Рішення

від 14.11.2024 по справі 692/852/24

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/852/24

Провадження № 2/692/337/24

14.11.24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю: секретаря Савенко О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок Сергій Валерійович, Орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок С.В., Орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зміст позовних вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_7 , спадкова справа № 15/2022 після смерті якого була 13.05.2022 заведена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В.

30.08.2022 позивач подала до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини. 28.10.2022 позивач, в рамках спадкової справи, відмовилася від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця - ОСОБА_8 . 13.02.2024 Черкаський апеляційний суд у справі № 692/275/23 постановив рішення, яким визнав недійсною відмову ОСОБА_3 від спадщини на користь ОСОБА_8 та скасував свідоцтва про право на спадщину, видані ОСОБА_8 . 01.04.2024 приватним нотаріусом Кравченком С.В. було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії з підстави пропуску строку на прийняття спадщини та рекомендовано позивачу продовжити строк на прийняття спадщини. Посилаючись на загальні положення ЦК щодо строку прийняття спадщини, введення в Україні воєнного стану та постанову КМУ № 164 від 28.02.2022, позивач вважає, що звернулася до нотаріуса з питання оформлення спадщини в межах строку визначеного ЦК України, а тому відсутній факт бездіяльності з її сторони, а пропущення шестимісячного строку не може вважатися вчиненим без поважних причин. Тому просить встановити їй додатковий строк в два місяці, який вважає достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7 .

У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 31.07.2024 провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, визначено строк на подачу відзиву та відповіді на відзив та запропоновано третім особам підготувати пояснення по справі та витребувано копію спадкової справи.

12.08.2024 від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Драчука С.В. до суду надійшов відзив. У відзиві вказано, що відповідач з доводами, викладеними у позовній заяві не згідний та вважає заявлену позивачем підставу для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини недоведеною. Зазначає, що спадкова справа після смерті ОСОБА_7 була відкрита приватним нотаріусом Кравченком С.В. і позивач звернулась до нього заявою понад встановлений законом шестимісячний термін. Позиція нотаріуса про встановлення 10-місячного строку на прийняття спадщини в умовах воєнного стану суперечить вимогам ЦК України. Зазначив, що позивач мала можливість подати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини і не надала жодних доказів поважності пропущеного строку. Вказав на присічність строку на прийняття спадщини, оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Вважав, що позивачем не надано доказів неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з введенням в Україні карантину та воєнного стану. Наголосив на необхідності дотримання учасниками цивільних правовідносин принципу добросовісності. Також вказав на необхідність дотримання принципу змагальності та необхідності довести обставини, які мають значення у справі. За сукупності умов, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Від інших відповідачів та третіх осіб відзиву та письмових пояснень не надходило.

22.08.2024 від приватного нотаріуса Кравченка С.В. до суду надійшла копія спадкової справи № 15/2022 після смерті ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 23.10.2024 підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до розгляду по суті.

Позиції сторін.

У судовезасідання позивач ОСОБА_3 не прибула.ЇЇ представникадвокат ПередерійВ.Г.у судовомузасіданні позовнівимоги підтримав,на їхзадоволенні наполягав.Пояснив,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер синпозивача ОСОБА_7 .Позивач подалазаяву проприйняття спадщинидо нотаріусау 2022році -через 2місяці післязавершення шестимісячногостроку,визначеного ЦКУкраїни,не звласної недбалості.Зазначив,що уіншій справінотаріус пояснювавпро зверненняпозивача донього протягомшестимісячного термінута роз`ясненняним можливостіподання заявипротягом 10-місячногостроку.У жовтні2022року ОСОБА_3 відмовилась відспадщини накористь ОСОБА_8 ,який звернувсяза видачеюсвідоцтв проправо наспадщину,які буливидані.Відповідач ОСОБА_4 оспорила данісвідоцтва тапісля судовогорозгляду апеляційнимсудом,свідоцтва булискасовані. Щодо наявності поважних причин пропуску встановленого строку вказав на введення в Україні військового стану та існування постанови КМУ, якою строк прийняття спадщини було продовжено ще на 4 місяці. Зазначив, що до пропуску строку привела плутанина у законодавстві, позивач зверталась до нотаріуса з питанням прийняття спадщини, той прийняв заяву, однак тільки через 8 місяців. Вважав, що позивач пропустила строк з поважних причин.

Відповідачі у судове засідання не прибули. Відповідач ОСОБА_5 , ОСОБА_4 як відповідач та як законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_6 , скерували до суду заяви про розгляд справи без їх участі, у задоволенні позову просили відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Драчук С.В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Вважав, що поважних причин на звернення позивача до нотаріуса протягом 6 місяців немає. Вказав, що відсутні письмові докази звернення позивача до нотаріуса потягом шестимісячного строку та відмови нотаріуса протягом цього строку. Звернув увагу, що позивач була обізнана про порядок прийняття спадщини, однак до серпня 2022року жодних дій не вчиняла. Юридична необізнаність не є поважною причиною пропущення строку звернення. У позивача була можливість звернутись до нотаріуса. Щодо введення військового стану як поважності причин пропуску зазначив, що строк на прийняття спадщину є присічним, а позивач не надала доказів на підтвердження впливу обставини введення військового стану на її можливість звернутись до нотаріуса. Вважав думку нотаріуса і введення воєнного стану неповажними причинами поновлення пропущеного позивачем строку. За таких умов просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Кравченок С.В. у судове засідання не прибув, скерував до суду клопотання про проведення розгляду справи без його участі. Проти позову ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини не заперечував, проте поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області не прибув, скерував заяву, де просить розглянути справу без представника третьої особи та залишити судовий збір за позивачем. Додатком до вказаної заяви є заява начальника служби у справах дітей Драбівської селищної ради Черкаської області від 06.11.2024, де вказано, що ССД Драбівської селищної ради Черкаської області позовні вимоги не підтримує, оскільки позивачем не вказано поважну причину пропуску прийняття спадщини.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази кожен окремо та в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено наступні фактичні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно 16.07.2024 Золотоніським ВДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками вказані ОСОБА_9 та ОСОБА_3 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 68941831 від 13.05.2022 спадкова справа номер у спадковому реєстрі 69280735, номер у нотаріуса 15/2022 заведена 13.05.2022 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В. Спадкодавець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії заяви № 90 від 30.08.2022 у спадковій справі 15/2022 ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Кравченка С.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії заяви № 120 від 28.10.2022 у спадковій справі 15/2022 ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Кравченка С.В. з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь іншого спадкоємця - рідного брата померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 13.02.2024 по справі № 692/275/23 за позовом за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок Сергій Валерійович, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, а також визнання недійсною відмови від спадщини, рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 03.11.2023 скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання недійсною відмови від спадщини задоволено. Визнано недійсною відмову ОСОБА_3 від спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 на користь іншого спадкоємця на користь іншого спадкоємця - ОСОБА_8 , яка подана 28.10.2022 до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Кравченка С.В. з пропуском строку. Також визнано частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2022 згідно вказаного переліку, видані приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В. Постанова набрала законної сили 13.02.2024.

Постановою приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченка С.В. № 98 від 01.04.2024 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, яке вказано у постанові Черкаського апеляційного суд від 13.02.2024, справа № 692/275/23, провадження номер 22-ц/821/259,24, яке набрало законної сили 13 лютого 2024 року, що належало ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки вказаною постановою визнано недійсною відмову ОСОБА_3 від спадщини за законом на користь ОСОБА_8 у зв`язку з пропуском строку та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, видані на ім`я ОСОБА_8 . Оскільки свідоцтва про право на спадщину на підставі заяви на видачу від 01.04.2024 року можуть бути визнані аналогічно недійсними, рекомендовано продовжити термін на прийняття спадщини.

Згідно копії письмових пояснень третьої особи - приватного нотаріуса Кравченка С.В. від 14.07.2023 у справі №692/275/23, приватний нотаріус Кравченок С.В. з доводами позивача ОСОБА_4 не згідний у зв`язку з тим, що позивачем не враховано норми цивільного законодавства на час дії воєнного стану, а саме:

-ст. 64 Конституції України (в умовах воєнного стану можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень);

-ст.ст. 121, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (надає правовий статус та повноваження обмежувати права і свободи громадян);

-ст. 7 ЗУ «Про нотаріат» (нотаріуси у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України);

-п.3 Указу Президента України, який затверджено Законом № 2102/ІХ від 24.02.2022 також передбачено обмеження прав та свобод громадян.

Звернув увагу, що пунктом 3 постанови КМУ № 164 від 28.02.2022 встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Крім того, постановою КМУ № 719 від 24.06.2022 на момент подачі заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_8 було продубльовано десятимісячний термін на прийняття спадщини. Зазначив, що враховуючи відсутність заперечень зі сторони інших спадкоємців, ОСОБА_3 28.10.2022 відмовилась від належної їй частки на користь брата померлого - ОСОБА_8 , а той прийняв спадщину. Заяви було подано в межах десятимісячного строку, визначеного п. 3 постанови КМУ № 164. Уточнив, що сторони неодноразово звертались до нього з питань оформлення спадщини та про розподіл спадкового майна протягом півроку з моменту смерті спадкодавця. Їм було роз`яснено в тому числі і про зміни норм права під час воєнного стану, заперечень проти того, що строк півроку з моменту смерті ОСОБА_7 пройшов у позивача були відсутні.

З копії спадкової справи № 15/2022 вбачається, що вона заведена приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченком С.В. 13.05.2022 після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі заяви його дружини ОСОБА_4 , яка вказала, що спадщину після смерті чоловіка приймає, положення законодавства щодо прав та обов`язків спадкоємця їй нотаріусом доведено.

З наявноїу спадковійсправі довідкивиконавчого комітетуДрабівської селищноїради Золотоніськогорайону Черкаськоїобласті №235від 13.05.2022вбачається,що ОСОБА_7 на деньсмерті ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував нареєстраційному облікуза адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним на обліку перебували дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 . Вказано, що фактично родина ОСОБА_7 проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Також у матеріалах спадкової справи наявна зава ОСОБА_3 від 30.08.2022 про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7 та заява ОСОБА_3 від 28.10.2022 про відмову від прийняття спадщини на користь сина ОСОБА_8 .

