Рішення

від 14.11.2024 по справі 533/621/24

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.11.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/621/24

Провадження № 2/533/209/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,

відповідачки - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Дмитренка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

02 липня 2024 року позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, у якій просив суд стягнути з відповідачки на його користь:

- заборгованість за договором № 561417 від 28.03.2021 у розмірі 43118,39 гривень;

- витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 гривень;

- витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 гривень.

Також представник позивача просив розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Процесуальні рішення та дії у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 26 серпня 2024 року (а.с.43-45).

Протокольною ухвалою суду від 26.08.2024, у зв`язку з неотриманням відповідачкою поштового відправлення з ухвалою суду від 04.07.2024 та копією позовної заяви, судове засідання відкладено на 30.09.2024 (а.с. 52).

Цією ж ухвалою суду викликано відповідачку у судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик у судове засідання на вебсайті «Судова влада».

05.09.2024 від представника відповідачки - адвоката Дмитренка Олександра Сергійовича надійшла заява про вступ у справу як представника (а.с. 54-55).

12.09.2024 представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Дмитренко О.С. ознайомився з матеріалами справи та отримав примірник позовної заяви, який направлявся на адресу місця реєстрації відповідачки, але не був нею отриманий та повернувся до суду з підстав повернення «адресат відсутній» (а.с. 50, 58).

24 вересня 2024 року на адресу суду від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву та докази на понесення витрат на правничу допомогу (а.с. 63-69).

Також, 24.09.2024 від представника відповідачки надійшло клопотання про витребування доказів від первісного кредитора (а.с.78-79).

30 вересня 2024 року ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Дмитренка Олександра Сергійовича про витребування доказів у справі задоволено частково, а саме витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» у строк 10 днів з дня отримання ухвали докази підписання сторонами (електронними підписами сторін) договору про надання споживчого кредиту № 561417 від 28 березня 2021, укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 (а.с. 83-88).

Також, цією ж ухвалою суду витребувано від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» інформацію: чи було емітовано АТ КБ «Банк Кредит Дніпро» на ім`я: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ; чи відбувалось зарахування грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (ідентифікаційний код 42350798) на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), у період з 28.03.2021 по 01.04.2021; якщо - так, то у якій саме сумі; інформацію про номер телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 у дату - 28.03.2021 а також витребувано від Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради у строк 10 днів з дня отримання ухвали інформацію про місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 28 березня 2021 року.

На виконання ухвали суду від виконавчого комітету Козельщинської селищної ради надійшли довідки про місце реєстрації відповідачки (а.с. 97, 98).

03.10.2024 на електронну адресу суду від ТОВ «Слон Кредит» надійшла витребувана ухвалою суду від 30.09.2024 інформація (а.с. 99-102).

09.10.2024 на адресу суду надійшла інформація витребувана ухвалою суду від 30.09.2024 від АТ «Банк кредит Дніпро» (а.с.103).

11.10.2024 на адресу суду повторно надійшла інформація витребувана ухвалою суду від 30.09.2024 від ТОВ «Слон Кредит» (а.с.104-11).

У судове засідання 13.11.2024 позивач ТОВ «Коллект Центр», належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку представника не забезпечив, у позовній заяві прохав розгляд справи проводити без участі представника.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 95), причини неявки у судове засідання не повідомила, заяв, клопотань до суду не подавала.

Справу розглянуто 13 листопада 2024 року за участю представника відповідачки - адвоката Дмитренка О.С.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-6)

28.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 561417.

Договір укладався шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворенні засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір уважається підписаним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачеві на номер мобільного телефон, повідомлений останнім товариству в ІТС товариства.

Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 25000,00 грн шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника в порядку, передбачуваному умовами договору кредиту, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця, а позичальник зобов`язувався повернути кредитодавцю суму кредиту в строк до 28.03.2022 та сплатити відсотки за користування кредитом.

Позивач стверджував, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які надані до позовної заяви.

