Ухвала

від 14.11.2024 по справі 522/3184/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3184/24-Е

Провадження № 2-з/522/359/24

УХВАЛА

14 листопада 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов`язання вчинити певні дії.

12.11.2024 на адресу суду надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просить до остаточного вирішення спору:

- накласти арешт на належне відповідачеві рухоме майно, а саме: автомобіль марки FIAT, модель FIORINO, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , колір БІЛИЙ, рік випуску 2018, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 25.06.2019 року;

- заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії, зокрема реєстрацію/перереєстрацію, купівлю-продаж, здача в оренду, лізинг, інші дії, що носять характер цивільно-правових угод (застави, міни, дарування), іншого відчуження тощо щодо рухомого майна, а саме: автомобіль марки FIAT, модель FIORINO, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , колір БІЛИЙ, рік випуску 2018, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 25.06.2019 року;

- заборонити у будь-який спосіб виїзд/вивіз з будь-яких підстав (службова необхідність/відрядження тощо) вказаного рухомого майна за межі території України, а саме: автомобіль марки FIAT, модель FIORINO, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , колір БІЛИЙ, рік випуску 2018, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 25.06.2019 року.

Також просить стягувачем за ухвалою визначити позивача - ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ); Боржником за ухвалою визначити ТОВ "БІІР Україна"(код ЄДРПОУ 38819672).

На розсуд суду просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «БІІР Україна», відкритих у банківських установах України на суму, шо дорівнює розміру заявлених мною позовних вимог.

Зобов`язати відповідні органи (Державну виконавчу службу, банківські установи) виконати рішення суду щодо арешту майна та рахунків.

Заява обґрунтована тим, що у відкритих джерелах з`явилася інформація, що за даними фінансових звітів вартість активів компанії ТОВ «БІІР Проперті», з 2020 по 2023 рік знизилася більше ніж на 18 мільйонів гривень, та за результатами 2023 року компанія також оголосила про чисті збитки більше 900 тис.грн. Зазначене створює ризик на здатність відповідача виконувати фінансові зобов`язання, що в подальшому може утруднити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду після задоволення позовних вимог до ТОВ «БІІР Проперті». Також зазначив, що з огляду на те, що зменшення вартості активів та

оголошення про чисті збитки ТОВ «БІІР Проперті», носить всі ознаки стійкої фінансової підготовки відповідача до ухилення від виконання рішення суду про стягнення заборгованості з навмисно невиплаченої заробітної плати та пов`язаних платежів до державного бюджету України, наслідком чого є об`єктивна необхідність у забезпеченні позову.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Згідно положень ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2ст.149 ЦПК України).

Згідно із ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також у питаннях забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача, інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Позивачем не доведено ризики утруднення виконання можливого рішення суду або неможливості його виконання, без вжиття заходів забезпечення позову.

Так, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, а посилання у заяві лише на потенційну можливість, припущення заявника щодо ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З огляду на викладене, заява позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.149-154,157, 258, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про стягнення заборгованості по заробітній платі, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Юлія КОВТУН