номер провадження справи 27/157/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2024 Справа № 908/1829/24
м. Запоріжжя Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" (вул. Фролова, б. 58, с. Подове, Василівський район, Запорізька область, 71343, ідентифікаційний код юридичної особи 30925282)
до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 3 574 523 грн. 97 коп.
за участю представників
від позивача: Шевченко А.О., адвокат, дов. № 13623-К-Н-О від 28.08.2024, в режимі відеоконференцзв`язку
від відповідача-1: Базилюк К.В., адвокат, ордер серія ВН № 1406872 від 09.09.2024, в режимі відеоконференцзв`язку
від відповідача-2: Базилюк К.В., адвокат, ордер серія ВН № 1406873 від 09.09.2024, в режимі відеоконференцзв`язку
ВСТАНОВИВ:
30.06.2024 Акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" сформувало в системі "Електронний суд" позовну заяву про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада", ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 30925282-КД-3 від 24.11.2021 в розмірі 3 574 523 грн 97 коп., яка складається з: 2 650 586 грн 81 коп. заборгованість за кредитом, 923 937 грн 16 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 01.07.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1829/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2024 витребувані у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: ОСОБА_1 .
12.07.2024 на електронну пошту суду надійшов лист Міністерства соціальної політики України, відповідно до якого станом на 11.07.2024 в ЄІБД ВПО наявна інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1829/24, присвоєно справі номер провадження 27/157/24. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.08.2024.
Ухвалою суду від 19.07.2024 заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову у справі № 908/1829/24 задоволена частково. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1829/24 законної сили, накладено арешт в межах суми позову 3 574 523 (три мільйони п`ятсот сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять три) грн 97 коп. на нерухоме майно відповідач-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" (вул. Фролова, б. 58, с. Подове, Василівський район, Запорізька область, 71343, ідентифікаційний код юридичної особи 30925282) та відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:
1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 36270239
Тип майна: квартира
Адреса: АДРЕСА_2 . Загальна площа 70 кв.м, житлова площа: 40,5 кв.м;
Технічний опис майна: Трикімнатна квартира
Власник Кравченко Віктор Володимирович
2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 499487423224
Тип об`єкта: Майновий комплекс бригади № 2, об`єкт житлової нерухомості: Ні
Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 1154,5, Опис: А-адміністративна будівля; В - навіс; У-вбиральня; № 1 - склад ГСМ.
Адреса Запорізька обл., Кам`янсько-Дніпровський р-н, с. Подове, вул. Жовтнева, 58 Номер відомостей про речове право 7660414
Власник Товариство з обмеженою відповідальністю "Левада", код ЄДРПОУ: 30925282
Ухвалою суду від 29.07.2024 задоволено клопотання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про проведення судового засідання 07.08.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/1829/24.
01.08.2024 через підсистему "Електронний суд" представником Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" адвокатом Шевченко А.О. подані заяви про вступ у справу представника та про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 07.08.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 11.09.2024.
09.09.2024 через підсистему "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" та ОСОБА_1 адвокатом Базилюк К.В. подана до суду заява про вступ у справу як представника, у якій останній просить суд залучити його у справу в якості представника відповідачів, надати доступ до електронної справи № 9081829/24 в підсистемі "Електронний суд, продовжити строк для надання відзиву на позовну заяву, перенести підготовче засідання на іншу дату.
11.09.2024 через підсистему "Електронний суд" представником Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" адвокатом Шевченко А.О. подано клопотання, у якій останній просить суд долучити до матеріалів справи копію нової довіреності представника позивача.
Ухвалою суду від 11.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження до 15.10.2024, відкладено підготовче судове засідання на 02.10.2024.
27.09.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано зустрічний позов до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про розірвання кредитного договору № 30925282-КД-3 від 24.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.09.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Левада" у поновленні процесуального строку для подання зустрічного позову. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про розірвання кредитного договору № 30925282-КД-3 від 24.11.2021 повернуто заявнику.
27.09.2024 через підсистему "Електронний суд" представником Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" адвокатом Шевченко А.О. подано клопотання, у якій останній просить суд якщо відповідачем буде поданий відзив на позовну заяву, відкласти судове засідання та надати позивачу час для надання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 02.10.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 10.10.2024.
07.10.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" адвокатом Базилюк К.В. подана до суду заява про врегулювання спору за участю судді.
07.10.2024 через підсистему "Електронний суд" представником Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" адвокатом Шевченко А.О. подана заява, у якій останній просить суд провести засідання у справі призначена на 10.10.2024 без участі представника позивача, а разі якщо відповідачем буде поданий відзив на позовну заяву -відкласти судове засідання та надати позивачу час для надання відповіді на відзив.
