Ухвала

від 12.11.2024 по справі 911/1065/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 911/1065/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу №911/1065/24 за позовом Дочірнього підприємства "МЕГАТРАНС-2" (67663, Одеська область, Біляївський район, сільрада Усатівська, автодорога Київ-Одеса, 462км+828м, код ЄДРПОУ 40605906)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія 1 (08162, Київська область, Фастівський район, смт. Чабани, Одеське шосе, 8, код ЄДРПОУ 30728887)

про стягнення 11 434 243, 27 грн.

Представники:

Від позивача: Михайлюк М.С., за ордером;

Філіппський С.Л., керівник;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "МЕГАТРАНС-2" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія 1 про стягнення 11 434 243, 27 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.05.2024р., яка була залишена без змін постановою Північного апеляційного Господарського суду, позовну заяву Дочірнього підприємства "МЕГАТРАНС-2" направлено за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024р., справу № 911/1065/24 передано на розгляд судді Пінтеліній Т.Г.

Ухвалою від 12.08.2024р. прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2024р.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи Довідки про доставку електронного окументу, документ в електронному вигляді ("Ст.176 ч.2 Ухвала про відкриття провадження у справі (загальне)" від 12.08.24р. по справі № 911/1065/24 (суддя Пінтеліна Т.Г.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ЛІНІЯ 1" в його електронний кабінет і доставлено до електронного кабінету: 12.08.24р. в 21:35год.

Відповідно до п.4. ухвали від 12.08.2024р. суд запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду подати до суду відзив на позовну заяву оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.

Отже, у відповідача було право надати відзив по суті позовних вимог у строк до 27.08.2024р. включно.

16.09.2024р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для узгодження усіх умов мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2024р. відкладено підготовче засідання на 08.10.2024 року.

Проте 08.10.2024р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2024р. призначено підготовче засідання на 25.11.2024р.

11.11.2024р. до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача, згідно якого той проти позову заперечує в повному обсязі та просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування відповідної заяви про поновлення строку на подання відзиву, відповідач вказує, що Сторони у справі мали намір укласти мирову угоду та проводили переговори з початку відкриття провадження у справі Господарським судом Одеської області.

Представник відповідача пояснює, що подання відзиву в період перемовин між сторонами щодо укладення мирової угоди міг зірвати цей процес з негативними наслідками для Відповідача.

Оскільки сторони на даній стадії процесу не досягли згоди щодо укладання мирової угоди, Відповідач просить суд поновити йому строк для подачі відзиву на позовну заяву та прийняти відзив на позовну заяву з урахуванням єдиної поважної причини - намір укласти мирову угоду.

Представники позивача в судовому засіданні 12.11.2024р. заперечують проти клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву.

Суд зазначає, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК.

Отже, право на подання відзиву на позовну заяву є абсолютним. Подаючи відзив, заявник повинен дотримуватись вимог ГПК щодо її подання.

Частиною першою статті 46 ГПК визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Нормою пункту 3 частини другої статті 46 ГПК передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст.165 ГПК відповідач має право надати відзив по суті позовних вимог у строк для подання відзиву, який є строком встановленим законом.

Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, прямо з норми частини восьмої статті 165 ГПК вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд, який (строк) не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Положеннями частин восьмої і дев`ятої статті 165 ГПК України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК).

Частиною першою статті 116 ГПК визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі статтею 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином право на подання відзиву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5172/19.

Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя статті 119 ГПК).

За змістом наведеної статті 119 ГПК пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК часових рамках.

Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків.

У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності.

Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (постанова Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки. Однак, відповідачем у зустрічній позовній заяві не заявлялось клопотання про поновлення або продовження пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви.

Відповідач просить суд визнати поважною причину пропуску строку та поновити строк на надання відзиву по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у даному випадку, для подання відзиву, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.

Водночас, наведена відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Лінія 1 обставина в обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання відзиву не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення відповідача та такими, що пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, оскільки ведення перемовин щодо можливого укладення мирової угоди не перешкоджає реалізації цього права учасника судового процесу.

Відтак, наведені відповідачем доводи, без додання будь-яких доказів існування такої обставини, не підтверджують наявності у відповідача об`єктивно неможливих обставин та поважних причин неподання відзиву.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Лінія 1 всупереч вимог ст.13 та ст.74 ГПК України не підтверджено наявності поважних причин пропуску процесуального строку для подання відзиву.

Суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, - не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на надання відзиву.

Правова позиція щодо пропуску строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для його повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія-1" у цій справі поданий з порушенням вимог статті 165 ГПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.

Оцінивши доводи відповідача стосовно пропуску строку на подання відзу ( з 28.08.2024р.), суд дійшов висновків, що відповідач не був позбавлений можливості надати відзив у строк, визначений ст.165 ГПК.

Посилання на ведення перемовин щодо можливості укладення мирової угоди як на підставу для поновлення строку на подання відзиву є необґрунтованим, оскільки не може бути поважною причиною пропуску строку в розумінні статті 119 ГПК.

Реалізовуючи свої дискреційні повноваження, суд оцінив поважність наведених відповідачем обставини, і відхиляє такі доводи відповідача.

Суд також зазначає, що повернення відзиву в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості висловити свою позицію під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст.119, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія 1 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов відмовити.

2. Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія-1" - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили 12.11.2024р. в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Г. Пінтеліна