт про залиття, аварію, що трапилася на системі гарячого водопостачання від 20.03.2023 складений у відповідності до наведеного у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Акт складено за участю представників ОСББ «Добровулик», представника обслуговуючої компанії - слюсара-сантехніка, за участю власника квартири, що зазнала шкоди та участю ОСОБА_7 , яка відмовилася від підписання цього акту та не вказала жодних зауважень щодо викладеного у акті. Посилання відповідача на невідповідність акту вимогам щодо його складання, є безпідставним. Відповідачка заперечує причини виникнення залиття, викладені у акті, однак на наявність будь яких інших причин не вказує, факт залиття саме з її квартири не заперечує. Звіт про оцінку розміру збитку, наданий відповідачкою, не може бути взятий до уваги, оскільки не включає необхідність заміни підлогового покриття у квартирі позивачів внаслідок залиття, так як гарячою водою всієї площі підлоги воно повністю зіпсоване та підлягає заміні. Також є безпідставним твердження відповідача про відсутність факту завдання нею моральної шкоди позивачеві ОСОБА_1 та відсутність причинного зв`язку з її діями та завданою шкодою.

Разом з відповіддю на відзив 28.08.2023 представник позивачів подав до суду заяву про допит свідків.

04.09.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи на позовну заяву, в яких представник ОСББ «Добровулик» підтримав позовні вимоги у даній справі, вважав їх такими, що підлягають задоволенню. Акт від 20.03.2023 складений у повній відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та Роз`яснень Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

11.09.2023 відповідач ОСОБА_7 подала до суду письмові пояснення, в яких вказала про відсутність її вини у залитті квартири позивачів. Наданий позивачами висновок про вартість проведення відновлювального ремонту є неналежним та недопустимим доказом у справі. Підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

13.09.2023 представник відповідача подав до суду клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та клопотання про визнання доказів неналежними і не допустимими.

Також 13.09.2023 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

28.09.2023 представник позивачів подав до суду заперечення на клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та на клопотання про визнання доказів неналежними та не допустимими.

Ухвалою від 28.09.2023 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.03.2024 ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2023 залишено без змін.

11.06.2024 матеріали цивільної справи були повернуті до Дарницького районного суду м. Києва без виконання ухвали суду про призначення експертизи у зв`язку з відсутністю здійснення її оплати.

Ухвалою від 29.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді.

Також протокольною ухвалою суду від 29.07.2024 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачів заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників справи, допитавши свідків та дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 07.04.2008.

Відповідач ОСОБА_7 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.07.2023 за № 339155066.

У вказаному будинку створено ОСББ «Добровулик», про що свідчить копія статуту ОСББ та протоколу загальних зборів ОСББ про обрання головою ОСОБА_9

20.03.2023 комісією у складі: голови правління ОСББ «Добровулик» Прядки О.М., слюсара-сантехніка обслуговуючої компанії ФОП ОСОБА_8 ОСОБА_10 , член правління ОСББ «Добровулик» ОСОБА_11 , власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7 , власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , користувач нежитловим приміщенням на першому поверсі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_12 складено акт про те, що 18.03.2023 трапилося залиття квартири АДРЕСА_3 .

Згідно вказаного Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі гарячого водопостачання, причиною залиття стала аварія та третьому поверсі у квартирі АДРЕСА_2 , а саме внаслідок несанкціонованого втручання власником квартири АДРЕСА_2 в систему рушникосушарки, яку було відрізано від системи гарячого водопостачання, де вона була вбудована у конструкцію та на місці відрізу були установлені заглушки на різьбу, що призвело до збирання бруду у заглушках та відгниванню різьби, в результаті чого різьба не витримала заглушку та трапилося протікання.

Як вбачається вищевказаного Акту, в результаті в квартирі АДРЕСА_3 було залито: шпалери на стінах 205 кв.м., лінолеум 90 кв.м., стеля 96 кв.м., у ванній та туалеті штукатурка 30 кв.м., на балконі стеля 6 кв.м., в нежитловому приміщенні на першому поверсі був залитий силовий електрощит, частково стеля та стіни у 3-х кімнатах.

Зазначений Акт підписано усіма членами комісії, а також присутнім власником квартири АДРЕСА_3 та користувачем нежитлового приміщення. Власник квартири АДРЕСА_2 від підпису в акті відмовилася, про що зазначено в ньому членами комісії.

Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.

Відповідно до додатку 4 до п. 2.3.6 Правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається комісією у складі: головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря- сантехніка (слюсаря- електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету; в якому описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено; з зазначенням причини залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС; акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.

Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття квартири складається відповідний акт. Типова форма цього акту міститься у додатку № 4 до Правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність.

Враховуючи зазначене, наданий позивачами акт за формою та змістом відповідає встановленій формі, не суперечить іншим доказам у справі, наведені в ньому дані відповідачем не спростовані.

