Постанова

від 05.11.2024 по справі 913/260/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Харків Справа № 913/260/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) Шевченко А.О. (довіреність № 13623-К-Н-О від 28.08.2024) - поза межами приміщення суду;

від відповідачів не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (вх.№ 2227Л)

на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 13.09.2024 (повний текст складено 16.09.2024), ухвалене у складі судді Зюбанової Н.М.

у справі № 913/260/24

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»,

до відповідача 1 Селянського (фермерського) господарства «МИРОСЛАВА»,

до відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_1 ,

про стягнення 753 175, 45 грн

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Луганської області від 13.09.2023 заяву представника співвідповідача фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Наконечного Віталія Леонідовича від 12.09.2024 про стягнення судових витрат у справі № 913/260/24 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 5712, 31 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. У задоволенні решти витрат відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», яке просить:

- скасувати додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 13.09.2024 у справі № 913/260/24 в частині стягнення з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 5712, 31 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката;

- відмовити в ухваленні додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у судовому засіданні під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача було усно заявлене клопотання про зменшення судових витрат, яке не було враховане судом під час прийняття додаткового рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 у справі № 913/260/24 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи № 913/260/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (вх.№ 2227Л) на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 13.09.2024 у справі № 913/260/24 до надходження матеріалів справи.

02.10.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського Луганської області надійшли матеріали справи № 913/260/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2024, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (вх.№ 2227Л) на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 13.09.2024 у справі № 913/260/24. Учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Призначено справу до розгляду на 05.11.2024 о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

18.10.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила:

- залишити апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (вх.№ 2227Л) на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 13.09.2024 у справі № 913/260/24 без задоволення, а судове рішення без змін;

- стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені в суді апеляційної інстанції;

- забезпечити участь представника відповідача 2 адвоката Наконечного В.Л. у судовому засіданні у справі № 913/260/24, яке призначене на 05.11.2024 о 11:00 годині у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Вказаний відзив досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.

04.11.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» надійшло клопотання про зменшення розмір витрат на правничу допомогу, в якому останній просив зменшити заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу до 100, 00 грн.

04.11.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 задоволено заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 913/260/24 призначене на 05.11.2024 о 11:00 год. та наступні судові засідання, ухвалено провести за участю представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Наконечного В.Л., відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 913/260/24 призначене на 05.11.2024 о 11:00 год. та наступні судові засідання, ухвалено провести за участю представника Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» адвоката Шевченко Антона Олександровича, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

Присутній у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник апелянта подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, скасувати додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 13.09.2024 у справі № 913/260/24 та ухвалити нове, яким відмовити в ухваленні додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 на поштову адресу останнього. Водночас, у відповідності до Акту від 10.10.2024 ухвала Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2024, не відправлена Селянському (фермерському) господарству «МИРОСЛАВА» за адресою - вул. Андріївська, 18, с. Містки, Луганської області, 92654, у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку № 92654в умовах воєнного стану.

Разом з тим, з метою належного повідомлення всіх учасників справи, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 у справі № 913/260/24, розміщена на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу «Судова влада України».

Відповідач 2 у судове засідання не з`явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет представника 04.10.2024.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів 1, 2, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом, в провадженні Господарського суду Луганської області перебувала справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Селянського (фермерського) господарства «МИРОСЛАВА», фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 666 666, 67 грн заборгованості за кредитом та 86508, 78 грн заборгованості за процентами за користування кредитом за заявкою від 21.09.2021 про надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок».

У додаткових поясненнях від 12.07.2024 представник відповідача 2 повідомив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та зазначив, що остаточний розмір витрат буде поданий після винесення рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.09.2024 у справі №913/260/24 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Селянського (фермерського) господарства «МИРОСЛАВА» на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 666666, 67 грн заборгованості за тілом кредиту. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «МИРОСЛАВА» на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»86508, 78 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 1038, 11 грн судового збору. У задоволенніпозову про солідарне стягнення процентів за користування кредитом відмовлено. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «МИРОСЛАВА» на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 4000 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 4000 грн судового збору.

12.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача 2 - адвоката Наконечного Віталія Леонідовича надійшла заява про стягнення судових витрат в сумі 49733,33 грн.

Як зазначено вище, додатковим рішенням Господарського суду Луганської області від 13.09.2023 заяву представника співвідповідача фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Наконечного Віталія Леонідовича від 12.09.2024 про стягнення судових витрат у справі № 913/260/24 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 5712, 31 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. У задоволенні решти витрат відмовлено.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що із заявлених до стягнення 753175,45 грн суд відмовив в солідарному стягненні на суму 86508, 78 грн, що складає 11,49% від ціни позову, тому до відшкодування підлягають витрати у сумі 5712, 31 грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 244 ГПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 статті 126 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

З наявних в матеріалах справи документів убачається, що у додаткових поясненнях (перша заява по суті справи від відповідача 2) представник відповідача 2 повідомив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та зазначив, що остаточний розмір витрат буде поданий після винесення рішення у справі.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

12.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача 2 - адвоката Наконечного Віталія Леонідовича надійшла заява про стягнення судових витрат в сумі 49733,33 грн.

А отже, представником відповідача 2 дотримано вимоги статті 124, 129 ГПК України.

У відповідності до ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

З матеріалів справи убачається, що на підтвердження адвокатських витрат відповідачем 2 надано: договір № 03/06-24 про надання правничої допомоги від 20.06.2024, ордер серії АА № 1458075 від 23.06.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4584 від 21.06.2011, рахунок на оплату № 11/09-2024-1Р до договору № 03/06-24 про надання правничої допомоги від 20.06.2024 та акт про надання послуг №11/09-2024-1А до договору № 03/06-24 про надання правничої допомоги від 20.06.2024.

Відповідно до п. 1.4 договору № 03/06-24 зазначено, що від імені виконавця зобов`язання за цим договором мають право виконувати три адвокати, у т.ч. адвокат Наконечний В.Л., який приймав участь при розгляді справи.

Згідно з п. 4.3 договору № 03/06-24 вартість послуг, що надаються, розраховується: 1) у фіксованому розмірі (коли можна точно визначити обсяг надання послуг, а також в інших випадках, коли сума попередньо узгоджена сторонами в будь-якій формі); 2) враховуючи погодинні ставки (адвокат 2000,00 грн, фахівець у галузі права 1200,00 грн, помічник адвоката, помічник юриста 800,00 грн).

У відповідності до п. 4.4 договору № 03/06-24 після завершення надання правничої допомоги виконавець складає акт та надає його клієнту. В акті зазначаються послуги, фактично надані виконавцем, розмір фактично витраченого часу, гонорару адвоката, а також розмір фактичних витрат.

Конкретний перелік видів та форм правового супроводу виконавець зазначив у рахунку на оплату № 11/09-2024-1Р від 11.09.2024, де вказано, що види правничої допомоги включають в себе підготовку та подання до суду клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, відзиву на позовну заяву, заперечень, клопотань про участь у засіданні в режимі відеоконференції, заяви про ухвалення додаткового рішення, безпосередня участь у судових засіданнях тощо.

Доданий до справи акт про надання послуг № 11/09-2024-1А від 11.09.2024 до договору про надання правничої допомоги № 03/06-24 від 20.06.2024 підписаний сторонами належним чином. Загальна вартість наданих послуг за ним склала 49733,33 грн.

За змістомстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного суду викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Матеріали справи свідчать про надання АО «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» та прийняття ОСОБА_1 послуг з правничої допомоги на суму 49733,33 грн.

Водночас, відповідно до ч. 4статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, із заявлених до стягнення 753175,45 грн суд відмовив в солідарному стягненні на суму 86508,78 грн, що складає 11,49% від ціни позову, тому колегія суддів вважає вірний розрахунок суду першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5712, 31 грн.

Разом з тим, апелянт (позивач) заперечує проти задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5712, 31 грн, вважає їх неспівмірними, необґрунтованими та безпідставними.

За змістом положень ч. 5статті 126 ГПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

З матеріалів справи убачається, що під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача заявив усне клопотання про зменшення судових витрат, з підстав завищеності та неспівмірності таких витрат.

Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При цьому, наявність лише клопотання не є безумовною підставою для зменшення витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів зауважує, що скаржником не наведено жодних доводів в чому полягає неспівмірність витрат, вони зводяться лише до власної суб`єктивної оцінки «завищення» гонорару адвоката.

Суд апеляційної інстанції акцентує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 42 Конституції України.

Крім того, колегією суддів враховано, що суд першої інстанції відмовив в солідарному стягненні на суму 86508,78 грн, що складає 11,49% від ціни позову, тому витрати у розмірі 5712, 31 грн є правильно розрахованими на підставі ч. 4статті 129 ГПК України, що також суперечить твердженням апелянта про неспівмірність таких витрат.

З урахування зазначеного, з огляду на предмет позову, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, а також те, що позовні вимоги у справі задоволено частково, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачу 2 у розмірі 5712, 31 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування додаткового рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 13.09.2024 у справі № 913/260/24 слід залишити без змін.

З огляду на те, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, відповідно, судовий збір за подання апеляційної скарги не розподіляється.

Керуючись статтями 126, 129, 256, 269, 270, 273, 275, 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (вх.№ 2227Л) залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 13.09.2024 у справі № 913/260/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбаченістаттями 286-289 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 05.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 14.11.2024.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя О.В. Плахов

Суддя М.М. Слободін