Вирок

від 14.11.2024 по справі 547/879/23

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/879/23

провадження № 1-кп/527/45/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине кримінальне провадження №12023175510000181 від 03.06.2023 року про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець смт.Семенівка Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасник бойових дій, в силу ст.89КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Так, 02.06.2023 у вечірню пору доби ОСОБА_6 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, маючи при собі заборонене для любительського рибальства знаряддя лову, а саме: мисинову риболовну сітку з параметрами: довжина 200 м., висота 1,5 м., розмір вічка сіткового полотна 50х50 мм, на дерев`яному човні, з електромотором «Fisher 32», вийшов на водойму Кременчуцького водосховища річки Дніпро (координати 49.5425049 32.7510770), в адміністративні межі с.Дем`янівка Оболонської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, що на території Національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Надалі, реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, порушуючи вимоги Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства», ст.63Закону України «Про тваринний світ», здійснив незаконний вилов риби виду: карась 51 шт., раки 26 шт., окунь 8 шт., плоскирка 4 шт., лящ 2 шт., після чого о 23:56год. був виявлений працівниками з охорони тваринного світу Національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Внаслідок своїх протиправних дій, ОСОБА_6 , відповідно до висновку експерта за результатом проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 22.08.2023 №3064/22-27, заподіяв водним біоресурсам України шкоду у розмірі 174720,66грн. (сто сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять 66 копійок), яка являється істотною шкодою через вилов великої кількості риби.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.

Представник потерпілої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України не визнав. Суду показав, що він дійсно 02.06.2023 року близько 19 години пересікав річку дерев`яним човном з електричним мотором із с.Дем`янівка до с.Лящівка та коли повертався назад була непогода і він змушений був пересидіти вітер в очереті. Коли обпливав очерет, то мотором два рази потрапляв у сітку і її відчіпляв, третій раз потрапивши у сітку він її обрізав з мотору та кинув у водуі хотів плити далі. Однак побачив як до нього наближається ОСОБА_9 на якому були люди і сказали, що вони з рибінспекції та вказали пливти до них. На питання чи це моя сітка, відповів, що ні, але вони стверджували, що то моя сітка. Також вказав, що сітку йому до човна підкинули працівники рибінспекції, а саме ОСОБА_10 , а потім цю сітку останній прив`язав до свого човна, а потім її ж прив`язав до човна Стадника. Потім працівники інспекції викликали поліцію, яка приїхала через 1-1,5 години. Працівникам поліції він пояснив, що до його човна сітку прив`язав інспектор рибінспекції, на що працівник поліції відповіда, що вони приїхали зафіксувати правопорушення, а саме, що до його човна прив`язана сітка. Та працівниками поліції було зафіксовано, що сітка була прив`язана до його човна і саме це порушення було зафіксовано, однак зазначив, що на першій секунді дослідженого в судовому засіданні відеоматеріалу видно, як працівники рибінспекції кидають цю сітку до нього в човен. А тому вважає, що інспектор вчинив протизаконні дії підкинувши йому доказ і зокрема не вказав, що він чіпляв сітку то до свого човна то до човна Стадника. Також зазначив, що працівник інспекції під час розмови то включав, то виключав камеру коли йому заманеться, а безперервний запис вівся лише не більше двох хвилин. Зазначив, що кримінальне провадження відносно нього було розпочате у зв`язку з тим, що було зафіксовано прив`язану до його човна сітку, однак, як пояснив у судовому засіданні сам свідок інспектор ОСОБА_11 , що це саме він прив`язав сітку до човна ОСОБА_6 . Також вказав, що покази свідків, допитаних в суді, не відповідають дійсності. Пред`явлений до нього цивільний позов не визнав, оскільки він не ловив рибу сіткою, відтак і спричинити рибному господарству істотної шкоди не міг.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просив виправдати його підзахисного ОСОБА_6 у зв`язку з недоведеністю його вини належними та допустимими доказами.

Незважаючи на фактичне невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, підтверджується показаннями допитаних в суді свідків та дослідженими доказами.

Так, свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює інженером з охорони тваринного світу НПП « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 02.06.2023 року він з колегами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 виконували роботу з обстеження територій на предмет пересування правопорушників та близько 21 години виїхали у район с.Лящівка та с.Дем`янівка. Близько 23 години він у тепловізор побачив людину у човні та вони почали переміщатися до нього, під`їхавши ближче до порушника, останній його побачив. Вказав, що у човні порушника ( ОСОБА_6 ) нічого не було окрім сітки, яка була зачеплена за човен, а інша частина у якій була риба знаходилася у воді. Вони представилися та почали розмовляти зі ОСОБА_6 , який їм сказав, що він їхав до родича із с.Лящівка, був шторм і він хотів сховатися в очерет та заплутався човном у сітку і намагався з неї звільнитися. Також свідок зазначив, що він взяв сітку та прив`язав її до човна ОСОБА_6 та чи прив`язував цю сітку спочатку до свого човна він не пім`ятає.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює начальником Черкаського природоохоронного відділу. 02.06.2023 року близько 23 години він з колегами ОСОБА_10 та ОСОБА_13 побачили у тепловізор на човні людину, під`їхавши ближче до човна метрів на п`ять він включив нагрудну бодікамеру та почав фіксувати розмову з порушником. Чоловік ( ОСОБА_6 ) сказав, що він їде із АДРЕСА_2 та заплутався у сітку, яка була зачеплена за борт човна останнього. Вказав, що він не пам`ятає чи ОСОБА_10 брав сітку порушника та що з нею робив, при цьому зазначивши, що до їх човна сітку ніхто не прив`язував. Далі він поїхав на берег за поліцією та слідчими. Також вказав, що він діяв не відповідно до інструкції, оскільки камеру включив не з початку фіксації правопорушення та виключав її бо у розмові було багато нецензурних слів, та вважав, що більше знімати не потрібно, бо порушення вже зафіксовано. Надалі, з відео реєстратора записану інформацію скинув у групу телеграму та собі на ноутбук.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона працює слідчою СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області. Вказала, що на планшетний пристрій прийшов виклик, що здійснюється незаконний вилов риби. Приїхавши до води вона проводила слідчі дії та побачила на дерев`яному човні інспектора природоохорони, ОСОБА_6 , який представився, та попереду човна прив`язану до нього сітку. На її питання ОСОБА_16 вказував, що зачепився човном за сітку та на його човен цю сітку підкинули. Також вказала, що під час зйомки розрядилася камера та подальші слідчі дії вона вже знімала на свій мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він разом з товаришем ОСОБА_18 у нічний час у червні 2023 року були запрошені працівниками поліції у якості понятих на березі річки Сула. Вони з працівниками поліції поплили на човні у сторону с.Лящівка та побачили човен на якому був інспектор та чоловік який назвав себе Стадником. Також до цього човна була прив`язана сітка. Інспектор їм сказав, що вони впіймали чоловіка який казав, що заплутався човном у сітці. Надалі вони припливли до берега та все знімали на камеру, фотографували, вирізали з сіток рибу та склали протокол, який вони підписали. Також зазначив, що до берега дерев`яний човен Стадника тягли, бо він не рухався своїм ходом.

Від допиту свідка ОСОБА_18 сторона обвинувачення відмовилася.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України доводиться дослідженими у судовому засіданні наступними доказами:

- рапортом в.о.інспектора СІП відділу поліції №1 ГУНП в Полтавській області ОСОБА_19 від 03.06.2023 року, яким зареєстровано ЄО за № 3047 від 03.06.2023 року як злочини проти довкілля (ст. 249 ч. 1);

- витягом з кримінального провадження №12023175510000181 від 03.06.2023 року - попередня правова кваліфікація за ч. 1 ст. 249 КК України, сформовані станом на 28.09.2023 року (т.1 а.с.167);

- протоколом огляду місця події від 03.06.2023 року із фото-таблицями та відеозаписом до нього, згідно якого під час огляду затоки річки Сула, що розташована в межах с.Дем`янівка Оболонської ОТГ Кременчуцького району Полтавської області, НПП «Нижньосульський», виявлено та вилучено: свіжовиловлену рибу різних порід, а саме карась 51 шт., раки 26 шт., окунь 8 шт., лящ 2 шт., плоскирка 4 шт; одну мисинову риболовецьку сітку довжиною 200 м. розмір вічка 50*50 мм. висота 1,5 м.; дерев`яний човен, одне дерев`яне весло, електромотор човновий Fisher 32 чорного кольору 12V, акумуляторA-mega5 Premium74 Ah12V760A(EN) (т.1 а.с.178-182);

- постановою про приєднання документів до матеріалів кримінального провадження, а саме чотири відеозаписи слідчої дії (огляд), що зафіксовані на один оптичний диск DVD-R, згідно якої визнано його джерелами доказів (т.1 а.с.183);

-постановою провизнання речовимидоказами укримінальному провадженні,а саме: карась 51 шт., раки 26 шт., окунь 8 шт., лящ 2 шт., плоскирка 4 шт; одна мисинова риболовецька сітка довжиною 200 м., розмір вічка 50*50 мм., висота 1,5 м.; дерев`яний човен, одне дерев`яне весло, електромотор човновий Fisher 32 чорного кольору 12V, акумулятор A-mega5 Premium74 Ah12V760A(EN) (т.1 а.с. 184);

-ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 06.06.2023 року про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході огляду місця події 03.06.2023 року (т.1 а.с.188-189);

- висновком судової інженерно-екологічної експертизи №3064/23-27 від 22.08.2023 року, згідно якого вказано, що розмір шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного, як встановлено слідством, вилову живих водних біоресурсів, а саме риби видів Карась сріблястий - 51 шт., Окунь - 8 шт., Плоскирка - 4 шт., Лящ - 2 шт. та Раки - 26 шт. в акваторії Сулинської затоки Кременчуцького водосховища на території НПП «Нижньосульський» у межах с. Дем`янівка Кременчуцького району Полтавської області, становить 174720 (сто сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять) гривень 66 копійок. За результатами проведених досліджень за наданими копіями матеріалів, у відповідності з критеріями, визначеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» [8], внаслідок незаконного, як встановлено слідством, вилову 02.06.2023 р. водних біоресурсів, а саме риби видів Карась сріблястий - 51 шт., Окунь - 8 шт., Плоскирка - 4 шт., Лящ - 2 шт. та Раки - 26 шт. в акваторії Сулинської затоки Кременчуцького водосховища на території НІШ «Нижньосульський» у межах с. Дем`янівка, Кременчуцького району, Полтавської області, завдано істотну шкоду за критерієм «добування великої кількості риби». Разом з тим, лов здійснювався на забороненій ділянці, яка відноситься до території природно-заповідного фонду, забороненим знаряддям лову (сіткою мисиновою), шкоду, заподіяну внаслідок незаконного, як встановлено слідством; вилову водних біоресурсів в акваторії Сулинської затоки Кременчуцького водосховища на території НПП «Нижньосульський» у межах с. Дем`янівка, Кременчуцького району, Полтавської області, можна вважати істотною. Водночас, відповідно до п.12 постанови №17 [8] остаточне визначення наявності складу злочину, передбаченого ст. 249 КК України, потребує правової кваліфікації. Отже, остаточне вирішення питання щодо істотності завданої шкоди залишається на розгляд суду (т.1 а.с.193-199);

-висновком судово-товарознавчоїекспертизи №365/23від 27.06.2023 року, згідно якого загальний розмір збитків, завданих водним біоресурсам України внаслідок незаконного вилову риби складає 179979 грн. (т.1 а.с.202-205);

- протоколом огляду оптичного диску DVD-R з файлом про тимчасовий доступ до документів та відеозапис до нього від 27.07.2023 року (т.1 а.с.213-214);

- довідкою про результат опрацювання інформації, отриманої від операторів телекомунікацій (т.1 а.с.216-222);

-постановою провизнання речовимидоказами укримінальному провадженні,а саме: текстовий документ «GD_23_14793_392.TXT», який скопійовано на оптичний диск DVD-R«VERBATIM» 16X4,7GB, 120min (т.1 а.с. 223);

- протоколом огляду оптичного диску DVD-R з файлом про тимчасовий доступ до документів та відеозапис до нього від 26.09.2023 року (т.1 а.с.224-230);

