Постанова

від 14.11.2024 по справі 910/6274/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р.

Справа№ 910/6274/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

без виклику сторін,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024

у справі № 910/6274/24 (суддя - Блажівська О.Є.)

за позовом Акціонерного товариства «РВС БАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП»

про стягнення 298 658,00 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Акціонерне товариство "РВС БАНК" (надалі - позивач, банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬЯНС-ГРУП" (надалі - відповідач, Товариство) про стягнення 298 658,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного 26.06.2023 між позивачем та відповідачем договору про надання банківських гарантій № Д-1396-23Г від 26.06.2023 видано гарантію №1396-23Г на виконання зобов`язань відповідачем перед Акціонерним товариством "Укрзалізниця". Позивачем, як банком-гарантом здійснено виплату гарантійного платежу на користь бенефіціара, в зв`язку з чим, у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП» на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» заборгованість у розмірі 284 844, 00 грн, 30% річних у розмірі 7 237 грн 84 коп та пеню у розмірі 6 576 грн 32 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП» на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 479 грн 87 коп. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі №910/6274/24, в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 30% річних на суму основного боргу 284 844, 00 грн. за договором про надання гарантії від 26.06.2023 № Д-1396-23Г за період з моменту винесення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем, за такою формулою: (СОБ*30*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 30 - 30 відсотків річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів із Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП» (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, 6; ідентифікаційний код 38322361) на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58; ідентифікаційний код 39849797).

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП» 04.09.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 по справі № 910/6274/24. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «РВС БАНК» в повному обсязі. Стягнути з Акціонерного товариства «РВС БАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Альянс-Груп» понесені судові витрати. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Альянс-Груп» строк на апеляційне оскарження. Зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 по справі № 910/6274/24 до закінчення апеляційного розгляду справи.

Також звернув увагу суду, що у зв`язку зі зверненням до суду апеляційної інстанції, відповідач планує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, які мають бути стягнуті з позивача. Докази понесення таких витрат будуть надані відповідачем протягом 5 днів з дня ухвалення судом апеляційної інстанції відповідного рішення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024 справу передано колегії суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий суддя, судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024, у зв`язку з тим, що головуюча суддя Шевчук С.Р. рішенням Вищої ради правосуддя від 05.09.2024 звільнена з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, справу передано для розгляду апеляційної скарги у даній справі; визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г. Вказана судова колегія ухвалою від 17.09.2024 задовольнила клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження; поновила скаржнику пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції; прийняла справу № 910/6274/24 до провадження; відкрила апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників, а також зупинила дію оскаржуваного рішення.

19.09.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України.

01.10.2024 від позивача надійшли письмові пояснення у даній справі (фактично відповідь на відзив, поданий позивачем).

07.11.2024 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній просив розглянути апеляційну скаргу у даній справі в розумний строк.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з нижчевикладеним.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі № 910/17418/23 було сплачено суму банківської гарантії № 1396-23Г у розмірі 284 844, 00 грн. на користь АТ «Українська залізниця» за зобов`язаннями відповідача перед АТ «Укрзалізниця», на підтвердження чого позивачем було надано до матеріалів справи меморіальний ордер № 1 від 22.04.2024.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що в силу приписів статті 569 ЦК України саме з 22.04.2024 банк набув право зворотної (регресної) вимоги до відповідача на суму гарантії.

За доводами апелянта, суд першої інстанції взагалі не навів жодних підстав відхилення заперечень відповідача з приводу безпідставності вимог позивача та стосовно того, що сплачена позивачем на користь кредитора сума не відповідає умовам гарантії, формально пославшись на правові позиції Верховного Суду, які, як вважає скаржник, не мають відношення до даної справи, а також зазначивши в рішенні, що, оскільки питання належного виконання договору від 26.06.2023 року № Д-1396-23Г не є предметом позову, суд не повинен досліджувати та вирішувати питання щодо належного виконання принципалом основного зобов`язання, оскільки це є відносини між бенефіціаром та принципалом. У випадку доведення безпідставного звернення третьою особою (бенефіціаром) за стягненням за банківською гарантією та спричинення цим самим відповідачам збитків, відповідач вправі окремо вирішувати це питання, в тому числі, в судовому порядку.

Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції фактично не дослідив та не надав жодної оцінки запереченням відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву.

