Рішення

від 06.06.2022 по справі 203/1209/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1209/21

Провадження № 2-а/0203/1/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Ноторової Є.О.,

за участі:

представника позивача Сидоренко І.О.,

представника відповідача Ковальова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

встановив:

31 березня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0446/11000/20 від 17.03.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 17 березня 2021 року відносно нього першим заступником начальникаДніпровської митниці Держмитслужби Мужевим О.О. було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0446/11000/20, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі трьохсот відсотків від несплаченої суми митних платежів, що складає 19994,58 грн.

Позивач не погодився із оскаржуваною постановою та вважає її такою, що суперечить вимогам закону, підлягає скасуванню. На думку позивача, відповідачем не було повно та всебічно досліджено усі обставини справи, не було встановлено наявність факту вчинення адміністративного правопорушення, а також чи є його вина в адміністративному правопорушенні, не встановлені обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність.

Як стверджує позивач, при постановленні оскаржуваної постанови та здійсненні провадження у справі про порушення митних правил посадові особи Дніпровської митниці Держмитслужби діяли не у спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством. Так, з тексту оскаржуваної постанови видно, що під час перевірки документів, доданих до митного оформлення відповідачем було з`ясовано, що дата виготовлення задекларованого автомобіля січень 2006 року встановлення з використанням ідентифікаційного номеру автомобіля на електронному ресурсі elcats.ru. Цей Інтернет-ресурс є російським електронним каталогом автомобільних запчастин, а не офіційним довідником, який міг бути використаним для визначення дійсного року виготовлення саме конкретного автомобіля. Достовірність зазначеної на вищевказаному Інтернет-ресурсі інформації також викликає сумніви і з огляду на те, що країною виробництва транспортного засобу вказана країна «Бельгія», що абсолютно не відповідає дійсності. Оскільки дійсною країною виробництва транспортного засобу є Південна Корея, що підтверджується сертифікатом відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.009.127862-20 від 24.11.2020, який надавався до митного оформлення та доданий до матеріалів справи.

Позивач посилається на п.8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №1118 від 17.11.2005 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 25.11.2005 за №229, якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.

Реєстраційні документи на транспортний засіб HYUNDAI модель SANTA FE, номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, об`єм двигуна 2188 см?, які з-поміж інших також були надані до митного оформлення, містять інформацію про те, що дата першої реєстрації вищезазначеного транспортного засобу 02 листопада 2007 року та з огляду на вищевказані положення Наказу Державної митної служби України №1118 від 17.11.2005 року при здійсненні митного оформлення транспортного засобу посадові особи Дніпровської митниці Держмитслужби, в першу чергу мали б керуватися первинними документами, які підтверджують дату початку експлуатації транспортного засобу та нормативно-правовими актами України, які в своїй сукупності беззаперечно підтверджують достовірність заявлених в поданій митній декларації № UA110320/2020/011467 від 27.11.2020 року відомостей, а не керуватися інформацією з невідомих Інтернет-ресурсів, які до того ж містять недостовірну інформацію.

Документи, які підтверджують, що дата першої реєстрації транспортного засобу становить 02 листопада 2007 є: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 25.09.2008 та свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 18.11.2020.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0446/11000/20 від 17.03.2021 року про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

Після заміни відповідача у справі, представник Полтавської митниці Державної митної служби України, надав суду відзив, відповідно до якого, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Так, в обґрунтування своїх заперечень проти адміністративного позову відповідач зазначив, що за результатами митного огляду було встановлено, що дата виготовлення задекларованого автомобіля січень 2006 року встановлена з використанням ідентифікаційного номеру автомобіля на електронному Інтернет-ресурсі elcats.ru та у відповідності до методології визначення року виготовлення транспортного засобу викладеному у Правилах митного контролю за митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, відповідно до якого визначення року виготовлення транспортного засобу здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ, стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері, якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення потрібно вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері а отже в нашому випадку 1 січня 2006 року.