Станом на день звернення позивача зі позовною заявою до суду відповідач свої зобов`язання не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26.11.2021 було укладено договір, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 561417.

10.01.2023 було укладено договір, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 561417.

Позивач зазначав, що загальний розмір заборгованості за договором № 561417 від 28.03.2021 становить 43 118,39 грн, яка складається з:

- заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 25000,00 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18118,39 грн.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статті 16, 205, 512, 514, 516, 626, 610-611, 615, 625, 638, 641, 644, 1049-1050, 1054 ЦК України, статті 4, 19, 27, 133, 135, 137, 175, 184, 274 ЦПК України, статті 3, 11 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Позиція відповідача

Відповідачка ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дмитренко Олександр Сергійович з пред`явленими позовними вимогами не погодилися та просили відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

За ствердження відповідачки, вона ніколи не отримувала грошових коштів ні від позивача, ні від інших кредиторів. Кредитних договорів у будь-який спосіб, у тому числі шляхом накладення електронного підпису, не укладала, а наявний у матеріалах справи договір відповідачкою не підписувався.

Представник відповідачки зазначав, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи паперові копії кредитних договорів створювались у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», та що вони підписувалися електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Представник відповідачки зазначав, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення відповідачці, підтвердження відповідачкою пропозиції щодо укладення договору, зокрема довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення кредитних договорів у формі електронного правочину тощо.

Звертав увагу суду на те, що при укладенні спірного кредитного договору з первісним кредитором, відповідачка в обов`язковому порядку мала б здійснювати набір у відповідній електронній формі певної комбінації алфавітно-цифрової послідовності, дана комбінація мала б відобразитись у вказаній електронній формі та зберегтись на сервері для подальшого долучення кредитного договору.

На думку відповідачки та її представника, наведені обставини свідчать про неукладеність спірного кредитного договору саме з відповідачкою.

Представник відповідачки зазначав, що позивачем не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок останнього.

Відсутність доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору позбавляє суд можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню.

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем у позовній заяві, а тому, на думку представника відповідачки, є неналежними доказами існування боргу.

Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування, тощо є внутрішніми документами кредитора та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти відповідачу, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем.

На думку відповідачки та її представника, наведені позивачем у позовній заяві доводи про те, що відповідачка укладала кредитний договір у електронній формі та отримувала кредитні кошти є надуманими, безпідставними, непідтвердженими належними і допустимими доказами.

При нормативному обґрунтуванні відзиву посилалися на статті 205, 207-208, 512, 514, 626-627, 638-639, 1046-1047, 1054-1055, 1047 ЦК України, статті 12-13, 81, 89, 100 ЦПК України, статті 3, 6-7, 11 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункти 51, 52, 62 Розділу 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 та правові висновки Верховного суду у справі № 910/1162/19 (постанова від 16 березня 2020 року), у справі 3202/2965/21 (постанова від 19 січня 2022 року), у справі № 301/2368/14-ц (постанова від 03 листопада 2021 року), у справі №2-879/11 (постанова від 29 вересня 2021 року), у справі № 342/180/17 (постанова від 03 липня 2019 року), у справі №6-16цс15 (постанова від 11 березня 2015 року), у справі № 752/9423/15-ц (постанова від 07 квітня 2021 року), у справ № 200/5647/18 (постанова від 16 вересня 2020 року).

У судовому засіданні представник відповідачки прохав відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що вказаних у позовній заяві позивачем подій ніколи не відбувалося. Відповідачка ніколи не зверталася до жодної зі сторін за отриманням кредиту, ніяких заяв та бланків вона не підписувала. Ймовірним випадком, коли ідентифікуючими відповідачку відомостями могли б заволодіти треті особи, є подія, коли у березні 2021 року відповідачка шукала у мережі Інтернет роботу, вона звернулася в охоронне агентство у м. Полтава та надала свої документи (паспорт, код). В агентстві зробили копії всіх потрібних їм документів, нібито для роботодавця, зробили її фото, та наказали чекати дзвінка. Не дочекавшись дзвінка від агентства, вона поїхала до офісу у м. Полтава, але офісне приміщення було закрито і в ньому нікого не було. Потім вона ще раз приїхала в інший день, але офісне приміщення знову було закрито. Оскільки ніяких негативних наслідків для неї у 2021 році не настало, вона не стала звертатися до правоохоронних органів. На думку відповідачки, саме у такий спосіб, нібито з метою оформлення на роботу, невстановленими особами було отримано її персональні дані та у подальшому оформлено кредит на її ім`я. Проте ніяких банківських карток вона не оформлювала, кошти на них не отримувала, номери мобільних телефонів та електронна адреса, що зазначені у договорі, їй ніколи не належали, відповідно, вона на них не могла отримувати ідентифікатор доступу та підписати кредитний договір. Оскільки особисто відповідачка кредитний договір ніколи не підписувала, у тому числі електронним підписом, а позивачем не надано належних та достатніх доказів укладення кредитного договору саме відповідачкою, адже письмове повідомлення та скріншоти, надані первісним кредитором, не є належними доказами підписання кредитного договору, то просив відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно копії договору про надання споживчого кредиту № 561417 (далі по тексту договір кредиту або кредитний договір) він був укладений до 28.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі по тексту рішення - первісний кредитор та/або товариство) та відповідачкою ОСОБА_1 (за договором - споживач) та підписаний зі сторони споживача електронним підписом шляхом застосування одноразового ідентифікатора Р782 (а.с. 7-8).

Відповідно до п.1.3 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 25000,00 грн. Тип кредиту - кредит.

Згідно з п. 1.4 кредитного договору строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 28.03.2022 (включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені у графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору (далі - графік платежів).

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25 % в день (9125 % річних) (далі - проценти за перший день користування кредитом); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних (далі - поточні проценти).

Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби (п. 1.6 кредитного договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 127,30 % річних (п.1.7 кредитного договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 38053,77 грн (п.1.8 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання: у розмірі 20000,00 гривень за реквізитами платіжної картки НОМЕР_3 або іншої платіжної картки, реквізити якої зазначені споживачем в особистому кабінеті, або надані товариству іншим шляхом, в тому числі, через засоби зв`язку; у розмірі 5000,00 гривень на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 договору.

Згідно з п. 2.4 договору кредиту кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту у порядку, передбаченому п. 2.1. договору.

Згідно з п. 3.5 кредитного договору сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом, споживач доручає товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу.

Відповідно до підпункту 1 п. 4.4 кредитного договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів.

Згідно з п. 8.1 кредитного договору цей договір складено в двох оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу.

Відповідно до п. 8.6 кредитного договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір уважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового використання ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству ІТС, зазначений у цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направлення товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

У реквізитах та підписах сторін договору (розділ 9) зазначено прізвище, ім`я, по батькові споживача « ОСОБА_1 », РНОКПП: НОМЕР_1 ; відомості про паспорт; зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_1 ); додаткові контактні дані: особистий кабінет, номери мобільних телефонів: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , email: lvpavlenko870@gmail.com; посилання на електронний підпис одноразовим ідентифікатором Р782, 28.03.2021 18:23:31.

Графіком платежів до договору про надання споживчого кредиту № 561417, що є додатком № 1 до договору до договору про надання споживчого кредиту № 561417 від 28.03.2021, передбачено та зазначено такі умови: дата платежу, залишок суми кредиту після сплати поточного платежу; сума кредиту до сплати; нараховані проценти до сплати; загальна сума платежу до сплати; відомості про товариство та споживача, ідентичні тим, що вказані у розділі 9 договору кредиту (а.с. 9).

У паспорті споживчого кредиту, який підписано електронним підписом - одноразовим ідентифікатором клієнта « ОСОБА_1 » - Р782, наведені такі умови кредитування: тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту - 25000,00 грн; строк кредитування - 365 днів; мета отримання кредиту - (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів на поточний рахунок за реквізитами платіжної картки споживача не пізніше трьох робочих днів з моменту укладення договору про споживчий кредит; відсоткова ставка, відсотків річних - 85 %; відсотки за перший день користування кредитом - 25 % в день (9125% річних); тип відсоткової ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 18053,77 грн (а.с. 9 (на звороті) - 10).

Відповідно до скріншота екрану (наданого первісним кредитодавцем, на виконання ухвали суду від 30.09.2024) на мобільний номер телефону НОМЕР_4 було направлено смс- повідомлення такого тексту: «Vitayemo! Vam skhvsleno kredyt na sumu 20000 hrn terminom na 12 misyatsiv. Pudpyshit passport kredytu, grafik I dohovir odnym I tyn zhe spetsialnym kodom (elektronnym pidpysom) Kod: Р782 (а.с.101 (на звороті), 109).

Відповідно до скріншота екрану (наданого первісним кредитодавцем, на виконання ухвали суду від 30.09.2024) первісним кредитором на мобільний номер телефону НОМЕР_4 було направлено смс-повідомлення, яким повідомлено про направлення грошових коштів у сумі 20000,00 грн за договором № 561417 (а.с. 102,110).

З довідки про ідентифікацію (наданої первісним кредитодавцем, на виконання ухвали суду від 30.09.2024) вбачається, що 28.03.2021 на мобільний номер телефону НОМЕР_4 , направлено одноразовий ідентифікатор Р782 (а.с. 102 (на звороті), 111).

Доказів користування номером мобільного телефону НОМЕР_4 саме відповідачкою матеріали справи не містять, позивачем не надано. З боку відповідачки факт користування таким номером телефону коли-небудь заперечувався.

З копії довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 11.04.2024 №2646_240411163938, наданої для ТОВ «Слон Кредит», вбачається, що відповідно до договору на переказ коштів ФК-П19/09-06 від 2019-09-30 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 28.03.2021 18:42:41 на суму 20000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 84420829, призначення платежу «зарахування 20000,00 грн на карту НОМЕР_2 » (а.с. 10, на звороті).

Відповідно до довідки АТ «Банк Кредит Дніпро», наданої на виконання ухвали суду від 30.09.2024, платіжна карта № НОМЕР_2 не належить ОСОБА_1 (а.с.103).

З розрахунку заборгованості (а.с.14 на звороті), наданого позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» за кредитним договором № 561417 станом на 26.11.2021 мала заборгованість 36015,66 грн, яка складалася з:

- заборгованість по тілу кредиту - 25000,00 грн;

- заборгованість по процентам - 11015,66 грн.

26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (за договором - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (за договором - фактор) укладено договір факторингу № 26-11/2021/13 (а.с. 17-19).

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу № 26-11/2021/13, за цим договором клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 13986729 грн 00 коп., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржником.

Згідно з п. 2.3 договору факторингу № 26-11/2021/13, за цим договором клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.

У п. 6.1.4 договору факторингу № 26-11/2021/13 зазначено, що право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання - передавання реєстру боржників (Додаток №2) та Акту приймання - передавання документації, визначеної п. 8.2 даного договору, які у сукупності одночасно є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

З акту приймання - передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 26-11/2021/13 від 26.11.2021 (а.с. 19 на звороті) вбачається, що ТОВ «Слон Кредит» передало ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло реєстр боржників кількістю 1038 штук.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 26-11/2021/13 від 26.11.2021 (а.с. 20-21) та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26-11/2021/13 від 26.11.2021 (а.с. 22) ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 561417 від 28.03.2021 у загальній сумі 36015,66 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 25000,00 грн; заборгованість по процентам - 11015,66 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 (останній період нарахування 27.03.2022) загальна заборгованість за кредитним договором № 561417 становить 43118,39 грн (а.с.15), яка складається:

- заборгованість по основній сумі кредиту - 25000,00 грн;

- заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 11015,66 грн;

- нараховані відсотки з 26.11.2021 по 27.03.2022 - 7102,73 грн.

10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 (а.с. 23-25).

Відповідно до п. 2.1 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 за цим договором у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі…. договору факторингу № 26-11/2021/13 від 2021-11-26 між первісним кредитором та Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит»…

Відповідно до п. 5.1 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору реєстри боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та документацію на умовах та в порядку визначених цим договором. Первісний кредитор має право передавати документацію в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому, умови передачі документації будуть вважатись виконаними. Первісний кредитор не несе будь якої відповідальності за стан та наявність документації.

Згідно з п. 5.2 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання - передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток №4).

З акту зарахування однорідних вимог від 28.02.2023 (а.с. 28) вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього акту, і з моменту підписання цього договору вважатимуть, що зобов`язання сторін припиняються у повному обсязі.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло реєстр боржників кількістю 207307 (а.с. 25 на звороті).

Згідно з реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с.26-27) та витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с. 29) ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 561417 від 28.03.2021 у загальній сумі 43118,39 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту -25000,00 грн; заборгованість по процентам - 18118,39 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що за період з 10.01.2023 по 20.06. 2024, тобто з моменту відступлення ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до відповідачки на користь позивача, будь-які додаткові нарахування за кредитним договором позивачем не здійснювалися (а.с. 16).

З довідок про реєстрацію місця проживання № 02-23/61 та № 54, наданих виконавчим комітетом Козельщинської селищної ради, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03 жовтня 2001 року по 13 лютого 2023 року проживала за адресою : АДРЕСА_1 , а з 13 лютого 2023 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.97, 98).

Застосовані судом норми права

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату укладення кредитного договору) Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (тут та надалі - у редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:

«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення».

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).

Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).

Згідно зі ст. 1082 ЦКУ боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК).

Обов`язки за договором позики виникають лише для однієї сторони - позичальника. Отримавши у власність передані позикодавцем гроші або речі, визначені родовими ознаками, позичальник зазвичай стає зобов`язаним повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У даній справі позивач стверджував, що він набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором, що був укладений між нею та первісним кредитором в електронній формі, і за цим договором відповідачка отримала на свій банківський рахунок кредитні кошти у сумі 25000,00 грн, які не повернула, проценти за користування кредитом також не сплатила.

На підтвердження своїх вимог позивач надав копію договору про надання споживчого кредиту з додатками; розрахунки заборгованості за договором, докази перерахування первісним кредитором суми кредиту за реквізитами банківської картки, що були зазначені в електронному договорів, а також докази на підтвердження набуття ним права вимоги за кредитним договором. За ствердженням позивача, викладеним у позовній заяві, надані ним докази підтверджують, що «позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору».

У письмових поясненнях первісний кредитор ТОВ «Слон Кредит» запевняв, що після того як особою на ім`я ОСОБА_1 було свідомо вчинено сукупність дій, спрямованих на укладення договору споживчого кредиту, «грошові кошти того ж дня були переведені та зараховані на банківську картку позивача», очевидно маючи на увазі банківську картку відповідачки.

Суд не погоджується з такими аргументами позивача (як дійсного кредитора) та первісного кредитора, адже матеріали справи не містять достатніх, належних та достовірних доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів саме на банківський (поточний) рахунок, відкритий на ім`я відповідачки ОСОБА_1 . Перерахування коштів первісним кредитором за певними банківським реквізитами (маска кратки НОМЕР_2 ), який помилково ним ідентифікований як такий, що належить відповідачці, не є тотожним зарахуванню кредитних коштів на рахунок відповідачки. Адже з матеріалів справи вбачається, що банківська картка, маска якої наведена у реквізитах кредитного договору, у графіку платежів, у повідомленні платіжної системи, не належить ОСОБА_1 , що підтвердила банківська установа, якою емітовано таку платіжну картку. Належість відповідачці номеру телефону, зазначеного у реквізитах договору, матеріалами справи також не підтверджено.