09.10.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" адвокатом Базилюк К.В. подано до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 10.10.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Левада" строк для надання відзиву на позовну заяву. Підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті 06.11.2024.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідачів, які прибули судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2024 підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада", ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 30925282-КД-3 від 24.11.2021 в розмірі 3 574 523 грн 97 коп., яка складається з: 2 650 586 грн 81 коп. заборгованість за кредитом, 923 937 грн 16 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Представник відповідачів-1,-2 в судовому засіданні 06.11.2024 заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити в його задоволенні, на підставах викладених у відзиві, посилаючись на військовий стан та форс-мажорні обставини. Відповідачі вважають що ними не було порушено строків виконання господарського зобов`язання, в силу дії обставин непереборної сили, виконання господарського зобов`язання відтерміновується на термін дії таких обставин. Крім того, представник відповідача-1 зазначив, що відповідач-1 планує понести судові витрати орієнтовно у розмірі 20 000 грн 00 коп., що складаються з витрат на правничу допомогу.
В судовому засіданні суд повідомив представників сторін про наявність в матеріалах справи заяви відповідача-1 про врегулювання спору за участю судді. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану заяву. Представник позивача проти даної заяви заперечив.
У задоволенні клопотання відповідача-1 про врегулювання спору за участю судді суд відмовив з огляду на наступне.
Врегулювання спору за участю судді врегульовано главою 4 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.186 ГПК України, врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.
Отже, проведення врегулювання спору за участю судді не допускається за відсутності згоди всіх сторін.
З клопотання відповідача-1 слідує, що таке подано представником відповідача-1 одноособово, без згоди позивача та відповідача-2.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що до клопотання не надано згоди позивача та відповідача-2 на врегулювання спору за участю судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про врегулювання спору за участю судді.
У судовому засіданні 06.11.2024, в порядку ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.
Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
УСТАНОВИВ:
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.
24.11.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Левада" (відповідач-1, Позичальник) укладено кредитний договір № 30925282-КД-3 (далі Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Згідно п. А.2. кредитного договору ліміт цього договору: 2700294 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 2652300 грн 00 коп. на придбання сівалки пневматичної суцільного висіву «Агро-Союз» TURBOSEM 19-40; у розмірі 47994 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Згідно п. А.3. кредитного договору, термін повернення кредиту 01.10.2026.
Відповідно до пункту А.6. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14.31 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Пунктом А.6.1. кредитного договору погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17.31 % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору та дати початку її нарахування.
Умовами пункту А.8. кредитного договору передбачено, що проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1. договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3 договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2 договору).
Згідно з п. 4.1 кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. п. А.6, А.6.1 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
Згідно п. 6.1 кредитного договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.
Пунктом 7.2 Кредитного договору засвідчено, що цей договір підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Протокол перевірки кваліфікованих електронних підписів долучено позивачем до позову.
24.11.2021 між позивачем та відповідачем-1 укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору (далі за текстом - Додаткова угода № 1) відповідно до підпункту "а" пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Згідно із п. 2.1 додаткової угоди № 1 за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14.31 % річних.
Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: : Індекс UIRD (3 місяці) +7,00%, де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.
Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Міністерства Фінансів України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що с останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом с 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
в період з 15 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;
в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.
Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором відповідачу було відкрито рахунок 29097020203049 (п. А.4. Кредитного договору).
Згідно із п. 2.10 додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити байку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно н. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних.
Кредитний договір, Додаткова угода та додаток № 1 до неї підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
24.11.2021 між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (позивач, Кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач-2, Поручитель) укладено договір поруки № 30925282-ДП-3/1 (далі Договір поруки).
Відповідно до п. 1.1 договору поруки предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань ТОВ «ЛЕВАДА», місцезнаходження якого: 71300, Україна, обл. Запорізька, р-н. Кам`янсько-Дніпровський, с. Подове, вул. Фролова, б. 58, код в ЄДРПОУ 30925282 далі - «Боржник» зобов`язань за Кредитним договором № 30925282-КД-З від 24.11.2021 далі - «Кредитний договір», Невідновлювальної кредитної лінії на суму 2700294 грн. 00 коп. з терміном дії до 01.10.2026, в тому числі на наступні цілі:
у розмірі 2652300 грн. на придбання сівалки пневматичної суцільного висіву "Агро-Союз" ТОКВО5ЕМ 19-40,
у розмірі 47994 грн., на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку припинення Боржника, та/або заміни боржника в зобов`язанні/зобов`язаннях за Кредитним договором на будь-яку іншу особу та переходу зобов`язання/зобов`язань Боржника до будь-якої (будь-яких) іншої (інших) особи (осіб), внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), порука зберігає свою чинність в початковому обсязі до моменту повного виконання зобов`язань за Кредитним договором, Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання Кредитного договору за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за Кредитним договором у розмірі і порядку, визначеному умовами Кредитного договору. При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.
Згідно з п. 4.1. Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.
Договір поруки № 30925282-ДП-3/1 від 24.11.2021 підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Відповідач порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі в строки та в розмірі передбачені Кредитним договором та Графіком платежів.
Відповідно до умов п. 2.3.2. кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій - порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, Банк, на свій розсуд, має право:
а) змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення.
При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.
Пунктом А.10. Кредитного договору та А.11. та п. 4.2. договору поруки передбачено, що будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим Договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса Банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна Електронна пошта: help@pb.ua, адреса Позичальника: 71343, Україна, обл. Запорізька, р-н. Кам`янсько-Дніпровський, с. Подове, вул. Фролова, б. 58, електронна пошта: LEVADA.VK@GMAIL.COM.
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, Банком, 09.05.2024 направлено на електронну пошту відповідача-1 LEVADA.VK@GMAIL.COM повідомлення-вимогу вих. № 11116ZPKDS0Q5 від 09.05.2024 та надано строк у термін не пізніше 09.06.2024 погасити прострочену заборгованість, та попереджено, що у разі непогашення простроченої заборгованості у термін до 09.06.2024 - строк (01.10.2026), що узгоджений п. А.3. кредитного договору № 30925282-КД-3 від 26.11.2021 буде вважатися таким, що настав 09.06.2024.
Дана вимога банку залишена відповідачами без виконання.
В матеріалах справи відсутня відповідь на вимогу позивача.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме: на підставі Кредитного договору позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 2 650 586 грн 81 коп., що підтверджується копіями виписки по рахункам № 29096040203439, 20637000201215, 80307000202294, 20684030205472, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Відповідач-1 порушив свої зобов`язання за кредитним договором та припинив здійснювати щомісячні платежі.
Відповідач-1 не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, а відповідач-2 за Договором поруки, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів-1,-2 заборгованість за кредитом у розмірі 2 650 586 грн 81 коп., 923 937 грн 16 коп. заборгованість за відсотками з користування кредитом.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): Кредитний договір № 30925282-КД-3 від 24.11.2021 з додатком, Додаткова угода № 1 від 24.11.2021 з додатком, Договір поруки № 30925282-ДП-3/1 від 24.11.2021, протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).
Відповідачами-1,-2 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору, Додатку до нього та Договору поруки шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів.
Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.
Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим.
Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителями, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідачі доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надали.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладений такий правовий висновок: "Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Позивачем відповідачам-1,-2 нараховані відсотки, за якими на час вирішення спору судом рахується заборгованість в розмірі 923 937 грн 16 коп.
Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування відсотків позивачем здійснено правильно, розрахунок відповідачем не спростований.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 923 937 грн 16 коп. заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом у розмірі 2 650 586 грн 81 коп. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі 2 650 586 грн 81 коп. підлягає задоволенню судом.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, позивач довів суду документально порушення з боку відповідачів-1,-2 своїх зобов`язань за договорами в повному обсязі.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, відповідачами не виконані зобов`язання належним чином та порушено строк оплати у повному обсязі.
Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі-1,-2 не надали належних та допустимих доказів сплати заборгованості.
Позивач і відповідач-1 є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики та надання розстрочки відповідачу може призвести до негативних наслідків для позивача.
До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
До того ж, відповідно до ст. 556 ЦК України і пункту 1.4 договору поруки до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.
На час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачами умов договору та погашення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами за кредитним договором.
Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.
Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, відповідач у запереченнях посилається на дію форс-мажорних обставин, пов`язаних з широкомасштабною російською агресією проти держави Україна, яка станом на дату винесення рішення триває, що призвели до зупинення підприємницької діяльності відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.
Згідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 повідомила, що на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
В подальшому Указом Президента України неодноразово було продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Ознаками форс-мажору є: не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 по справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Відповідач не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов`язання.
Суд при цьому зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідачі не можуть здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідачі не надавали доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану, у зв`язку з чим відповідні посилання відповідача відхиляються судом.
Суд зазначає, що укладаючи договір сторони розраховували на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладанні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.
При укладанні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.
Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.
Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів-1,-2: 2 650 586 грн 81 коп. заборгованість за кредитом, 923 937 грн 16 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1,2.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада", ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" (вул. Фролова, б. 58, с. Подове, Василівський район, Запорізька область, 71343, ідентифікаційний код юридичної особи 30925282), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитним договором № 30925282-КД-3 від 24.11.2021 в розмірі 3 574 523 (три мільйони п`ятсот сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять три) грн 97 коп., яка складається з: 2 650 586 (два мільйони шістсот п`ятдесят тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн 81 коп. заборгованість за кредитом, 923 937 (дев`ятсот двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн 16 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" (вул. Фролова, б. 58, с. Подове, Василівський район, Запорізька область, 71343, ідентифікаційний код юридичної особи 30925282) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 21 447 (двадцять одна тисяча чотириста сорок сім) грн 15 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 21 447 (двадцять одна тисяча чотириста сорок сім) грн 15 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення оформлено та підписано 14.11.2024.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 18.11.2024 |
Номер документу | 123010317 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Дроздова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні