Рішення від 13.11.2024 по справі 576/2325/24

Справа № 576/2325/24

Провадження № 2/576/535/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Колодяжного А.О.,

за участю секретаря - Опанасенко Т.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у в порядку загального позовного провадження відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: служби у справах дітей Глухівської міської ради, про надання дозволу на виїзд за кордон дитини без дозволу батька, -

встановив:

12.09.2024 р. ОСОБА_4 (надалі також - позивач) через свого представника- адвоката Бойчука Д.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 (надалі також - відповідач) про надання дозволу на виїзд за кордон сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі матері ОСОБА_4 та без згоди і супроводу батька ОСОБА_5 до держави Німеччини у період з 01.12.2024 р. по 01.03.2025 р. Позивач обґрунтовувала позов тим, що в період перебування в офіційному шлюбі з відповідачем у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, у зв`язку з тим, що в період з 2019 р. по 2022 р. вона проходила навчання у Людвіг-Шляй академії м. Вайблінген (земля Баден-Вюртемберг, Німеччина), за спільною домовленістю з його батьком, проживає із відповідачем та навчається у 4-В класі Глухівської ЗОШ № 6 м. Глухів. У зв`язку з тим, що відносно України вже третій рік триває військова агресія з боку росії, дитина мешкає в умовах війни. Активні бойові дії в регіоні, де проживає дитина, останнім часом істотно загострились, органами місцевого самоврядування оголошено евакуацію населення. Сукупність вказаних факторів створюють безпосередню небезпеку для життя, а також для фізичного та психічного розвитку малолітнього ОСОБА_7 . Впродовж останніх трьох років син позивача не має змоги відпочити та оздоровитись на території України. Дитина потребує психологічної підтримки та змін обстановки навколо себе. На сьогоднішній день позивач офіційно працевлаштована та обіймає посаду медичної сестри у Клініці міста Людвигсбург РКХ та має фінансову можливість забезпечити житлом, забезпечити соціальний та духовний розвиток сина в Німеччині. Враховуючи ситуацію в Україні, вона має намір та бажання оздоровити дитину в Німеччині, однак відповідач відмовляє їй вивезти дитину, заявляючи, що він особисто хоче вивезти сина за кордон, проте у нього немає підстав для перетину кордону. він призваний до лав ЗСУ, де проходить військову службу. Навчання сина в школі відбувається у дистанційному режимі, а отже від`їзд дитини до іншої країни жодним чином не вплине на його навчання. У зв`язку з цим позивач просить задовольнити позов, оскільки виїзд дитини до Німеччини на визначений строк з 01.12.2024 р. по 01.03.2025 р. сприятиме його фізичному та моральному розвитку (а.с.1-3).

У відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що з 08.08.2014 р. по 30.04.2020 р. відповідач з позивачем дійсно перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки ОСОБА_4 залишила сина проживати у своїх батьків, а сама виїхала за кордон на невідомий період, 21.05.2020 р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з батьком. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.10.2020 р. позов ОСОБА_5 було задоволено повністю, та було визначено місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька ОСОБА_5 . Рішенням Глухівського міськрайонного суду від 15.10.2020 р. було стягнуто аліменти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття, починаючи стягування з 12.06.2020 р. Звертаючись з позовними вимогами про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без дозволу батька, позивач не надала жодного доказу про те, що вона письмово зверталася до відповідача із проханням про надання згоди на виїзд сина за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, так не надала доказів відмови відповідача у наданні такого дозволу, оформленого у встановленому законом порядку. При цьому, позивач, зазначаючи у позові, що бажає вивезти дитину за кордон з метою відпочинку та оздоровлення, не надала довідки з лікувального закладу, що дитина перебуває на обліку у лікарів конкретного лікувального закладу, постійно хворіє і потребує щорічного оздоровлення, що дитина проживає у екологічно несприятливому місті, не надала довідки з лікувального закладу, що дитина потребує відновного лікування за кордоном, що позбавляє можливості відповідача як батька бути обізнаним про мету поїздки та виїзд сина за межі України. Крім того, позивач не надала довідки про відсутність заборгованості по сплаті аліментів на сина. (а.с. 32-36).

Ухвалою суду від 24.09.2024 р. суд відкрив провадження у справі та з урахування обставин справи вирішив розглянути її у порядку загального позовного провадження (а.с. 19).

Призначене у цій справі на 09.10.2024 р. підготовче судове засідання було відкладене у зв`язку із клопотанням представника відповідача (а.с. 53, 54).

25.10.2024 р. суд закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті (а.с. 68).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, що в ньому викладені.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_3 зазначила, що органом опіки і піклування було підготовано висновок про доцільність надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон до держави Німеччини у період з 01.12.2024 р. по 01.03.2025 р. малолітнього ОСОБА_6 у супроводі матері ОСОБА_4 без згоди батька ОСОБА_5 , бо це буде в найкращих інтересах дитини.

Заслухавши представників сторін та розглянувши подані сторонами документи і матеріали, оцінивши докази, суд встановив наступне.

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 30 квітня 2020 року, яке набрало законної сили 02 червня 2020 року, розірвано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 08.08.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Глухову реєстраційної служби Глухівського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 132 (а.с. 8).

Матеріалами справи підтверджується, що сторони мають спільну дитину: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2020 року, яке набрало законної сили 21 грудня 2020 року, визначено місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька ОСОБА_5 (а.с. 42-44).

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 жовтня 2020 року, яке набрало законної сили 16 листопада 2020 року, стягнуто з ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття, починаючи стягування з 12.06.2020 р., та аліменти сплачувати батьку - ОСОБА_5 (а.с. 45-46).

Згідно довідки служби у справах дітей Глухівської міської ради Сумської області від 04.09.2024 р. № 76/01-16, на утриманні та вихованні ОСОБА_5 перебуває малолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до ст. 19 ЗУ «Про відпустки» ОСОБА_5 має право на соціальну додаткову відпустку як одинокий батько. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.10.2020 року місцем проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено сім`ю батька ОСОБА_5 .Оскільки мати малолітнього ОСОБА_4 виїхала за межі країни у 2018 році, з тих пір з сім`єю не проживає, спільного домогосподарства не веде, дитину не відвідує, участі у вихованні не приймає. Дитиною в повній мірі опікується один батько та представляє її інтереси в усіх установах, організаціях як законний представник (а.с. 39).

Відповідно до довідок від 30.11.2022 р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 40, 41).

Згідно характеристики учня 4-В класу Глухівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 ОСОБА_6 , за час навчання ОСОБА_8 зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, вихований учень, онлайн уроки відвідує регулярно, завжди вчасно виконує та надсилає на перевірку домашні завдання, ніколи не порушує правил та норм поведінки. Максима виховує батько ОСОБА_5 , який відповідально ставиться до виховання та навчання дитини, підтримує постійний зв`язок зі школою, спілкується з педагогами, які навчають сина, цікавиться шкільним життям (а.с. 58).

Відповідно до характеристики, наданої старшим будинку від 17.10.2024 р., ОСОБА_5 проживає разом з сином за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 59).

Відповідно до довідки сімейного лікаря від 16.10.2024 р., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 пройшов медичний огляд у сімейного лікаря, лікування не потребує (а.с. 58 зворот).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що ОСОБА_4 періодично сплачуються аліменти на утримання сина (а.с. 87-89).

Згідно висновку виконавчого комітету Глухівської міської ради від 12.11.2024 р. № 01-16/793, виконавчий комітет Глухівської міської ради вважає за доцільне надати дозвіл на виїзд за межі України ОСОБА_6 у супроводі матері ОСОБА_4 до держави Німеччини за адресою: АДРЕСА_4 , земля Баден-Вюртемберг у період з 01.12.2024 р. до 01.03.2025 р. Даний висновок обґрунтований тим, що позивач на запит органу опіки і піклування надала докази, які свідчать про гарні умови проживання, матеріальний стан та спосіб життя. На сьогоднішній день ОСОБА_4 офіційно працює на посаді медичної сестри у Клініці міста Людвигсбург РКХ, має впорядковане житло, та має можливість за місцем свого проживання організувати для сина повноцінні відпочинок та оздоровлення. Надані позивачем фото свідчать про гарні умови проживання: для дитини підготовлена окрема кімната, придбано багато речей, велосипед. Тобто ОСОБА_4 спроможна в повній мірі забезпечити потреби сина на час перебування дитини у неї. Враховуючи, що в Україні вже третій рік ведуться бойові дії, дитина мешкає в умовах війни, тому існує безпосередня небезпека як для фізичного так і для психологічного розвитку малолітнього ОСОБА_6 , а тому поїздка до матері принесе позитивні емоції дитині, дозволить матері та сину відновити більш теплі стосунки, сприятиме розширенню світогляду, добре позначиться на духовному та інтелектуальному розвитку як особистості.

Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Норми ч. 3 ст. 313 Цивільного кодексу України передбачають право фізичної особи, яка не досягла шістнадцяти років, на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

Пунктами 3, 4 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, установлено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред`явлення, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Виходячи з положень зазначених норм матеріального права, дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків, за відсутності згоди другого з батьків, на підставі рішення суду, може бути наданий на конкретний одноразовий виїзд з визначенням його початку й закінчення.

Вирішуючи питання щодо найкращих інтересів дитини, суд звертає увагу на те, що дитина проживає з відповідачем, який забезпечує йому рівень життя необхідний для повноцінного розвитку. Однак, суд враховує також і те, що позивач просить дозвіл про тимчасовий виїзд дитини за кордон на конкретний час. Позивач має всі умови та можливості прийняти дитину у себе у той час коли на території, де проживає дитина ведуться бойові дії і оголошена обов`язкова евакуація.

Відповідач же жодних доказів того, що надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без його згоди буде суперечити інтересам сина, чи буде порушувати його права, не надав.

Враховуючи, що при розгляді даної справи судом не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють конкретний одноразовий виїзд дитини за межі України, з визначенням його початку й закінчення, для тимчасового перебування за кордоном з метою повноцінного відпочинку та оздоровлення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем, а саме: 1211 грн. 20 коп. на сплату судового збору за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11-13, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Надати дозвіл на виїзд за межі України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та без згоди (дозволу) і супроводу батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до держави Німеччина за адресою: АДРЕСА_4 , у період з 01 грудня 2024 року до 01 березня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОККП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Колодяжний