Апелянт зазначив, що у тексті гарантії банком також вказувалось, що гарантія надається «на підставі повідомлення Товариства про те, що у відповідь на повідомлення про намір укласти договір (оголошення UA-2023-06-21-017484-a), між АТ «Укрзалізниця» та Товариством буде укладено відповідний договір на закупівлю: код ДК 021-2015 код 50220000-3 - «Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (Послуги з ремонту колінчатих валів дизеля 5Д49 (з комплектацією вкладишами)) (надалі - «договір») де за умовами Тендерної документації затвердженої рішенням уповноваженої особи АТ «Укрзалізниця» з питань закупівель послуг з ремонту, модернізації і придбання рухомого складу, іншої техніки та робіт Олексій Борисенко « 21» червня 2023 року вимагається надання Гарантії».

Тобто, апелянт зазначив, що гарантія № 1701-23Г від 19.07.2023 року була видана банком саме на забезпечення виконання договору про закупівлю за процедурою закупівлі № UA-2023-06-21-017484-a, переможцем якої було визначено Товариство і у тексті цієї гарантії міститься посилання на умови Тендерної документації.

Отже, банк був ознайомлений з умовами тендерної документації, зокрема і з додатком № 6 до ТД, яким передбачалось, що банківська гарантія може бути видана однією з наступних фінансових установ: банком, у якому держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 75 (сімдесят п`ять) % статутного капіталу банку, або системно важливим банком (за класифікацією Національного банку України), регулятивний капітал (Н1), якого на дату випуску гарантії перевищує 6,0 млрд грн, або банком іноземної банківської групи, яка має довгостроковий кредитний рейтинг материнської компанії на рівні не нижче BBB- за методологією Fitch Ratings або Moody's Investors Service або SP Global Ratings, або іноземним банком, який має довгостроковий кредитний рейтинг на рівні не нижче BBB- за методологією Fitch Ratings або Moody's Investors Service або SP Global Ratings.

Однак, незважаючи на це (за доводами скаржника) банк, будучи обізнаним про те, що він не має права видавати гарантію на забезпечення виконання Товариством зобов`язань за договором у закупівлі № UA-2023-06-21-017484-a, оскільки банк не відноситься до вищезазначених фінансових установ, визначених АТ «Укрзалізниця» як таких, що можуть видавати гарантії, видав таку гарантію Товариству.

Тоді як Товариство, в свою чергу, надало вказану гарантію АТ «Укрзалізниця», однак замовник торгів відмовився її прийняти, оскільки вона не відповідає умовам тендерної документації через те, що банк не відноситься до переліку фінансових установ, визначених у додатку № 6 до ТД, як такі, що мають право видавати зазначену гарантію. В результаті цього тендерна пропозиція Товариства була відхилена АТ «Укрзалізниця» із зазначенням, що Товариство, нібито, не надало забезпечення виконання договору (банківської гарантії) станом на 03.08.2023.

Окрім цього, апелянт зазначив, що оскільки стягнення з банку суми гарантії є наслідком винних дій самого банку, який видав гарантію, не маючи на це відповідного права згідно умов тендерної документації, Товариство вважає, що позовні вимоги, пред`явлені до нього, є безпідставними.

Крім того, за ч. 2 статті 569 ЦК України гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Як було зазначено вище, банківська гарантія, на виконання якої банком було сплачено на користь бенефіціара грошові кошти, не містить у своєму змісті конкретного зобов`язання Товариства, яке нею забезпечується, а передбачає лише вимоги до змісту письмової вимоги бенефіціара, яка пред`являється банку. Таким чином, за доводами скаржника, у зв`язку з відсутністю у змісті банківської гарантії зазначення конкретного зобов`язання, яке мало бути виконане Товариством, але не було виконане, вважаємо, що сума, виплачена банком на користь АТ «Укрзалізниця» не відповідає умовам гарантії, а тому право зворотної вимоги до Товариства у банку відсутнє.

Також апелянт вважає, що судом першої інстанції були безпідставно задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача 30% річних. Тоді як з умов договору про надання гарантії не вбачається, що сторони домовлялися змінити розмір процентів, передбачений статтею 625 ЦК України, які стягуються у разі несвоєчасного повернення відповідачем суми, сплаченої банком за Гарантією на користь бенефіціара.

Всупереч зазначеному, суд першої інстанції зробив безпідставні висновки, які не ґрунтуються на матеріалах справи, про те, що позивач та відповідач у договорі гарантії погодили зміну розміру процентів, передбачених ч. 2 статті 625 ЦК України, незважаючи на те, що договір не містить умов про зміну розміру процентів, передбачених статтею 625 ЦК України.

А тому, відповідач просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.

Доводи поданих відповідачем пояснень від 01.10.2024 фактично дублюють доводи та мотиви апеляційної скарги.

5. Узагальнений виклад мотивів відзиву на апеляційну скаргу

Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню через наступне.

Щодо твердження апелянта про безпідставність вимог про стягнення за гарантією, позивач зазначив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі №910/17418/23 постановлено стягнути з Акціонерного товариства "РВС Банк" на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» 284 844,00 грн - суми банківської гарантії, 4 272 грн 66 коп. - витрат по сплаті судового збору та 36 грн - судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 рішення першої інстанції у справі №910/17418/23 було залишено без змін.

Таким чином, як зазначає позивач, рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, які набрали законної сили, у справі №910/17418/23 було встановлено законність вимоги виплати за вищевказаною гарантією №1396-23Г, а також розмір, строк та порядок виплати, а, отже, не потребують доведення у справі №910/6274/24 в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Окрім цього, позивач зазначив, що постанова правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 639, гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Так, вважає, АТ «РВС БАНК» не є стороною договору про надання гарантії № Д-1396-23Г від 26.06.2023, а також не є учасником закупівлі послуг, та не зобов`язаний дотримуватися умов вищевказаних документів. Тендерна документація готується замовником тендера і використовується особами - учасниками тендера для підготовки та їх участі в тендері. Обов`язок дотримуватися умов тендерної документації щодо надання забезпечення виконання зобов`язання мають лише відповідні учасники тендерної закупівлі. На інше коло осіб чинне законодавство не розповсюджує вищевказаного обов`язку.

Щодо твердження скаржника про безпідставність нарахування та стягнення заборгованості за гарантією, а також пені та відсотків, позивач зазначив, що принципал сплачує банку проценти від суми боргу в розмірі 30 % процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365(366)), за період з моменту сплати банком за гарантією на вимогу бенефіціара до моменту зарахування суми боргу на належні рахунки банку (п. 4.2. договору). Таким чином, за доводами позивача, відповідним договором позивач та відповідач передбачили сплату 30 % (тридцять) процентів річних.

А тому позивач просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.06.2023 Акціонерне товариство «Українська залізниця» розмістило на авторизованому електронному майданчику Prozorro оголошення про закупівлю послуг з ремонту колінчастих валів дизеля 5Д49 (з комплектацією вкладишами) код ДК 021:2015:50220000-3: послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (ідентифікатор закупівлі - UA-2023-06-21-017484-а).

Відповідно до п. 3.3 тендерної документації забезпечення тендерної пропозиції надається учасником у вигляді гарантії (в електронній формі), а саме: - банківської гарантії. Забезпечення тендерної пропозиції повинно відповідати умовам, зазначеним в додатку № 6 тендерної документації. Розмір забезпечення тендерної пропозиції становить 3% від очікуваної вартості закупівлі у сумі 284 844, 00 грн.

26.06.2023 між Акціонерним товариством "РВС Банк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП» (далі - принципал) укладено договір № Д-1396-23Г, за умовами п. 1.1 якого за заявою принципала банк надає на користь бенефіціара гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу, що становить належне представлення, грошову суму у разі настання гарантійного випадку, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії. Загальна сума гарантії складає 474 134, 86 грн (п. 1.2 договору).

Якщо на вимогу бенефіціара та/або на виконання рішення суду про сплату за гарантією банк виплачує грошові кошти за гарантією, принципал зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів з отримання регресної вимоги банку, в повному обсязі відшкодувати банку такі виплати та усі пов`язані з цим витрати банку, зокрема, включаючи, але не обмежуючись наступним: - суми, фактично сплачені банком бенефіціару в порядку та випадках, передбачених гарантією; - збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; - судові витрати, понесені банком за гарантією; - суми, фактично сплачені банком, у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження. До повного такого відшкодування принципал сплачує банку проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365 (366)) у валюті гарантії, за період з моменту сплати банком за гарантією на вимогу бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за гарантією та до моменту нарахування суми боргу на належні рахунки банку. Проценти за користування грошовими коштами сплаченими банком за гарантією нараховуються із умови, що враховується перший день перерахування (сплати) банком грошових коштів за гарантією бенефіціару і не враховується день фактичного повернення/відшкодування принципалом у повному обсязі грошових коштів, сплачених банком за гарантією (п. 4.2 договору).

Регресна вимога банку оформлюється в письмовій формі, підписується уповноваженою особою банку, скріплюється печаткою (за наявності) та вважається отриманою принципалом у випадку, зокрема, направлення за допомогою поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом з повідомленням про вручення за зазначеними адресами сторін. Датою отримання регресної вимоги буде вважатись дата їх особистого вручення, про що вказано в повідомленні про вручення, а у разі повернення листа на адресу банку з іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресата за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше) з дати відправлення регресної вимоги (п. 4.3 договору).

27.06.2023 Акціонерним товариством "РВС Банк" надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП» банківську гарантію №1396-23Г на виконання зобов`язань перед Акціонерним товариством «Укрзалізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40075815; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) (надалі - Бенефіціар) на закупівлю Код ДК 021-215 код 50220000-3 - «Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (Послуги з ремонту колінчастих валів дизеля 5Д49 (з комплектацією вкладишами))», оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-06-21-017484-a, розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2023-03-21-017484-a.

Сума банківської гарантії та валюта: 284 844,00 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 00 копійок).

Як вбачається з гарантії, банк безумовно зобов`язується протягом п`яти банківських днів після одержання паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на його SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором.

04.10.2024 за наслідком невиконання принципалом зобов`язань перед Бенефіціаром Банком отримано SWIFT-вимогу бенефіціара від 02.10.2023 № 130/34522/2023 (через банк бенефіціара) про сплату 284 844,00 грн. за Гарантією.

Акціонерним товариством "РВС Банк" відмовлено принципалу у виплаті коштів за гарантією.

Разом з цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі №910/17418/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" - задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "РВС Банк" (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58, код ЄДРПОУ - 39849797) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 284 844 грн - суми банківської гарантії, 4 272 грн 66 коп. - витрат по сплаті судового збору та 36 грн - судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій.

На виконання вказаного судового рішення, АТ "РВС БАНК" сплачено, зокрема, суму за банківською гарантією в розмірі 284 844, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 22.04.2024.

23.04.2023 позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою №1528/24-БТ про відшкодування витрат за Гарантією та сплату Банку на суму 289 1252,66 грн (284 844, 00 грн - суми банківської гарантії, 4 272, 66 грн - витрат по сплаті судового збору та 36, 00 грн - судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій) із додатками, що підтверджується описом вкладення та накладною до поштового відправлення №0408034152348.

Оскільки регресну вимогу позивача щодо сплати грошових коштів за гарантією залишено відповідачем без відповіді та належного виконання, вказане стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 284 844,00 грн - основного боргу, 7 237, 84 грн - 30% річних та 6 576,32 грн - пені.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За приписами статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Статтею 560 ЦК України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Окрім того, порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (надалі - Положення № 639), вимоги якого поширюються на банки, які беруть участь у здійсненні операцій за гарантіями.

Відповідно до положень статті 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі №910/17418/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" - задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "РВС Банк" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 284 844 грн - суми банківської гарантії, 4 272 грн 66 коп. - витрат по сплаті судового збору та 36 грн - судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій.

При цьому, в мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/17418/23, судом було встановлено наступне: «Пунктом 7.3 тендерної документації передбачено, що замовник вимагає від учасника - переможця процедури закупівлі надання ним не пізніше для укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) у розмірі 5% від вартості договору про закупівлю. Забезпечення виконання договору надається учасниками торгів у вигляді оригіналу гарантії - гарантії виконання зобов`язань учасника по сплаті забезпечення виконання договору, гарантом за якою виступає банківська установа. Всі необхідні реквізити для оформлення гарантії зазначені в додатку №6. Забезпечення виконання договору надається учасником-переможцем не пізніше дати укладення договору про закупівлю. Строк дії забезпечення виконання цього договору у вигляді банківської гарантії, повинен бути дійсним з дня укладення договору і обов`язково повинен перевищувати строк дії договору не менше ніж на 1 календарний місяць.

Зокрема, відповідно до п. 5 розділу ІІ додатку №6 до тендерної пропозиції, банківська гарантія має бути видана однією з наступних фінансових установ: банком, у якому держава прямо або опосередковано володіє часткою понад 75% статутного капіталу банку, або системно важливим банком (за кваліфікацією НБУ), регулятивний капітал (Н1), якого на дату випуску гарантії перевищу 6,0 млрд грн, або банком іноземної банківської групи, яка має довгостроковий кредитний рейтинг материнської компанії на рівні не нижче ВВВ, або іноземним банком, який має довгостроковий кредитний рейтинг на рівні не нижче ВВВ.

Відповідно до протоколу ЦХУО-01/2/8 від 03.08.2023, уповноваженою особою позивача встановлено, що учасник-переможець ТОВ "ВКП "Альянс-Груп" не надав до дати укладення договору забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді банківської гарантії відповідно до вимог п. 7.3 та додатків №6, 7 тендерної пропозиції.

