Окрема думка

від 14.11.2024 по справі 546/734/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/734/24

номер провадження 2-о/546/31/24

ОКРЕМА ДУМКА

судді Зіненка Ю.В.

14 листопада 2024 року м. Решетилівка

Щодо рішення Решетилівського районного суду Полтавської області, ухваленого у складі головуючого судді Зіненка Ю.В. та присяжних Оренбургської О.П. та Мушти А.І. у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчий комітет Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування та ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна.

14 листопада 2024 року Решетилівський районний суд Полтавської області ухвалив рішення у вищезазначеній справі, яким заяву ОСОБА_1 задоволено: визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлено над ОСОБА_2 опіку та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних (частина 4 статті 293 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ЦПК України суддя, не згодний із рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

З рішенням суду від 14 листопада 2024 року не погоджуюся, вважаю його передчасним з таких підстав.

Так, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (частина 3 статті 296 ЦПК України).

Між тим жодного доказу, яким би підтверджувалися родинні відносини між заявником ОСОБА_1 та особою, стосовно якої розглядається справа ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Посилання представника заявника на договір дарування, яким опосередковано підтверджуються родинні відносини, суддя вважає безпідставним, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Положеннями статті 2 СК України визначено, що Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17.

У свою чергу належних доказів спільного проживання та ведення побуту з ОСОБА_2 заявником не надано. Досліджений у судовому засіданні акт обстеження домогосподарства від 10.07.2024, складений старостою на території сіл М`якеньківка, Михнівка, Шрамки Водолівовою Н. у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не дає підстав вважати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 членами сім`ї, оскільки обов`язковими умовами для цього, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, спільного побуту, взаємних прав і обов`язків тощо.

Таким чином, ОСОБА_1 не має процесуальної дієздатності заявника.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

З огляду на указану норму закону, суд заяву ОСОБА_1 повинен був залишити без розгляду.

Суддя Решетилівського районного Ю.В. Зіненко

суду Полтавської області