Постанова

від 12.11.2024 по справі 914/1314/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. Справа №914/1314/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

СуддівЗварич О.В.,

Матущак О.І.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Харчук В.М.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства ТСМ Груп б/н від 25.09.2024 (вх. №01-05/2680/24 від 25.09.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 (повний текст рішення складено 10.09.2024)

у справі №914/1314/24 (суддя Ділай У.І.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех-Пром, смт. Мізоч, Рівненський район, Рівненська область

до відповідача: Приватного підприємства ТСМ Груп, м. Львів

про розірвання договору купівлі продажу №14-15 від 26.05.2021 та стягнення 800 000,00грн

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

22.05.2024 до Господарського суду Львівської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Будтех-Пром до Приватного підприємства ТСМ Груп про розірвання договору купівлі продажу №14-15 від 26.05.2021 та стягнення 800 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано істотним порушенням умов договору купівлі-продажу №14-15 від 26 травня 2021 року відповідачем у зв`язку із не переданням відповідачем у власність позивача баштового крану POTAIN H20/14C, 1991 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 у справі №914/1314/24 позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу №14-15 від 26 травня 2021 року, укладений між Приватним підприємством ТСМ Груп (ідентифікаційний код 39950375) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будтех-Пром (ідентифікаційний код 37433589). Присуджено до стягнення з Приватного підприємства ТСМ Груп (79040, м. Львів, вул. Журавлина, буд.5, кв.1; ідентифікаційний код 39950375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех-Пром (35740, Рівненський район, Рівненська область, смт. Мізоч, вул.Б.Хмельницького,32А; ідентифікаційний код 37433589) 800 000,00 грн основного боргу та 12 022,40 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено обставини істотного порушення відповідачем умов договору, а саме п.3.1 договору, оскільки внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, позивач у повній мірі позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, відтак, позовні вимоги позивача про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору та стягнення з відповідача на користь позивача 800000,00 грн є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство ТСМ Груп оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 25.09.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 у справі №914/1314/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову позивача у повному обсязі.

Зазначає, що умовами самого договору сторонами погоджена попередня оплата за майно. Тому, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а значить не звільняє позивача від обов`язку оплатити товар. А відтак, його не виставлення чи виставлення на меншу суму не свідчить про зміну ціни договору, якщо сторонами не погоджено іншого.

Також, стверджує, що його обов`язок із поставки товару як в силу положень договору так і в силу закону перед позивачем не настав, з огляду на невиконання (неналежне) виконання покупцем свого обов`язку з здійснення попередньої оплати за договором. А відтак, вимога позивача, що викладена ним у претензії щодо передачі майна не підлягає до задоволення, як і вимога про розірвання договору купівлі-продажу з підстав порушення зобов`язань продавцем, чого позивачем не доведено в даному випадку . Задоволення ж такої вимоги призведе до фактичної відмови від договору, який є дійсним, в односторонньому поряду покупцем, який не виконує своїх зобов`язань, та порушить права саме відповідача, який правомірно розраховував на отримання прибутку від здійснення господарської діяльності, що є неприпустимим.

02.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Будтех-Пром надійшов відзив б/н від 02.10.2024 на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що положення спірного договору передбачають оплату за майно згідно рахунка. Рахунок був виставлений на суму 800000,00 грн та оплачений вчасно, інших рахунків покупцю не надсилалось, відтак позивач вважає, що продавець своїми діями погодив зменшення вартості майна до суми в 800000,00 грн.

Також, звертає увагу на те, що під час укладення договору позивач розраховував отримати у власність Баштовий кран для використання його на будівництві нового об`єкту за адресою м. Рівне, вул. Кавказька 32 б. У зв`язку з тим, що договір не виконаний, позивач мусив укласти договір оренди крану, витрати кошти на транспортування та монтаж. На разі сума сплаченої орендної плати за оренду крану становить 600 000,00 грн, що є суттєвим по відношенню до ціни укладеного договору. На звернення позивача відповідач не реагував, відповіді не надав, не вчинив дій з метою передачі майна чи розв`язання спірної ситуації

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Матущак О.І. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства ТСМ Груп б/н від 25.09.2024 (вх. №01-05/2680/24 від 25.09.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 у справі №914/1314/24.

Ухвалою суду від 18.10.2024 призначено розгляд справи на 12.11.2024.

В судовому засіданні 12.11.2024 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час, місце та дату розгляду справи був належним чином повідомлений.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

26 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будтех-Пром (надалі покупець, позивач) та Приватним підприємством ТСМ Груп (надалі відповідач, продавець) було укладено договір купівлі-продажу №14-15 (надалі - договір) зі специфікацією, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність (поставити) покупцю баштовий кран POTAIN H20/14C, 1991 р. (надалі - майно), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити майно. Згідно з умовами договору продавець зобов`язаний здійснити доставку та монтаж цього майна.

Згідно з п.2.1 договору, вартість (ціна) майна, у гривні становить 1520100,00грн на дату укладення договору ціна у перерахунку до гривні з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата майна здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів (гривні) на розрахунковий рахунок продавця зазначений у договорі на підставі рахунку продавця в термін протягом 5 банківських днів з дати підписання договору.

31 травня 2021 року покупець отримав рахунок від продавця на суму 800000,00 грн.

31.05.2021 позивач перерахував відповідачу вказану суму. На підтвердження долучено платіжне доручення №852.

Згідно з умовами п. 3.1 договору продавець зобов`язаний передати майно покупцеві протягом 30 робочих днів з дати здійснення оплати майна згідно п.2.2. договору.

Відповідно до приписів розділу 7 договору - договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони не можуть відмовитись від виконання умов цього договору і розірвати його в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених чинним законодавством України або за взаємною згодою сторін.

28 лютого 2024 року позивач звернувся до відповідача з листом-претензією до відповідача щодо пропозиції розірвання договору за згодою сторін та повернення сплачених позивачем коштів на рахунок позивача. Лист був направлений відповідачу на адресу зазначену у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Однак, лист не був вручений з позначкою відправлення не вручене під час доставки: інші причини та повернене позивачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

12.04.2024 позивач повторно надіслав відповідачу лист-претензію з додатками засобами поштового зв`язку. 22.04.2024 відповідач отримав лист-претензію з додатками. Також копії документів надсилались на засоби зв`язку директора ПП ТСМ Груп ОСОБА_1 - через месенджер.

З моменту отримання листа-претензії і до моменту подачі позову, відповідач не надав жодної відповіді на претензію з метою врегулювання питання та не вчинив жодних інших дій з метою досудового врегулювання спору.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із матеріалами справи, 26.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будтех-Пром та Приватним підприємством ТСМ Груп було укладено договір купівлі-продажу №14-15.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 663 продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 наведеного Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з п.2.1 договору, вартість (ціна) майна, у гривні становить 1520100,00грн на дату укладення договору ціна у перерахунку до гривні з урахуванням ПДВ.

31 травня 2021 року покупець отримав рахунок від продавця на суму 800 000,00 грн.

На виконання умов договору, 31.05.2021 позивач з отриманим від продавця рахунком перерахував відповідачу 800 000,00 грн.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з умовами п. 3.1 договору продавець зобов`язаний передати майно покупцеві протягом 30 робочих днів з дати здійснення оплати майна згідно п.2.2. договору.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата майна здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів (гривні) на розрахунковий рахунок продавця зазначений у договорі на підставі рахунку продавця в термін протягом 5 банківських днів з дати підписання договору.

Відповідно до вимог п.7.1 даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до вимог п. 7.3 договору Сторони не можуть відмовитися від виконання умов цього Договору і розірвати його в односторонньому порядку, крім випадків, передбаченим чинним законодавством України, або за взаємною згодою сторін.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в порушення взятих на себе зобов`язань, позивач не здійснив оплату за поставлений товар в повному обсязі, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер, а тому не звільняє позивача від обов`язку оплатити товар в повному обсязі відповідно до п.2.1. Договору.

Отже, з огляду на наведене, колегія суддів доходить до висновку про те, що в даному випадку зобов`язання відповідача щодо поставки баштового крану POTAIN H20/14C, 1991р. не настало.

Посилання позивача на те, що продавець своїми діями погодив зменшення вартості майна до суми в 800 000,00 грн, апеляційний суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні та сторонами не подано належних та допустимих доказів про внесення змін до Договору купівлі-продажу №14-15 щодо вартості (ціни) майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках , встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами про істотне порушення договору купівлі-продажу №14-15 від 26 травня 2021 року відповідачем у зв`язку із не переданням відповідачем у власність позивача баштового крану POTAIN H20/14C, 1991р., і як наслідок, в даному випадку відсутні правові підстави для його розірвання в судовому порядку, чому суд першої інстанції не надав в рішенні належної правової оцінки.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення 800 000,00грн з відповідача є похідними від позову про розірвання договору купівлі-продажу, тому теж правові підстави для їх задоволення відсутні.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 у справі №914/1314/24 підлягає скасуванню у зв`язку із порушення норм матеріального права, а апеляційна скарга Приватного підприємства ТСМ Груп - задоволенню.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали першої інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції, належить покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтех-Пром».

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства ТСМ Груп б/н від 25.09.2024 (вх. №01-05/2680/24 від 25.09.2024) - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2024 у справі №914/1314/24 - скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтех-Пром» до Приватного підприємства «ТСМ Груп» про розірвання договору купівлі-продажу №14-15 від 26.05.2021 та стягнення 800 000,00 грн. відмовити.

3. Здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтех-Пром» (35740, Рівненський район, Рівненська область, смт. Мізоч, вул. Б. Хмельницького, 32А; ідентифікаційний код 37433589) на користь Приватного підприємства «ТСМ Груп» (79040, м. Львів, вул. Журавлина, буд.5, кв.1; ідентифікаційний код 39950375) 18 033,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 14.11.2024.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяЗварич О.В.

Матущак О.І.