З цих самих підстав суд відхиляє твердження відповідача про те, що вказаний акт складено з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Виходячи з положень статей 319, 320, 322 Цивільного кодексу України, на власників квартир та нежитлових приміщень житлових будинків, як на співвласників багатоквартирних будинків законом покладено низку обов`язків, зокрема, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан, технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм тощо, в тому числі своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до вимог ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний: своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.

Відповідно до вимог ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об`єкта нерухомого майна для: 1) ліквідації та відвернення аварій, пов`язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово; 2) встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до вимог ст.151 ЖК Української PCP, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири, позивач звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр незалежної експертної оцінки» з проханням визначити вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_3 вартості матеріального внаслідок залиття.

Згідно Висновку про вартість відновлювального ремонту від 10.04.2023, ринкова вартість проведення відновлювального ремонту становить 298 700,00 грн.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 підтвердили обставини, зазначені в акті про залиття квартири АДРЕСА_3 , а саме те, що залиття квартири відбувалося із квартири поверхом вище, а також те, що витік гарячої води стався через прогнивання різьби, де були вставлені заглушки від рушникосушарки у ванній кімнаті.

За змістом статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до частини другої статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572 (зі змінами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45) власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом положень частини третьої статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання ним шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, при цьому обов`язок доведення відсутності вини несе відповідач.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Згідно частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд дійшов висновку про доведення позивачами на підставі належних та допустимих доказів завдання шкоди їх майну, а також доведено розмір спричиненої майнової шкоди у вигляді необхідно відновлювального ремонту.

Натомість відповідачем не надано доказів, що свідчать про відсутність її вини у завданні такої шкоди, як і не спростовано її розмір.

Вказані обставини є підставою для обґрунтованого висновку про покладення на відповідача, як власника квартири, з вини якого відбулося залиття, обов`язку з відшкодування шкоди.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Судовим розглядом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , що підтверджено актом 20.03.2023, який не скасований, ніким не оспорений та є дійсним.

Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, призначену за її клопотанням судову експертизу щодо визначення вартості проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_3 не оплатила, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов?язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Позивач зазначає, що через залиття було порушено звичний та розмірений спосіб її життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачення свого власного дорогоцінного часу для вирішення проблем пов`язаних з залиттям квартири, висушувати всі мокрі речі, постійно провітрювати квартиру, знаходити час на адвоката та оцінювача.

Також, моральна шкода позивача була виражена в емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, через що у квартирі з`явилась пліснява, що негативно впливає на організм людини, у зв`язку з чим квартира стада непридатною для використання без проведення ремонту.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 12,81 ЦПК України.

Виходячи з викладеного вище, розглядаючи справу у відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог, приймаючи до уваги обґрунтування моральної шкоди з боку позивача ОСОБА_1 , обставин її завдання з вини відповідача, моральних переживаннях позивача, які знаходяться безпосередньо у причинно-наслідковому зв`язку, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовну вимогу в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з відповідача суму у відшкодування моральної шкоди в розмірі - 10 000,00 грн.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на послуги з визначення вартості відновлювального ремонту та по оплаті судового збору, а на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 74 675 грн матеріальної шкоди, 10 000 грн моральної шкоди, 8 000 грн витрати на послуги з визначення вартості відновлювального ремонту, 846,77 грн судового збору, а всього 93521,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 74 675 грн матеріальної шкоди, 1 073,60 грн судового збору, а всього 75 748,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 74 675 грн матеріальної шкоди, 1 073,60 грн судового збору, а всього 75 748,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 74 675 грн матеріальної шкоди, 1 073,60 грн судового збору, а всього 75 748,60 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_6 , мобільний телефон НОМЕР_2 .

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_6 , мобільний телефон НОМЕР_4 .

Позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_6 , мобільний телефон НОМЕР_6 .

Позивач ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_6 , мобільний телефон НОМЕР_8 .

Відповідач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_7 , мобільний телефон НОМЕР_10 .

Третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровулик», код ЄДРПОУ 37560829, адреса 02059, м. Київ, вул. Олени Пчілки, 3-А, мобільний телефон 050-384-68-62.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 12.11.2024.

СудДарницький районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.10.2024
Оприлюднено18.11.2024
Номер документу123005669
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —753/9945/23

Ухвала від 10.02.2025

Цивільне

Київський апеляційний суд

Таргоній Дар'я Олександрівна

Ухвала від 13.01.2025

Цивільне

Київський апеляційний суд

Таргоній Дар'я Олександрівна

Ухвала від 11.12.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Таргоній Дар'я Олександрівна

Рішення від 30.10.2024

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Заставенко М. О.

Ухвала від 23.09.2024

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Заставенко М. О.

Постанова від 05.03.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Верланов Сергій Миколайович

Ухвала від 20.12.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Верланов Сергій Миколайович

Ухвала від 30.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Верланов Сергій Миколайович

Ухвала від 28.09.2023

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Заставенко М. О.

Ухвала від 09.08.2023

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Заставенко М. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні