Ухвала

від 15.11.2024 по справі 138/2631/24

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/2631/24

Провадження №:2-з/138/40/24

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2024 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши заяву представника позивача адвоката Морозова Олексія Вікторовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2024 представник позивача адвокат Морозов О.В. звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Вацак», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Завалієв Артем Анатолійович про витребування майна.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

13.11.2024 до суду від представника позивача адвоката Морозова О.В. надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна - І поверх нежитлової будівлі магазину (нежитлову будівлю) загальною площею 356,46 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «ВАЦАК» (код ЄДРПОУ 42796845).

Заява мотивована тим, що зазначений позов поданий з метою ефективного захисту права власності позивача на І поверх нежитлової будівлі магазину (нежитлову будівлю) загальною площею 356,46 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та у випадку задоволення позовних вимог, права позивача як власника спірного майна будуть повністю поновлені.

Разом з тим, 22.05.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «ВАЦАК» здійснило силове захоплення приміщень спірного нерухомого майна та позбавило позивача права володіння ним, за вказаних обставин 23.05.2024 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження № 12024025160000249 за первиною кваліфікацію, що передбачена ст. 356 КК України (самоправство). Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «ВАЦАК» на даний час здійснює самовільну реконструкцію та будівництво спірного нерухомого майна, у зв`язку із чим 27.09.2024 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження № 42024022220000066 за первиною кваліфікацією, що передбачена ст. 356 КК України.

Представник позивача зазначає, що позивач має всі підстави припускати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «ВАЦАК» з метою ускладнення позивачу поновлення права власності на спірне майно, та ускладнення виконання можливого рішення суду на користь позивача, може здійснити відчуження або закласти в заставу чи передати в оренду спірне нерухоме майно. Крім того, вказані дії можуть завдати моральної шкоди здоров`ю позивача. Отже, враховуючи той факт, що станом на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «ВАЦАК» є власником спірної нежитлової будівлі, а розгляд справи у всіх інстанціях займе значний проміжок часу, останній має право та реальну можливість вчиняти дії, направлені на розпорядження спірним нерухомим майном, зокрема, вчиняти будь-які дії, в тому числі, спрямовані на відчуження, передачу в заставу, управління чи оренду третім особам, які не є учасниками справи, до набрання законної сили рішення суду у цій справі. На думку заявника, необхідність застосування заходу забезпечення випливає із фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до ускладнення ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому просить вжити вказаних вище заходів забезпечення позову.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1ст. 150 ЦПК України. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

Також, Верховний Суд у постанові від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19 вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібна правова позиція висловлена, зокрема, і у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову та сам позов, позивач посилається на те, що АТ КБ «Приватбанк» неправомірно набув право власності на спірне майно, у зв`язку із чим не вправі був відчужувати предмет іпотеки іншій особі ТОВ «Кондитерський дім «ВАЦАК» за договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 20.05.2024 року приватним нотаріусом Київського МНО Антиповою І.В. При цьому представник позивача зазначає, що на думку позивача власник спірної нежитлової будівлі ТОВ «Кондитерський дім «Вацак» може здійснити відчуження або закласти в заставу чи передати в оренду спірне нерухоме майно, що в подальшому утруднить виконання рішення суду у випадку задоволення вимог позивача.

На підтвердження викладених в заяві обставин представником позивача додано витяги з ЄРДР у кримінальних провадженнях № 12024025160000249 від 23.05.2024 та № 42024022220000066 від 27.09.2024 за ст. 356 КК України та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірне приміщення за ТОВ «Кондитерський дім «Вацак» 20.05.2024.

Оцінюючи вказані докази, приходжу до висновку, що жоден з них не свідчить про обставини, викладені як підстави для забезпечення позову, а саме про реальний намір ТОВ «КД «Вацак» здійснити відчуження, передати в оренду чи в інший спосіб реалізувати права на це майно або про бажання навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а відтак відсутні підстав вважати, що неприйняття зазначеного представником позивача заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовної заяви.

За таких обставин, враховуючи, що представником позивача не доведено належними та допустимими доказами підстави для вжиття заходів забезпечення позову, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

За викладених підстав та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Морозова Олексія Вікторовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.Ю. Холодова