Постанова

від 12.11.2024 по справі 911/472/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. Справа№ 911/472/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Михальської Ю.Б.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2023 (дата підписання повного тексту рішення 21.09.2023)

у справі № 911/472/23 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний експертно-технічний центр «Неопром»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

про стягнення 72 164,53 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний експертно-технічний центр «Неопром» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг від 02.06.2021 р. № 15/67 в розмірі 72164,53 грн., 56380,76 грн. основного боргу, 14083,08 грн. інфляційних втрат та 1700,69 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повної та своєчасної оплати послуг.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.08.2023 у справі № 911/472/23 позов задоволено.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний експертно-технічний центр «Неопром» 56380 гривень 76 копійок основного боргу; 14083 гривні 08 копійок інфляційних втрат; 1700 гривень 69 копійок 3% річних; 2684 гривні 00 копійок судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та не спростування їх відповідачем. Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого по грудень 2022 року, судом встановлено, що відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, однак відповідно до розрахунку суду становить більшу суму, ніж заявлено до стягнення позивачем, а відтак, з урахуванням приписів ст. 14 ГПК України, судом задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог. Розрахунки позивача заявлених вимог в частині 3% річних судом визнано правильними.

Крім того, суд, розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій зазначив, що 3% річних та інфляційні втрати входять до складу основного боргу, а чинне цивільне законодавство не передбачає можливості суду зменшувати основний борг, тому не може бути зменшено і розмір наведених вимог, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2023 в частині стягнення штрафних санкцій та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/472/23 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2023 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/472/23.

До канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний експертно-технічний центр «Неопром» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У подальшому, до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/472/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі №911/472/23 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2023 у справі №911/472/23, розгляд якої здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято до провадження справу №911/472/23 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2023 у справі №911/472/23 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не було враховано обставини непереборної сили, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

За доводами відповідача, внаслідок окупації Вуглегірської ТЕС всі документи, у т.ч. стосовно Договору залишились на непідконтрольній території, що зумовило неможливість відповідача своєчасно виконати свої зобов`язання, а ведення бойових дій об`єктивно унеможливлювало виконання ПАТ «Центренерго» своїх зобов`язань щодо оплати належним чином та в повному обсязі у відповідності до умов договору.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів відповідача, зазначаючи, що посилання Відповідача на дію обставин непереборної сили як на підставу для невиконання зобов`язань за договором та звільнення від відповідальності є безпідставним, оскільки відповідачем не було надано суду доказів, які б підтверджували факт повідомлення Позивача про настання для Відповідача форс-мажорних обставин згідно п. 8.2 договору.

Позивач просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

02.06.2021 р. між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго», замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний експертно-технічний центр «Неопром» (далі - ТОВ «МЕТЦ «Неопром», виконавець, позивач) укладено договір про закупівлю послуг № 15/67, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги /надалі - послуги/ в строки, на умовах і в порядку, передбаченому цим договором, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1.)

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, вид та характеристика послуг визначені в додатку №1 до договору.

Виконавець повинен надати передбачені цим договором послуги замовнику, якість яких повинна відповідати вимогам зазначеним в додатку №1 до договору (п. 2.1. договору).

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. договору ціна послуг становить суму, що зазначена у додатках №1, №3 до договору. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що розрахунки за договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України в порядку, передбаченому додатком №1 до договору на підставі рахунку виконавця.

Відповідно до п. 5.1. договору строк (термін) надання послуг визначений додатком №1 до договору.

Факт надання послуг за цим договором підтверджується Актом приймання - передачі послуг, який підписується уповноваженими представниками Сторін та оформлюється згідно чинного законодавства України - по закінченню певного етапу (періоду) надання послуг або по закінченню надання всього комплексу послуг на підставі документів, необхідних для підписання Акту приймання - передачі послуг, перелік яких у разі необхідності зазначається в додатку № 1 до договору. У випадку ненадання таких документів виконавцем, замовник має право не підписувати відповідні акти приймання-передачі послуг та не оплачувати вказані в цьому акті обсяги послуг або вимагати повернення відповідного розміру попередньої оплати (у разі застосування такого порядку оплати). Результат послуг, наданих за даним договором, зазначений у додатку №1 до договору (п.п. 5.3. та 5.4. договору).

Відповідно до п. 5.7. договору акт приймання - передачі послуг підписується замовником після фактичного отримання послуг протягом трьох робочих днів з моменту одержання від виконавця проекту акту, підписаного виконавцем, після чого направляє виконавцеві зазначений акт або мотивовану відмову в прийманні наданих послуг із вказівкою необхідних доопрацювань та строку на їх усунення.

У п. 5.8 договору сторони обумовили, що виявлені замовником недоліки підлягають усуненню виконавцем за його рахунок у строк, зазначений замовником.

Датою виконання зобов`язань виконавця за даним договором є дата підписання замовником акту приймання передачі послуг (п. 5.9. договору).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, крім випадків, передбачених договором та чинним законодавством України; приймати надані послуги згідно з актом приймання-передачі послуг, за умови надання усіх необхідних для підписання акту приймання-передачі послуг належно оформлених виконавцем документів, передбачених договором; нести інші обов`язки, передбачені законодавством та договором (п. 6.1. договору).

Згідно з п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Пунктом 10.1. договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку № 1 до договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору про закупівлю послуг № 15167 від 02.06.2021 р., крім іншого, сторони передбачили:

Вид, характеристика послуг: код ДК 021:2015 71310000-4 Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва (Атестація робочих місць за умовами праці).

Загальна вартість послуг становить 86 380,76 грн. (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят гривень 76 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 14 396,79 грн. (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто шість гривень 79 коп.).

Строк надання послуг: протягом 2021 року, але не пізніше 17.11.2021 р.

Розрахунки з виконавцем здійснюються замовником в наступному порядку: шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів після підписання актів приймання-передачі послуг, за умови своєчасної реєстрації виконавцем податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно чинного законодавства України.

Відповідно до змісту додатку № 3 до договору про закупівлю послуг № 15167 від 02.06.2021 р. сторони визначили, що загальна вартість послуг становить 86380,76 грн. (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят гривень 76 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 14 396,79 грн. (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто шість гривень 79 коп.).

Вказаний договір та додатки до нього підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток організацій.

Позивачем як виконавцем за наведеним договором належним чином виконано свої зобов`язання, надано відповідачу на його замовлення відповідні послуги по атестації робочих місць за умовами праці (90 робочих місць) загальною вартістю 86380,76 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом № 311 від 30.11.2021 р. (копію якого додано до матеріалів справи).

Відповідно до умов договору від 02.06.2021 р. № 15/67, визначених сторонами на власний розсуд відповідач мав здійснити оплату вартості наведених виконаних робіт протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі послуг, тобто до 30.12.2021 р.

Водночас, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе за наведеним договором зобов`язання, здійснив оплату наданих йому позивачем послуг лише частково, а саме: 27.01.2022 р. в сумі 10000,00 грн. (платіжна інструкція від 27.01.2022 р. № v.144); 04.02.2022 р. в сумі 20000,00 грн. (платіжна інструкція від 04.02.2022 р. № v.144), у зв`язку з чим, у нього виник борг у розмірі 56380,76 грн.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Оскільки відповідачем так і не було здійснено погашення боргу за надані послуги, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 56380,76 грн основного боргу та, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, 14083,08 грн. інфляційних втрат, 1700,69 грн. 3% річних.

У свою чергу відповідач відносно нарахованих та заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних вказує на те, що його майновий стан є підставою для зменшення вказаних заявлених позивачем вимог.

За доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, внаслідок окупації Вуглегірської ТЕС всі документи, в т.ч. стосовно Договору залишились на непідконтрольній території, що зумовило неможливість відповідача своєчасно виконати свої зобов`язання, а ведення бойових дій об`єктивно унеможливлювало виконання ПАТ «Центренерго» своїх зобов`язань щодо оплати належним чином та в повному обсязі у відповідності до умов договору.

Аналогічна позиція відповідача була й під час розгляду спору судом першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи учасників справи, погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та вважає необґрунтованими заперечення відповідача, виходячи з наступного.

Відповідач зазначає, що не може висловити свою позицію відносно заявлених позовних вимог у зв`язку з відсутністю в нього документації внаслідок окупації Вуглегірської ТЕС всі документи, в т.ч. стосовно Договору залишились на непідконтрольній території.

Однак, колегія суддів вважає такі аргументи необґрунтованими, оскільки відповідач жодними доказами не підтвердив перебування документації, що стосується даного спору, на території Вуглегірської ТЕС, як і не надав доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій з метою відновлення, у разі втрати відповідної документації.

Більше того, відповідач не висловив сумнівів щодо поданих позивачем доказів, як і не заявляв клопотання про витребування їх оригіналів.

Отже, за правильним висновком суду першої інстанції, відповідач заявлених до нього вимог по стягненню основного боргу на суму 56380,76 грн. не спростував, контррозрахунку суми заборгованості або доказів її оплати суду не надав.

Крім того, судом враховано, що прийняття без претензій та зауважень наданих позивачем відповідачу послуг загальною вартістю 86380,76 грн. (з урахуванням ПДВ), підтверджується не лише підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом № 311 від 30.11.2021 р., а й частковою оплатою таких послуг зі сторони відповідача у розмірі 30000,00 грн.

На підставі наведеного та враховуючи, що строк оплати за надані позивачем послуги на момент розгляду справи настав, борг відповідача перед позивачем на час ухвалення рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, та відповідачем не спростований, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 56380,76 грн. основного боргу за договором про закупівлю послуг від 02.06.2021 р. № 15/67 є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а відтак, підлягають задоволенню, з чим погоджується судова колегія.

Варто звернути увагу, що висновки суду щодо стягнення суми основного боргу сторонами на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не оспорюються.

Оскільки відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення оплати за надані послуги, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідач у свою чергу просив суд зменшити розмір 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначення поняття штрафних санкцій наведене у відповідній ст. 230 Господарського кодексу України, якою передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В той же час, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, з огляду на норми чинного законодавства, ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України не передбачають зменшення заявлених на підставі 625 Цивільного кодексу України нарахувань.

Отже, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що 3% річних та інфляційні втрати входять до складу основного боргу, а чинне цивільне законодавство не передбачає можливості суду зменшувати основний борг, а тому не може бути зменшено і розмір наведених вимог, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Крім того, відносно аргументів відповідача про врахування його майнового стану під час розгляду питання щодо зменшення «штрафних санкцій», а також того, що суд зобов`язаний врахувати інтереси обох сторін, слід наголосити, що наведені у відзиві обставини, а саме: перебування держави в особливо правовому режимі воєнного стану мають негативні наслідки в даному випадку для обох сторін.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого по грудень 2022 року, судом першої інстанції встановлено, що відповідний розрахунок позивачем здійснено не правильно.

Однак, відповідно до розрахунку суду першої інстанції, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання в межах періоду нарахування позивачем, становлять більшу суму, ніж заявлено до стягнення позивачем, а відтак, з урахуванням приписів ст. 14 ГПК України, судом задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог, а саме, у розмірі 14083,08 грн, з чим погоджується судова колегія.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині 3% річних, нарахованих за період з 05.02.2022 р. по 06.02.2023 р., судом першої інстанції встановлено його арифметичну правильність, а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується поданими позивачем доказами та не спростований відповідачем, то вимоги позивача підлягають задоволенню.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Положеннями ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Відповідач стверджує, що він не може висловити свою позицію відносно заявлених позовних вимог у зв`язку з відсутністю в нього документації внаслідок окупації Вуглегірської ТЕС всі документи, в т.ч. стосовно Договору залишились на непідконтрольній території.

Колегія суддів наголошує, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином перебування документації в іншому місці вплинуло на своєчасне виконання ним умов договору, враховуючи при цьому, що акт виконання робіт було підписано з обох сторін 30.11.2021, а відповідачем при цьому була здійснена часткова оплата послуг за договором.

Щодо доводів відповідача в обгрунтування наявності підстав для звільнення його від відповідальності та відмови в позові в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних колегія зазначає, що такі доводи не спростовують заявлених позивачем вимог та не є підставою для звільнення відповідача від грошового зобов`язання за договором про закупівлю послуг від 02.06.2021 р. № 15/67 та відповідальності, визначеної положеннями статті 625 ЦК України за порушення строків виконання такого грошового зобов`язання.

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням критерію вірогідності доказів, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є підтвердженими належними доказами, а наведені відповідачем заперечення є такими, що не спростовують його обов`язку належного виконання своїх зобов`язань за договором.

Отже, апеляційна скарга не містить обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи, наведені скаржником, не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2023 у справі № 911/472/23 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2023 у справі № 911/472/23 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2023 у справі № 911/472/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 у справі № 911/472/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

Ю.Б. Михальська