Рішення

від 12.11.2024 по справі 757/39499/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39499/24-ц

Пр. № 2-7770/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі Романенко Ю.О.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Автопаркінг-Сервіс»

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього 16 050 грн заборгованості за утримання машиномісця, 460,48 грн- 3% річних, 1 816,37 грн інфляційної складової та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 (рівень № 1) підземної автостоянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» є господарюючим суб`єктом, що здійснює діяльність з технічного обслуговування Автопаркінгу відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 11 07.2008 року, затвердженого Розпорядженням Печерської РДА від 30.09.2008 року за № 1221. Автопаркінг обладнано відповідно до вимог Державних будівельних норм України «Споруди транспорту, автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ДБР В.2.3.-15:2007».

Згідно з п. 16 Правил зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року за № 115, на всіх автостоянках плата за тимчасове зберігання транспортного заcобу справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.

За надані позивачем послуги з утримання та експлуатаційного обслуговування автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 16050 грн.

Крім того, позивач просив застосувати штрафні санкції у вигляді 3 % річних в розмірі 460,48 грн. та 1 816,37 грн. - інфляційної складової боргу.

Ухвалою судді від 27 листопада 2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Від представника позивача надійшла заява, в якій останній підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення.

Відповідач про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 (рівень № 1) підземної автостоянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» є господарюючим суб`єктом, що здійснює діяльність з технічного обслуговування Автопаркінгу відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 11 07.2008 року, затвердженого Розпорядженням Печерської РДА від 30.09.2008 року за № 1221. Автопаркінг обладнано відповідно до вимог Державних будівельних норм України «Споруди транспорту, автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ДБР В.2.3.-15:2007».

З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість 01 липня 2022 року по 31 липня 2024 року у розмірі 16050 грн.

Згідно пунктів 15, 16 Правил зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 22.01.1996 року, які регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок-гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб`єктами господарської діяльності, чи належать цим суб`єктам, плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека. На всіх автостоянках плата за тимчасове зберігання транспортного засобу справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Статтями 7-8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору або чинного законодавства.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов`язки.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Крім того, суд враховує правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду України від 14.11.2018 року у справі №756/11308/15, де зазначено, що відсутність договору на утримання паркомісця не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати наданих послуг.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, та, зважаючи на те, що відповідач зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих у період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2024 року послуг по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території не виконує належним чином, нарахована позивачем за цей період заборгованість за спожиті послуги у розмірі 16050,00 грн підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Що стосується вимог про стягнення інфляційної складової боргу, 3% річних, пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 - в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Оплата комунальних послуг відбувається за умовами відповідних договорів про надання таких послуг за виключенням вищезазначеного.

Тобто, нарахування пені, інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги у період з лютого 2022 є порушенням законодавства, що підлягає застосуванню в умовах воєнного стану.

В зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2024 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3028 грн. До задоволення підлягають вимоги про стягнення з відповідача 16 050,00 грн, що становить 87,58 % від ціни позову.

Отже, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 87,58 % х 3028 грн : 100% = 2 651,92 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 11, 16, 258, 319, 322, 526, 527, 530, 625, 901 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 273, 274, 275,279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» заборгованість у розмірі 16 050 (шістнадцять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» витрати з оплати судового збору в розмірі 2 651,92 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Печерським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Печерського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» (вул. Ахматової, буд. 3, м. Київ, 02068, ЄДРПОУ 36046322).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Повний текст судового рішення складено 13 листопада 2024 року.

Суддя О.Л. Бусик