Ухвала

від 13.11.2024 по справі 761/42593/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/42593/24

Провадження № 1-кс/761/28180/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, громадянина України, одруженого, працюючого приватним підприємцем, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України у кримінальному провадженні №22024000000000232, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.03.2024,-

В С Т А Н О В И В :

13 листопада 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України у кримінальному провадженні №22024000000000232, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.03.2024.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000232 від 12.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи керівником ТОВ «НТЦ ГАЗМАШКОМПЛЕКТ», діючи з метою реалізації протиправного умислу, спрямованого на передачу запасних частини до насосу АКсВ 125-140-3М російському підприємству ТОВ «ВЕСТ» для потреб Кольської АЕС, з метою приховування умисної поставки на адресу резидента держави-агресора, уклав контракт № 22/10 від 30.08.2022 на поставку вказаних запасних частин з турецькою компанією «EIP GLOBAL ENDUSTRIYEL EKIPMANLARI ITHALAT IHRACAT SANAYI VE LIMITED» (юридична адреса: Туреччина, м. Стамбул Yakuplu Mah., Hurriyet Blv. Skyport Skyport Residense 1, office 151 ). Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_4 , з метою перевезення запасних частини до насосу АКсВ 125-140-3М до Турецької Республіки на адресу компанії « EIP GLOBAL ENDUSTRIYEL EKIPMANLARI ITHALAT IHRACAT SANAYI VE LIMITED », залучив перевізникаТОВ «ПАНАВТОС» (ЄДР 35068188). Після цього, ОСОБА_4 та інші не встановлені досудовим розслідуванням особами із числа працівників ТОВ «НТЦ ГАЗМАШКОМПЛЕКТ», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.09.2022, на виконання вказівки ОСОБА_7 , забезпечили подання до Одеської митниці у формі електронного декларування експортної митної декларації № UA/0038522578 від 08.09.2022, якою задекларовано експорт товарно-матеріальних цінностей, а саме: Запаснi частини до вентилятора промислового ВР145: Корпус ДСН18.07.116.01. Кiльце пружинне ДСН18.07.116.05. Втулка ДСН18.07.116.03. Гайка ДСН18.07.116.04. Кiльце дистанцiйне ДСН18.07.116.06. Кiльце роз`ємне ДСН18.07.116.07, вага брутто 411 кг., а також запасні частини до гвинтового компресору ВК10/45: Вкладиш НГ А2.206.601.200Р. Вкладиш НГ А2.206.602.100Р. Вкладиш НГ А2.209.481.000Р. Вкладиш НГ А2.209.491.000Р. Вкладиш НГ А2.206.482.000Р. Вкладиш НГ А2.206.49, вага брутто 75 кг, вантажоодержувачем якого задля приховування умисної поставки всупереч заборон на адресу резидентів держави-агресора зазначено «EIP GLOBAL ENDUSTRIYEL EKIPMANLARI ITHALAT IHRACAT SANAYI VE LIMITED» (юридична адреса: Туреччина, м. Стамбул Yakuplu Mah., Hurriyet Blv. Skyport Skyport Residense 1, office 151)., а країною призначення - Туреччину. Таким чином, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.09.2022, ТОВ «НТЦ ГАЗМАШКОМПЛЕКТ» здійснило поставку на адресу турецької компанії «EIP GLOBAL ENDUSTRIYEL EKIPMANLARI ITHALAT IHRACAT SANAYI VE LIMITED» запасних частин, а саме: Корпус ДСН18.07.116.01. Кiльце пружинне ДСН18.07.116.05. Втулка ДСН18.07.116.03. Гайка ДСН18.07.116.04. Кiльце дистанцiйне ДСН18.07.116.06. Кiльце роз`ємне ДСН18.07.116.07, вага брутто 411 кг., а також запасні частини до гвинтового компресору ВК10/45: Вкладиш НГ А2.206.601.200Р. Вкладиш НГ А2.206.602.100Р. Вкладиш НГ А2.209.481.000Р. Вкладиш НГ А2.209.491.000Р. Вкладиш НГ А2.206.482.000Р. Вкладиш НГ А2.206.49, вага брутто 75 кг., на загальну суму 9 553 Євро. Вказані запасні частини є аналогічними за номенклатурою, передбаченою проєктом плану якості № КОЛ-686-ЗАЭС від 08.02.2022 та технічним завданням № 9/Ф05/1078-ТЗ, розробленим філіалом АО «Концерн Росэнергоатом» «Кольская АЭС», для насосу АКсВ 125-140-3М, які були отримані ОСОБА_7 від ТОВ «ВЕСТ». Крім того, 08.09.2022 о 08 год. 57 хв. засновник ТОВ «РЕС» ОСОБА_7 використовуючи власну електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_3 , переслав на електронну поштову скриньку керівника ТОВ «РЕС» ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення, у якому міститься вкладення з електронним файлом з назвою: INVOICE # 22/10-22 від 07.09.2022, згідно якого ТОВ «НТЦ ГАЗМАШКОМПЛЕКТ» на підставі контракту № 22/10 від 30.08.2022 продає турецькій компанії «EIP GLOBAL ENDUSTRIYEL EKIPMANLARI ITHALAT IHRACAT SANAYI VE LIMITED» запасні частини до гвинтового компресору ВК10/45: Вкладиш НГ А2.206.601.200Р. Вкладиш НГ А2.206.602.100Р. Вкладиш НГ А2.209.481.000Р. Вкладиш НГ А2.209.491.000Р. Вкладиш НГ А2.206.482.000Р. Вкладиш НГ А2.206.49 та запаснi частини до вентилятора промислового ВР145: Корпус ДСН18.07.116.01. Кiльце пружинне ДСН18.07.116.05. Втулка ДСН18.07.116.03. Гайка ДСН18.07.116.04. Кiльце дистанційне ДСН18.07.116.06. Кiльце роз`ємне ДСН18.07.116.07.

12.11.2024 року ОСОБА_4 було затримано в порядку, передбаченому ст.208 КПК України.

13.11.2024 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити кримінальне правопорушення або продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється. Разом з тим, зі змісту клопотання вбачається, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи вище викладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив частково задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та просив визначити розмір застави. Крім того, вказав, що останній має 2х місячну дитину, яка має тяжке захворювання.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вказав, що він працює приватним підприємцем, одружений та має малолітню дитину.

Заслухавши позиції прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000232 від 12.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

12.11.2024 року ОСОБА_4 було затримано в порядку, передбаченому ст.208 КПК України.

13.11.2024 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 111-2 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 , як цілком ймовірний, з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Останній усвідомлює тяжкість покарання при можливому визнанні його винним, у вчиненні кримінального правопорушення у якому він підозрюється, що може спонукати ОСОБА_4 до вчинення спроби ухилитися.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Крім того, слідчий суддя враховує, що останній ознайомлений з порядком роботи підприємства та знає осіб, які є або можуть бути свідками у кримінальному провадженні.

Між тим, суд вважає доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки зважаючи на тяжкість вчиненого ОСОБА_4 , неодноразовість вчинення протиправної дії та триваючої агресії росії проти України, масованих ракетних ударів, останній маючи на меті нашкодити національній безпеці та цілісності може продовжити постачання вказаних товарів до росії, тощо.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику знищення, сховання, спотворення останнім речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 знає про особливості технічної та іншої документації, що може бути потрібною органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування та може вчинити дію чи бездіяльність для неможливості віднайдення та вилучення вказаних документів, речей.

Разом з тим, наявність ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, на думку слідчого судді є виключно припущенням, оскільки органом досудового розслідування не встановлено обставин, тощо, що зможуть у повній мірі аргументувати наявність вказаного ризику.

Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , у тому числі наявність визначеного місця проживання, працевлаштування, наявності сім`ї та малолітньої дитини на утриманні, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави відносно останнього.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строків досудового розслідування, а саме до 10 січня 2025 року.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити на 60 днів, який обраховувати з 12 листопада 2024 року до 10 січня 2025 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_9