Ухвала

від 14.11.2024 по справі 405/7427/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/586/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія ст. 368КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 наухвалуслідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2024 року, якою стосовно підозрюваного

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обіймає посаду лікаря хірурга КНП «Поліклінічне об`єднання КМР» поліклінічне відділення №4, за сумісництвом лікар-хірург кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання КМР», лікар- ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді застави по кримінальномупровадженню,внесеному доЄРДР за№ 12024120000001159,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , звернувся слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням, яке погоджене заступником керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_8 ,у кримінальномупровадженні №12024120000001159,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській областіздійснюється досудовеу кримінальному провадженні, відомості про які внесені 18.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000001159за ч. 3 ст. 368 КК України.

04.11.2024, о 14 год. 18 хв., ОСОБА_8 затримано на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненнікримінального правопорушення, ч. 3 ст. 368 КК України.

05.11.2024 ОСОБА_8 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до якої:

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення про ВЛЕ), затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Вимогами п. 2.1. глави 2 розділу I Положення про ВЛЕ визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Згідно п. п. 2.5.1, 2.5.2, 2.6.1, 2.6.2 глави 2 розділу I Положення про ВЛЕ, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні та гарнізонні.

Госпітальні ВЛК створюються при ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

За потреби при закладах охорони здоров`я (установах) може бути створено декілька позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК, у тому числі за клінічними профілями.

Гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Згідно п. 2.1. глави І розділу 2 Положення про ВЛЕ, члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Доброчесність є одним з визначальних принципів військовослужбовців, державних службовців, працівників, які є членами ВЛК. Їх діяльність спрямована на забезпечення національних інтересів України під час виконання завдань та функцій держави, сприяння та реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина, підтримання позитивного іміджу держави та Збройних Сил України.

До доброчесної поведінки відноситься: пріоритет службових інтересів, компетентність, прозорість, нерозголошення конфіденційної інформації (конфіденційність), коректність та ввічливість.

Пріоритет службових інтересів - передбачає виявлення абсолютної відданості державним інтересам країни, свідоме підпорядкування власних інтересів суспільним вимогам та державним пріоритетам, обов`язок старанно діяти виключно в інтересах служби (роботи).

Неупередженість - члени ВЛК мають діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-якого громадянина або групи громадян, незалежно від своїх політичних, ідеологічних, релігійних та інших особистих поглядів чи переконань, зокрема: ніколи не вдаватися до несправедливої дискримінації, виявляючи особливу прихильність чи віддаючи перевагу будь-кому; однаково рівно відноситись до усіх громадян, не допускати, щоб особиста упередженість або тиск збоку могли позначитися на об`єктивності зроблених оцінок і прийнятих рішень.

Компетентність - включає сумлінне, своєчасне та результативне виконання службових обов`язків, наказів і розпоряджень керівництва, постійне підвищення професійної кваліфікації, досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» № 64 від 15.03.2024 ОСОБА_8 з 18.03.2024 прийнято на посаду лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних.

В подальшому, на виконання підпункту 2.8.1 наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) «Про затвердження Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних силах України», та з метою якісного проведення медичних оглядів допризовників, призовників, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів на службу у військовому резерві, військовозобов`язаних, які призиваються та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб рядового та офіцерського складу, які призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, кандидатів до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові підрозділи вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» № 4-в від 18.03.2024 «Про компетенцію медичних комісій при ІНФОРМАЦІЯ_4 » лікаря-хірурга ОСОБА_8 з 18.03.2024 залучено до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після цього наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» №193 від 20.08.2024 ОСОБА_8 виключено із складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20.08.2024 та переведено на посаду лікаря-хірурга хірургічного кабінету поліклінічного відділення №4.

У подальшому наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» №210 від 25.09.2024 ОСОБА_8 лікаря-хірурга хірургічного кабінету поліклінічного відділення №4 переведено на посаду лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних строком до 09.10.2024.

Після цього наказом Генерального директора КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» №219 від 18.10.2024 ОСОБА_8 лікаря-хірурга хірургічного кабінету поліклінічного відділення №4 переведено на посаду лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних з 21.10.2024.

Згідно функціональних обов`язків лікаря-фахівця військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 був наділений наступними повноваженнями:

- керується наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України»;

- проводить медичного огляд кандидатам на військову службу, користуючись методикою обстеження кандидатів на військову службу;

- виставляє функціональний діагноз та виносить постанову стосовно придатності до військової служби.

Згідно посадової інструкції лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради», ОСОБА_8 був наділений наступними повноваженнями:

- правильно та об`єктивно проводити огляд і визначення придатності призовників до військової служби;

- вивчати медичні документи, особові справи призовників, оформлювати облікову картку та Висновок лікаря згідно з вимогами наказу Мініcтepcтва оборони України від 14.08.2008 № 402, яким затверджене Положення прo військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України;

- застосовувати знання та точне виконання лікарями методики обстеження;

- проводити детальний розбір виявлених раніше недоліків в оглядах призовників (порушення методики дослідження, невірнi висновки лікарів, випадки повернення призовників із збірного пункту та дострокового звільнення, неправильно призваних за станом здоров`я тощо);

- організовувати прoвeдення дообcтeжeння та станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій щодо удосконалення цієї роботи;

- проводити оцінку стану здоров`я та придатності до військової служби;

- після закінчення огляду записувати в облікову картку призовникa висновок про придатність;

- результати медичного огляду заносити в книгу протоколiв;

- у рaзi коли лікарям важко визначити стан здоров`я призовника, направляти його на амбулаторне або стаціонарне обстеження в лікувально-профілактичний заклад.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Підпунктом «г» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону віднесено голів, їх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Таким чином, ОСОБА_8 , займаючи посадилікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та лікаря-хірурга військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно здійснював функції представника влади, постійно обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18, п. 1 Примітки ст. 364 КК України був службовою особою.

На початку жовтня 2024 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , маючи захворювання судин з метою проходження об`єктивного медичного огляду у лікаря хірурга звернувся з проханням до свого знайомого ОСОБА_12 порадити фахівця лікаря-хірурга для проходження огляду та встановлення діагнозу.

У подальшому, 16.10.2024, ОСОБА_12 в свою чергу звернувся до свого знайомого лікаря-хірурга КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» ОСОБА_8 з проханням провести огляд ОСОБА_11 та поставити останньому об`єктивний медичний діагноз.

В ході бесіди, яка відбулась за місцем роботи ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 , останній повідомив, що він як лікар хірург також являється членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та зможе об`єктивно дослідити стан здоров`я ОСОБА_13 на придатність для несення військової служби, при цьому ОСОБА_8 наголосив, що за грошову винагороду в сумі 5000 доларів США, він як лікар хірург член військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ,діючи за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням службовою особоюкабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради»,а також невстановленою на теперішній час досудовим розслідуванням службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 ,може вирішити питання про визнання ОСОБА_11 обмежено придатними до несення військової служби за станом здоров`я у зв`язку з наявністю у останніх хвороб, яких саме ОСОБА_8 визначиться самостійно та самостійно придумає відповідні діагнози останнім.

У подальшому, 18.10.2024 за місцем проживання громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_3 працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 залишили повістку про його виклик з метою прибуття до вказаної установи на 21.10.2024 для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії.

Цього ж дня ОСОБА_11 з метою уточнення облікових даних та проходження медичної комісії прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 де останньому видано направлення до КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я.

У подальшому, 26.10.2024 о 13:06 годині ОСОБА_12 разом з ОСОБА_11 прибули до службового кабінету лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та лікаря-хірурга військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де повідомили останнього про необхідність проведення огляду у лікаря-хірурга за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 .У ході бесіди ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_12 про необхідність проходження ОСОБА_11 додаткового огляду у лікаря хірурга КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та не зважаючи на поставлений діагноз вказаним лікарем, ОСОБА_8 використовуючи соє службове становище лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та лікаря-хірурга військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючиза попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням службовою особоюкабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради»а також невстановленою не теперішній час досудовим розслідуванням службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 ,визнає ОСОБА_11 обмежено придатним до несення військової служби, при цьому ОСОБА_8 продовжив висловлюючи прохання надати йому раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США.

Після цього, 28.10.2024, після проходження ОСОБА_11 медичного огляду в КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» поліклінічне відділення №5 по вул. Незалежності, 9Б, в м. Кропивницький, ОСОБА_12 повторно прибув до службового кабінету лікаря-хірурга кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» та лікаря-хірурга військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де повідомили останнього про проходження ОСОБА_11 медичного огляду у лікаря хірурга. В свою чергу ОСОБА_8 в ході бесіди запевнив ОСОБА_12 у тому, що не зважаючи на поставлені діагнози іншими лікарями-хірургами при огляді ОСОБА_11 , він в силу наділених повноважень лікаря-хірурга військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням службовою особою кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» а також невстановленою не теперішній час досудовим розслідуванням службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнає ОСОБА_11 обмежено-придатним до несення військової служби.

У подальшому після проходження всіх необхідних медичних оглядів ОСОБА_11 , 04.11.2024 о 11.02 годині ОСОБА_12 прибув до службового кабінету ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 , де в ході бесіди повідомив останнього, що ОСОБА_11 проходив УЗД сосудів нижніх кінцівок та на думку ОСОБА_12 у медичній документації ОСОБА_11 не вистачає даних, щоб зробити висновок про обмежену придатність останнього до несення військової служби. На зауваження ОСОБА_12 , ОСОБА_8 повідомив, що йому та невстановленим на даний час службовим особам кабінету медичних оглядів призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» а також службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 достатньо наявних документів у медичній документації ОСОБА_11 для складання акту обстеження медичного стану з висновками про обмежену придатність ОСОБА_11 до несення військової служби. У ході даної бесіди ОСОБА_8 наголосив ОСОБА_12 про необхідність надання йому раніше обумовленої неправомірної вигоди. В ході бесіди, ОСОБА_8 наголосив, що після оформлення всієї необхідної медичної документації та закінчення у нього обіднього часу о 13.30 годині 04.11.2024 ОСОБА_12 необхідно повторно прибути до його службового кабінету.

У подальшому, в обумовлений час о 14.07 годині ОСОБА_12 на вимогу ОСОБА_8 прибув до службового кабінету останнього за адресою АДРЕСА_2 , де в ході бесіди вийшовши на вулицю біля адміністративної будівлі КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» ОСОБА_12 на вимогу ОСОБА_8 передав останньому раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США, за вирішення питання про визнання ОСОБА_11 обмежено придатним до несення військової служби.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2024 року задоволено частково вказане клопотання.

Застосувано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 06.11.2024 по справі № 12024120000001159 від 18.10.2024.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покладно на підозрюваного ОСОБА_8 на строк до 05.01.2025 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;

5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині вимог клопотання відмовлено.

Роз`яснено ОСОБА_8 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Роз`яснення порядок та строки оскарження судового рішення.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що наявність ризиків, які передбачені п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними, оскільки як слідчим в клопотанні, так і прокурором в судовому засіданні, не наведено жодного обґрунтування, які б вказували на їх існування.

Прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об`єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На переконання слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, за вказаного вище обґрунтування, є застава з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити у повному обсязі клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

При визначені розміру застави прошу врахувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає ролі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявою про вчинення злочину ОСОБА_12 ; показаннями свідка ОСОБА_12 . відповідно до яких ОСОБА_8 , вимагав та отримав від нього кошти в сумі 5000 доларів СІЛА за вирішення питання про визнання ОСОБА_11 обмежено придатним до несення військової служби; протоколом огляду місця події відкритої ділянки місцевості біля будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого в правій кишені куртки в яку був одягнений ОСОБА_8 виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в розмірі 5200 доларів США; протоколами про результати проведення негласних слідчих дій; речовими доказами; іншими зібраними у справі доказами.

З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та його бажання уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, які мають місце:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, оскільки покарання за вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене виключно позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;

- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України - з урахуванням тяжкості покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , що вже допитані у проваджені і дають викривальні свідчення так і тих, що підлягають встановленню та допиту, зокрема і серед працівників КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради», з метою зміни та дачі показів останніми на його користь;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння кримінального правопорушення та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні;

- п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази підтверджуючі його вину, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і як результат схильною до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Отже ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

По справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, прошу суд оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_8 та особу підозрюваного і визнати за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосудця у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов`язків, доцільним та виправданим є визначення в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наступних обов`язки, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави:

1)прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді та суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з таких підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (тобто недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, тощо.

Слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання або продовження запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування та судового розгляду, сприяти якому має й тримання під вартою.

Згідно п. 110 рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане в кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст.. 5 Конвенції.

Причетність ОСОБА_8 до повідомленої йому підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: заявою про вчинення злочину ОСОБА_12 ; показаннями свідка ОСОБА_12 . відповідно до яких ОСОБА_8 , вимагав та отримав від нього кошти в сумі 5000 доларів СІЛА за вирішення питання про визнання ОСОБА_11 обмежено придатним до несення військової служби; протоколом огляду місця події відкритої ділянки місцевості біля будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого в правій кишені куртки в яку був одягнений ОСОБА_8 виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в розмірі 5200 доларів США; протоколами про результати проведення негласних слідчих дій; речовими доказами; іншими зібраними у справі доказами.

Отже, описані у клопотанні фактичні обставини кримінального правопорушення, у сукупності дають підстави дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті та під час винесення вироку, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, що пред`явлені в підозрі, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

При цьому, досудове розслідування кримінального провадження триває, а тому однозначно стверджувати, що в діях ОСОБА_8 відсутня вина та склад кримінального правопорушення під час розгляду матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу не допускається.

Разом з тим, необхідно зазначити про те, що вказаний висновок може зробити суд виключно в ході дослідження усіх зібраних доказів стороною обвинувачення по суті розгляду справи.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках:

- при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд;

- при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя;

- при ризику вчинення ним подальших правопорушень;

- при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.

Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).

В рішеннях Європейського суду з прав людини зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а саме ризик неявки підозрюваного на судовий розгляд у справі «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопаді 1969 року, ризик перешкоджання з боку підозрюваного процесу здійснення правосуддя у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року, вчинення ним подальших правопорушень у справі «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що не визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_8 в сукупності з мірою покарання, яка загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування їх від органів досудового розслідування та суду.

Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, на території України триває військова агресія з боку російської федерації, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, і пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил. Зазначена обставина не виключає можливості здійснення підозрюваним спроб перетину межі військового зіткнення та залишитися на окупованій території України, що фактично виключить можливість його розшуку та притягнення до кримінальної відповідальності або взагалі надасть йому можливість залишити окуповану територію України та виїхати до російської федерації.

Викладене вище свідчить, що ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

В той же час в матеріалах справи наявний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №3511/1030, з якої вбачається, що ОСОБА_8 гіпертонічна хвороба II ступінь 3 ризик 3, а тому останній. в будь-який час може використати наявні у нього документи для оформлення документів для перетину кордону України та ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_8 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєне в період воєнного стану, впливає на належне забезпечення призову та формування мобілізаційного резерву, підриває авторитет діяльності ТЦК та перешкоджає належній організації їх роботи та в цілому впливає на рівень обороноздатності держави в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Крім того, дане кримінальне правопорушення (злочин) зумовлене тяжкими наслідками не лише охоронюваним законом державним інтересам, а й для суспільства в цілому. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, в даному випадку очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_8 , оцінюючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може переховуватися від правоохоронних органів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, колегія суддів враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки свідки не допитувались судом першої інстанції ставити питання про відсутність вказаного ризику є передчасним.

За таких обставин, не будучи обмеженими у вільному спілкуванні із зазначеним колом осіб підозрюваний може здійснити вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 добре зазнає свідків, оскільки ознайомився з матеріалами кримінального провадження, тому євагомі підстави вважати, що останній зможе здійснити незаконний вплив на них з метою зміни наданих ним показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Отже, на переконання колегії суддів, обов`язок, який полягає в необхідності утримуватися підозрюваному від спілкування з визначеним колом осіб є об`єктивно виправданим.

Що стосується апеляційних доводів сторони обвинувачення про наявність ризиків передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити наступне.

Так у клопотанні слідчого та в апеляційній скарзі завчається, що досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, які мають місце:

- п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази підтверджуючі його вину, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і як результат схильною до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Однак окрім посилання на наявність вказаних ризиків, орган досудового розслідування жодним чином не обґрунтував та не мотивував наявність вказаних ризиків.

При цьому колегія суддів не може погодись з думкою сторони обвинувачення про те, що якщо особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, то вона є схильною до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Таким чином колегія суддів частковопогоджується з думкою слідчого судді про те, що наявність ризиків, які передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними, оскільки як слідчим в клопотанні, так і прокурором в судовому засіданні, не наведено жодного обґрунтування, які б вказували на їх існування.

А тому залишає без задоволення доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків передбачених п. п5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення.

Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Отже, у справі наявна реальна можливість обвинуваченого ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення постійного місця проживання зумовлена наявністю можливості і засобів, в тому числі здійснення виїзду за межи території України.

Враховуючи обґрунтованість підозри підозрюваному ОСОБА_8 , наявність ризиків передбачених п. 1,, 2 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а також наявність у ОСОБА_8 відповідних документів на підставі яких останній може бути визнаний ВЛК непридатним до служби та виключать з військового обліку, а в подальшому - для перетину кордону України, колегія суддів приходить до висновку про те, що відносно підозрюваного необхідно застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В той же час висновок слідчого судді про можливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави, є помилковим, оскільки не забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

За таких підстав у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обставин цієї справи та серйозності висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії, не буду надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо обґрунтування обраного розміру застави

В той же час колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно частинич.4ст.183КПК Українисуд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,враховуючи підставита обставини,передбаченістаттями 177та178цьогоКодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні: 1)щодо злочину,вчиненого іззастосуванням насильстваабо погрозоюйого застосування; 2)щодо злочину,який спричинивзагибель людини; 3)щодо особи,стосовно якоїу цьомупровадженні вжеобирався запобіжнийзахід увигляді застави,проте бувпорушений нею; 4) щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3Кримінального кодексу України.

А тому колегія суддів визначає розмір застави підозрюваному ОСОБА_8 визначається колегією суддів з урахуванням обставин кримінального правопорушення та майнового стану ОСОБА_8 . При цьому вказаний розмір застави просив визначити прокурор у зміненій апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім того, колегія суддів враховує значну кількість та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного і дані про його особу.

Також необхідно зазначити про те, що з матеріалів справи вбачається, що грошові кошти у сумі 5 тисяч доларів вилучено працівниками поліції.

З огляду на вище викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що заставу в розмірі 80 розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,не буденадмірним тягаремдо підозрюваного ОСОБА_8 в умовах військового стану та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у тому числі зможе запобігти ризику перетину державного кордону України.

При фактичних обставинах даної справи, які встановлюють ступіньтяжкості інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особи підозрюваного, а також наявних у нього на руках документів, які в будь-який час зможуть бути використані ним для перетину державного кордону, колегія суддів вважає, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з винесення застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде достатнім для виконанням ним процесуальних обов`язків, у тому числі зможе по побігти ризикам передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, як самим підозрюваним, так і іншими особами аналогічних кримінальних правопорушень.

А тому, обраний слідчим суддею запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді застави є занадто м`яким по відношенню до підозрюваного ОСОБА_8 , а навпаки надасть змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду, шляхом безперешкодного його виїзду за кордон.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу прокурора відділу прокурора у кримінальному провадженні керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчогосудді скасувати та постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст.176, 177, 181, 183, 184, 194, 196, 376, 405, 407, 409, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора укримінальному провадженні керівникаКропивницької спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониПівденного регіону ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2024 року, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави по кримінальномупровадженню,внесеному доЄРДР за№ 12024120000001159,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Повернути грошові коти у сумі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яка бути сплачені заставодавцем ОСОБА_15 на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 06.11.2024 по справі № 12024120000001159 від 18.10.2024.

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_8 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покримінальному провадженню,внесеному доЄРДР за№ 12024120000001159,за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на52день, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі: 80 розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, (80х3028), що складає 242240 (двісті сорокдві тисячідвісті сорок) грн.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Кропивницького апеляційного суду № UA928201720355299001000086310, код ЄДРПОУ: 42265404; МФО:

820172; банк одержувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12024120000001159 від 18.10.2024.

Надати можливість упродовж 4 робочих днів, після повернення коштів внести заставу як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.

У разі несплати застави до 19.11.2024 року підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту негайно.

Строк тримання під вартою обчислювати з дня фактичного затримання

до 23 год. 59 хв. 04 січня 2025 року.

У разі внесення застави за підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного звільнити з-підварти негайнота покластинанього наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді та суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4