-протоколом оглядумобільного телефонумарки «Samsung» від 27.09.2023 року (т.1 а.с.231);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 з відеозаписом до нього від 26.09.2023 року, де свідок показав місце затримання працівниками НПП «Нижньосульський» громадянина ОСОБА_6 (т.1 а.с.233-234);

- відеофіксацією правопорушення, вчиненого ОСОБА_6 03.06.2023 року (т.1 а.с.237-238);

- постановою про приєднання документів до матеріалів кримінального провадження, а саме один відеозапис працівників НПП «Нижньосульський», що зафіксований на оптичний диск DVD-R (т.1 а.с.239);

-протоколом огляду оптичного накопичувача «VERBATIM» формату DVD-R об`ємом 4,7 гб. від 27.09.2023 року (т.1 а.с.240);

-постановою провизнання речовимидоказами укримінальному провадженні,а саме: оптичний накопичувач «VERBATIM» формату DVD-R об`ємом 4,7 гб. (т.1 а.с. 241);

- листом НПП «Нижньосульський» від 05.06.2023 року відповідно до якого природно-заповідному фонду завдана істотна шкода (т.1 а.с.243);

- листом НПП «Нижньосульський» від 15.06.2023 року відповідно до якого надано інформацію про виявлене правоппорушення 03.06.2023 року працівниками НПП «Нижньосульський» (т.1 а.с.251-253);

- листом НПП «Нижньосульський» від 10.08.2023 року відповідно до якого надано інформацію про нерестову заборону вилову риби (т.1 а.с.257-269);

- листом Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України від 09.08.2023 року відповідно до якого надано інформацію про завдану істотну шкоду водним біоресурсам внаслідок здійснення незаконного вилову риби (т.1 а.с.271-272).

В судовому засіданні також було оглянуто судом та учасниками судового провадження речові докази, в порядку, передбаченому ст.357 КПК України.

Оцінюючі перераховані вище безпосередньо досліджені судом докази на предмет їх належності, достовірності та допустимості, суд виходить з наступних положень чинного законодавства, а також міжнародних норм.

Статтею 7 КПК Українизакріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до вимогст.8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.ч.1, 5ст.9 КПК України,під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України,цього Кодексу,міжнародних договорів,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,вимог іншихактів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно дост.337 ч.1 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Стаття 374 ч.3 п.2 КПК Українивказує, що у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою має міститись, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Відповідно дост.22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №1-31/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та постановлення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ при винесенні вироків» № 5 від 29.06.1990 року, в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні, а всі сумніви у справі, в тому числі що стосуються достатності зібраних фактичних даних, якщо вичерпані всі можливості їх доповнення та усунення, повинні тлумачитися і вирішуватися на користь підсудних.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

Саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Досліджені в судовому засіданні докази суд вважає належними та допустимими, в сукупності ці докази підтверджують той факт, що саме внаслідок своїх умисних дій, які виразились у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення та його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.249 КК України.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_6 , надані в судовому засіданні та сприймає їх як спосіб захисту від обвинувачення, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене та відшкодування завданих збитків. Доводи обвинуваченого про те, що він не ловив рибу сіткою та вона йому не належить, а лише намагався виплутати мотор із сітки у яку потрапив, спростовуються наявними у справі доказами, у тому числі, показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , які і виявили його на воді у човні з зачепленою до човна сіткою з рибою. При цьому, свідки безпосередньо перед виявленням обвинуваченого, у тепловізор побачили людину у човні яка знімала сітку з рибою. Показання свідків суд вважає чіткими, логічними, послідовними та такими, що прямо підтверджують обставини вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. Також, згідно протоколу огляду місця події від 03.06.2023 року, до якого додано відеозапис, під час проведення даної слідчої дії було виявлено дерев`яний човен, сітку та свіжовиловлену рибу. З матеріалів кримінального провадження встановлено, що підставою для проведення огляду місця події стало повідомлення працівників рибоохоронного патруля, які законно, в межах своїх повноважень затримали особу, безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення - незаконного вилову риби та провели огляд човна правопорушника, встановили місцезнаходження сітки та наявність інших ознак кримінального правопорушення. Після того повідомили працівників поліції про виявлення ознак кримінального правопорушення. Окрім цього, на носії інформації оптичний диск DVD-R, відображено виявлення порушника на водоймі, чітко зафіксовано обличчя обвинуваченого та подальші дії працівників рибоохорони. Вказані докази суд не піддає сумніву, оскільки вони не суперечать один одному, узгоджуються між собою та є належними і допустимими.

При цьому, судом також відхиляються посилання захисника на те, що під час судового слідства належними та допустими доказами не доведена вина ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд виходить з наступного.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, відповідно до положень Загальної частини КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як кримінальний проступок, яким завдану шкоду державі та природоохоронній сфері.

Обставини, що відповідно до ст.66КК України пом`якшують покарання обвинуваченого відсутні.

Обставини, що відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання суд також враховує дані про особи винного, якийзгідно довідки-характеристики за місцем проживання компрометуючих матеріалів не має. На диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-невропатолога КП «Семенівська лікарня» не перебуває, але перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога по причині захворювання: ППР-А, F-10.24. Має на утриманні неповнолітню дитину. Є учасником бойових дій. В силу ст.89 КК України не судимий. Офіційно не працевлаштований.

Крім того, суд враховує, що відповідно дост. 50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2ст. 50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , з урахуванням ч.1 ст.5 КК України, слід призначити у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, що відповідає Закону. Також покласти на ОСОБА_6 обов`язки відповідно до ст. 59-1 КК України.

Крім того, разом з обвинувальним актом до суду надійшовцивільний позов прокурора Глобинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення з нього 174720,66 грн. матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Розглядаючи цивільний позов прокурора суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Аналізуючи обставини справи та надані прокурором докази на підтвердження своїх вимог в частині матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про необхідність їх задоволення.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України з урахуванням вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 КК України.

Частина 1 ст. 249 КК України передбачає спеціальну конфіскацію - обов`язкове вилучення знарядь і засобів незаконного промислу та всього добутого. У даному випадку йдеться, зокрема, про човен та риболовні сітки, за допомогою яких вчинюється або полегшується вилов риби чи добування інших водних організмів.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи, що водні живі біоресурси, а саме виловлена риба є предметом кримінального правопорушення, то в даному випадку щодо зазначених біоресурсів (риби) необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, та конфісковані водні біоресурси безоплатно вилучити в дохід держави.

Речові докази - риболовецька сітка, що відноситься до сіткоснастевих знарядь лову, та човен підлягають спеціальній конфіскації.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_6 не застосовувався.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_6

на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 4779,60 грн.

Арешт, накладений ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 06.06.2023 року, слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.368-371,373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК Українита призначитипокарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувати.

Цивільний позов прокурора Глобинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області шкоду у розмірі 174720,66 грн. за шкоду заподіяну державі вчиненим кримінальним правопорушенням.

Речові докази:

-чотири відеозаписислідчої дії(огляд),що зафіксованіна одиноптичний дискDVD-R,що зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На підставі статтей96-1,96-2 КК Українизастосувати спеціальну конфіскацію до:

- дерев`яний човен, одне дерев`яне весло, електромотор човновий «Fisher 32» чорного кольору 12V, акумулятор A-mega 5 Premium 74 Ah 12V 760 A (EN), які передано до камери зберігання речових доказів сектору поліцейської діяльності (смт.Семенівка) Відділення поліції № 1 Кременчуцького районного відділу управління поліції ГУНП в Полтавській області конфіскувати в дохід держави;

- одну мисинову риболовецьку сітку довжиною 200 м, висотою 1,5 м, розміром вічка 50х50 мм, які передано до камери зберігання речових доказів сектору поліцейської діяльності (смт.Семенівка) Відділення поліції № 1 Кременчуцького районного відділу управління поліції ГУНП в Полтавській області конфіскувати в дохід держави;

- рибу: карась 51 шт., раки 26 шт., окунь 8 шт., плоскирка 4 шт., лящ 2 шт., яка передана на відповідальне зберігання інспектору з охорони тваринного світу НПП «Нижньосульський» конфіскувати в дохід держави.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 06.06.2023 року про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході огляду місця події 03.06.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави вартість понесених витрат на проведення судової інженерно-екологічної експертизи у сумі 4779,60 грн.

Вирок можебути оскарженийдо Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Глобинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежився проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1