Рішення

від 07.11.2024 по справі 908/1383/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/99/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 Справа № 908/1383/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача 1: Фермерського господарства Миколай - Поле (70530, Запорізька обл., Запорізький р-н, смт Комишуваха, вул. Квітнева, буд. 24А, ідентифікаційний код юридичної особи 33515180)

до відповідача 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2, ідентифікаційний номер юридичної особи 00013480)

про стягнення 1 797 458,55 грн

представники сторін

від позивача: Шевченко А.О., довіреність №79-36-к-н-о від 14.09.2021(в режимі відеоконференції)

від відповідача 1: Валько В.С., ордер АР 11080664 від 05.06.2024

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява (вх. № 1383/08-07/24 від 07.05.2024) Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до Фермерського господарства Миколай - Поле та ОСОБА_1 про солідарне стягнення за Кредитним договором № 33515180-КД-1 від 26.04.2022 суми 1 797 458,55 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 349 650,20 грн, заборгованості за процентами у розмірі 49 207,54 грн, заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в розмірі 1 398 600,81 грн.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем 1 зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів та гарантійних виплат гаранту, які були надані в рамках Кредитного договору № 33515180-КД-1 від 26.04.2022, а також неналежним виконанням відповідачем 2 зобов`язань за Договором поруки № 33515180-ДП-1/1 від 26.04.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 07.05.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1383/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1383/24; присвоєно справі номер провадження 19/99/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження призначено на 13.06.2024.

У зв`язку з виробничою необхідністю, судове засідання призначено 05.06.2024 для подальшого розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.06.2024 відкладено підготовче засідання на 08.07.2024.

Ухвалою суду від 08.07.2024 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 06.08.2024.

Ухвалою суду від 06.08.2024 продовжено підготовче провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2024.

Ухвалою від 05.09.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 03.10.2024.

Ухвалою суду від 03.10.2024 відкладено розгляд справи по суті на 07.11.2024.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

07.11.2024 від позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява (вх. № 21834/08-08/24) про закриття провадження у справі в частині 58 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом та 232 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Також від позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява 07.11.2024 (вх. № 21834/08-08/24), відповідно до якої останній зазначив, що вважати вірним наступний розподіл коштів про закриття провадження у справі, а саме: 58 000,00 грн зараховані в рахунок погашення тіла кредиту та 232 000,00 грн зараховані в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача 1.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2024 підтримав позовні вимоги, з урахуванням часткової оплати відповідача 1.

Представник відповідача 1 в судовому засідання 07.11.2024 просив суд відкласти судове засідання для укладення мирової угоди.

Представник позивача в судовому засідання 07.11.2024 просив суд залишити на свій розсуд розгляд клопотання про відкладення судового засідання.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача 1 про відкладення судового засідання, у зв`язку з обмеженістю строку на стадії розгляду справи по суті.

В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.

У судовому засіданні 07.11.2024, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2024 просив суд в частині 290 000,00 грн закрити провадження у справі, в іншій частині просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.11.2024 просив суд врахувати всі обставини, які були з`ясовані під час розгляду справи.

Відповідач 2 та третя особа в судове засідання 07.11.2024 не з`явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, неявка відповідача 2 та третьої особи не перешкоджала розгляду справи по суті.

Заслухавши представників позивача та відповідача 1, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

26.04.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (Банк) та Фермерським господарством Миколай - Поле (Позичальник) укладено Кредитний договір № 33515180-КД-1 (далі Кредитний договір).

Пунктом 1.1 Кредитного договору узгоджено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Відповідно до п. А.1 Кредитного договору, вид кредиту строковий кредит.

Згідно п. А.2 Кредитного договору, ліміт цього договору: 2 000 000,00 грн, на фінансування посівів сільськогосподарських культур, купівля сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплату праці, оренду нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг), що використовуються суб`єктами господарювання сільськогосподарськими товаровиробниками під час провадження операційної діяльності.

Згідно п. А.3 Кредитного договору, термін повернення кредиту 01.10.2022.

Відповідно до Договору про внесення змін від 30.05.2023 до Кредитного договору № 33515180-КД-1 від 26.04.2022, термін повернення кредиту було продовжено до 01.12.2023.

Відповідно до пункту А.6.1 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 13,49 % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 2.1 Додаткової угоди № 1 від 26.04.2022 до Кредитного договору, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 13.49 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; але не більше Індекс UIRD (3міс)+7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень, де Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України. Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2 Додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Кредитний договір, Додаткові угоди та Договори про внесення змін до Кредитного договору підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

26.04.2022 між Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № 33515180-ДП-1/1.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань Фермерським господарством Миколай-Поле місцезнаходження якого: 70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вул. Квітнева, буд. 24/А, ідентифікаційний код 33515180, зобов`язань за Кредитним договором № 33515180-КД-1 від 26.04.2022 року далі - Кредитний договір, строкового кредиту на суму 2 000 000,00 грн з терміном дії до 01.10.2022, в тому числі на наступні цілі: - фінансування посівів сільськогосподарських культур, купівля сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплату праці, оренду нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг), що використовуються суб`єктами господарювання сільськогосподарськими товаровиробниками під час провадження операційної діяльності.

Згідно з п. 1.2 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктам 5.1 5.2 Договору поруки визначено, що сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років. Цей договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги», та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису його сторонами.

Договір поруки разом з Договорами про внесення змін до Договору поруки підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до підпункту "в" пункту 1 Додаткової угоди № 1 від 26.04.2022 до Кредитного договору № 33515180-КД-1 від 26.04.2022р. між сторонами узгоджено, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 зі змінами. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

05.04.2022 між Міністром фінансів, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (далі - Гарант) та АТ КБ ПРИВАТБАНК було укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 (далі за текстом Договір гарантії), відповідно до п. 6 якого Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком кредитором за кредитними договорами, включеними до портфелю.