Згідно з графою 31 МД №UA110320/2020/011467 зазначений 2007 рік виготовлення даного транспортного засобу та 2007 модельний рік виготовлення. При цьому під час оформлення попередньої декларації від 19.11.2020 № UA110320/2020/011212 на даний товар декларантом було надано довідку від 19.11.2020, у якій зазначено, що модельний рік виготовлення 2006. При перевірці правильності нарахування митних платежів в гр.47 МД № UA110320/2020/011467 від 27.11.2020 встановлено, що під час визначення ставки акцизного податку ОСОБА_1 було застосовано коефіцієнт віку транспортного засобу 12 замість 13, що призвело до невірного розрахунку розміру акцизного податку, основи нарахування та суми податку на додану вартість, що було підставою для несплати 5554,05 грн. акцизного податку та 110,81 грн. податку на додану вартість.

Крім того, під час подання 27.11.2020 МД №UA110320/2020/011467 позивачем був поданий разом з товаросупровідними документами висновок експертного автотоварознавчого дослідження №392-20 від 26.11.2020, згідно з зазначеним висновком, вартість автомобіля HYUNDAI SANTA FE, кузов НОМЕР_4 складає величину 2570,97 євро. Позивачем під час подання 27.11.2020 МД №UA110320/2020/011467 не було враховано, що номер кузова НОМЕР_4 транспортного засобу, який зазначений в усіх розділах та додатках висновку експерта автотоварознавчого дослідження №392-20 від 26.11.2020 має розбіжність із заявленим ОСОБА_1 номером кузова - KMHSH81WP6U017841 транспортного засобу у графі 31 митної декларації №UA110320/2020/011467, а також не відповідає відомостям щодо номеру кузову в усіх інших документах щодо автомобіля, що були надані під час митного оформлення.

Зважаючи на вищевикладене представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

04.11.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі. Додатково пояснив, що на його думку, висновок експертного автотоварознавчого дослідження №392-20 від 26.11.2020 року, виданий судовим експертом ОСОБА_2 , містить інформацію про календарний та модельний рік виготовлення зовсім іншого транспортного засобу, а не щодо того, який заявляв ОСОБА_1 . Проте представником відповідача не зазначено, яким чином технічна помилка та відсутність однієї літери у номері кузова впливає на визначення календарного та модельного року виготовлення.

Поряд з цим, наданий до митного оформлення висновок експертного автотоварознавчого дослідження №392-20 від 26.11.2020 року, виданий судовим експертом ОСОБА_2 , містив з-поміж іншого численні фотографії спірного транспортного засобу та окремо фотографію із номером кузова НОМЕР_1 . Також на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови представник відповідача посилається на висновок експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 21.12.2020 №1420003301-1056, яким серед іншого встановлено, що модельний рік даного транспортного засобу, згідно із ідентифікаційним номером (VIN) 2006 рік. Вказаний висновок представник відповідача також вважає належним доказом у справі.

На противагу цьому, у тексті адміністративного позову було зазначено, що висновок експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 21.12.2020 року №1420003301-1056, на який міститься посилання в оскаржуваній постанові в справі про порушення митних правил №0446/11000/20 від 17.03.2021 року, не відповідає вимогам чинного законодавства України, а відтак не може бути визнаний належним та допустимим доказом на підтвердження наявності в моїх діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Так, висновок експерта від 21.12.2020 року №1420003301-1056 виконаний ОСОБА_3 , відомості щодо якої в Реєстрі атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України (електронний режим доступу: https://rase.minjust.gov.ua/) відсутні. Дана обставина підтверджується скріншотом з відповідного реєстру, який було додано до адміністративного позову.

На противагу твердженню представника Відповідача про те, що ОСОБА_3 не повинна бути вказана у вищевказаному реєстрі, а експертиза у справах про порушення митних правил призначається на підставі та в порядку ст. 515 МК України зазначаємо, що Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №1118 від 17.11.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2005 року за №229, який станом на сьогодні є чинним та в розумінні чинного законодавства України є спеціальним нормативно-правовим актом, який в даному випадку має пріоритет у застосуванні визначено, що за наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України.

Висновок експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 21.12.2020 року №1420003301-1056, на який міститься посилання в оскаржуваній постанові в справі про порушення митних правил №0446/11000/20 від 17.03.2021 року, не відповідає вищевказаним вимогам чинного законодавства України, а відтак не може бути визнаний належним та допустимим доказом на підтвердження наявності в моїх діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Іншою обставиною, яка свідчить про неналежність вищевказаного висновку, є те, що вказаний висновок містить недостовірні відомості щодо фактичних обставин.

Так, зокрема, в п. 2 та 3 висновку експерта №1420003301-1056 зазначено, що огляд об`єкта експертизи проводився 18.12.2020 року з 14 год. 00 хв. по 14 год. 30 хв. на складі Дніпровської митниці Держмитслужби, але провести огляд у зазначену у висновку дату фізично не було можливо у зв`язку з тим, що 15.12.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби було видано посвідчення про реєстрацію НОМЕР_5 на транспортний засіб HYUNDAI модель SANTA FE, номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, об`єм двигуна 2188 см?, оригінал якого був поданий до уповноважених органів з метою здійснення реєстрації вказаного транспортного засобу на території України.

17.12.2020 року вищевказаний автомобіль вже був зареєстрований на території України, а власником було отримано номерні знаки українського зразка, що підтверджується копією реєстраційної картки ТЗ від 17.12.2020 року. Копію вказаної реєстраційної картки ТЗ позивач додав до відповіді на відзив.

Зазначене свідчить про те, що 18.12.2020 року вищевказаний автомобіль фізично був відсутній на митному складі та жодним чином не міг бути оглянутим ОСОБА_3 .

Вказана обставина представником відповідача жодним чином не спростована. Зважаючи на вищевикладене позивач просив задовольнити позов.

09.11.2021 до суду від представника відповідача були надані заперечення на відповідь на відзив, в якому представник відповідача доповнив, що під час провадження у справі на підставі службової записки митного поста «Полтава» Дніпровської митниці Держмитслужби від 03.12.2020 № 887/7/7.5-28-17 встановлено, що 27.11.2020 до даного митного поста під час митного оформлення разом із митною декларацією засобами електронного зв`язку до Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» (АСМО «Інспектор») був поданий в електронному вигляді висновок експертного дослідження Полтавського НДЕКЦ МВС України № 17/5341/13367 від 26.11.2020, у висновках якого містилась інформація у п.1 щодо відсутності внесення змін у номер кузова НОМЕР_6 та у п.2 щодо розміру робочого об`єму двигуна автомобіля; інформація щодо календарного випуску досліджуваного авто у даному висновку експертом не зазначалась.

30.11.2020 до митного оформлення до АСМО «Інспектор» була надіслана електронна копія висновку Полтавського НДЕКЦ МВС України також за номером № 17/5341/13367 від 26.11.2020, але із додатково зазначеним у п.3 висновку записом наступного змісту: «Календарний рік випуску досліджуваного ТЗ 2007р.», про що листом Дніпровської митниці Держмитслужби від 11.12.2020 № 7.5-08-02-2/20/8/12178 повідомлено Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.

Зазначені обставини щодо направлення засобами електронного зв`язку 27.11.2020 та 30.11.2020 до АСМО «Інспектор» висновку Полтавського НДЕКЦ МВС України № 17/5341/13367 від 26.11.2020 були відомі позивачу та мають безпосереднє відношення до обставин даного правопорушення, з урахуванням залежності розміру нарахування митних платежів від календарного року випуску даного транспортного засобу та є доказом, який додатково визначає суб`єктивну сторону правопорушення щодо наявності умислу в діях особи, яка вчинила дане порушення митних правил за ст.485 МК України.

У листі Полтавського НДЕКЦ МВС України №19/117/5-18796-2020 від 31.12.2020 серед іншого зазначено, що експерт не може надавати відповідь на запитання, яке йому взагалі не ставиться у заяві про проведення експертного дослідження транспортного засобу; результатом проведеного дослідження може бути тільки один висновок експертного дослідження; перевіркою з використанням інформаційно-пошукової системи облік} автотранспортних засобів при реєстрації, перереєстрації та знятті з обліку (АІПС «Автоексперт») встановлено, що в даній системі наявний висновок експертного дослідження від 26.11.2020 за вих.№ 17/5341/13367, зміни до якого не вносились, про що листом митниці від 18.01.2021 було повідомлено Головне управління Національної поліції в Полтавській області.

Згідно листа відділу дізнання ГУНП в Полтавській області від 01.02.2021 №90/115/44/01-2021 встановлено, що на підставі відомостей, зазначених у вказаному листі митниці, сектором дізнання відділення поліції № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП розпочато кримінальне провадження № 12021175460000025 від 29.01.2021 за ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України.

У відповідності до висновку експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 21.12.2020 № 1420003301-1056 серед іншого встановлено, що модельний рік даного транспортного засобу (згідно із Ідентифікаційним номером (VIN) - 2006 рік, прийнята дата виготовлення КТЗ (згідно із ідентифікаційним номером (VIN) - 06.01.2006; календарний рік вищевказаного колісного транспортного засобу марки «HYUNDAI», модель «SANTA FE», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 слід вважити 2006 і вищевказаний висновок експерта на даний час є належним доказом у справі.

Даний висновок експерта був долучений до матеріалів справи та додатково підтверджує обставини встановлені у протоколі про порушення митних правил №0446/11000/20 щодо 2006 року випуску даного транспортного засобу.

Зважаючи на додаткові заперечення просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 05 квітня 2021 року був залишений без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору на суму 454,00 гривень.

19 квітня 2021 року у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви та надав суду заяву про усунення недоліків разом з оригіналом документу, що підтверджує сплату судового збору на суму 454,00 гривень.

Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2021 року була здійснені заміна відповідача в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил з Дніпровської митниці Державної митної служби України на її правонаступника Полтавську митницю Державної митної служби України як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та посилаючись на обґрунтування надані в позовній заяві та відповіді на відзив, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та в запереченнях на відповідь на відзив.

Під час судового розгляду справи судом були заслухані усні пояснення учасників справи по суті спору, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та 06.06.2022 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 першим заступником начальникаДніпровської митниці Держмитслужби Мужевим О.О. була винесена постанову в справі про порушення митних правил №0446/11000/20, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі трьохсот відсотків від несплаченої суми митних платежів, що складає 19994,58 грн (а.с.10-14).

В матеріалах справи міститься копія висновку експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 21.12.2020 року №1420003301-1056 (а.с.19-21).

Також до матеріалів справи надано копію сертифікату про реєстрацію транспортного засобу HYUNDAI модель SANTA FE, номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, об`єм двигуна 2188 см?, відповідно до якого, дата першої реєстрації 02/11/2007 (а.с.26)

Крім того, суду надано копію технічного паспорту, транспортного засобу HYUNDAI модель SANTA FE, номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, об`єм двигуна 2188 см?, відповідно до якого, дата першої реєстрації 02/11/2007 (а.с.22).

Суд відхиляє як неналежні письмові докази, надані суду без перекладу на українську мову.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визнання протиправними дій інспектора при винесенні оскаржуваної постанови та її скасування.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (ст. 5 КАС України).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1, 2.ст. 9 КАС України).

Відповідно до ч. 1ст. 248 МК України,митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно ч. 1 ст. 262 МК України, товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8ст. 264 МК України).

Положеннями ст. ст. 265, 266цьогоКодексу визначено, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. При цьому, декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом таПодатковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно дорозділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 2ст. 264 МК України,митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цьогоКодексуабо на паперових носіях.

Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості.

Відомості про документи, визначені частиною третьоюстатті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Статтею 53 МК Українивизначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

В силу вимог ч. 3ст. 335 МК України,разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно достатті 53 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2ст. 52 МК України).

Стаття 458МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиціяст. 485 МК Українивстановлює адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно із ч. 2ст. 270 МК України,правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюютьсяПодатковим кодексом Україниз урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Згідно з положеннями п.п.215.3.5-1п.215.3ст.215215.3.5-1 п.215.3 ст. 215 ПК України,розмір акцизного податку та ПДВ, які нараховуються при митному оформленні моторних транспортних засобів на митну територію України визначається з урахуванням задекларованої митної вартості і коду товару згідно зУКТ ЗЕД, а також залежить від року виготовлення транспортного засобу.

За умовами п. 8 р. 1 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженихНаказом Державної Митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ.

Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97, обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.

У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.

Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092( z1074-03).

Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).

Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ.

Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення слід вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.

Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення слід вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.

У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

При цьому, в разі відсутності в реєстраційних і технічних документах на ТЗ календарної дати виготовлення ТЗ такою датою слід вважати 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

З матеріалів справи видно, що при поданні МД позивач користувався тими відомостями, що знаходилися у його розпорядженні, використовуючи документи іноземного зразка, в яких, як вказує позивач, було зазначено дату першого введення в експлуатацію 02/11/2007.

Оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил № 0446/11000/20 від 17.03.2021 року, якою позивача визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченогост. 485 МК України, складена на підставі висновку митного органу про те, що декларантом вчинено протиправні дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в МД неправдивої інформації для визначення митної вартості товару, а саме відомостей стосовно календарного року виготовлення автомобіля.

Слід звернути увагу, що з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу. Крім того, склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює подання митному органу неправдивих відомостей чи документів, що їх містять, необхідних для визначення митної вартості товару.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 1ст. 487 МК).

Згідно з положеннямист. 10 КупАП,адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 11 КУпАПпередбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 20.03.2018 року (справа № 640/7258/17), від 06.06.2018 року (справи № 607/1866/17 та № 607/2391/17) та від 24.12.2020 року (справа № 461/3117/17), для притягнення до відповідальності, згідно зіст. 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, та наявність прямого умислу.

Отже, для притягнення позивача до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченогост. 485 МК, необхідно встановити вчинення ним активних дій з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом повідомлення митному органу неправдивих відомостей, а отже наявність у особи умислу на вчинення таких протиправних дій.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, а, отже, не доведено, що заявлення в митній декларації відомостей щодо календарного року виготовлення транспортного засобу HYUNDAI модель SANTA FE, номер кузова НОМЕР_1 , сірого кольору, об`єм двигуна 2188 см?, було здійснено умисно, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію.

Відтак у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов`язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена уст. 485 МК Українивідповідальність.

Згідно зіст. 489 МК України,посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 491 МК України,підставами для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.

Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч. 1ст. 494 МК України).

Відповідно до положень ч. 1ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про порушення митних правил.

За вимогамист. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в межах даної справи свого обов`язку щодо доказування виконано не було.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2ст. 6 КАС Українипередбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд, зокрема, визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відтак відповідачем не було доведено того, що під час оформлення спірного транспортного засобу, вказуючи рік його виготовлення, декларант діяв недобросовісно, з умислом щодо заявлення неправдивих відомостей з метою заниження митної вартості імпортованого автомобіля.

Згідно з ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Враховуючи встановлені судом обставини, правові норми, а також позиції судів вищих інстанцій, суд доходить висновку, що притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, передбаченихст. 485 МК України, відбулося без повного та належного з`ясування всіх обставин справи і встановлення вини, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Водночас у своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просить суд, зокрема, визнати протиправною постанову.

Суд зазначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС Українирішень, зокрема, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про судові витрати.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме: постанова Дніпровської митниці Державної митної служби України від 17 березня 2021 року в справі про порушення митних правил № 0446/11000/20, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 19994,58 грн - скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України закриттю, у задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме щодо визнання протиправними дій першого заступника начальникаДніпровської митниці Держмитслужби ОСОБА_4 слід відмовити.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що з урахуванням вимог ст. 139 КАС України, рішення суду про часткове задоволення адміністративного позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 340,50 грн (454,00 грн х 75% = 340,50 грн).

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпровської митниці Державної митної служби України від 17 березня 2021 року в справі про порушення митних правил № 0446/11000/20, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 19994,58 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 58 копійок).

Провадження у справі про порушення митних правил № 0446/11000/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 485 Митного кодексу України закрити.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Полтавської митниці Державної митної служби України (адреса місцезнаходження: 36022, м. Полтава, вул. Анатолія Кукоби, 28; код ЄДРПОУ ВП 43997576) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України (адреса місцезнаходження: 36022, м. Полтава, вул. Анатолія Кукоби, 28; код ЄДРПОУ ВП 43997576) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 340,50 грн (триста сорок гривень 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в строки, передбачені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13.06.2022 року.

Суддя Ф.М. Ханієва