Згідно довідкивиконавчого комітетуДрабівської селищноїради Золотоніськогорайону Черкаськоїобласті №488від 30.09.2024вбачається,що удовідці №150від 03.04.2024було допущенопомилку проте,що ОСОБА_7 проживавза адресою: АДРЕСА_1 . Він фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 та мав склад сім`ї: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 .

Таким чином судом достовірно встановлено що позивач ОСОБА_3 протягом шестимісячного терміну з дня смерті ОСОБА_7 спадщину не прийняла, до нотаріальної контори або в орган місцевого самоврядування з відповідною заявою не звернулась.

Норми права, які підлягають застосуванню та висновки суду.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Водночас відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язаніз тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У своїй постанові від 27 вересня 2024 року по справі № 692/142/24 Верховний Суд звернув увагу, що суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Як вбачається з копії спадкової справи, позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до приватного нотаріуса Кравченка С.В. 30.08.2022, при цьому спадкова справа була заведена 13.05.2022 на підставі заяви відповідача ОСОБА_4 і кінцевий термін звернення з заявою про прийняття спадщини, визначений ст. 1270 ЦК України, сплив 29.06.2022.

Обґрунтовуючи поважністьпричин пропускустроку дляподання заявипро прийняттяспадщини, ОСОБА_3 посилається на введення в Україні воєнного стану та існування постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, якою строк прийняття спадщини було продовжено ще на 4 місяці (до 10 місяців), інших підстав, що перешкоджали вчасно звернутись з заявою про прийняття спадщини не зазначає. Стверджує, що зверталась до нотаріуса протягом визначеного законодавством шестимісячного терміну по питаннях оформлення спадщини, однак заяву нотаріусу подала тільки через 8 місяців з дня смерті спадкодавця.

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Таким чином військовий стан було введено майже через 2 місяці після смерті спадкодавця ОСОБА_7 та, відповідно, початку перебігу шестимісячного строку прийняття спадщини. Позивачем не надано жодних доказів існування непереборних обставин, що перешкоджали їй звернутись у встановленому порядку з заявою про прийняття спадщини як до введення воєнного стану, так і після такого введення, та що введення воєнного стану будь-яким чином вплинуло на звичний порядок життя позивача або роботи державних органів та органів нотаріату та можливість позивача звернутись з відповідною заявою. Так само позивачем не надано достатніх та достовірних доказів, що протягом шестимісячного терміну позивач виявила бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_7 та зверталась до нотаріуса або органу місцевого самоврядування з заявою про прийняття спадщини і у прийнятті такої заяви було відмовлено. Сам факт консультації з нотаріусом щодо порядку прийняття спадщини свідчить про обізнаність позивача з нормами щодо строку прийняття спадщини та не свідчить про її волевиявлення на прийняття спадщини. При цьому позивач не стверджує, що протягом шестимісячного строку зверталась до нотаріуса з заявою саме про прийняття спадщини та що у прийнятті такої заяві їй було відмовлено. З матеріалів справи не вбачається неможливості нотаріуса або органу місцевого самоврядування прийняти заяву позивача про прийняття спадщини.

Що ж до продовження строку прийняття спадщини понад шестимісячний термін відповідно до постанову КМУ № 164 від 28.02.2022 суд зазначає наступне.

П. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» з врахуванням змін внесених постановою КабінетуМіністрів Українивід 19квітня 2022року №480 було визначено, що начас воєнногостану перебігстроку дляприйняття спадщиниабо відмовивід їїприйняття зупиняється.Свідоцтво проправо наспадщину видаєтьсяспадкоємцям післязакінчення строкудля прийняттяспадщини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» було внесені зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану та у першому реченні пункту 3 слова на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється замінити словами перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» пункт 3 виключено.

Суд звертаєувагу,що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України(частина друга статті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону

Тлумачення норм цивільного законодавства, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

- правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

- строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);

- законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

- пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 січня 2023 року по справі № 676/47/21 та подібним висновкам, викладеним у численних постановах, зокрема, від 21 червня 2023 року в справі № 175/1404/19, від 16 серпня 2023 року в справі № 520/15620/17, від 20 березня 2024 року в справі № 545/1231/23, від 08 квітня 2024 року в справі № 334/2358/23 та інших.

Тому суд не може взяти до уваги посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» як на підставу продовження строку прийняття спадщини.

Позивачем не наведено та необґрунтовано інших поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій.

Отже, доводи позивача, викладені в позові, не можуть бути підставою для визнання поважною причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.

Таким чином, вищевказані доводи не підтверджують поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, з огляду на обставини цієї справи, обмеження позивача на прийняття спадщини, яка пропустила визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк без поважних причин, є пропорційними і водночас його необхідним наслідком.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно положеньч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.13,81,89,178,206,258,259,263,264,265,268ЦПК України,ст.ст.1265,1268,1269,1270,1272,1273ЦК України,суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченок Сергій Валерійович, Орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко

Повний текстрішення виготовлений14листопада 2024року.