Отже версія з боку відповідачки про заволодіння її персональними даними іншими невстановленими особами є більш вірогідною та слушною, аніж версія позивача про зарахування кредиту на платіжну картку відповідачки, повідомлену нею при укладенні кредитного договору.

Факт видачі кредиту саме відповідачці, а не іншій особі, яка могла скористатися персональними даними відповідачки (серією та номером паспорту, відомостями про місце проживання, податковим номером) позивачем не доведено, а первісним кредитором належним чином не верифіковано платіжну картку, на яку мали б бути зараховані кредитні кошти.

Отже факт отримання кредиту відповідачкою не знайшов своє підтвердження під час розгляду справи у суді.

Суд погоджується з доводами представника відповідачки в тім, що договір позики/кредиту передбачає фактичне передання грошових коштів від однієї особи іншій з відповідним документальним оформленням такої кредитної операції.

Без доведення позивачем дійсної та реальної видачі первісним кредитором кредиту відповідачці, у останньої обов`язок повертати такий кредит та сплачувати проценти за користування кредитом не виникає ані перед первісним кредитором, ані перед позивач як новим кредитором.

Як вірно було зазначено у відзиві представником відповідачки, надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором не є документами первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення однієї зі сторін (банку, фінансової установи), отже самі по собі розрахунки заборгованості не можуть бути беззаперечними доказами наявності заборгованості за кредитним договором та не є достатніми та належними доказами існування боргу.

Отже позивач не довів наданими ним доказами своє твердження, що «відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 25000,00 грн шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника …».

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Позивач не надав докази на підтвердження виконання первісним кредитором умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів у сумі 25000,00 грн шляхом зарахування таких коштів на банківську карту відповідачки як позичальниці за договором.

Суд уважає безпідставними та відхиляє доводи представника відповідача про ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок останнього, оскільки з умов наданих позивачем договору факторингу та відступлення права вимоги вбачається, що право вимоги за такими договорами переходило до нових кредиторів з моменту підписання сторонами акту приймання - передавання реєстру боржників, а не після сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору. Матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження факту набуття позивачем прав вимоги за договором факторингу. Проте саме право вимоги, набуте позивачем до позивачки, є безпідставним, адже таке право вимоги було відсутнє у первісного кредитора, що не позбавляє позивача пред`явити відповідні вимоги до первісного кредитора як відчужувача такої права вимоги на підставі положень ст. 519 ЦК України, відповідно до якої первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.

Висновки Верховного Суду, наведені представником відповідачки у відзиві на позовну заяву, суд не застосовує, так як жоден з наведених висновків є нерелевантним до обставин даної справи. Проте це не спростовує висновків, зроблених судом у даній справі, виходячи зі встановлених обставин даної справи.

Підсумовуючи викладене та ураховуючи, що на підтвердження факту передання первісним кредитодавцем визначеної договором суми кредиту позичальникові (відповідачці), позивачем не надано суду належних, достовірних, достатніх доказів - документів, які б беззаперечно підтвердили факт зарахування грошових коштів саме відповідачці визначеної договором про надання споживчого кредиту № 561417 суми кредиту у розмірі 25000 грн, то суд уважає, що у відповідачки не виникло зобов`язання за цим договором щодо повернення суми кредиту, зазначеної в договорі, та процентів відповідно.

Отже, всебічний аналіз перевірених і оцінених доказів, які наявні в матеріалах справи, переконує суд, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» за договором про надання споживчого кредиту від 28 березня 2021 року № 561417 є не обґрунтованими та безпідставними, тому позов не підлягає задоволенню.

Так як суд уважає, що факт видачі кредиту залишився недоведеним позивачем, то суд не здійснює перевірку наданих позивачем розрахунків заборгованостей за кредитним договором.

Розподіл судових витрат

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

З врахуванням того, що позов позивача не підлягає задоволенню, суд в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку про віднесення судових витрат у вигляді судового збору у сумі 3028,00 гривень на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно зі п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 2 - 6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Зі сторони відповідачки на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги від 05 вересня 2024 року № 61, укладений між адвокатським об`єднанням «Семеген та Партнери» та ОСОБА_1 (а.с. 77);

2) розрахунок суми гонорару за договором про надання правничої допомоги № 61 від 05 вересня 2024 року, відповідно до якого вартість однієї години роботи адвоката при наданні правничої допомоги клієнту за домовленістю сторін становить 1514,00 грн. Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України до розрахунку включені такі послуги адвоката: 1) зустріч з клієнтом, проведення аналізу справи, опитування клієнта - 0,5 годин, вартість - 757,00 грн ; 2) ознайомлення в Козельщинському районному суді Полтавської області з матеріалами цивільної справи № 533/621/24, зняття з них фотокопій - 0,5 годин, вартість - 757, 00 грн; 3) вивчення матеріалів цивільної справи № 533/621/24 - 1 година, вартість - 1514,00 грн; 4) вивчення та аналіз норм банківського, цивільного та цивільного процесуального законодавства України, судової практики з розгляду справ про стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними в електронній формі - 2 години, вартість - 3028,00 грн; 5) зустріч з клієнтом, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень ОСОБА_1 щодо правового режиму кредитних правовідносин, укладення та виконання кредитних договорів в електронній формі, порядку підписання договорів в електронній формі, принципів договірних зобов`язань, відповідальності за невиконання умов договору, порядку дій особи, у випадку безпідставного пред`явлення до неї позову - 0,5 години, вартість - 757,00 грн; 6) складення відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором - 3 години, вартість - 4542,00 грн; 7) складення клопотання про витребування доказів - 0,5 години, вартість - 757,00 грн; 8) відправлення поштою копії відзиву на позовну заяву на адресу позивача - 0,25 години, вартість 378,00 грн; 9) подання відзиву на позовну заяву з додатками до суду - 0,25 години, вартість 378,00 грн. Загальна сума гонорару становить 12869,00 грн, проте за домовленістю сторін суму гонорару сплачено у розмірі 12000,00 грн відповідно до квитанції № 57 від 24.09.2024 (а.с. 75).

3) акт наданих послуг від 24 вересня 2024 року № 61 на суму 12000,00 грн (а.с. 76);

4) квитанція від 24 вересня 2024 року № 57, відповідно до якої адвокат Дмитренко Олександр Сергійович прийняв від ОСОБА_1 гонорар у розмірі 12000,00 грн за надання правничої допомоги (а.с. 72).

На підтвердження направлення на поштову адресу позивача документів, що підтверджують витрати відповідачки на правничу допомогу, представником відповідачки надано фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 24.09.2024 (а.с. 73), накладну № 3910000007037 (а.с. 73) та опис вкладення в цінний лист (а.с.74).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідачкою надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених нею витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі правничих послуг та квитанція на підтвердження фактичної сплати суми гонорару. Такі докази завчасно були направлені відповідачу.

Позивач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляв.

Оскільки позовна заява позивача не підлягає задоволенню, суд, керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України, приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідачки судових витрат у вигляді понесених нею витрат на правничу допомогу у сумі 12000,00 грн.

На думку суду, судові витрати, понесені відповідачкою, у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими.

Керуючись статтями 12, 76, 77, 81, 141, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 12000,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку на апеляційне оскарження на нього не буде подано апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: вулиця Мечнікова, буд. 3, офіс 306, місто Київ, 01133; ідентифікаційний код 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; тел.: НОМЕР_6 ).

Представник відповідача: адвокат Дмитренко Олександр Сергійович (адреса: вул. Куйбишева, буд. 69, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200, тел. НОМЕР_7 ).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14 листопада 2024 року.

Суддя В.П. Козир