Постанова

від 05.11.2024 по справі 524/988/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/988/22 Номер провадження 22-ц/814/2501/24Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Дряниці Ю.В.,

за участю секретаря: Дороженка Р.Г.

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві,в режимівідеоконференції,за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 квітня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2022 року ТОВ "Авто Просто" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 20.07.2011 між позивачем та ОСОБА_1 укладено угоду №365741 та підписано як договір, так і додатки до нього, зокрема Додатки №1 та 2 з метою придбання транспортного засобу Chevrolet Aveo.

На забезпечення виконання договору, 10.10.2011 між позивачем та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким вони зобов`язались відповідати перед кредитором як солідарні боржники у разі невиконання зобов`язання ОСОБА_1 за угодою № 365741. Строк дії договору поруки до 31.07.2024.

На асигнаційному акті від 28.09.2011 року ОСОБА_1 надано право на отримання автомобіля Chevrolet Aveo. Останній скористався правом передбаченим ст. 7 додатку № 2 до угоди та звернувся до позивача з заявою про вибір іншої марки автомобіля, а саме Chery M11.

25.10.2011 ОСОБА_1 отримав у власність автомобіль Chery M11, 2011 року випуску.

Ціна автомобіля Chevrolet Aveo дійсна станом на день надання права на отримання автомобіля становила 91920 грн., а автомобіля Chery M11, обраного ОСОБА_1 104720 грн. Різниця вартості автомобіля склала 12800 грн., яку відповідач був зобов`язаний сплатити, проте не сплатив, звернувшись із заявою від 10.10.2011 року до ТОВ «Авто просто», у якій виявив бажання використати ваучер шляхом погашення різниці в ціні автомобілів. ТОВ «Авто просто» на виконання умов ваучера сплачено різницю вартості автомобілів.

ОСОБА_1 зобов`язався сплатити 100% вартість автомобіля (чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків. Починаючи з листопада 2017 року відповідач припинив здійснювати оплати за Угодою.

Також зазначало, що на виконання вимог Угоди ОСОБА_1 сплачено 67,3092% зі 100% в оплату чистих внесків та 84 внески в оплату послуг позивача зі 120 внесків в оплату послуг. Остання відома ціна автомобіля Chery M11 становить 99990 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості за угодою становить 54285,37 грн. з яких: щомісячні чисті внески - 32687,53 грн. (99 990 грн * 32,6908%); внески в оплату послуг - 21597,84 грн. ((99 990 грн * 0,5% + 20%ПДВ) * 36 внесків).

Враховуючи наведене просить стягнути з відповідачів, як солідарних боржників, заборгованість за угодою №365741 в розмірі 54 285,37 грн., індекс інфляції боргу в розмірі 10960,23 грн., 3% річних від суми боргу 4890,15 грн. та у повернення сплаченого судового збору по 827 грн. з кожного.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 квітня 2023 року позовні вимоги ТОМ «Авто Просто» задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» заборгованість за угодою № 365741 від 20.07.2011 року в розмірі 54285,37 грн., індекс інфляції боргу в розмірі 10960,23грн., 3% річних від суми боргу 4890,15 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту існування невиконаних ОСОБА_1 обов`язків по укладеній угоді, що призвело до утворенням заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів як солідарних боржників.

Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що суд безпідставно погодився з розрахунками позивача щодо розміру несплачених ним платежів та не взяв до уваги те, що ним вже фактично виплачена вартість придбаного автомобіля, про що він надавав докази та власні розрахунки.

Вважає, що позивачем в односторонньому порядку було збільшено чистий внесок та адміністративні витрати, оскільки жодних пропозицій про збільшення зобов`язання йому не надходило та ним не підписувалося.

Окрім того, звертає увагу на пропуск строку позовної давності, оскільки як встановлено рішенням суду з листопада 2017 року відповідач перестав здійснювати платежі, а отже саме з цього часу необхідно рахувати строк позовної давності. З огляду на те, що за захистом своїх прав товариство звернулось лише в липні 2022 року, тоді як порушення прав мало місце в грудні 2017 року, просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 20 липня 2011 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_1 укладено Угоду № 365741, предметом якої є надання учаснику послуги з придбання автомобіля через систему придбання у групах «АвтоТак».

Укладена із ОСОБА_1 . Угода складається з основного тексту Угоди та додатків до неї - Додатку № 1 (анкети учасника), Додатку № 2 (Правила функціонування системи придбання в групах АВТО ТАК).

Предметом вказаної угоди було придбання ОСОБА_1 Chevrolet Aveo.

Відповідно до статті 7 «Вибір моделі» Додатку № 2 до Угоди, позивач скористався правом на отримання автомобіля, що відрізнявся від марки автомобіля, зазначеного в Додатку №1 та 24.10.2011згідно Акту №25060119 передачі прийняття автомобіля від 24.10.2011 йому було передано автомобіль CHERY M11, кузов № НОМЕР_1 , 2011 року випуску, за ціною 104720 грн, згідно договору-купівлі продажу №414308-Y01366 від 24 жовтня 2011 року.

Згідно п. 7.2 Додатку №2 до Угоди якщо обрана учасником марка та/або модель (в даному випадку Chery M11) коштує дорожче, ніж модель автомобіля, зазначена в Додатку №1 (тобто Chevrolet Aveo) учасник зобов`язаний одноразовим платежем сплатити різницю їх Поточної ціни у відповідному місяці до моменту отримання Автомобіля. В подальшому такий учасник повинен сплачувати майбутні повні внески відповідно до Поточної ціни Автомобіля, вказаного в Додатку №1 до Угоди (Chevrolet Aveo).

В даному випадку обрана покупцем марка автомобілям Chery M11 коштувала дорожче, ніж модель автомобіля, зазначена в Додатку №1, тобто Chevrolet Aveo, у зв`язку з чим учасник мав сплатити різницю у вартості, яка склала 12800 грн. одноразовим платежем.

Зазначена різниця була ним сплачена за рахунок використання Ваучера шляхом його погашення.

За умовами угоди відповідач зобов`язувався сплатити стовідсоткову вартість автомобілям (чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків (положення ст. 5 Угоди та ст. 2 Додатку №2 Угоди.).

10 жовтня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 сторонами укладено договір поруки, відповідно до умов якого на момент підписання договору розмір забезпечених порукою вимог складає 121684 грн., який може бути змінений в порядку, передбаченому в ст. 2 та ст. 9 Додатку № 2 до Угоди.

Згідно до укладеного договору поруки, поручителі зобов`язалися відповідати перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники у разі невиконання зобов`язань відповідачем 1 за Угодою №365741.

25 жовтня 2011 року сторони уклали договір застави вказаного автомобіля, з метою забезпечення вимог заставодержателя до заставодавця щодо виконання ОСОБА_1 зобов`язань за угодою №365741 від 20.07.2011, додатками №1, №2 від 20.07.2011, та додатком № 3 від 28.09.2011.

Відповідно до п. 1.3 договору застави, загальна вартість предмета застави на момент укладення цього договору складала 104 720 грн.

Відповідно до умов договору застави, забезпечене заставою зобов`язання заставодавця вважається виконаним за умови своєчасної сплати щомісячних повних внесків (періодичних платежів), в загальному розмірі 164813,11 грн. в порядку та строки, передбачені ст.2 додатку №2 до угоди. Відповідно до п.2.3 ст.2 додатку № 2 до угоди, сплата внесків (періодичних платежів) здійснюється заставодавцем протягом перших 15 календарних днів кожного місяця.

З листопада 2017 року відповідачем ОСОБА_1 припинилась оплата щомісячних платежів, що призвело до виникнення спору з приводу виконання ним своїх зобов`язань та заперечень існування заборгованості, наявність якої оспорювалась відповідачем, в тому числі і шляхом звернення до суду з вимогами про визнання зобов`язання виконаним.

Так, рішенням Кременчуцьким районним судом Полтавської області від 14.03.2019, яке залишено без змін Полтавським апеляційним судом, було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» про визнання зобов`язання виконаним.

При цьому судовим рішенням встановлено, що відповідно до Додатку №3 від 28.09.2011 загальна сума грошових зобов`язань учасника станом на день підписання цього Додатку становить 164812,11 грн., сплачено учасником 43128,59 грн, сума заборгованості складає 121684,52 грн., що становить 32,6908% від поточної ціни автомобіля + 36 щомісячних внесків в оплату послуг ТОВ «Авто просто».

За період дії Угоди до травня 2017 року позивачем сплачено 84 повних внесків з 120, передбачених Угодою.

Таким чином борг позивача на час ухвалення судового рішення становить 36 повних щомісячних внесків.

Встановивши існування невиконаного зобов`язання, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Зазначені обставини в розумінні положень до ч. 4 ст. 82 ЦПК України як обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, тобто є преюдиціальними.

Крім зазначеного, суд першої інстанції встановив, що остання відома ціна автомобіля Chery M11, яка є критерієм для розрахунку складових Повних внесків, згідно реєстру рекомендованих роздрібних цін № 10/01-20131017 становить 99990 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за угодою склав 54285,37 грн. з яких: щомісячні чисті внески - 32687,53 грн. (99 990 грн * 32,6908%); внески в оплату послуг - 21597,84 грн. ((99 990 грн * 0,5% + 20%ПДВ) * 36 внесків).

Оскільки відповідач порушив виконання грошового зобов`язання, позивач пред`явив вимогу про стягнення заборгованості з урахуванням відповідальності, визначної ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим нарахував на суму заборгованості інфляційні втрати у розмірі 10960,23 грн. та 3% річних у розмірі 4890,15 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт невиконання учасником групи ОСОБА_1 своїх зобов`язань та існування заборгованості, розмір якої доведений, в тому числі і обставинами, встановленими рішенням Кременчуцького районного суду від 14.03.2019 р.

Врахувавши наявність невиконаних зобов`язань, суд прийняв до уваги укладений між сторонами договір поруки та у відповідності до ст. 554 ЦК України поклав відповідальність по стягненню заборгованості на відповідачів як солідарних боржників.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Так, 20.07.2022 року між позивачем та ОСОБА_1 , було укладено угоду №365741 та підписано, зокрема додатки №1 та 2 до неї які є невід`ємними частинами угоди.

Угода між позивачем та ОСОБА_1 було укладено з метою придбання автомобіля Chevrolet Aveo. На асигнаційному акті від 28.09.2011 року ОСОБА_1 було надано право на отримання вищезазначеного автомобіля.

Відповідач ОСОБА_1 скористався своїм правом, передбаченим ст. 7 Додатку №2 до Угоди, та звернувся до позивача з заявою про вибір іншої марки автомобіля, а саме автомобіля марки Chery M11.

25.10.2011 року ОСОБА_1 отримав у власність даний автомобіль, кузов № НОМЕР_1 , 2011 року випуску і зареєстрував його на своє ім`я, реєстраційний номер ВІ6311 ВК, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Так, ціна автомобіля Chevrolet Aveo дійсна станом на день надання права на отримання автомобіля станом 91920 грн., а автомобіля Chery M11, обраного ОСОБА_1 становила 104720 грн. Різниця вартості автомобіля склала 12800 грн., які ОСОБА_1 був зобов`язаний сплатити, проте не сплатив, звернувшись із заявою від 10.10.2011 року до ТОВ «Авто Просто» у якій виявив бажання використати ваучер шляхом погашення різниці в ціні автомобіля, тому позивачем на виконання умов ваучера було сплачено різницю вартості автомобіля.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язувався сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків, що відповідає вимогам ст. 5 Угоди, ст. 2 додатку №2 до Угоди.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з листопада 2017 року, ОСОБА_1 припинив здійснювати оплату за угодою та станом на час звернення позивача до суду 07.02.2022 у добровільному порядку погасити заборгованість відповідач відмовляється.

На виконання умов Угоди ОСОБА_1 сплачено 67,3092% зі 100% в оплату Чистих внесків та 84 внески в оплату послуг позивача зі 120 внесків в оплату послуг.

Тобто, розмір боргу відповідача перед позивачем за Угодою складає 32,6908% від поточної ціни автомобіля (чисті внески) та 36 внесків в оплату послуг позивача та відповідно до термінології, викладеної в додатку №2 до угоди графік внесків загальна кількість повних внесків, необхідна для повної оплати автомобіля, послуг з обслуговування та адміністрування системи Авто Так, що надаються Авто Просто, та страхових платежів.

Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що розрахунок заборгованості за даним позовом зроблений з урахуванням постанови Полтавського апеляційного суду від 12.10.2021 року по справі №524/5477/20 за позовом ТОВ «АвтоПросто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Як вбачається з тексту позовної заяви, яка розглядалася у справі №524/988/22, розрахунок позовних вимог здійснено саме з урахуванням вартості автомобіля Chery М11.

Крім того, судом першої інстанції та апеляційним судом при розгляді справи №524/4577/20 встановлено, що ОСОБА_1 зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків, разом з тим за період дії Угоди до травня 2017 року позивачем сплачено 84 повних внесків з 120, передбачених Угодою.

Таким чином борг за угодою складає 36 повних внесків.

В свою чергу, розглядаючи справу №524/988/22 судом було встановлено, що на виконання вимог Угоди ОСОБА_1 сплачено 67,3092% зі 100% в оплату чистих внесків та 84 внески в оплату послуг позивача зі 120 внесків в оплату послуг.

Ціна автомобіля Chery M11 згідно реєстру рекомендованих роздрібних цін №10/01-20131017 на автомобілі Chery становить 99990 грн.

Тобто, загальний розмір заборгованості за угодою становить 54285,37 грн. з яких: щомісячні чисті внески - 32687,53 грн. (99 990 грн * 32,6908%); внески в оплату послуг - 21597,84 грн. ((99 990 грн * 0,5% + 20%ПДВ) * 36 внесків).».

Таким чином, судом зроблено вірний висновок, що рішеннями судів у справах №524/4577/20 та №524/988/22 встановлено не тільки неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Угодою №365741, а й кількісне значення такого невиконання, а рішенням у справі №524/988/22 перевірено та підтверджено грошовий розмір такого невиконання виходячи з ціни автомобіля Chery M 11.

Заперечуючи висновки суду першої інстанції, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі стверджує про здійснення ним повної сплати вартості придбаного автомобіля та категорично заперечує наявність в нього боргу по щомісячних платежах.

Разом з цим, ним не надано будь-яких переконливих доказів на спростування такої заборгованості, позаяк не ініційовано проведення відповідної експертизи по справі чи надання суду власного контррозрахунку.

Погоджуючись з твердженням позивача про те, що остання виплата ним як учасником групи платежу мала місце в листопаді 2017 року, апелянт вказує, що протягом виконання ним своїх зобов`язань товариства постійно збільшувало в односторонньому порядку розмір як чистого внеску, так і адміністративні послуги, про що зазначало в своїх повідомленнях.

Така одностороння зміна умов договору призвела до здійснення ним переплат по вартості автомобіля Chery M 11, які за його підрахунками вже склали 315120,39 грн., що втричі перевищує його первісні зобов`язання.

Відхиляючи зазначені доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з помилкового трактування відповідачем умов договору та положень Додатку №2 до Угоди, зокрема статті 2 «Розрахунок та сплата повних внесків».

Згідно до п. 3.2 додатку №2 розмір авансових внесків розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент оплати.

Пунктом 2.1 ст.2 Додатку №2 до Угоди визначено, що поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових Повних внесків та інших платежів у передбачених Угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється ТОВ «Авто просто» Виробником та/або Імпортером та/або Дистриб`ютором».

Тобто, саме поточна ціна, придбаного автомобіля покладена в основу такого розрахунку. При цьому така ціна не була фіксованою, за інформацією офіційних дилерів впродовж дії угоди збільшувалось, що в кінцевому рахунку і впливало на розмір щомісячних внесків в сторону їх збільшення.

Зазначене спростовує доводи апелянта про протиправність дій позивача в частині одноособового збільшення розміру щомісячного внеску.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині застосування наслідків сплину строку позовної давності, який апелянт обраховує з листопада 2017 року.

Погоджуючись з вказаним строком для обрахування позовної давності, колегія суддів звертає увагу на те, що визначений ст. 257 ЦК України трирічний період загальної позовної давності був перерваний зверненням позивача до суду з позовом до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у липні 2020 року, після чого строк позовної давності вже має обраховуватись заново.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, звернення у лютому 2022 року з позовом, який розглядається у даній справі, відбулося після переривання строків позовної давності та в межах такого строку, який обраховується в даному випадку з липня 2020 року.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволенням апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішенняАвтозаводського районногосуду м.Кременчука Полтавськоїобласті від26квітня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2024 року.

Судді: Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Дряниця Ю.В.