Пунктом 12 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" цього Договору.

Відповідно до п. 31 Договору гарантії, у разі настання гарантійного випадку банк кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

За змістом п. 35 Договору гарантії, гарант на підставі вимог, отриманих від банку кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Згідно із п. 38 Договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Відповідно до п.39 Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання ст. 17 Бюджетного кодексу Країни та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом; процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника;

- підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Відповідно до п.п. 2.13, 2.14 Додаткової угоди від 26.04.2022 до Кредитного договору, Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди). Грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом, до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією.

Позивач посилався на те, що відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Кредитним договором №33515180-КД-1, кредитні кошти в розмірі та строки встановлені Графіком платежів не повернув.

Позивачем була направлена 08.02.2024 до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ УКРЕКСІМБАНК (Агента) вимога на сплату за гарантією № 216 від 07.02.2024 за Договором про надання гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022 про перерахування суму сплати за гарантією в розмірі 1 454 600,81 грн.

Також, Банком було направлено ФГ "МИКОЛАЙ - ПОЛЕ" повідомлення від 08.02.2024 №20426ZPJ0S2I5 про надсилання вимоги гаранту 07.02.2024.

Позивач отримав від Гаранта суму сплати за гарантією у розмірі 1 454 600,81 грн.

З урахуванням гарантійних виплат гаранта, станом на час звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість ФГ "Миколай - Поле" за Кредитним договором склал 349 650,20 грн заборгованості за тілом кредиту, 49 207,54 грн заборгованості за процентами, 1 398 600,81 грн заборгованість перед державою за звороною вимогою за сплаченою гарантією.

Несплата заборгованості за Кредитним договором стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами та заборгованості перед державою за звороною вимогою за сплаченою гарантією.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).

Згідно зі ст. 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії електронних документів, які засвідчені у порядку, встановленому законом).

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до статті 17 Бюджетного кодексу України, державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України - для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі).

Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.

Прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Порядок надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 (далі Порядок 723).

Цей Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва резидентам України (далі - державні гарантії на портфельній основі), що визначені у додатку, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також врегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.

Робота зі стягнення з Принципала Простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку № 723, статті 17 Бюджетного кодексу України та Договору гарантії відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора повинно бути перевірене агентом та погоджене з Гарантом протягом 30 банківських днів з дати отримання Гарантом (з копією агенту) відповідного клопотання (строк погодження Гарантом такого рішення може бути продовжений на обґрунтовану вимогу Гаранта або агента).

Пунктом 2.13. Додаткової угоди від 26.04.2022 передбачено, що позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11 Додаткової угоди.

Позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором, а саме: надання відповідачу 1 кредитних коштів в загальному розмірі 2 000 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання.

Прострочення відповідача 1 за Кредитним договором підтверджується виписками по рахунку відповідача 1 та розрахунком заборгованості позивача.

Відповідач 1 не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, а відповідач 2 за Договором поруки, в зв`язку з чим позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів 1, 2 349 650,20 грн, заборгованості за процентами у розмірі 49 207,54 грн, заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в розмірі 1 398 600,81 грн.

Як вказано позивачем та вбачається судом, під час розгляду даної справи, Позичальником оплачено суму 290 000,00 грн, з яких 58 000,00 грн в рахунок погашення тіла кредиту та 232 000,00 грн зараховані в рахунок погашення заборгованості перед державою, про що свідчить банківська виписка, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до норм п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення 58 000,00 грн тіла кредиту та 232 000,00 грн заборгованості перед державою підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Доказів виконання зобов`язання щодо оплати в повному обсязі заборгованості за кредитом в розмірі 291 650,20 грн заборгованості за тілом кредиту, 49 207,54 грн заборгованості за процентами, 1 166 600,81 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією відповідачі 1, 2 суду не надали.

На час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачами 1, 2 умов Кредитного договору та погашення заборгованості за тілом кредиту, відсотків за кредитом, та заборгованості перед державою за зворотною вимогою.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що задоволенню підлягає вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 291 650,20 грн заборгованості за тілом кредиту, 49 207,54 грн заборгованості за процентами, 1 166 600,81 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, в частині задоволених позовних вимог, покладається на відповідачів 1, 2 в рівних частинах.

Враховуючи закриття провадження у справі в частині 290 000,00 грн, сума для повернення судового збору в цій частині складає 3 480,00 грн та підлягає поверненню позивачу на підставі відповідної ухвали.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства Миколай - Поле (70530, Запорізька обл., Запорізький р-н, смт Комишуваха, вул. Квітнева, буд. 24А, ідентифікаційний код юридичної особи 33515180) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 291 650 (двісті дев`яносто одну тисячу шістсот п`ятдесят) грн 20 коп. заборгованості за тілом кредиту, 49 207 (сорок дев`ять тисяч двісті сім) грн 54 коп. заборгованості за процентами, 1 166 600 (один мільйон сто шістдесят шість тисяч шістсот) грн 81 коп. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 290 000,00 грн.

4. Стягнути з Фермерського господарства Миколай - Поле (70530, Запорізька обл., Запорізький р-н, смт Комишуваха, вул. Квітнева, буд. 24А, ідентифікаційний код юридичної особи 33515180) на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 9 044 (дев`ять тисяч сорок чотири) грн 75 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 9 044 (дев`ять тисяч сорок чотири) грн 75 коп. витрат зі сплати судового збору.

6. Видати ухвалу на повернення з Державного бюджету України Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 3 480 грн 00 коп. судового збору

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 14.11.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.