Постанова

від 12.11.2024 по справі 920/1481/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. Справа№ 920/1481/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Скрипки І.М.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Коваленко О.І. орд.;

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лан"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.09.2024 (повний текст складено 20.09.2024) про відмову у задоволенні заяви про зміну забезпечення позову

у справі №920/1481/23 (суддя Джепа Ю.А.)

за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Лан"

до Буринської міської ради

про поновлення договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2024 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача - Селянського (фермерського) господарства "Лан" про зміну забезпечення позову від 13.09.2024 б/н (вх. 4110 від 13.09.2024) у справі № 920/1481/23.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Селянське (фермерського) господарство "Лан" 30.09.2024 через систему "Електронний суд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.09.2024 та прийняти нове рішення, яким змінити заходи забезпечення позову встановлені ухвалою суду від 11.07.2024.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, оскільки предметом спору є вимога про поновлення договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 і ухвалою суду від 11.07.2024 було вжито заходи забезпечення позову, якою заборонено відповідачу вчиняти дії щодо поділу вказаної земельної ділянки, однак при реалізації ухвали позивачем встановлено, що відносно спірної земельної ділянки вже відбувся поділ (02.07.2024), внаслідок чого в реєстрі ДЗК сформовано 8 нових земельних ділянок, тому позивач звернуся із заявою про зміну заходу забезпечення позову; якщо буде затверджено технічну документацію на новостворені земельні ділянки та їх подальша реєстрація спірна земельна ділянка припинить своє існування, як об`єкт цивільного права, тому наявні підстави для зміни заходів забезпечення позову з метою реального його забезпечення.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів оскарження вбачається, що у грудні 2023 року Селянське (фермерське) господарство "Лан" звернулось у Господарський суд Сумської області з позовом до Буринської міської ради та просило суд визнати укладеною між Буринською міською радою та Селянським (фермерським) господарством "Лан" додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 27.12.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 гектара на території Буринської міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області (номер запису про речове право в державному реєстрі прав 18513852 від 28.12.2016) на тих самих умовах і той самий строк в редакції, наведені у прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди укладений на сім років та зареєстрований 28.12.2016; на земельній ділянці знаходиться належне позивачу нерухоме майно; позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про укладення про внесення змін до договору та щодо його поновлення на новий строк, однак 19.12.2023 отримано відповідь про те, що депутатами міськради не підтримано відповідний проект рішення про внесення змін до договору, а також попереджено позивача про необхідність утриматися від вчинення дій, які б перешкоджали міськраді після закінчення строку дії договору використовувати земельну ділянку.

28.06.2024 представником Селянського (фермерського) господарства "Лан" подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

1) заборонити Буринській міській раді (41700, вул. Першотравнева, буд 1, м.Буринь, Конотопський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04058025) вчиняти до набрання законної сили рішенням у даній справі будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 га, що розташована на території Буринської міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області.

2) заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) вчиняти до набрання законної сили рішенням у даній справі будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 га, що розташована на території Буринської міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.07.2024 задоволено задовольнити заяву представника позивача про забезпечення позову.

Заборонено Буринській міській раді (41700, вул. Першотравнева, буд 1, м.Буринь, Конотопський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04058025) вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 га, що розташована на території Буринської міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області.

Заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 га, що розташована на території Буринської міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області.

13.09.2024 представник позивача звернувся до Господарського суду Сумської області із заявою про зміну забезпечення позову, в якій просив змінити заходи забезпечення позову встановлені ухвалою суду від 11.07.2024 шляхом викладення в наступній редакції:

1. Заборонити відповідачу - Буринській міській раді (код ЄДРПОУ 04058025 місцезнаходження: 41700, Сумська область, Конотопський район, місто Буринь, вулиця Першотравнева, будинок 1 та її посадовим особам до набрання законної сили рішенням суду у даній справі:

- вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 гектара, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області;

- вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не виключно, затверджувати технічну документацію та вчиняти дії, спрямовані на державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу з наступними кадастровими номерами:

5920986000:06:002:0410;

5920986000:06:002:0411;

5920986000:06:002:0412;

5920986000:06:002:0414;

5920986000:06:002:0415;

5920986000:06:002:0416;

5920986000:06:002:0417.

2. Заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру), будь яким розробникам документації із землеустрою до набрання законної сили рішенням суду у даній справі:

- вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 гектара, розташованої на території Буринськокої міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області;

- вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не виключно, здійснювати державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно відносно земельних ділянок сформованих в результаті поділу за наступними кадастровими номерами:

5920986000:06:002:0410;

5920986000:06:002:0411;

5920986000:06:002:0412;

5920986000:06:002:0413;

5920986000:06:002:0414;

5920986000:06:002:0415;

5920986000:06:002:0416;

5920986000:06:002:0417.

Необхідність зміни заходів забезпечення позову в зазначеній заяві обґрунтовується тим, що під час реалізації ухвали суду щодо забезпечення позову було встановлено, що відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 в реєстрі ДЗК вже відбувся поділ, внаслідок чого в реєстрі ДЗК сформовано 8 нових земельних ділянок, якім присвоєні відповідні кадастрові номера, проте спірна земельна ділянка, згідно відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно, продовжує існувати; у випадку поділу спірної земельної ділянки (з реєстрацією в реєстрі речових прав) на вісім земельних ділянок з внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердження технічної документації на новостворені земельні ділянки, сформовані в результаті поділу, при умові задоволення позову позивач буде вимушений звертатися до суду з новими (іншими) позовами для захисту своїх порушених прав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну забезпечення позову, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що заявником у наданому до суду клопотанні не спростовано доцільності, адекватності та співмірності вже ужитих ухвалою суду від 11.07.2024 заходів забезпечення позову.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.4 ч.1).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було доведено наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим його заява була задоволена та ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.07.2024 заборонено відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 га, що розташована на території Буринської міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області.

Частиною 1 ст. 143 ГПК України визначено, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми чи позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. Надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (частини 2, 4, 5, 6 статті 143 ГПК України).

В силу наведених норм, як вірно зазначив суд першої інстанції, заміна одного заходу забезпечення позову іншим полягає саме в зміні виду заходу забезпечення в межах, визначених ч.1 ст.137 ГПК України.

По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а не уточнення формулювань чи розширення раніше застосованих судом заходів забезпечення позову.

Відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з`ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Таким чином, заміна заходів забезпечення позову, з огляду на положення ст.143 ГПК України, пов`язана із зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову на предмет її правомірності.

Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.

З цією метою та із урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов`язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.

Мотивуючи заяву про заміну заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що відповідно до відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 наявна, однак існує допоки не буде затверджено технічну документацію відповідачем.

При цьому, позивачем встановлено, що в реєстрі ДЗК містяться дані про інші 8 земельних ділянок, утворених внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 відповідно до розробленої (але не затвердженої) технічної документації.

Отже, фактично у заяві про зміну забезпечення позову заявник просить суд запобігти завершенню процедури поділу земельної ділянки.

У той же час, як вірно зазначив суд першої інстанції, саме з такою метою судом вже було вжито заходів, які передбачені ухвалою від 11.07.2024 у даній справі, якою, зокрема, було заборонено як відповідачу, так й органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251.

Таким чином, обґрунтувань та доказів на спростування чи зміну обставин, які слугували правовою підставою для вжиття ухвалою суду від 11.07.2024 заходів забезпечення позову у визначених межах, позивачем суду не надано і позивачем у наданому до суду клопотанні не спростовано доцільності, адекватності та співмірності уже вжитих ухвалою суду від 11.07.2024 заходів забезпечення позову, тому місцевий господарський суд дійшов підставного висновку про те, що заява позивача про зміну забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Отже, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лан" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 19 вересня 2024 року - без змін.

2. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду Сумської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 14.11.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

І.М. Скрипка