Рішення

від 14.11.2024 по справі 468/1939/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1939/24

2/468/782/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участі секретаря Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу №468/1939/24 за позовом ОСОБА_1 до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання договору дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі пекарні, розташованого по АДРЕСА_1 та визнання за позивачкою права власності на вказану нежитлову будівлю пекарні. В обґрунтування вимог позивачка в заяві зазначила, що 27.08.2004 року уклала в простій письмовій формі зі СТОВ «Мар`янівське» договір купівлі-продажу №5-Л, відповідно до якого за 1500 грн придбала у продавця приміщення пекарні по АДРЕСА_1 . Договір був виконаний сторонами, але продавець як юридична особа був припинений, тому договір не був нотаріально посвідчений.

У зв`язку з цим позивачка просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі пекарні від 27.08.2004 року та визнати за нею право власності на вказану нежитлову будівлю пекарні.

Представник позивача відповідно до ч.7 ст. 14 ЦПК України про час та місце розгляду справи повідомлявся через систему «Електронний суд», від нього не надходила заява про відкладення розгляду справи.

Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника. До суду не надійшло відзиву на позов.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

За такого, вирішивши ухвалою про відкриття провадження у справі про розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін, суд визнав явку сторін до суду не обов`язковою.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, від сторони позивача не надходило заяв про відкладення судового розгляду, а від сторони відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи (копію договору купівлі-продажу №5-Л від 27.08.2004 року; копію акту приймання-передачі від 31.08.2004 року; копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 31.08.2004 року; копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.09.2004 року; копію технічного паспорту на пекарню від 02.09.2004 року; копію висновку про вартість об`єкту від 31.08.2024 року; копію довідки від 23.08.2024 року №177; копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.08.2024 року; копію відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб), суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27.08.2004 року ОСОБА_1 уклала в простій письмовій формі зі СТОВ «Мар`янівське» договір купівлі-продажу №5-Л про купівлю-продаж приміщення пекарні по АДРЕСА_1 .

На час розгляду справи в суді право власності на вказане нежиле приміщення з 27.09.2004 року зареєстроване за СТОВ «Мар`янівське».

16.11.2004 року СТОВ «Мар`янівське» припинене.

Оскільки договір купівлі-продажу нежилого приміщення був підписаний 27.08.2004 року, то при вирішені вказаного позову слід керуватися положеннями ЦК України, в чинній на той час редакції.

Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч.4 ст.334 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 657 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Комплексний аналіз вказаних положень ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вказує на те, що спірний договір підлягав не тільки нотаріальному посвідченню, а і державній реєстрації. І саме з часу такої державної реєстрації відповідний договір є укладеним та у покупця за таким договором виникає право власності.

До такої державної реєстрації договору він є неукладеним і не може бути визнаний судом дійсним.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.11.2019 року по справі №2-4828/06 та від 28.07.2021 року по справі №2-323/2009.

Ці ж обставини щодо того, що спірний договір, який не був посвідчений нотаріально та не пройшов державну реєстрацію, є неукладеним не дають суду правових підстав для визнання за позивачкою права власності на відповідне приміщення пекарні.

У зв`язку з цим в задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання договору дійсним та визнання права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Інгульська сільська рада Баштанського району Миколаївської області (місце знаходження: вул. Травнева, 41 с. Інгулка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 44405686).

Повне судове рішення складене 14.11.2024 року.

суддя: