Ухвала

від 11.11.2024 по справі 705/5982/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5982/24

1-в/705/547/24 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

засудженого ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції з ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)»,

представника установи виконання покарання ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції з ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)»,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_3 про перегляд кримінальної справи та звільнення від відбування покарання,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_3 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, в якому просив про перегляд кримінальної справи та звільнення від відбування покарання.

Засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні просив його клопотання задовольнити та у зв`язку з набуттям чинності Закону України № 3886-ІХ переглянути вирок Оболонського районного суду міста Києва від 08.09.2023 та звільнити його від відбування покарання.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

Представник адміністрації установи ОСОБА_4 у судовому засіданні при розгляді клопотання засудженого поклався на розсуд суду.

Суд, вислухавши засудженого, прокурора та представника адміністрації установи, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Оболонського районного суду міста Києва від 08 вересня 2023 року за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, узявши останнього під варту в залі суду негайно. Строк покарання рахується з дня набрання вироком законної сили. Зараховано в якості відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 , починаючи з 17.10.2022, до дня набрання цим вироком законної сили, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Відповідно до зазначеного вироку ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, вчиненого 17.10.2023, якими заподіяно шкоду потерпілому на суму 2579 грн 22 коп. Злочин вчинено за кваліфікуючих ознак: повторно, поєднане із проникненням до приміщення та вчинене в умовах воєнного стану.

Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон № 3886-ІХ, який набув чинності 09 серпня 2024 року.

Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.

Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

На переконання суду, унесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями, які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.

Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.

Судом встановлено, що кримінальна караність діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 08 вересня 2023 року не усунута.

Враховуючи викладене вище, суд вважає що правових підстав для перегляд вироку Оболонського районного суду міста Києва від 08.09.2023 та звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання немає, тому клопотання засудженого задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про перегляд кримінальної справи та звільнення від відбування покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня оголошення ухвали, а засудженим протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1