Листом від 01.08.2023 №ЦТ-08/111 проінформовано переможця - ТОВ "ВКП "Альянс-Груп", що відповідно до п. 7.3 тендерної документації та п. 11.1 додатку 7 тендерної документації замовник вимагає від учасника - переможця процедури закупівлі надання не пізніше дня укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) у розмірі 5% від вартості договору про закупівлю. У разі не надання учасником-переможцем закупівлі послуг з ремонту колінчастих валів дизеля 5Д49 протягом 15 днів з моменту оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір від 18.07.2023 №ЦХУО-01/2/6/19-н, відповідно до абз. 4 пп. 5 п. 44 Особливостей, замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника, при цьому, згідно із пп. 4 п. 3.4 тендерної документації та додатку 6 тендерної документації стягнути тендерне забезпечення у розмірі 284 844,00 грн.

Тобто, учасник-переможець мав подати забезпечення виконання договору не пізніше 02.08.2023.

Доказів подання учасником-переможцем банківської гарантії забезпечення виконання договору, що відповідає вимогам тендерної документації у передбачений умовами тендерної документації строк до матеріалів справи не додано.

Відтак, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце настання гарантійного випадку - ненадання принципалом, який став переможцем тендеру, забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю». Вказані обставини враховуються судом апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України. Доводи скаржника в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки такі обставини були встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили у якій брали участь, зокрема, Товариство та банк.

В цій частині, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з положеннями ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц зазначила про те, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2004 року у справі "Світлана Науменко проти України" (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53).

Наразі саме на суди покладено значний обсяг відповідальності за дотримання принципу правової визначеності.

Крім того, в основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. В цій частині суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

На виконання рішення Господарського суму міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/17418/23 Акціонерним товариством "РВС Банк"було сплачено суму банківської гарантії № 1396-23Г у розмірі 284 844,00 грн. на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" за зобов`язаннями ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП» перед АТ "Українська залізниця" на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи меморіальний ордер № 1 від 22.04.2024.

Водночас, відповідно до ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини (на які посилається відповідач), стосовно того, що банк, будучи обізнаним про те, що він не має права видавати гарантію на забезпечення виконання Товариством зобов`язань за договором у закупівлі № UA-2023-06-21-017484-a, оскільки банк не відноситься до вищезазначених фінансових установ, визначених АТ «Укрзалізниця» як таких, що можуть видавати гарантії, видав таку гарантію Товариству - не входять до предмету доведення у даній справі. Вказані обставини встановлювались при розгляді справи № 910/17418/23. Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішень про визнання недійсною банківської гарантії № 1396-23Г у розмірі 284 844,00 грн з підстав недотримання вимог чинного законодавства - матеріали справи не містять. А тому доводи скаржника про відсутність у змісті банківської гарантії зазначення конкретного зобов`язання, яке мало бути виконане Товариством, але не було виконане, а тому сума, виплачена банком на користь АТ «Укрзалізниця» не відповідає умовам гарантії - відхиляються судом апеляційної інстанції як підстава для відмови в позові.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було безпідставно задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача 30% річних. Тоді як з умов договору про надання гарантії не вбачається, що сторони домовлялися змінити розмір процентів, передбачений статтею 625 ЦК України, які стягуються у разі несвоєчасного повернення відповідачем суми, сплаченої банком за Гарантією на користь бенефіціара через наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами пункту 4.2.4 договору про надання гарантії від 26.06.2023 передбачено, що до повного такого відшкодування принципал сплачує банку проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365 (366)) у валюті гарантії, за період з моменту сплати банком за гарантією на вимогу бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за гарантією та до моменту нарахування суми боргу на належні рахунки банку. Проценти за користування грошовими коштами сплаченими банком за гарантією нараховуються із умови, що враховується перший день перерахування (сплати) банком грошових коштів за гарантією бенефіціару і не враховується день фактичного повернення/відшкодування принципалом у повному обсязі грошових коштів, сплачених банком за гарантією. Таким чином, доводи апелянта про те, що сторонами не було змінено встановлений законом розмір процентів - відхиляються судом апеляційної інстанції, а мотиви відзиву в цій частині визнаються обґрунтованими.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині стягненої пені в розмірі 6 576 грн 32 коп - суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга окремих мотивів незгоди в цій частині - не містить, контррозрахунку відповідачем надано не було, заяв про зменшення розміру як процентів, так і пені - не надав, а суд апеляційної інстанції не встановив.

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову повністю. Інші доводи апелянта не приймаються судом апеляційної інстанції, виходячи із вказаних норм права та з урахуванням приписів ст. 269 ГПК України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) також не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЬЯНС-ГРУП» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/6274/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі №910/6274/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати, у зв`язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/6274/24, зупиненого ухвалою від 17.09.2024.

5. Матеріали справи №910/6274/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич