Ухвала

від 14.11.2024 по справі 144/691/23

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/691/23

Провадження № 6/144/35/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника позивача у справі адвоката Клінчикова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик матеріали цивільної справи за заяво ю Приватного підприємства «Антарис-Агро» про відстрочення виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в:

06 листопада 2024 року заявник ПП «Антарис-Агро» в особі його представника ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 24.01.2024 у справі №144/691/23 за позовом ОСОБА_2 до ПП «Антарис-Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ПП «Антарис-Агро» до ОСОБА_2 , Теплицької селищної ради про скасування рішення Росошанської сільської ради №152 від 07.06.2016 про затвердження проекту землеустрою та Передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 24.01.2024 року по цивільній справі №144/691/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , зобов`язано приватне підприємство «Антарис-Агро» усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 0523786200:06:001:0048, площею 1,7 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по вул. Садовій, 34, 35, АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу огорожі із даної земельної ділянки.

Заявник стверджує, що у ПП «Антарис-Агро» незаконно захоплено 114 метрів квадратних земельної ділянки та належну підприємству огорожу довжиною 38 метрів, яку за рішенням суду відповідача зобов`язано демонтувати.

Такі незаконні дії на даний час розслідуються в рамках кримінального провадження №42023022120000161 від 27.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в якому ПП «Антарис-Агро» є потерпілим. Однак в червні 2024 року ДВС відкрито виконавче провадження №75356873, на підставі якого з ПП «Антарис-Агро» вже стягнуто 32000 грн виконавчого збору, більше 15000 грн штрафних санкцій, а тому з метою недопущення подальшого порушення прав підприємства і збереження балансу інтересів сторін, заявник просить відстрочити виконання рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24.01.2024 року у справі №144/691/23 на час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023022120000161 від 27.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку представник ПП «Антарис-Агро» Іващенко В.М. заяву підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на зазначені у ній доводи.

Представник позивача адвокат Клінчиков С.О. проти задоволення заяви заперечив з підстав її необгрунтованості.

Заслухавши учасників справи, вивчивши заяву та додані до неї документи, дослідивши матеріали цивільної справи №144/691/23, суд приходить до висновку, що подана заява є необґрунтованою та у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Встановлено, що рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 24.01.2024 року по цивільній справі №144/691/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , зобов`язано приватне підприємство «Антарис-Агро» усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 0523786200:06:001:0048, площею 1,7 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по вул. Садовій, 34, 35, АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу огорожі із даної земельної ділянки.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 22.05.2024 року апеляційну скаргу ПП «Антарис-Агро» залишено без задоволення, а рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24.01.2024 року залишено без змін.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004 заява № 56849/00, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі «Ліпісвіцька проти України» однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі «Фуклєв проти України» (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з частиною 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 435 ЦПК України).

Положеннями частини 4 статті 435 ЦПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

В силу частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У своїй заяві в якості обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду, заявник посилається на наявність кримінального провадження №42023022120000161 від 27.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в якому ПП «Антарис-Агро» є потерілим.

До заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі заявник додав: постанову про накладення штрафу від 31.10.2024 року (ВП №75356873), постанову про накладення штрафу від 20.09.2024 року (ВП №75356873), постанову про стягнення виконавчого збору від 02.09.2024 року (ВП №75356873), постанову про арешт коштів боржника від 02.09.2024 року (ВП №75356873), постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.06.2024, виклик державного приватного виконавця та витяг із ЄРДР по кримінальному провадженню №42023022120000161 від 27.09.2023 року за ч. 1 ст. 364 КК України (а.с. 3-9).

Такими доказами заявником не доведено наявність жодних виняткових обставин, що виникли в ході виконання рішення суду та мають особливий характер і ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з наявністю яких ст. 435 ЦПК України, пов`язує можливість здійснити відстрочення виконання судового рішення. На даний час рішення набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню.

Стосовно посилань заявника на наявність кримінального провадження №42023022120000161 від 27.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, суд зазначає, що самі по собі такі обставини не є підставою для відстрочки виконання рішення суду та матеріали справи не містять доказів того, що ПП «Антарис-Агро» є потерпілим у даному кримінальному провадженні (постанова слідчого про визнання потерпілим, пам`ятка потерпілого, тощо).

Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути розцінені як підстава для відстрочення виконання рішення суду заявником не надано.

Відсутнє й обґрунтування строку, на який заявник просить його відстрочити, оскільки не визначено строків чи окремої дати можливого закінчення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, а відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Верховний Суд у своїй Постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 наголосив, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили; застосування процесуальних засобів судового контролю не повинно зумовлювати порушення основоположних засад судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо; такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

З доводів заявника вбачається, що він фактично здійснює переоцінку рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24.01.2024 року по цивільній справі №144/691/23, яке набуло законної сили та по якому відкрито виконавче провадження, про що також просить і суд.

Беручи до уваги викладене, аналіз у сукупності представлених ПП «Антарис-Агро» (відповідача у справі) доказів та враховуючи майнове право і інтерес позивача, приймаючи до уваги недоведеність відповідачем наявність конкретних обставин які суттєво ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду в цій справі, беручи до уваги відсутність згоди стягувача для надання відстрочки, правові підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 18, 261, 353-354, 435 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ПП «Антарис-Агро» про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо такої не було подано.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя