Постанова

від 15.11.2024 по справі 903/464/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року Справа № 903/464/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши заяви представників Приватного підприємства «Вітчизна-К» та Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про ухвалення додаткового рішення за матеріалами апеляційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 липня 2024 року, повний текст судового рішення складено 30 липня 2024 року по справі №903/464/24 (суддя Вороняк А.С.)

за позовом Приватного підприємства «Вітчизна-К»

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка

про стягнення 80350 грн 83 коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Вітчизна-К звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка (надалі Відповідач) про стягнення 74500 грн 04 коп. основного боргу, 838 грн 89 коп. 3% річних, 894 грн інфляційних збитків та 4117 грн 90 коп. пені.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10 липня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 74500 грн 04 коп. основного боргу, 894 грн інфляційних втрат, 836 грн 77 коп. 3 % річних, 4107 грн 50 коп. пені; та відмовлено в позові щодо стягнення 2 грн 12 коп. 3 % річних та 10 грн 40 коп. пені.

11 липня 2024 року Позивач надіслав до суду поштовим відправленням з описом вкладенням клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 25 липня 2024 року клопотання представника Позивача від 10 липня 2024 року про стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції додатковим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 134-135), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив скасувати додаткове рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволення клопотання Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При цьому апелянт просив стягнути з Позивача на користь Відповідача витрати на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн.

Також, 10 вересня 2024 року від представником Позивача нідйшов відзив на апеляційну скаргу в котрому він просив стягнути витрати на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 грн (написання відзиву на апеляційну скаргу Відповідача подану на додаткове рішення).

Постановою Північно-західного апеляційного господарськго суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Відповідача на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 липня 2024 року по справі №903/464/24 - задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 липня 2024 року по справі №903/464/24 змінено, та викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на користь Приватного підприємства Вітчизна-К 4500 грн витрат на професійну правничу допомогу." В решті додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 липня 2024 року по справі №903/464/24 - залишено без змін.

4 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Відповідача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення. Відповідач просив покласти на Позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, зазначаючи про те, що в пункті 4 прохальної частини постанови Відповідач зазначав, що орієнтований перелік витрат становить 5000 грн. До заяви в підтвердження понесених витрат долучено: договір про надання правничої допомоги; акт наданих послуг; розрахункова квитанція.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 листопада 2024 року у зв`язку із розглядом справи №903/464/24 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, повідомлено учасників справи, що додаткова постанова (чи ухвала) по даній справі буде виготовлена до 15 листопада 2024 року (включно). Заяву представника Відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по справі №903/464/24 прийнято до розгляду. Запропоновано Позивачу протягом 3 днів з моменту отримання ухвали надати свої заперечення щодо заяви Відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №903/464/24.

Також, 5 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В якій представник Позивача просив покласти на Відповідача вирати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 4500 грн. Да заяви долучено: ордер та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копія акту виконаних робіт № 2 від 9 вересня 2024 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 листопада 2024 року у зв`язку із розглядом справи №903/464/24 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, повідомлено учасників справи, що додаткова постанова (чи ухвала) по даній справі буде виготовлена до 15 листопада 2024 року (включно). Заяву представника Позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по справі №903/464/24 прийнято до розгляду. Запропонувати Відповідачу протягом 3 днів з моменту отримання ухвали надати свої заперечення щодо заяви Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №903/464/24. Об`єднано заяву Позивача та заяву Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

7 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Відповідача надійшли заперечення щодо заяви Позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій представник Відповідача вказав, що апеляційну скаргу задоволено частково та просив зменшити судові витрати пропорційно задоволених вимог апляційної скарги.

8 листопада 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Позивача надійшли заперечення щодо заяви Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій представник Позивача вказав, що із договору про надання правничої допомоги не вбачається час витратачений на виконання відповідних робіт та обсяг наданих адвокатом послуг. Просив відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду розглянувши заяви представників Позивача та Відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції прийшла до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд констатує, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція наведена в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21.

На підтвердження понесення Позивачем судових витрат на професійну (правничу) допомогу у суді апеляційної інстанції представником Позивача надано докази, а саме: акт виконання робіт №2 від 9 вересня 2024 року про надання послуг щодо підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 липня 2024 року по справі №903/464/24 - витрачений час 1, 5 год - вартість послуг 4500 грн.

Як вбачається з даних доказів. 26 квітня 2024 року між АО «Алітіс» та Позивачем укладено договір доручення про надання правової допомоги №1143, згідно умов якого за дорученням замовника виконавець надає правову допомогу, а замовник зобов`язується виплатити виконавцю гонорар та відшкодувати витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 2.2 договору визначено правову допомогу, яка підлягає наданню клієнту. Визначено, що Договір вважаться чинним з моменту його підписання до його повного виконання; вартість послуг, які надаються виконавцем, обумовлені додатком №1 до договору. Замовник сплачує на рахунок виконавця завдаток, обумовлений в додатку №1 до договору, протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору; кінцевий розрахунок за виконання обумовлених договором послуг замовник здійснює протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

26 квітня 2024 року сторони підписали додаток №1 до договору-доручення про надання правової допомоги №1143, яким погодили вартість правових послуг по господарській справі щодо стягнення з Відповідача заборгованості та штрафних санкцій, а саме: вартість однієї години роботи адвоката становить 3 000 грн. Згідно пункту 5.4 завдаток становить 6 000 грн 00 коп.

На підтвердження понесених Відповідачем витрат на професійну (правничу) допомогу у суді апеляційної інстанції представником Відповідача надано докази, а саме: акт наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 19 серпня 2024 року від 1 листопада 2024 року про те, що Адвокатом були надані для Відповідача такі послуги: ознайомлення із матеріалами справи; надання правничої консультації щодо формування позиції Відповідача в суді апеляційної інстанції; підготовка апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 липня 2024 року. вартість 1 год. роботи станговить 1000 грн. Сторони погодили, що вартість наданих послуг становить 5000 грн.

Суд апеляційної інстанції констатує, що Верховний Суд у складі колегії суддів КГС вирішив, що «оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення ("розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу"), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат» (постанова від 30 січня 2024 року у справі № 925/790/17(925/580/20)).

Однак, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 червня 2024 року в справі № 910/14524/22 виснувала, що особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування судових витрат (понесених під час розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення) Позивача за рахунок Відповідача, а Відповідача за рахунок Позивача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою, а також чи стосуються вони розгляду справи.

Дослідивши види та зміст послуг представників Позивача та Відповідача, які зводяться по своїй суті фактично до надання такої послуги як написання апеляційної скарги для Відпоідача та відповідно написання відзиву для Позивача, оскільки всі інші послуги щодо ознайомлення з матеріалами справи та підготовка документв, поглинаються такими послугами як написання відзиву та апеляційної скарги. При цьому роботи надані як Позивачу так і Відповідачу є схожими, а отже за своєю суттю не мали б мати суттєвої різниці в їх оцінці.

Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Відповідача на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 липня 2024 року по справі №903/464/24 - задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 липня 2024 року по справі №903/464/24 змінено.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відтак, керуючись критеріями розумності, обґрунтованості, співмірності, пропорційності, враховуючи наведене та оцінивши подані докази на підтвердження понесених ним витрат під час розгляду справи та аргументи, виходячи з вищенаведених критеріїв та зважаючи на часткове задоволеня апеляційної скарги, керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що витрати Відповідача на професійну правничу допомогу що полягають в написанні апеляційної скарги на додаткове рішення в розмірі 5000 грн, підлягають задоволенню частково у сумі 2000 грн. При цьому, витрати Позивача на професійну правничу допомогу, що полягають в написанні відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення в розмірі 4500 грн, підлягають задоволенню частково у сумі 2000 грн. В решті вимог заяв суд апеляційної інстанції відмовляє.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Приватного підприємства «Вітчизна-К» щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції - задоволити частково.

2. Заяву представника Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції - задоволити частково.

3. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (с. Губин Перший, Горохівський район, Волинська область, 45726; код 03373842) на користь Приватного підприємства Вітчизна-К (вул. Шкільна, 12Е, с. Менчичі, Іваничівський район, Волинська область 45323; код 40812058) 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної допомоги.

4. Стягнути з Приватного підприємства Вітчизна-К (вул. Шкільна,12Е, с. Менчичі, Іваничівський район, Волинська область, 45323, код 40812058) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (с. Губин Перший, Горохівський район, Волинська область, 45726, код 03373842) 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної допомоги.

5. В задоволенні решти вимог заяв - відмовити.

6. Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

7. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Додаткову постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Справу №903/464/24 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.