Постанова

від 06.11.2024 по справі 175/2036/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5128/24 Справа № 175/2036/23 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ майна та визнання права власності на частину земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що є власниками 1/2 частини станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої частини станції технічного обслуговування, що розташована на належній відповідачу земельній ділянці, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, є відповідач ОСОБА_1 .

Позивачі зазначають, що оскільки вони набули право власності на частину станції технічного обслуговування, то, відповідно, до них перейшло й право на 1/2 частину земельної ділянки, яка зайнята цією станцією і необхідна для її обслуговування. Згоди щодо порядку користування станцією технічного обслуговування та земельною ділянкою між ними та відповідачем не досягнуто, тому вимушені звертатися до суду з позовом про поділ як станції, так і земельної ділянки в натурі, за висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року та просити суд:

- визнати за ними право спільної сумісної власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за відповідачем право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, шо розташована за вищевказаною адресою;

- поділити в натурі земельну ділянку, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за цією адресою за варіантом поділу № 1, що визначений у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року, де позивачам належить виділити у власність в натурі 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001 за спірною адресою; відповідачу виділити у власність в натурі 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001 за спірною адресою;

- припинити у зв`язку з поділом право спільної часткової власності позивачів і відповідача на земельну ділянку, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- поділити в натурі нерухоме майно - станцію технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за варіантом поділу № 1, що визначений у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року, де позивачам виділити у власність в натурі 1/2 частину станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачу виділити у власність в натурі 1/2 частину станції технічного обслуговування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинити у зв`язку з поділом права спільної часткової власності позивачів і відповідача на станцію технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; а також розподілити судові витрати.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково.

Поділено в натурі нерухоме майно - станція технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Виділено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у власність в натурі 1/2 частину станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 821,4 кв. м, а саме: приміщення 1-1 (площею 8,9 кв. м) - коридор, приміщення 1-2 (площею 20,0 кв. м) - кабінет, приміщення 1-3 (площею 8,5 кв. м) - кабінет, приміщення 1-4 (площею 499,5 кв. м) - технічне приміщення, 1/2 частина приміщення 1-5 (площею 35,6 кв. м) - коридор, приміщення 1-6 (площею 68,7 кв. м) - складське приміщення, приміщення 1-11 (площею 25,6 кв. м) - сходова клітина, 1/2 частина приміщення 1-14 (площею 48,7 кв. м) - кабінет, приміщення 1-15 (площею 105,9 кв. м) - службове приміщення; яка позначена на додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року жовтим кольором.

Виділено ОСОБА_1 у власність в натурі 1/2 частину станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 821,4 кв. м, а саме: 1/2 частина приміщення 1-5 (площею 35,7 кв. м) - коридор, приміщення 1-7 (площею 493,9 кв. м) - технічне приміщення, приміщення 1-8 (площею 43,3 кв. м) - сушильна камера, приміщення 1-9 (площею 69,5 кв. м) - побутове приміщення, приміщення 1-10 (площею 25,2 кв. м) - сходова клітина, приміщення 1-12 (площею 86,4 кв. м) - кабінет, приміщення 1-13 (площею 18,7 кв. м) - топочна, 1/2 частина приміщення 1-14 (площею 48,7 кв. м) - кабінет; яка позначена на додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року жовто-червоним кольором.

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за власний кошт здійснити такі переобладнання:

- у приміщенні 1-5, загальною площею 71,3 кв. м, встановити перегородку для утворення двох ізольованих приміщень площею 35,6 кв. м (першому співвласнику) та площею 35,7 кв. м (другому співвласнику);

- у приміщенні 1-14, загальною площею 97,4 кв. м, встановити перегородку для утворення двох ізольованих приміщень площею 48,7 кв. м (першому співвласнику) та площею 48,7 кв. м (другому співвласнику).

Визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 1.10.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (вид використання земельної ділянки - підприємства іншої промисловості). Іншу 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 1.10.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (вид використання земельної ділянки - підприємства іншої промисловості), залишити у власності ОСОБА_1 .

Поділено в натурі земельну ділянку, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 1.10.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (вид використання земельної ділянки - підприємства іншої промисловості), між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Виділено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у власність в натурі 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 1.10.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (вид використання земельної ділянки - підприємства іншої промисловості), а саме: земельну ділянку, площею 2685,5 кв.м, яка позначена на додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року жовтим кольором.

Виділено ОСОБА_1 у власність в натурі 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 1.10.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (вид використання земельної ділянки - підприємства іншої промисловості), а саме: земельну ділянку, площею 2685,5 кв. м, яка позначена на додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року зеленим кольором.

Зобов`язано ОСОБА_1 за власний кошт виконати окремий в`їзд до своєї частини земельної ділянки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 4135 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 4135 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 4135 грн.

В іншійчастині позовувідмовлено (а.с.197-208 Том І).

Рішення суду мотивовано наявністю підстав для визнання за позивачами права власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 1.10.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (вид використання земельної ділянки - підприємства іншої промисловості), у зв`язку із переходом до позивачів права власності на 1/2 частину станції технічного обслуговування, що розміщена на цій земельній ділянці та була виділена відповідачу для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Суд, окрім цього, врахував той факт, що співвласники нерухомого майна не дійшли згоди у питанні про поділ цього нерухомого майна - станції технічного обслуговування та земельної ділянки в натурі, тому застосував варіант поділу, визначений висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року, яким встановлено, що існують два технічно можливих варіанти виділу в натурі по 1/2 частині станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням, що 1/2 частина належить співвласнику ОСОБА_1 та 1/2 частина належить співвласникам ОСОБА_2 (3/8 частки), ОСОБА_3 (1/16 частка), ОСОБА_4 (1/16 частка). Дані, які визначені експертом, не викликають сумніву щодо їх достовірності, висновок підготовлений для подання до суду, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Суд виходив із того, що запропонований експертом варіант поділу №1, для сторони позивачів є більш зручнішим та бажаним. При цьомусуд першоїінстанції виходивіз того,що наявністьчи відсутністьстаном начас ухваленнясудом рішенняпро поділнерухомого майнав натуріміж співвласникамивідповідних дозволівчи погоджень,необхідних дляфактичного виконанняробіт ізподілу спірногомайна,не маєзначення длясуду,який ухвалюєрішення проподіл,незалежно відтого,чи єу сторіну справіпроєктна документаціяз поділу,чи затвердженавона,чи отрималивони документина правовиконання відповіднихбудівельних робіт,а такожнезалежно відтого,чи вимагаєтьсяза законому конкретномувипадку розробкатакої проєктноїдокументації таотримання дозвільноїдокументації,з урахуваннямправової позиціївикладеною увисновку Верховногосуду упостанові від06листопада 2023року усправі №707/2516/18.

Розв`язуючивимогу проприпинення узв`язкуз поділомправа спільноїчасткової власностіна спірніземельну ділянкуі станціютехнічного обслуговування,суд першоїінстанції виходивіз положеньч.2ст.367ЦК України,у розумінняяких,після поділуспільного майнав натуріміж йогоспіввласниками,право спільноїчасткової власностіавтоматично припиняєтьсяв силувимог законуі окремогосудового рішенняз цьогоприводу невимагається.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також на порушення норм процесуального та невірне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачам виділено в натурі частину спірного майна, яке перебуває у користуванні відповідача, де розташовано станція технічного обслуговування та обладнання відповідача, на яке заведені усі комунікації самим відповідачем, як і договори з постачальниками укладені також з відповідачем. Скаржник вказує, що не знайомий з позивачами та ніколи їх не бачив. Будучи відповідачем у справі, не міг порушити права позивачів, за відновленням яких останні звернулися до суду. Вказує, що позивачі самоусунулись від виконання своїх обов`язків, жодних дій щодо утримання тощо спірного майна тривалий час не вчиняли та навіть ніколи не бачили своєї власності. Вважає, що поділ спірного майна технічно є неможливим, оскільки будь-який поділ буде відбуватись із втратою цільового призначення, як станції технічного обслуговування. Поділ майна, який визначений судом першої інстанції утворює два нових об`єкта майна, які технічно не будуть обладнані усіма комунікаціями. Разом з цим, поділ земельної ділянки здійснений судом без відповідних на те правових підстав.

Позивачі, скориставшись своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України, подали відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , де просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності порушення їх прав, відсутність дій щодо тримання майна є безпідставними, адже відповідач не визнає їх права власності як на частку станції технічного обслуговування, так і на частку земельної ділянки та мирним шляхом вирішити це питання є неможливим. Повністю погоджуються з запропонованим варіантом поділу спірного майна.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим 04 листопада 2008 року Дніпровським районним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації», проведена державна реєстрація станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де 1/2 частина зареєстрована за ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності на підставі рішення суду від 21 жовтня 2008 року (Третейський суд), а інша 1/2 частина станції технічного обслуговування зареєстрована за ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності на підставі рішення суду від 21 жовтня 2008 року (Третейський суд).

Згідно з рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2014 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності у разі втрати документа, який засвідчує право власності, задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину станції технічного обслуговування, загальною площею 1642, 8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яке було раніше визнано рішенням третейського суду від 21 жовтня 2008 року та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 04 листопада 2008 року. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину станції технічного обслуговування, загальною площею 1642, 8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яке було раніше визнано рішенням третейського суду від 21 жовтня 2008 року та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 04 листопада 2008 року. Зазначене рішення суду набрало законної сили 25 серпня 2014 року.

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16 березня 2017 року, яке видане приватним нотаріусом Першотавенського міського нотаріального округу Баден А.Є. і зареєстроване в реєстрі за № 333, спадкоємцем зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_8 у 1/4 частці. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 частки станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2014 року. Свідоцтво на право на спадщину за законом на 1/4 частки спадкового майна на 1/2 частку станції технічного обслуговування видано ОСОБА_8 .

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 16 березня 2017 року, яке було видане приватним нотаріусом Першотавенського міського нотаріального округу Баден А.Є. і зареєстроване в реєстрі за № 335, спадкоємцем зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_2 у 3/4 частках. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 частки станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2014 року. Свідоцтво на право на спадщину за заповітом з 3/4 часток у спадковому майні на 1/2 частки станції технічного обслуговування видано ОСОБА_2 Свідоцтво на право на спадщину за законом з 1/4 частки на 1/2 частки станції технічного обслуговування видано ОСОБА_2 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 3/8 частки станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані за ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтво про право на спадщину від 16 березня 2017 року.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 серпня 2019 року, яке було видано приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу Павликом П.О. і зареєстроване в реєстрі за № 1233, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дочка ОСОБА_4 у 1/2 частці та його малолітній син ОСОБА_3 у 1/2 частці. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/8 ідеальної частини станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 березня 2017 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадщини видано ОСОБА_3 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 1/16 частки станції технічного обслуговування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані за ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтво про право на спадщину від 27 серпня 2019 року.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27 серпня 2019 року, яке було видано приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу Павликом П.О. і зареєстроване в реєстрі за № 1229, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дочка ОСОБА_4 у 1/2 частці та його малолітній син ОСОБА_3 у 1/2 частці. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/8 ідеальної частини станції технічного обслуговування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 березня 2017 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадщини видано ОСОБА_4 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 1/16 частки станції технічного обслуговування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані за ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтво про право на спадщину від 27 серпня 2019 року.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 1.10.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (вид використання земельної ділянки - підприємства іншої промисловості), зареєстрована за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 10 лютого 2006 року.

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 29 серпня 2022 року, оціночна вартість земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , категорія землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, складає 5283425 гривень 63 копійки.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року, експертом наведено два варіанти виділу в натурі по 1/2 частині станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням, що 1/2 частина належить співвласнику ОСОБА_1 та 1/2 частина належить співвласникам ОСОБА_2 (3/8 частка), ОСОБА_3 (1/16 частка), ОСОБА_4 (1/16 частка). Також експертом наведено два варіанти розділу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та визначено по 1/2 частці позивачам та відповідачеві, з урахуванням, що 1/2 частина належить співвласнику ОСОБА_1 та 1/2 частина належить співвласникам ОСОБА_2 (3/8 частка), ОСОБА_3 (1/16 частка), ОСОБА_4 (1/16 частка).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що, в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України, позивачі мають право на 1/2 частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із переходом до позивачів права власності на 1/2 частку станції технічного обслуговування, що розміщена на вказаній земельній ділянці. Разом з цим, суд першої інстанції вважав за доцільне поділити в натурі станцію технічного обслуговування між співвласниками, у відповідності до їх часток, виділивши майно у відповідності до запропонованого варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі, якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача такого об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Сторони у справі є співвласниками нерухомого майна, а саме, станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачам належить 1/2 частина вказаного нерухомого майна, а саме позивачу ОСОБА_2 3/8 частки, позивачу ОСОБА_3 1/16 частка та позивачу ОСОБА_4 1/16 частка. Відповідачу належить 1/2 частина вказаного нерухомого майна.

Позивачі набули право власності на відповідну частину нерухомого майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка була спадкоємицею ОСОБА_5 і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її спадкоємця ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2014 року набула право власності на 1/2 частину нерухомого майна - станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим вона фактично набула і право власності на відповідну частину земельної ділянки, на якій розміщене це нерухоме майно.

Тобто, після набуття права власності на частину зазначеної вище станції технічного обслуговування в порядку спадкування, до позивачів також перейшло право власності на частину земельну ділянку, на якій розташована станція технічного обслуговування, з чим повністю погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів відзначає, що земельна ділянка, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була виділена відповідачу для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. На цей час цільове призначення земельної ділянки не змінено і вона використовується як земельна ділянка для підприємства іншої промисловості, тобто станції технічного обслуговування, тому судом першої інстанції вірно встановлено, що положення статті 120 ЗК України, дотримано, що не спростовано скаржником.

Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини підтверджують наявність підстав для визнання за позивачами права власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,5371 га, кадастровий номер 1221455800:03:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 1.10.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (вид використання земельної ділянки - підприємства іншої промисловості), у зв`язку із переходом до останніх права власності на 1/2 частину станції технічного обслуговування, що розміщена на цій земельній ділянці.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що співвласники нерухомого майна не дійшли згоди у питанні про поділ цього нерухомого майна та земельної ділянки в натурі.

Доводи скаржника про відсутність порушеного права позивачів з його боку, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки між сторонами дійсно виник спір щодо здійснення свого права власності, кожен окремо, у відповідності до їх часток у спільній частковій власності між співвласниками станції технічного обслуговування та земельної ділянки, адже вирішити це питання мирним шляхом у сторін не має можливості, що є підставою для звернення позивачів до суду за захистом їх прав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що існують два технічно можливих варіанти виділу в натурі по 1/2 частині станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням, що 1/2 частина належить співвласнику ОСОБА_1 та 1/2 частина належить співвласникам ОСОБА_2 - 3/8 частки, ОСОБА_3 - 1/16 частка та ОСОБА_4 .. Ці обставини встановлені висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1081/09-21 від 14 лютого 2022 року, який відповідає вимогам, що пред`являються до цього документа, викладені в ньому дані не викликають сумніву щодо їх достовірності, він підготовлений для подання до суду, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При проведенні судової будівельно-технічної експертизи експертом були додержані всі вимоги чинного законодавства, в межах його компетенції та повноважень, на підставі інформації та документів, наявних на час проведення експертизи, відповіді на поставлені питання викладені повно та відповідають іншим фактичним даним, дослідницька частина узгоджена з підсумковою частиною висновку, висновок експертизи обґрунтований та узгоджений з іншими матеріалами справи, тому зазначений висновок судової будівельно-технічної експертизи є об`єктивним, достовірним та правдивим, і повинен бути покладений в основу судового рішення стосовно вирішення заявлених вимог про поділ майна в натурі. Запропоновані експертом варіанти виділу в натурі по 1/2 частині станції технічного обслуговування та земельної ділянки не суперечать законодавству, а варіант поділу № 1 був би зручнішим та бажаним.

Доводи скаржника про те, що такий поділ є технічно не можливим, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки при цьому поділі майна всі співвласники мають окремий об`єкт нерухомого майна з найвигіднішими умовами виділу в натурі, а іншого скаржник не пропонував ані в суді першої інстанції, ані при розгляді його апеляційної скарги.

Також судом першої інстанції було надано належну правову оцінку і доводам відповідача про відсутність проектної документації, дозвільних документів щодо будівельних робіт, у зв`язку із переплануванням приміщень, та вказано, що такі документи при поділі в натурі майна не вимагаються, з чим погоджується і колегія суддів.

Разом з цим, колегія суддів враховує той факт, що відповідач не погоджуючись з запропонованим експертом варіантами поділу в натурі спірного нерухомого майна, не скористався наданим законом правом, передбаченим положеннями статті 103 ЦПК України та не заявляв клопотання про проведення судової експертизи щодо визначення можливих варіантів поділу нерухомого майна та користування земельною ділянкою.

Колегія суддів наголошує, що скаржником не зазначено жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були досліджені судом першої інстанції та чому не була надана правова оцінка. Такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 22січня 2024року -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна