Постанова

від 23.10.2024 по справі 947/17840/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/291/24

Справа № 947/17840/20

Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Триколіч І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман-Автоцентр», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Україна», Акціонерного товариства «Фольксваген», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

01 липня 2020 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман-Автоцентр» про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 01 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Джерман-Автоцентр» укладено договір купівлі продажу автомобіля за № 821882, а також підписано Додаток № 1 до вказаного договору (Спеціфікація). Предметом Договору № 821882 є новий автомобіль 2018 року випуску, марки Volkswagen (Фольксваген), моделі Т6 Transporter Van Plus LR. кузов НОМЕР_1 . Комплектація визначена у додатку № 1 до договору.

Після отримання вищевказаного авто 14 липня 2019 року відбулось загоряння авто.

Так, приблизно між 00 год 30 хв та 1 год ночі, при знаходженні авто на паркувальному місці у дворі приватного будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , відбулось загоряння авто всередині моторного відсіку. У період з 11 липня 2019 року приблизно з 17 год 00 хв та до моменту загоряння авто, останнє знаходилось у вказаному місці із ввімкненою протиугінною системою та не експлуатувалось. Пожежа була ліквідована мешканцями будинку. Одразу після настання вказаної події були повідомлені служби МНС та Національної поліції, представники яких прибули на місце події. Після огляду авто та місця події ними були зроблені відповідні висновки та складені відповідні документи.

Крім того, позивач вважав за необхідне вказати на опосередковані ознаки відсутності підпалу авто, а саме: авто знаходилось у дворі приватного будинку, територія якого огороджена парканом на відстані приблизно 20 метрів від найближчого огородження дворової території; територія охоронялась двома дорослими собаками породи «Німецька вівчарка», які не подали ніяких сигналів про проникнення сторонніх осіб: осередок загоряння знаходився у підкапотному просторі, доступ куди було обмежено (капот був закритий, протиугінна сигналізація увімкнена); загоряння відбулось приблизно між 12 год 30 хв та 1 год ночі, разом з тим самий поширений час навмисних підпалів приблизно 3 год ночі; неподалік на площі біля сільради знаходились люди, які побачивши загоряння авто пробудили власників будинку (авто).

Позивач також вказував на те, що не можна виключати ту обставину, що можлива неправильна робота встановленого у відповідача не оригінального додаткового обладнання, російського та китайского виробництва, особливо охоронної системи, яка безпосередньо взаємодіє з блоком управління двигуном, могла привести до перегрівання та загоряння авто.

Експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України було зроблено висновок про відсутність підпалу та розташування осередку загоряння всередині моторного відділу в області знаходження електронного блоку керування двигуном. Про це було повідомлено керівництву ТОВ «Джерман-Автоцентр».

Керівництво ТОВ «Джерман-Автоцентр» не погодилось із зазначеними висновками експертів та прийняло рішення про проведення поглибленого огляду авто представниками виробника. У зв`язку з чим 15 серпня 2019 року для огляду авто в умовах СТО ТОВ «Джерман-Автоцентр» було запрошено представника відділу управління якістю ТОВ Фольксваген групп рус", м. Калуга, російська федерація - ОСОБА_8 . При огляді також були присутні експерт інституту судових експертиз ОСОБА_9 , власник авто ОСОБА_1 та представник СТО ТОВ «Джерман-Автоцентр».

У свою чергу за результатами експертизи заводу-виробника надано звіт про результати експертизи від 11.09.2019, з якого, на думку відповідача вбачається, що на кузові автомобіля наявні дві зони займання, що вказує на підпал. Зона займання № 2 має явні сліди потьоків сторонньої рідини (фото 20-23). Згідно із експертизою заводу-виробника зазначено причиною займання автомобіля-підпал, блок управління двигуном відхилень від норми не має, а наявний лише зовнішній термічний вплив. Жодна з внутрішніх структур та компонентів дефектів не має.

08 квітня 2020 року позивач звернувся до ТОВ «Джерман-Автоцентр» з Претензією про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля №821882 від 01.02.2019 року та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Разом з тим, ТОВ «Джерман-Автоцентр» листом від 08.05.2020 за №222 відмовило у задоволенні претензії позивача.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Джерман-Автоцентр», треті особи: ТОВ «Порше Україна», АТ «Фольксваген», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди відмовлено повністю.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені матеріали справи та зроблені помилкові висновки про відмову у задоволенні позовної заяви.

Короткий зміст відзиву ТОВ «Джерман-Автоцентр» на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Джерман-Автоцентр» зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив на апеляційну скаргу вмотивований тим, що:

1)висновок Миколаївського відділення ОНДІСЕ №19-4110 від 12.80.2019 є недопустимим доказом, оскільки загалом не відповдає встановленим до експертних висновків вимогам (зокрема,у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок);

2)позивачем не доведено існування істотного недоліку;

3)ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, так як не надано доказів того, що станом на дату загоряння (14.07.2019) він був власником автомобілю.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи.

Між ТОВ «Джерман-Автоцентр» (Постачальник) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір №821882 купівлі-продажу автомобіля від 01.02.2019 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю в строк та на умовах, зазначених у цьому Договорі, а Покупець зобов`язується оплатити і прийняти у власність поставлений Постачальником 1 (один) автомобіль 2018 року випуску, марки Volkswagen ФОЛЬСКСВАГЕН), моделі Т6 Transporter Van Plus LR, кузов НОМЕР_2 , комплектація якого вказана у Додатку № 1 (Специфікація) до Договору, далі за текстом цього Договорю «Автомобіль».

13 лютого 2019 року Відповідачем було в повному обсязі виконано умови Договору, передано Автомобіль Позивачеві за Актом прийому-передачі автомобіля.

14 лютого 2019 року право власності на автомобіль зареєстровано за ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

ТОВ «Джерман-Автоцентр» є дилерським підприємством, що станом на дату укладення Договору від 01.02.2019 року, Додатку № 1 до Договору від 01.02.2019 року, Акту приймання-передачі автомобілю від 13.02.2019 року, Додатку № 2 до Договору від 13.02.2019 року діяв на підставі Дистриб`юторського договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Україна» (Постачальник) та ТОВ «Джерман-Автоцентр» (Дистриб`ютор) від 01.04.2008 року (далі - Дистриб`юторський договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник надає Дистриб`ютору право здійснення продажу Продукту марки VOLKSWAGEN NUTZFAHRZEUGE (легкові комерційні автомобілі Фольксваген) та забезпечення післяпродажного обслуговування клієнтів на Території на визначених цим Договором умовах.

За п. 1 Додатку 6 до Дистриб`юторського договору від 01.04.2008 року «Гарантійні умови», Покупцю надається гарантія на предмет купівлі щодо бездоганності матеріалу та якості виробництва у відповідності до сучасного рівня розвитку технологій. Гарантійний термін починається з дати постачання. Гарантія триває, як правило, 24 місяців. Для оригінальних частин Фольксваген термін гарантії становить 24 місяців.

У п. 4 цього ж Додатку встановлено, що Гарантійні претензії виключені у випадках, коли причиною дефекту є те, що:

- предмет купівлі перед цим ремонтувався неавторизованим для цього підприємством; або

- в предметі купівлі вмонтовані частини, застосування яких не санкціонував завод-постачальник, або предмет купівлі було змінено в один з неавторизованих заводом-постачальником способів; або

- покупець не дотримувався інструкції з експлуатації предмета купівлі (інструкції з технічного обслуговування, інспекційний план тощо).

Природний знос гарантією не охоплюється. Це стосується також і пошкоджень, спричинених некваліфікованих використанням або перевантаженням (напр. використання техніки у спортивних режимах).

З показань свідків та пояснень позивача вбачається, що 14 липня 2019 року відбулось загоряння вищевказаного авто приблизно між 00.30 год. та 01.00 год. ночі при знаходженні авто на паркувальному місці у дворі приватного будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , відбулось загоряння авто всередині моторного відсіку.

