Постанова

від 14.11.2024 по справі 910/3684/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р. Справа№ 910/3684/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна Ліга» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024

у справі № 910/3684/24 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна Ліга»

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - позивач; ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»; апелянт-1) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна Ліга» (надалі - відповідач; ТОВ «Архітектурна Ліга»; апелянт-2) про стягнення за договором про надання послуг з виконання проєктно-вишукувальних робіт № 4600006347 від 13.07.2022 штрафних санкцій в сумі 129 403,06 грн, з яких пеня - 93 779,38 грн та штраф - 35 623,68 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 позов ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Архітектурна Ліга» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» штрафні санкції в розмірі 50 256,57 грн та 3 028,00 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ТОВ «Архітектурна Ліга» допущено порушення строків виконання робіт, а саме:

роботи за І етапом мали бути виконані у строк до 21.09.2022, а виконані 29.09.2022, тобто допущено 7 днів прострочення;

роботи за ІІ етапом мали бути виконані у строк до 08.03.2023, а виконані 29.01.2024, тобто допущено 325 днів прострочення.

Що стосується строків виконання робіт за ІІІ етапом, то суд першої інстанції не погодився з доводами ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», що ТОВ «Архітектурна Ліга» допущено прострочення виконання останніх на строк 285 днів, оскільки початок робіт по ІІІ етапу згідно Додатку № 3 до Договору визначено наступним чином: «З дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі - приймання) протягом 40 календарних днів».

Отже, на переконання суду 1-ої інстанції, вірним та справедливим буде відраховувати 40-ка денний строк на виконання робіт ІІІ етапу з дати підписання акта № 2 по ІІ етапу робіт, тобто з 29.01.2024. Оскільки роботи по ІІІ етапу виконано відповідачем та здано їх позивачу 29.01.2024 згідно акта № 3, такі роботи виконано без прострочення (в цій частині).

Місцевий господарський суд зазначив, що позивач при обрахуванні кінцевих термінів виконання робіт за договором брав за основу «договірну дату», а не фактичну дату підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, які є підтвердженням факту виконання робіт та наявності підстав для початку виконання робіт ІІ / ІІІ етапів згідно умов додатку № 3 до договору.

Також за висновками суду першої інстанції штраф на суму 196 077,73 грн в розмірі 7% розрахований позивачем правомірно та у відповідності до умов договору.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції вважав правомірним нараховувати пеню на суму 64 690,30 грн за період з 22.09.2022 по 28.09.2022, що становить 452,83 грн; на суму 196 077,73 грн за період з 09.03.2023 по 09.09.2023, що складає 36 078,30 грн та відповідає кінцевому обрахунку (результату) позивача, що в загальному становить - 36 531,13 грн. Крім того, стягнуто з відповідача штраф в розмірі 13 725,44 грн. З цих підстав позовні вимоги ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/3684/24 в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення пені у розмірі 57 248,25 грн та штрафу у розмірі 21 898,24 грн та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення у відповідних межах є: необґрунтованим та незаконним, оскільки ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та за невідповідності висновків обставинам справи.

Позивач зазначає, що загальний термін виконання робіт до ІІІ етапу становить до 17.04.2023. Тобто, сторони визначили у договорі початок перебігу терміну виконання робіт саме з дати укладання правочину - 13.07.2022. Відтак, сторонами передбачено точний, чітко визначений строк виконання кожного етапу договору - з дати укладення договору (13.07.2022), який не підлягає подвійному тлумаченню. На думку апелянта-1, початком перебігу строку є дата підписання договору - 13.07.2022, а останнім днем виконання робіт - 17.04.2023. Так, позивач переконаний, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» помилково обраховано кінцеві терміни виконання робіт за договором, беручи за основу «договірну дату», а не фактичну дату підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, які є підтвердженням факту виконання робіт та наявності підстав для початку виконання робіт ІІ / ІІІ етапів згідно умов додатку № 3 до договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 18.06.2024 між суддями апеляційна скарга позивача у справі № 910/3684/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/3684/24. Справу № 910/3684/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням, з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду звернулось і ТОВ «Архітектурна Ліга», в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/3684/24 в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог є безпідставним, необґрунтованим та прийнятим з явним порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вказує, що суд першої інстанції допустився помилки, оскільки роботи по І етапу були виконані ТОВ «Архітектурна Ліга» 19.09.2022, а ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» прийнято їх лише 29.09.2022. Стосовно ІІ етапу ТОВ «Архітектурна Ліга» зазначає, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» лише 14.12.2023 завершило відомчу експертизу, повідомивши про це листом від 14.12.2023. Тобто, лише через дев`ять місяців після завершення строку для виконання етапу ІІ, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» завершило свою відомчу експертизу проєктної документації. Апелянт-2 наполягає на тому, що виконання робіт по етапу ІІ прострочено саме з вини ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», так як ним не виконано свої зобов`язання, які передбачені пунктом 5.2 договору та календарним графіком (додатком № 3) до договору в частині проведення відомчої експертизи. Окремо в скарзі зазначено, що порушення зобов`язання з вини кредитора можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. На думку відповідача, нараховані позивачем штрафні санкції є досить великими, оскільки стягнення такої значної суми може призвести до зупинення діяльності товариства, а спроможність відповідача здійснювати подальшу господарську діяльність піддається ризику.

Також до апеляційної скарги відповідачем долучено нові докази, а саме: лист від 19.09.2022 вих. № 276/АЛ-22 про направлення відповідачем на адресу позивача проектної документації до І етапу; лист позивача щодо погодження звіту з інженерних вишукувань № ТОВВИХ-22-1047 від 29.09.2024; лист позивача про завершення відомчої експертизи № ТОВВИХ-23-18122 від 14.12.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, поданому 30.08.2024 до суду апеляційної інстанції, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» заперечило проти доводів ТОВ «Архітектурна Ліга» та вказало, що відповідачем, як підрядником, допущено прострочення строку виконання робіт згідно етапів ІІ та ІІІ календарного графіку виконання робіт (додаток № 3 до договору), тим самим порушено умови договору. Відтак, в силу вимог Цивільного та Господарського кодексів України й умов договору, підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника пеню у сумі 93 779,38 грн та 35 623,68 грн штрафу відповідно до розрахунку, який додано до позовної заяви. Отже, відповідачу нараховано штрафні санкції відповідно до положень законодавства та умов договору. Стосовно прострочення замовника, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зазначило, що договір жодних термінів щодо надання вихідних даних та розгляду проєктної документації та надання зауважень не встановлює. Крім того, позивач зазначає, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. На думку ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», ТОВ «Архітектурна Ліга» було достеменно обізнане як із необхідністю виконання робіт у строки, визначені договором, так і з наслідками порушення виконання відповідних зобов`язань. А співставивши у відсотковому співвідношенні розмір ціни договору та сукупний розмір штрафних санкцій, варто дійти висновку, що нараховані позивачем штрафні санкції є співмірними (адекватними) з ціною договору та не перевищують її. У зв`язку з чим правові підстави для застосування статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України відсутні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Архітектурна Ліга» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/3684/24, вирішено об`єднати апеляційні скарги ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та ТОВ «Архітектурна Ліга» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/3684/24 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Щодо долучених відповідачем до апеляційної скарги нових доказів, а саме: листа від 19.09.2022 вих. № 276/АЛ-22 про направлення відповідачем на адресу позивача проектної документації до І етапу; листа позивача щодо погодження звіту з інженерних вишукувань № ТОВВИХ-22-1047 від 29.09.2024; листа позивача про завершення відомчої експертизи № ТОВВИХ-23-18122 від 14.12.2023, - колегія суддів зазначає, що статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.

Так, згідно з частинами 1-3 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 статті 80 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі надавати оцінку вище вказаним доказам під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, оскільки наведені у них обставини не були відомі суду першої інстанції під час розгляду справи по суті, а отже не можуть впливати на оцінку законності чи обґрунтованості рішення.

На переконання колегії суддів, така обставина, як необхідність подання нових доказів у суді апеляційної інстанції на спростування позиції іншої сторони, викладеної у позовній заяві чи у відзиві, не може бути визнана поважною причиною неподання доказів у встановлений процесуальний строк.

Відповідач не обґрунтував належним чином причин неподання відповідних доказів до суду першої інстанції, враховуючи, що в силу ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім того, з часу відкриття судом першої інстанції провадження у цій справі та до моменту прийняття оскаржуваного рішення, відповідач не був обмежений в праві ознайомлюватися з матеріалами справи та, за необхідності, подавати додаткові докази.

Тому, долучені відповідачем до апеляційної скарги нові докази, а саме: лист від 19.09.2022 вих. № 276/АЛ-22 про направлення відповідачем на адресу позивача проектної документації до І етапу; лист позивача щодо погодження звіту з інженерних вишукувань № ТОВВИХ-22-1047 від 29.09.2024; лист позивача про завершення відомчої експертизи № ТОВВИХ-23-18122 від 14.12.2023 на стадії апеляційного перегляду цієї справи, - не приймаються апеляційним господарським судом до уваги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг в межах викладених апелянтами доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 13.07.2022 між ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (Замовник) та ТОВ «Архітектурна Ліга» (Підрядник) укладено договір № 4600006347 на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт (скорочено - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати «Проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція системи автоматичного керування газорозподільної станції № 1 м. Запоріжжя» (Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - роботи), зазначені в завданні на проектування № 21.71.15 (далі - завдання на проектування) (Додаток № 1 до цього Договору), а Замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити Підряднику вартість виконаних робіт.

Склад, обсяги та вартість робіт визначені завданням на проектування (Додаток № 1 до цього Договору) та Договірною ціною на виконання проектних, науково-проєктних робіт, вишукувальних робіт (Додатком № 2 до цього Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору строк виконання робіт: Підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (далі - Календарний графік (Додаток № 3 до цього Договору), зобов`язується виконати роботи впродовж 270 (двохсот сімдесяти) календарних днів з дати укладання Договору.

Ціна Договору становить 478 000 грн, крім того ПДВ (20%) 95 600 грн (пункт 2.1 Договору).

Підрядник відповідає перед Замовником за якість і відповідність робіт вимогам, діючих нормативних документів, завданню на проектування (Додаток № 1 до цього Договору), Договірній ціні на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт (Додаток № 2 до цього Договору) та умовам Договору (пункт 4.1 Договору).

Замовник зобов`язаний вчасно надати всі необхідні вихідні дані для розробки проєктної документації, надати доступ до існуючого об`єкту (пункт 4.4 Договору), своєчасно розглянути проєктну документацію та надати зауваження (пункт 4.2 Договору).

Місце виконання робіт: за місцезнаходженням Підрядника та на об`єкті проєктування (надалі - Об`єкт (пункт 4.3 Договору)).

Місцезнаходження Об`єкта: поблизу м. Запоріжжя (пункт 4.4 Договору).

Відповідно до пункту 5.5 Договору за кожний етап виконаних робіт Підрядник готує, підписує та надає замовнику акт здачі-приймання виконаних проєктних, науково-проєктних, вишукувальних та додаткових робіт.

Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 (п`яти) робочих днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт за відповідний етап роботи або надати мотивовану відмову від його підписання (пункт 5.5 Договору).

За порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості робіт, в яких допущено порушення (пункт 8.3 Договору).

Згідно пункту 12.1 Договору останній набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.07.2023, в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Як вважає колегія суддів, матеріалами справи підтверджується висновок суду першої інстанції про те, що:

І етап робіт вартістю 53 908,58 грн мав початися з дати укладання договору та закінчитися протягом 70 календарних днів;

ІІ етап робіт вартістю 163 398,11 грн мав початися з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 160 календарних днів;

ІІІ етап робіт вартістю 260 693,31 грн мав початися з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 40 календарних днів.

Також з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору між сторонами підписано наступні Акти здачі-приймання виконаних проектних-вишувальних робіт:

- № 1 від 29.09.2022 на суму 64 690,30 грн;

- № 2 від 29.01.2024 на суму 196 077,73 грн;

- № 3 від 29.01.2024 на суму 312 831,97 грн.

Акти здачі-приймання підписані електронно-цифровим підписом уповноважених представників сторін, зауваження та претензії з боку сторін відсутні.

Як у тексті позовної заяви, так і в апеляційній скарзі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» наводить доводи, що згідно умов Договору роботи з І етапу виконано 29.09.2022 з простроченням виконання на 7 днів, ІІ етапу виконано 29.01.2024 з простроченням на 184 днів, ІІІ етапу виконано 29.01.2024 з простроченням на 183 дні.

Колегія суддів з запропонованим позивачем розрахунком погодитись не може та приходить до висновку про правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування положень Договору.

Так, судова колегія вказує, що статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За статтями 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спірні правовідносини у цій справі склались між сторонами щодо договору підряду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом, строки виконання робіт за Договором визначені та погоджені сторонами у Додатку № 3 до Договору «Календарний графік».

Колегія суддів зазначає, що Договір передбачає здійснення обрахунку строків виконання робіт за кожним наступним етапом з посиланням на дату підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, які є підтвердженням факту виконання робіт та наявності підстав для початку виконання наступних етапів робіт згідно умов Додатку № 3 до Договору.

Здійснення обрахунку строків виконання кожного етапу без прив`язки до визначеного договором юридичного факту погодження акта здачі-приймання виконаних робіт, здійснюючи відлік лише від дати укладення договору, - не може вважатись належним виконанням договору з огляду на зміст його умов.

Як наслідок, місцевим господарським судом вірно встановлено, що ТОВ «Архітектурна Ліга» допущено порушення строків виконання робіт, а саме:

- роботи за І етапом мали бути виконані у строк до 21.09.2022, а виконані 29.09.2022, тобто допущено 7 днів прострочення;

- роботи за ІІ етапом мали бути виконані у строк до 08.03.2023, а виконані 29.01.2024, тобто допущено 325 днів прострочення.

При цьому висновок про порушення ТОВ «Архітектурна Ліга» виконання ІІ етапу саме на 325 днів є обґрунтованим, враховуючи обставини погодження сторонами акта щодо робіт за І етапом - 29.09.2022, спливу 160 календарних днів та підписання акта щодо робіт за ІІ етапом - 29.01.2024.

Строк у 40 днів, відведений для виконання робіт ІІІ етапу, слід відраховувати з 29.01.2024 - дати підписання акта виконаних робіт за ІІ етапом, а тому роботи ІІІ етапу виконано без прострочення.

Щодо посилань ТОВ «Архітектурна Ліга» про направлення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» проектної документації до І етапу листом від 19.09.2022 за вих. № 276/АЛ-22, а також на повідомлення позивачем про завершення ним відомчої експертизи листом від 14.12.2023 № ТОВВИХ-23-18122, то як вже зазначалось, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги нові докази, долучені апелянтом, оскільки відповідачем відповідні докази разом з відзивом не було подано та ці обставини судом попередньої інстанції не досліджувались.

Отже, ТОВ «Архітектурна Ліга» не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин порушення умов Договору саме з вини позивача.

Таким чином, посилання ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та ТОВ «Архітектурна Ліга» на помилковість здійсненого судом першої інстанції обрахунку, за висновками судової колегії, є безпідставними.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 ГПК України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір. Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Аналогічний висновок неодноразово викладено Верховним Судом зокрема, але не виключно у постановах: від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19 від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19.

Зі змісту вищенаведеного вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора й враховує інтереси обох сторін.

Пунктом 8.3 Договору за порушення строків виконання робіт Підрядник має сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості робіт, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% вартості робіт.

Колегія суддів, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі доводи ТОВ «Архітектурна Ліга» щодо надмірного розміру штрафних санкцій, зазначає, що відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, які дозволяють зменшити заявлені до стягнення суми.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про те, що відповідачем допущено значне прострочення виконання робіт, при цьому ТОВ «Архітектурна Ліга» було достеменно обізнане як з обсягом взятих на себе зобов`язань за Договором, так і з відповідальністю, настання якої можливе у разі їх невиконання.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що правомірним було нараховувати пеню на суму 64 690, 30 грн за період з 22.09.2022 по 28.09.2022, що становить 452,83 грн; на суму 196 077,73 грн за період з 09.03.2023 по 09.09.2023, що складає 36 078,30 грн та штрафу в розмірі 7% на суму 13 725,44 грн, що відповідає кінцевому обрахунку (результату) позивача.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, погоджується зі здійсненими судом першої інстанції розрахунком пені та штрафу на суму робіт по І та ІІ етапах за наявності прострочення у цих межах. Вважає визначений розмір штрафних санкцій співмірним та таким, що відповідає обставинам спірних правовідносин. За висновками колегії суддів обґрунтованим є нездійснення нарахувань пені та штрафу на суму робіт по ІІІ етапу через відсутність прострочення у цій частині.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, доводи апеляційних скарг про те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» є: необґрунтованим та незаконним, оскільки ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та за невідповідності висновків обставинам справи, а також про те, що в частині задоволених позовних вимог є безпідставним, необґрунтованим та прийнятим з явним порушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/3684/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

Апелянтами не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені сторонами в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянтів (ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та ТОВ «Архітектурна Ліга»).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна Ліга» - залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/3684/24 - залишити без змін.

4. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурна Ліга».

5. Справу № 910/3684/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков