Постанова

від 13.11.2024 по справі 393/118/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2024 року м. Кропивницький

справа № 393/118/24

провадження № 22-ц/4809/1563/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Письменного О.А.,

за участі секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Новгородківської селищної ради Кіровоградської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2024 року у складі судді Речкелюка Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новгородківської селищної ради Кіровоградської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивач просила встановити їй додатковий строк на прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, строком два місяці.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2024 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, терміном два місяці після вступу рішення в законну силу.

Стягнуто з Новгородківської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 605, 60 грн.

Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми 1211,20 грн, що дорівнює 605,60 грн, сплаченого нею при поданні позову згідно платіжної інструкції на переказ готівки #0.0.3506911606.1 від 04.03.2024 року.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині вирішення питання щодо стягнення судових витрат, позивач подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 зазначив, що висновки суду в частині стягнення судового збору не відповідають нормам процесуального права.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання судових витрат, стягнувши з відповідача судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Сторони, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з?явилися.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду оскаржується позивачем в частині розподілу судових витрат, в іншій частині рішення не оскаржується, а тому відповідно до правил частини першої статті 367 ЦПК України судом апеляційної інстанції не переглядається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в частині, що оскаржується не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд першої інстанції на підставі ч. 1 ст.142 ЦПК України дійшов висновку про повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею при подані позову судового збору в сумі 605,60 грн, а решту суми судового збору в розмірі 605,60 грн стягнути з відповідача на користь позивачки.

Так, ч.1 ст.142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2024 Новгородківська селищна рада подала до суду клопотання, в якому просила проводити розгляд справи без її участі, за наявними в матеріалах справи документами та зазначено, що не заперечують проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивачка при зверненні до суду понесла судові витрати, а саме сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні у повному обсязі, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею при подані позову судового збору в сумі 605,60 грн, а решту суми судового збору в розмірі 605,60 грн стягнути з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст. 81 ЦПК України).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч.1 ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На переконання колегії суддів, без доведення представником позивача доводів апеляційної скарги, стягнення з відповідача судового збору у повному розмірі в сумі 1211,20 грн не буде обґрунтованим та суперечитиме нормам процесуального права.

Враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність представником позивача обставин, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підставу скасування рішення суду в частині що оскаржується, відсутність в зв`язку з цим правових підстав для задоволення апеляційної скарги та необхідності скасування рішення суду в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2024 року в частині, що оскаржується залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Дуковський

О.А. Письменний