Відповідно до акту про пожежу від 14.07.2019, складеного комісією у складі начальника Березанського РС ГУ ДСНС України у Миколаївській області ОСОБА_10 , начальника 8 ДПРУ ОСОБА_11 , гр. ОСОБА_12 , 1977 р.н., який зазначений у вказаному акті в якості власника (орендаря). Ймовірною причиною пожежі визначено коротке замкнення внутрішньої електромережі автомобіля у підкапотному просторі.

Згідно із листа Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області № 3248/68-2019 року від 14.07.2019 року на ім`я ОСОБА_12 ( АДРЕСА_2 ), зазначено, що Березанським ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області було проведено перевірку за фактом загорання моторного відсіку автомобіля «Фольцваген-Транспортер», д/н НОМЕР_4 . В ході перевірки встановлено, що причина загорання - замкнення електропороводки. Оглядом автомобіля ознак, що свідчать про здійснення умисного підпалу, не виявлено.

З довідки «про результати розгляду повідомлення чергового ДСНС про загорання автомобіля «Фокцваген-Транспортер» в с. Данилівка № 3248 від 14.07.2019 року, вид. Березанським ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області вбачається, що 14.07.2019 року до Березанського ВП ОВП ГУНП в Миколаївській області від чергового ДСНС надійшло повідомлення про те, що в АДРЕСА_1 , горить автомобіль «Фольксваген-Транспортер», д/н НОМЕР_5 , належний мешканцю м. Одеса ОСОБА_12 .

Повідомлення зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Березанського ВП ОВП ГУНП в Миколаївській області за № 1837 від 14.07.2019 року.

Проведеною перевіркою та виїздом СОГ на місце пригоди встановлено, що 14.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , на території домоволодіння, сталося загорання моторного відсіку автомобіля «Фольксваген-Транспортер», д/н НОМЕР_5 , належний мешканцю м. Одеса ОСОБА_12 . Співробітниками ДСНС Березанського району пожежу було ліквідовано, потерпілих немає. Попередня причина загорання - замкнення електроводки. Оглядом автомобіля ознак, що свідчать про здійснення умисного підпалу, не виявлено. Власник автомобіля ОСОБА_12 звернувся із заявою про припинення подальшої перевірки, оскільки претензій не має.

16 липня 2019 року позивач звернувся до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України про проведення відповідної експертизи. Позивачем було поставлено на вирішення експерту два питання: Чи є підпал причиною загоряння авто? та встановити причину загоряння, якщо це можливо при даному стані авто.

Первісний огляд авто було здійснено на місці події та вивчення його стану без демонтажу агрегатів розташованих у моторному відділі авто, здійснювалось судовим експертом Миколаївського відділу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України Козловим Ф.М.

Як вказує позивач, 17 липня 2019 року авто було доставлено на СТО ТОВ «Джерман-Автоцентр», де аналогічний огляд було проведено спільно з експертами Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України та спеціалістами СТО ТОВ Джерман-Автоцентр.

За результатами вказаного огляду експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України було зроблено висновок про відсутність підпалу та розташування осередку загоряння всередині моторного відділу в області знаходження електронного блоку керування двигуном. Про це було повідомлено керівництву ТОВ Джерман- Автоцентр.

Керівництво ТОВ Джерман-Автоцентр" не погодилось із зазначеними висновками експертів та прийняло рішення про проведення поглибленого огляду авто представниками виробника.

17 липня 2019 року на ім`я Генерального директора ТОВ «Джерман-Автоцентр» було подано заяву про надання згоди на огляд зняття та дослідження представниками заводу-виробника деталей автомобіля необхідних деталей автомобіля.

15 вересня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву, якою просив направити блок управління двигуном № 03L90601966, знятого з його автомобілю та розібраного в його присутності спеціалістом відділу управління якістю ТОВ «Фольксваген Групп Рус» ОСОБА_13 для дослідження виробнику автомобілю в Німеччину з метою встановлення причетності цього блоку до загорання його автомобілю.

На вимогу та за заявою ОСОБА_1 було проведено експертизу заводом-виробником у м. Вольфсбург, Німеччина, за результатами якої надано звіт про результати експертизи WV1ZZZ7HZJH172305 Transporter Skap LH 75 TDIMV5 від 11.09.2019 року, з якого вбачається, що на кузові автомобіля наявні дві зони займання, що вказує на підпал. Зона займання № 2 має явні сліди потьоків сторонньої рідини.

Встановленою експертизою заводу-виробника причиною займання автомобіля є підпал. Блок управління двигуном відхилень від норми не має. Наявний лише зовнішній термічний вплив. Жодна з внутрішніх структур та компонентів дефектів не має. Таким чином, займання з причини несправності у блоці управління двигуном може бути виключено.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , на підставі вищезазначеного звіту експертизи, здійснено висновок, що заявлений ОСОБА_1 недолік виник внаслідок порушення споживачем правил збереження транспортного засобу. Причиною займання є підпал. Провина виробника відсутня, тому недолік підлягає усуненню за рахунок споживача. ОСОБА_1 було отримано відповідний рекламаційний акт (висновок) разом із копією звіту про результати експертизи, про що свідчить його особистий підпис на заяві від 17.07.2019 року.

08 квітня 2020 року позивач звернувся до ТОВ «Джерман-Автоцентр» з Претензією про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля .А» 821882 від 01.02.2019 року та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині розірвання договору купівлі-продажу є не обґрунтованими та не доведеними належними та допустимими доказами, а як наслідок такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача в частині відшкодування збитків та моральної шкоди, суд зазначає, що вони є похідними від вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, а тому задоволенню також не підлягають.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 659 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, в силу статті 664 ЦК України, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 цього Закону договір усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 посилався на Висновок Миколаївського відділення ОНДІСЕ №19-4110 від 12.80.2019, складеного за його заявою, за яким встановлено, що загоряння автомобіля «Volkswaqen Transporter T6» р/н НОМЕР_4 відбулось не в результаті підпалу, а по іншій причині (т. 1, а.с. 37-43).

Згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості визначено статтею 708 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Частиною третьою статті 8 цього Закону передбачено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Істотний недолік це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Указаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 23 жовтня 2019 року у справі № 559/388/17, провадження № 61-30670св18; від 14 січня 2021 року у справі № 755/11237/17, провадження № 61-39639св18; від 26 січня 2022 року у справі № 755/5301/16-ц, провадження № 61-5129св 21 та інших.

У частині чотирнадцятій статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Водночас відповідач заперечував про те, що загорання автомобіля відбулось не в результаті підпалу, про що зазначено і у позовній заяві, і у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи вказані розбіжності між проведеними експертизами та позиціями сторін у справі, судом апеляційної інстанції ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року клопотання адвоката Нана Д.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про призначення судової пожежно-технічної експертизи задоволено. Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Джерман-Автоцентр», треті особи: ТОВ «Порше Україна», АТ «Фольксваген», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди судову пожежно-технічну експертизу. На вирішення експертів поставити такі питання: 1. Яка причина виникнення пожежі автомобілю Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , що відбулась 14.07.2019 року? 2. Яке джерело запалювання зумовило загоряння автомобілю марки Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , що відбулась 14.07.2019 року? 3. Де був осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) автомобілю марки Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , що відбулась 14.07.2019 року та якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі? 4. Який час тривала пожежа автомобілю марки Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 ? 5. Чи є підпал причиною виникнення пожежі на автомобілю марки Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 ? 6. Чи мають струмоведучі частини електрообладняння або електроустаткування автомобіля Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , ознак аварійних явищ (оплавлення, сліди струмового навантаження, короткого замикання тощо? 7. Чи є ознаки змін, переробок у електричній мережі автомобіля Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , його електрооблад6нанні, і якщо так, то як це вплинуло на їх характеристику? 8. Чи виникли виявлені несправності в електричній мережі, електрообладнанні автомобіля Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , внаслідок дефектів заводу-виробника чи до несправностей призвела експлуатація зазначеного обладнання із недотримання вимог заводу-виробника? Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська, 8, м. Одеси, 65026). Надано в розпорядження експерта матеріали цивільної справи №947/17840/20.

07 березня 2023 року до Одеського апеляційного суду надійшов лист від 02 березня 2023 року №23-1085, в якому повідомлено про необхідність надання відповіді щодо можливості виконання призначеної судової пожежної-технічної експертизи у Миколаївському відділенні ОНДІСЕ. Також в даному листі зазначено, що на вирішення судової експертизи поставлено вісім питань, п`ять з яких відносяться до компетенції дослідження за спеціальністю 10.8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки», а три питання до компетенції судової електротехнічної експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Джерман-Автоцентр», треті особи: ТОВ «Порше Україна», АТ «Фольксваген», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 червня 2023 року призначено комплексну судову електротехнічну та судову пожежно-технічну експертизу у цивільній справі. На вирішення експертів поставлено такі питання:

1. Яка причина виникнення пожежі автомобілю Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , що відбулась 14.07.2019 року?

2. Яке джерело запалювання зумовило загоряння автомобілю марки Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , що відбулась 14.07.2019 року?

3. Де був осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) автомобілю марки Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , що відбулась 14.07.2019 року та якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

4. Який час тривала пожежа автомобілю марки Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 ?

5. Чи є підпал причиною виникнення пожежі на автомобілю марки Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 ?

6. Чи мають струмоведучі частини електрообладняння або електроустаткування автомобіля Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , ознак аварійних явищ (оплавлення, сліди струмового навантаження, короткого замикання тощо?

7. Чи є ознаки змін, переробок у електричній мережі автомобіля Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , його електрооблад6нанні, і якщо так, то як це вплинуло на їх характеристику?

8. Чи виникли виявлені несправності в електричній мережі, електрообладнанні автомобіля Volkswagen моделі Т6 Transporter Van Plus I.R., кузов НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_4 , внаслідок дефектів заводу-виробника чи до несправностей призвела експлуатація зазначеного обладнання із недотримання вимог заводу-виробника?

Експертизу провести за експертними спеціальностями 10.8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки», 10.18 «Дослідження технічної експлуатації електроустаткування». Проведення експертизи доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (вул. Залютинська, 8, м. Харків, Україна, 61177). Надано в розпорядження експертів матеріали цивільної справи №947/17840/20. Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. Витрати по проведенню вказаної експертизи покладено на ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ). Зупинено провадження у цивільній справі.

25 червня 2024 року до Одеського апеляційного суду від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України надійшов висновок експертів №20739/20774 за результатами проведення комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Джерман-Автоцентр», треті особи: ТОВ «Порше Україна», АТ «Фольксваген», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року поновлено провадження у цивільній справі

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, у висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України №20739/20774 від 17.06.2024 зроблено такі висновки:

1.Первинне вогнище пожежі в автомобілі «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , виглядає як просторова зона (в одній з точок, де сформоване первинне вогнище пожежі), що розташована у внутрішньому об`ємі моторного відсіку, в місці під лівою фарою.

Вогонь розповсюджувався від зони первинного вогнища пожежі (місця виникнення початкового горіння) за кутовою схемою у всіх напрямках, переважно у бік металевої панелі між салоном та моторним відсіком по горючим матеріалам та в подальшому горіння збільшувалось у просторі за рахунок парової фази експлуатаційних рідин, які вийшли із системи в результаті термічної розгерметизації та вогневого впливу, за рахунок парової фази експлуатаційних рідин, які вийшли із системи в результаті термічної розгерметизації та вогневого впливу, за рахунок безпосереднього полум`яного контакту, конвенкції і випромінювання (бак охолоджуючою рідини).

2,3. Найбільш потенційно можливим джерелом запалювання, яке зумовило загоряння наявного горючого середовища (матеріалу, речовини) в місці формування первинного вогнища пожежі (місця виникнення початкового горіння) ймовірно були теплові прояви електричної енергії.

В осередковій зоні конструктивно влаштовано джгут електричних проводів (фото 142), в якій утворено зону високотемпературного впливу на оточуючих елементах (осередкові ознаки), яка свідчить про довготривалий вплив температури близької до 800?. На внутрішній частині металевого підсилювача переднього бамперу наявні вкраплені частки розжарених крапель від короткого замикання (фото 143), що в комплексі свідчить про наявність електричної дуги, яка виникла при короткому замиканні.

Станом на період проведення експертного огляду 24 та 25.01.2024, наявні струмоведучі частини електрообладнання та наявне електроустаткування у автомобілі «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , не містить ознак аварійного режиму роботи у вигляді оплавлення, слідів струмового перевантаження або короткого замикання.

Під час проведення попередніх досліджень відповідними спеціалістами було здійснено зміну післяпожежного стану шляхом вилучення електрообладнання та електроустаткування у автомобілі «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , яке чітко не відображено у відповідних документах щодо найменування та кількості вилучених предметів.

4,5. Технічною причиноювиникнення пожежів автомобілі «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , є займання полімерних виробів (ізоляція електричних проводів джгута 1 фото 141 та/або адсорберу переднього бамперу) в просторовій зоні (в одній з точок, де сформоване первинне вогнище пожежі) внутрішнього об`єму моторного відсіку, в місці під правою частиною лівої фари, найбільш ймовірніше під впливом теплової дії електричної дуги, яка утворилась при короткому замиканні в наслідок пошкодження ізоляції з подальшим тепловим впливом на конструктивні елементи та оточуючу речову обстановку.

Висновок сформульовано в ймовірній формі, оскільки фактичні осередкові ознаки місця виникнення пожежі свідчать про довготривале горіння саме в цьому місці, категорично виключені всі потенційні джерела запалювання, наявні ознаки короткого замикання (вкраплені частки розжарених крапель від короткого замикання) в безпосередній близькості до місця виникнення горіння та відсутності частини джгута проводів в якому сталось коротке замикання.

Причиною виникнення пожежі, що виникла 14.07.2019 у автомобілі «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , не є занесення джерела запалювання групи «відкритий вогонь» (підпал).

6. Тривалість пожежі, що виникла 14.07.2019 у автомобілі «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , з моменту виникнення горіння до повної ліквідації пожежі, ймовірно складає 27 хвилин.

7, 8. Фактичний стан електричної мережі автомобіля «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , дозволяє категорично стверджувати про те що наявні зміни у певних електричних ланцюгах. Встановлені зміни у вигляді пошкодженої ізоляції не виключають можливості в їх обриву, перетирання, зношення або короткого замикання.

В зв`язкуз тим,що причинапожежі булавстановлена,як ймовірназа рахуноквідсутності частиништатної електромережів осередковійзоні (станомна 24та 25.01.2024),а такожу зв`язкуіз суттєвоюзміною первинноїобстановки начас пожежі,максимального знищенняслідових ознакв результатітранспортування змісця подіїта природнихфакторів зплином часу,то відповістина питання«Чи виникливиявлені несправностів електричніймережі,електрообладнанні автомобіля «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок дефектів заводу-виробника або експлуатації обладнання із недотримання вимог заводу-виробника?» не надається можливим.

Апеляційний суд враховує висновки вищезазначеної експертизи і вказує, що позиція відповідача про те, що займання автомобіля «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , у зв`язку із підпалом є неспроможним з огляду на пункт абзац 3 пункту 4,5 висновку.

Крім того експертизою заводу-виробника встановлено також, що «блок управління двигуном відхилень від норми не має. Наявний лише зовнішній термічний вплив. Жодна з внутрішніх структур та компонентів дефектів немає. Таким чином, займання з причин несправності в блоці управління двигуном може бути виключено».

Водночас апеляційнийсуд зауважує,що перевіритивказані обставинипід часекспертного дослідження,яке виконувалосьна підставіухвали Одеськогоапеляційного судувід 14червня 2023року,не вбачалосьможливим,так як:«під часпроведення попередніхдосліджень відповіднимиспеціалістами булоздійснено змінупісляпожежного станушляхом вилученняелектрообладнання таелектроустаткування уавтомобілі «VolkswagenTransporterVanPlus»,кузов НОМЕР_6 ,д.н.з. НОМЕР_4 ,яке чітконе відображеноу відповіднихдокументах щодонайменування такількості вилученихпредметів».Вказане такожстало,зокрема,причиною неможливості наданнявідповіді напитання «Чивиникли виявленінесправності велектричній мережі,електрообладнанні автомобіля «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок дефектів заводу-виробника або експлуатації обладнання із недотримання вимог заводу-виробника?».

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що саме дії заводу-виробника (здійснено зміну післяпожежного стану шляхом вилучення електрообладнання та електроустаткування у автомобілі «Volkswagen Transporter Van Plus», кузов НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , яке чітко не відображено у відповідних документах щодо найменування та кількості вилучених предметів), який безпосередньо пов`язаний з відповідачем, можуть свідчити про уникнення відповідальності продавця товару. У свою чергу відповідач ТОВ «Джерман-Автоцентр» вказував про вину ОСОБА_1 у недоліку автомобіля виключно внаслідок порушення споживачем правил збереження транспортного засобу (причина займання підпал) (т.1, а.с. 144). Про порушення правил експлуатації транспортного засобу відповідачем не заявлено, а також не доведено належними та допустимими доказами.

Колегія суддів зауважує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

У постанові від 29 січня 2021 року у справі №922/51/20 Верховний Суд також наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню так, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, так як він не є власником транспортного засобу. Так 14 лютого 2019 року право власності на автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Апеляційний суд також не приймає до уваги доводи сторони відповідача про те, що відібрання зразків, які відбувались 05 березня 2024 року, здійснювалось особисто ОСОБА_1 і це є порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (далі Інструкція), з огляду на таке.

Представник відповідача, зазначаючи в Акті демонтажу електротехнічного обладнання від 05.03.2024, що є зауваження до п. 4, 5, зокрема, що роботи з демонтажу виконані особисто ОСОБА_1 , а мають бути відібрані експертами.

Відповідно до п. 3.4 Інструкції вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків. Об`єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо. Для відібрання зразків орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), може залучити спеціаліста. Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об`єкта дослідження або про інші обставини, що могли вплинути на його властивості та ознаки, про них слід зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) та надіслати засвідчені належним чином копії протоколів процесуальних дій в експертну установу (експертові).

Таким чином, Інструкція встановлює можливість, а не обов`язок залучення спеціаліста.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2024 року засобами електронного зв`язку надійшов лист Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, до якого додано клопотання про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи №20739/20774 від 05 лютого 2024 року. Аналогічний лист надійшов поштовим відправленням 27 лютого 2024 року.

Додатково зазначає, що ТОВ «Джерман-Автоцентр» вказані клопотання отримав 28 лютого 2024 року в Електронному кабінеті Електронного суду.

Однак лише 07 березня 2024 року адвокат Македонська І.О., яка діє в інтересах ТОВ «Джерман-Автоцентр» звернулась до суду із клопотанням, в якому зазначала про незалучення експертів для демонтажу електротехнічного обладнання, а також просила: 1. Долучити до матеріалів справи кольорову копію Звіту про результати експертизи про результати експертизи WV1ZZZ7HZJH172305 Transporter Skap LH 75 TDIMV5, який було виконано представниками заводу виробника. 2. Визнати відібрані ОСОБА_1 зразки електротехнічного обладнання («пакет 4 блок керування», «штепсельні роз`єми блоку керування двигуном», «блок запобіжників», «залишки передньої лівої фари») недопустимими доказами, що не можуть бути досліджені в рамках призначеної Одеським апеляційним судом судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи № 20739/20774 від 05.02.2024 року, що перебуває на виконанні у експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріусу». 3. Клопотання експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріусу» про надання додаткових вихідних даних для проведення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи № 20739/20774 від 05.02.2024 року задовольнити частково, надати на дослідження експертам кольорову копію Звіту про результати експертизи про результати експертизи WV1ZZZ7HZJH172305 Transporter Skap LH 75 TDIMV5, який було виконано представниками заводу виробника.

Тобто таке клопотання надіслано вже після фактичного демонтажу, а не до його здійснення у період з 28 лютого 2024 року (отримання клопотання експерта відповідачем у електронному суді) до 05 березня 2024 року (день фактичного демонтажу). Інші зауваження з цього приводу в даний проміжок часу до суду не надходили і не були зафіксовані до складення Акту про демонтаж електротехнічного обладнання від 05.03.2024.

Щодо посилань у вказаному клопотанні про те, що демонтаж електротехнічного обладнання відбувся в позапроцесуальний спосіб без винесення ухвали Одеського апеляційного суду за результатами розгляду клопотання експерта, то колегія суддів відхиляє їх і зазначає наступне.

Процесуальний порядок проведення експертизи визначений параграфом 6 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно із абз. 2 п. 2.1 Інструкції експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Таким чином, заслуховування думки учасників справи відбувається виключно під час призначення експертизи, а не в процесі її проведення.

Частиною 3 статті 107 ЦПК України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, зокрема, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Отже, витребування доказів відбувається лише у випадках неможливості самостійно їх надати. Водночас матеріали, які просив надати експерт, були у вільному розпорядженні позивача ОСОБА_1 і не потребували витребування.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі продажу автомобіля №821882 від 01.02.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Джерман-Автоцентр» та стягнення з ТОВ «Джерман-Автоцентр» на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за договором №821882 від 01.02.2019 у розмірі 899459 гривень є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було придбано та встановлено у ТОВ «Джерман-Автосервіс» додаткове обладнання на загальну суму 27450 гривень, що підтверджується реалізаційною накладною №ZCP0006855 від 09.02.2019 (закрита 14.02.2019) та замовленням-нарядом №ZCН3016410 від 14.02.2019 (закрита 14.023.2019).

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню (27450 гривень), так як є доведеними лише у межах даної суми.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода споживачам за порушення цивільно-правового договору компенсується незалежно чи зазначено про це у законі чи безпосередньо у договорі. Таку думку висловили судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин). Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Разом із тим позивач зобов`язаний довести суду в чому саме полягають його моральні страждання в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів»

Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 25000 гривень на користь позивача суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частинами 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра , до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Моральна шкода споживачам за порушення цивільно правового договору компенсується незалежно чи зазначено про це у законі чи безпосередньо у договорі. Таку думку висловили судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №755/3509/18.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин). Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Разом із тим позивач зобов`язаний довести суду в чому саме полягають його моральні страждання в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Аналогічний висновок виклав у своїй постанові від 10 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 360/723/16-ц (провадження № 61-22702сво18).

Отже, відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи те, що придбання автомобіля з істотними недоліками, прояв грубої поведінки до позивача, яка проявлялась в грубому відношенні та агресивності, обмеженні інформації щодо стану розгляду його заяви, затягували вирішенню його питання, неможливість використання товару, призвело до переживань ОСОБА_1 , від чого він переніс певні душевні страждання, викликані вищевикладеним, а відтак з урахуванням принципів розумності і справедливості, суд апеляційної інстанції вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 25 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з поверненням авто, в тому числі зняття авто з реєстрації.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Апеляційний суд зауважує, що фактично авто не повернено відповідачу і не знято з реєстрації, правовідносини щодо повернення автомобіля між сторонами не виникли,.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з поверненням авто, в тому числі зняття авто з реєстрації, заявлених на майбутнє, як передчасних.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Повний текст судового рішення.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Суддя-учасник колегії Дришлюк А.І. перебував у відпустці 04 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 листопада 2024 року.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року скасувати.

Постановити у справі нове судове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман-Автоцентр», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Україна», Акціонерного товариства «Фольксваген», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу автомобіля №821882 від 01.02.2019, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерман-Автоцентр».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман-Автоцентр» (ЄДРПОУ 26054401) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) сплачені грошові кошти за договором №821882 від 01.02.2019 у розмірі 899459 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман-Автоцентр» (ЄДРПОУ 26054401) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) матеріальну шкоду у розмірі 27 450 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман-Автоцентр» (ЄДРПОУ 26054401) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) моральну шкоду у розмірі 25000 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2024 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк