ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.11.2024 Справа № 905/1123/24
Господарський суд Донецької області у складі
судді Лободи Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор", м. Дніпро, код 37129163,
до ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області, код НОМЕР_1 ,
про стягнення 394 823,05 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбакор" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки № 377/17П від 13.04.2017 у загальній сумі 394 823,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов вищевказаного договору в частині оплати вартості поставленого товару.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 02.09.2024 залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" до ОСОБА_1 про стягнення 394 823,05 грн. Надав позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме шляхом надання до суду доказів доплати судового збору в сумі 1 579,30 грн.
11.09.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази доплати судового збору в сумі 1 579,30 грн.
13.09.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/1123/24; розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
З метою повідомлення позивача про розгляд даної справи, суд копію ухвали суду від 16.09.2024 направив позивачу до його електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Суд встановив, що відповідачка не зареєстрована в системі "Електронний суд", місцем реєстрації відповідачки є м. Маріуполь Донецької області.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, вся територія Маріупольського району Донецької області за винятком с. Заїченко, с. Пікузи включена до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, дата початку тимчасової окупації - 05.03.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
З огляду на відсутність у відповідачки електронного кабінету в системі "Електронний суд", тимчасову окупацію та припинення направлення поштової кореспонденції до деяких відділень Укрпошти, в тому числі до м. Маріуполь Донецької області, 19.09.2024 відповідачку було повідомлено про відкриття провадження у справі шляхом публікації відповідного оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.
Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства датою вручення відповідачці ухвали суду від 16.09.2024 є 19.09.2024.
Суд вжив також додаткові альтернативні способи повідомлення відповідачки про відкриття провадження у справі, а саме ухвала суду від 16.09.2024 була направлена судом на її електронну адресу, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 16.09.2024 в електронному вигляді доставлена до електронної скриньки відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_1 16.09.2024.
Крім того, суд 17.09.2024 передав ОСОБА_1 відповідну телефонограму.
Суд також зазначає, що з метою з`ясування про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , звернувся до Міністерства соціальної політики України з відповідним запитом.
03.10.2024 від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь, в якій повідомлено, що станом на 30.09.2024 адресою листування та фактичного проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 з 06.06.2024.
З урахуванням наданих відомостей про індекс поштового відділення , район та назву села, суд встановив, що вищевказана адреса знаходиться в Київський області, з урахуванням чого 04.10.2024 суд направив копію ухвали від 16.09.2024 на вищевказану адресу. Однак, вказана ухвала повернулась до суду без вручення з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Таким чином, судом вжиті всі необхідні заходи для належного повідомлення відповідачки про відкриття провадження у справі та про розгляд судової справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Також суд зазначає, що 02.10.2024 (сформовано в системі 01.10.2024) від представника відповідачки адвоката Комаровського Дениса Володимировича через систему "Електронний суд" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, в якій адвокат просив суд внести його дані про РНОКПП до додаткових відомостей про представника учасника справи для доступу до електронної справи № 905/1123/24.
За результатами розгляду такої заяви суд 02.10.2024 вніс до додаткових відомостей про представника відповідачки дані про РНОКПП адвоката.
17.10.2024 (сформовано в системі "Електронний суд" 16.10.2024) від представника відповідачки через систему "Електронний суд" надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 18.10.2024 залишив без задоволення заяву із запереченнями проти розгляду справи № 905/1123/24 в порядку спрощеного позовного провадження.
22.10.2024 з порушенням встановленого строку від представника відповідачки через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідачки зазначає, що відповідно до довіреності від 13.04.2017 ФОП ОСОБА_1 довіряє отримання товарно-матеріальних цінностей, що постачаються позивачем, своєму представнику - ОСОБА_2 . Також, довіреністю передбачено, що підпис довіреної особи засвідчується печаткою ФОП ОСОБА_1, відбиток якої міститься на бланку довіреності. Однак, на наданих позивачем копіях видаткових накладних печатка ФОП ОСОБА_1 відсутня. Також зазначає, що покупець заперечує факт отримання протягом лютого 2022 року такої кількості товару від позивача. Крім того, зазначає, що довірена особа покупця ОСОБА_2 заперечує факт проставляння свого підпису на видаткових накладних. В тексті відзиву представник відповідачки просив суд визнати поважними причини пропуску процесуальних строків для подання відзиву на позов.
Крім того, 22.10.2024 від представника відповідачки через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів, в якому заявник просить суд витребувати у позивача докази, а саме оригінали видаткових накладних №21814 від 10.02.2022 на суму 95 837,55 грн, №23332 від 14.02.2022 на суму 181 900,50 грн, №25513 від 17.02.2022 на суму 98 200,00 грн, №27062 від 21.02.2022 на суму 18 885,00 грн та податкових накладних з ПДВ на дати відвантаження товару. В обґрунтування клопотання зазначає, що усі докази, додані до позовної заяви в електронному вигляді через систему "Електронний суд" (договір, довіреність) відскановані з оригіналів документів, у той же час видаткові накладні, додані позивачем до позовної заяви, мають вигляд погано читабельних копій. Також зазначає, що відповідачка заперечує факт отримання протягом лютого 2022 року такої кількості товару від позивача. Крім того, відповідачка зазначає, що її довірена особа ОСОБА_2 заперечує факт проставляння свого підпису на видаткових накладних, наданих позивачем.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.10.2024 поновив ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позов. Прийняв до розгляду поданий відзив на позов. Клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнив частково. Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбакор" надати до суду (направити на адресу суду засобами поштового зв`язку) протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали оригінали видаткових накладних № 21814 від 10.02.2022 на суму 95 837,55 грн, № 23332 від 14.02.2022 на суму 181 900,50 грн, № 25513 від 17.02.2022 на суму 98 200,00 грн, № 27062 від 21.02.2022 на суму 18 885,00 грн.
28.10.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Щодо заперечень відповідачки про відсутність печатки на видаткових накладних зазначає, що у довіреності ФОП ОСОБА_1 від 13.04.2017 на отримання товарно-матеріальних цінностей, що поставляються ТОВ "Альбакор", у віконечку "Підписи вказаних осіб посвідчуються наступними печатками (штампами)" відсутні будь-які зображення/відбитки печаток. Підпис довірителя (відповідача) знизу довіреності є необхідним реквізитом даного документу, але ніяк не зразком печатки, необхідної для засвідчення видаткових накладних. Отже вважає, що представник відповідача діяла на підставі особисто виданої відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства України та умов укладеного Договору і довіреності. Представник відповідача на момент здійснення поставки не відмовлялась від підписання видаткових накладних, тим самим підтверджуючи факт поставки товару у визначеній кількості. Крім того вказує, що господарські відносини між сторонами існують тривалий час, на підтвердження чого надає до суду копії видаткових накладних та докази здійснення відповідачем оплат по Договору, а також акт звірки взаємних розрахунків, підписаний сторонами Договору.
01.11.2024 до суду від позивача надійшли оригінали витребуваних судом документів, а саме видаткових накладних № 21814 від 10.02.2022, № 23332 від 14.02.2022, № 25513 від 17.02.2022, № 27062 від 21.02.2022. Також позивачем надано оригінал довіреності від 21.11.2018.
Враховуючи, що позивачем надані в оригіналах документи, які витребувані судом, а також в оригіналі подано додатковий доказ - довіреність від 21.11.2018, подання якого обумовлено запереченнями відповідачки, суд вважає за можливе прийняти такий доказ.
06.11.2024 від представника відповідачки через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому заявник просить суд:
1. Призначити у справі № 905/1123/24 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити будь-якій експертній установі, визначеної судом.
2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
"Чи виконано рукописний напис " ОСОБА_3 " та відповідний підпис у видатковій накладній № 21814 від 10.02.2022 на суму 95 837,55 грн. громадянкою ОСОБА_2 або іншою особою?";
"Чи виконано рукописний напис " ОСОБА_3 " та відповідний підпис у видатковій накладній № 23332 від 14.02.2022 на суму 181 900,50 грн. громадянкою ОСОБА_2 або іншою особою?";
"Чи виконано рукописний напис " ОСОБА_3 " та відповідний підпис у видатковій накладній № 25513 від 17.02.2022 на суму 98 200,00 грн. громадянкою ОСОБА_2 або іншою особою?";
"Чи виконано рукописний напис " ОСОБА_3 " та відповідний підпис у видатковій накладній № 27062 від 21.02.2022 на суму 18 885,00 грн. громадянкою ОСОБА_2 або іншою особою?".
3. Для проведення судової почеркознавчої експертизи направити експертам оригінали наступних документів:
- видаткова накладна № 21814 від 10.02.2022 на суму 95 837,55 грн.
- видаткова накладна № 23332 від 14.02.2022 на суму 181 900,50 грн.
- видаткова накладна № 25513 від 17.02.2022 на суму 98 200,00 грн.
- видаткова накладна № 27062 від 21.02.2022 на суму 18 885,00 грн.
4. На час проведення судової експертизи провадження у справі № 905/1123/24 зупинити.
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідачка заперечує факт отримання протягом лютого 2022 року такої кількості товару від позивача. Крім того, довірена особа покупця ОСОБА_2 заперечує факт проставляння свого підпису на видаткових накладних, наданих позивачем. А тому задля підтвердження цього факту підроблення відомостей про отримання товару та підписання ОСОБА_2 видаткових накладних №21814 від 10.02.2022 на суму 95 837,55 грн, №23332 від 14.02.2022 на суму 181 900,50 грн, №25513 від 17.02.2022 на суму 98 200,00 грн, №27062 від 21.02.2022 на суму 18 885,00 грн сторона відповідачки вважає за необхідне заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі.
06.11.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання. В запереченнях позивач зазначає, що у довіреності ФОП ОСОБА_1 на отримання товарно-матеріальних цінностей, що поставляються ТОВ "Альбакор", у віконечку «Підписи вказаних осіб посвідчуються наступними печатками (штампами)» відсутні будь-які зображення/відбитки печаток. Підпис довірителя (відповідача) знизу довіреності є необхідним реквізитом даного документу, але ніяк не зразком печатки, необхідної для засвідчення видаткових накладних. Тому позивач вважає недоцільним залучення у справу експерта та використання його спеціальних знань, оскільки навіть візуально вбачається схожість підписів уповноваженої особи на довіреності та на видаткових накладних, долучених до матеріалів справи. Зазначає, що заборгованість існує з лютого 2022 року, але відповідач лише під час звернення позивача до суду почала заперечувати факт отримання товару та підписання видаткових накладних. На думку позивача, вбачається, що метою відповідача є затягування розгляду справи, знищення доказів заборгованості відповідача перед позивачем та уникнення сплати суми боргу.
Розглянувши клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити господарський суд із призначенням відповідної судової експертизи. Водночас призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 902/368/16 та від 03.12.2019 у справі № 902/235/19).
Суд зазначає, що клопотання про призначення експертизи складене та подане представником відповідачки - адвокатом Комаровським Денисом Володимировичем, отже слід виходити, що відомості, викладені в клопотанні про призначення експертизи, не можна вважати твердженнями, а вони є припущеннями, оскільки викладені не безпосереднім учасником події. До них не надано пояснень безпосередніх учасників таких подій, а саме довіреної особи відповідачки - ОСОБА_2 .
Також відсутні твердження ОСОБА_2 про неотримання товару та підробку її підпису, які могли б бути оформлені та викладені нею в заяві свідка.
Крім того, суд зазначає, що додатковим підтвердженням таких обставин могла б бути заява відповідачки про вчинення кримінального правопорушення.
За висновком суду, наведені у клопотанні припущення щодо неналежності підпису на спірних видаткових накладних ОСОБА_2 не підтверджені жодними доказами.
Наявні у справі докази дають можливість встановити фактичні обставини, які входять до предмета доказування, а тому проведення експертизи є недоцільним, з огляду на що суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи.
Враховуючи відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи, відсутні підстави для зупинення провадження у справі.
Суд звертає увагу на те, що відповідачку про розгляд даної справи повідомлено 19.09.2024, представнику відповідачки надано доступ до даної справи в електронному вигляді 03.10.2024.
16.10.2024 представником відповідачки подана заява із запереченнями проти розгляду справи в спрощеному провадженні, в якому, зокрема, вказувалось про наявність у відповідачки достатніх доказів на спростування позиції позивача, при цьому, ні до відзиву на позов, який був поданий 22.10.2024, ні до клопотання про призначення судової експертизи, яке було подано 06.11.2024, відповідачкою не надано жодного доказу. Подача заяв по суті справи та клопотань здійснена відповідачкою з пропуском встановлених, як судом, так і нормами ГПК України строків через значні проміжки часу.
Вказані дії свідчать про неналежне користування відповідачкою своїми правами та намір затягнути розгляд справи.
Суд вважає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , припинено за її рішенням 13.01.2023.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості за господарським договором, який був укладений відповідачкою як фізичною особою - підприємцем і пов`язаний з її господарською діяльністю, даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
13.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альбакор" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір поставки № 377/17П (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця рибу, рибну продукцію та морепродукти (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю і загальна сума товару погоджується сторонами при оформленні усних заявок та вказуються в накладних. Підписані обома сторонами накладні підтверджують погодження сторонами всіх істотних умов договору стосовно поставок відповідних партій товарів і виконання заявок по ним.
Згідно з п. 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями на підставі узгодженої сторонами усної заявки покупця.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили умови оплати, а саме з відстроченням платежу на сім календарних днів.
За умовами п. 3.3 договору сума, яка належить до сплати за поставку кожної партії товару, вказується у видатковій накладній. Загальна сума договору складається з суми всіх накладних.
Відповідно до п. 4.2 договору за умови оплати товару по факту поставки або з відстроченням платежу (за всю партію товару або за її частину) право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання видаткової накладної та автоматично припиняється у випадку прострочення покупцем оплати поставленого товару та виставлення продавцем вимоги про повернення товару у відповідності до п. 5.2 договору.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31 грудня поточного року. За відсутності протягом останнього місяця дії даного договору письмового повідомлення будь-якої із сторін про бажання припинити дію договору, договір автоматично продовжується на невизначений термін. Кожна сторона може достроково розірвати даний договір шляхом письмового повідомлення іншій стороні. При цьому договір вважається розірваним через 10 днів після направлення даного повідомлення на юридичну адресу, вказану в розділі 8 даного договору, якщо інша сторона письмово не повідомила про його зміну (п. 7.1 договору).
Суд зазначає, що вказаний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.
З огляду на те, що доказів припинення дії договору сторонами не надано, суд дійшов висновку, що термін дії договору продовжено на невизначений термін та договір був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
Факт укладення договору та продовження його дії на невизначений термін не оспорюється відповідачем.
До матеріалів справи надано довіреність від 13.04.2017, якою ФОП ОСОБА_1 довіряє отримання товарно-матеріальних цінностей, що поставляються ТОВ "Альбакор" на її адресу, наступним матеріально відповідальним особам: 1. ОСОБА_1 . 2. ОСОБА_2 . Довіреність містить підписи вказаних матеріально відповідальних осіб. В довіреності вказано, що вона діє до отримання повідомлення про її скасування.
Також до матеріалів справи надано довіреність від 21.11.2018, якою ФОП ОСОБА_1 довіряє отримання товарно-матеріальних цінностей, що поставляються ТОВ "Альбакор" на її адресу, наступним матеріально відповідальним особам: 1. ОСОБА_2 . Довіреність містить підпис вказаної матеріально відповідальної особи. В довіреності вказано, що вона діє до отримання повідомлення про її скасування.
Оскільки доказів скасування довіреності матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що довіреність від 21.11.2018 була чинною на момент спірних правовідносин.
Факт чинності довіреності від 21.11.2018 не оспорюється відповідачем.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 394 823,05 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № 21814 від 10.02.2022 на суму 95 837,55 грн,
- № 23332 від 14.02.2022 на суму 181 900,50 грн,
- № 25513 від 17.02.2022 на суму 98 200,00 грн,
- № 27062 від 21.02.2022 на суму 18 885,00 грн.
Однак, як стверджує позивач та не заперечує відповідач, поставлений товар не був оплачений відповідачем у встановлений Договором строк.
Несвоєчасне та неповне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаного договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договорами поставки.
Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи з умов Договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними № 21814 від 10.02.2022 на суму 95 837,55 грн по 17.02.2022 (включно), № 23332 від 14.02.2022 на суму 181 900,50 грн по 21.02.2022 (включно), № 25513 від 17.02.2022 на суму 98 200,00 грн по 24.02.2022 (включно), № 27062 від 21.02.2022 на суму 18 885,00 грн по 28.02.2022 (включно).
Таким чином, видатковими накладними № 21814 від 10.02.2022, № 23332 від 14.02.2022, № 25513 від 17.02.2022, № 27062 від 21.02.2022 підтверджена поставка позивачем товару відповідачці на виконання умов Договору поставки № 377/17П від 13.04.2017 на загальну суму 394 823,05 грн, строк оплати якого настав. Доказів оплати вказаного товару відповідачкою матеріали справи не містять.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачка заперечує факт отримання від позивача протягом лютого 2022 року такої кількості товару. Крім того, вказує, що її довірена особа ОСОБА_2 заперечує факт проставляння свого підпису на спірних видаткових накладних.
Суд відхиляє такі твердження відповідачки, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях відповідачки та не підтвердженні належними доказами, зокрема заявою свідка. Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що підпис, який міститься у спірних видаткових накладних не належить ОСОБА_2 .
Щодо тверджень відповідачки про те, що підпис уповноваженої особи відповідачки на отримання товару від позивача має бути засвідчена печаткою, суд зазначає, що умова про те, що підпис уповноваженої особи засвідчується печаткою, відтиск якої вказано у довіреності, міститься у Довіреності від 13.04.2017.
Разом з тим, до матеріалів справи надано довіреність від 21.11.2018, в якій така умова відсутня, отже з 21.11.2018 сторони змінили умову щодо обов`язковості засвідчення підпису уповноваженої особи відповідачки на отримання товару від позивача.
Спірні поставки товару були здійснені у 2022 році, тобто після внесення відповідних змін, тому заперечення відповідачки в цій частині є необґрунтованими.
Приймаючи до уваги, що відповідачкою не надано належних та допустимих доказів на спростування факту отримання спірного товару від позивача, та не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки, визначені Договором поставки №377/17П від 13.04.2017, суд дійшов висновку, що відповідачка є такою, що прострочила виконання зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за поставлений товар на загальну суму 394 823,05 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачкою не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 394 823,05 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 4 737,88 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" (49087, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Калинова, будинок 53, код 37129163) заборгованість за Договором поставки №377/17П від 13.04.2017 в сумі 394 823,05 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 737,88 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2024.
Суддя Т. О. Лобода
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 19.11.2024 |
Номер документу | 123010221 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лобода Тетяна Олександрівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лобода Тетяна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні