Ухвала

від 15.11.2024 по справі 916/183/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

15 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/183/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Богатиря К.В., Принцевської Н.М.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 (про відмову задоволенні скарги на постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А.В.)

по справі №916/183/21

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія на постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А.В., подану у справі №916/183/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія

до відповідача: Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт

про стягнення 542 383,09 грн.

суддя суду першої інстанції Щавинська Ю.М.

місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

повний текст ухвали складено та підписано: 14 жовтня 2024.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія на постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А.В., поданої у справі №916/183/21, відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 по справі №916/183/21; задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного МУМЮ (м.Одеса) Березнюк А.В. про зупинення вчинення виконавчих дій від 15.08.2024 ВП №75809440 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/183/21 від 13.05.2021 та визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного МУМЮ (м.Одеса) Березнюк А.В. про зупинення вчинення виконавчих дій від 15.08.2024 ВП №75809440 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/183/21 від 13.05.2021.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Богатир К.В., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 (про відмову задоволенні скарги на постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А.В.) по справі №916/183/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду віл 01.11.2024 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали від 09.10.2024 (про відмову задоволенні скарги на постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А.В.) по справі №916/183/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 (про відмову задоволенні скарги на постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А.В.) по справі №916/183/21 до надходження матеріалів оскарження ухвали з суду першої інстанції.

08.11.2024 матеріали оскарження ухвали по справі №916/183/21 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

По-перше, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 4 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Колегією суддів встановлено, що за подання апеляційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2422, 24 грн. (з застосуванням коефіцієнту 0,8 від 3028, 00 грн.), оскільки апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» була подана через електронний суд.

Проте, скаржником не додано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку та розмірі.

Однак, скаржником в апеляційній скарзі зазначається про те, що заявники, які є стягувачами у виконавчому провадженні у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця,не повинні сплачувати судовий збір як за подання скарги до суду першої інстанції, так і на наступних стадіях судового процесу (за подання апеляційної і касаційної скарги), оскільки така особа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, винесену за наслідками розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, прийнятого у провадженні, де стягував вже сплачував судові витрати відповідно до законодавства, а покладення на таку особу обов`язку зі сплати судового збору не буде відповідати меті правосуддя захисту прав і свобод.

З зазначеними твердженнями скаржника, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується та зазначає наступне.

- предметом апеляційного оскарження є саме ухвала суду першої інстанції про відмову задоволенні скарги на постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А.В.;

- Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024 (справа 3-187/2023(351/23)) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ч.2 ст.3, пп.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

- у цьому Рішенні зазначено, що ч.2 ст.3, пп.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір", визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а тому ці положення не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли у справі №7/193-04.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі №28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У даному випадку, суд апеляційної інстанції враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.05.2018 зі справи №915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до викладеного в зазначеній постанові висновку Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15 та в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Буранця О.М. від 20.09.2024 у справі №7/193-04.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2422, 24 грн. (з застосуванням коефіцієнту 0,8 від 3028, 00 грн.).

По-друге, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

З наведеного вбачається, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, на скаржника покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання апеляційної скарги та документів іншій стороні.

Разом із цим, до апеляційної скарги було додано докази направлення апеляційної скарги Білгород-Дністровському ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерсива юстиції (м.Одеса). Проте, не додано доказів направлення іншим учасникам провадження у справі, а саме: боржнику за виконавчим провадженням Державному підприємству «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» копії цієї скарги і доданих до неї документів, що суперечить пункту 3 частини третьої статті 258 ГПК України.

Отже, скаржнику слід належним чином виконати вимоги процесуального закону і надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи, разом з листом опису вкладення.

Згідно із частиною другою статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, ст. 234, п.п.2,3 ч. 3 ст. 258, ст. п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 (про відмову задоволенні скарги на постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк А.В.) по справі №916/183/21 - залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,24 грн. та доказів направлення іншим учасникам провадження у справі, а саме: боржнику за виконавчим провадженням Державному підприємству «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» копії апеляційної скарги і доданих до неї документів разом з листом опису вкладення, з зазначенням номеру поштового відправлення протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Попередити скаржника Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно статті 235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Принцевська Н.М.