Постанова

від 12.11.2024 по справі 917/107/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Харків Справа № 917/107/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В. , суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

учасники справи в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл (вх. № 1773 П/1)

на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 01.07.2024, суддя Мацко О.С.)

у справі №917/107/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна компанія Газінвестпроект, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл, Полтава,

про стягнення 3 298 559,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Полтавської області від 20.06.2024 у справі №917/107/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна компанія Газінвестпроект 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Місцевий господарський суд, оцінивши надані позивачем докази понесених витрат адвоката, дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу, заявлені останнім, є завищеними, оскільки деякі дії адвоката дублюються, а загальний обсяг роботи не відповідає заявленій сумі. Враховуючи, що судова практика щодо аналогічних справ є усталеною, а адвокат брав участь у справі обмежено, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу адвоката є 20 000 грн, що відповідає принципам справедливості, пропорційності та верховенству права.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл, відповідач, непогоджуючись із зазначеним додатковим судовим рішенням, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2023 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ Сервіс ойл на користь ТОВ Будівельно-проектна компанія Газінвестпроект 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована наступним:

- суд першої інстанції неправомірно задовольнив вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, оскільки ці витрати є завищеними й неспівмірними з реальною складністю справи та обсягом виконаних робіт адвокатом Межовою К.П.;

- частина дій адвоката Межової К.П. не мала практичної доцільності, оскільки позовну заяву та ключові процесуальні документи було подано іншим адвокатом Кіндіусом І.В., що свідчить про те, що деякі консультації, аналізи судової практики та підготовка документів, що виконувалися повторно адвокатом Межовою К.П. після закриття підготовчого провадження, не були необхідними для ведення справи по суті;

- адвокат Межова К.П. брала участь лише в одному засіданні (28.05.2024), що тривало приблизно 51 хвилину, а в іншому засіданні вона була присутня, але воно не відбулося через повітряну тривогу, тому загальний фактичний час судових засідань є завищеним;

- справа не становила особливої правової складності, а судова практика з аналогічних питань є сталою; суд першої інстанції мав зменшити суму компенсації витрат до 1 000,00грн, оскільки вони не відповідають реальній складності справи, витраченому адвокатом часу та є надмірними порівняно з ринковими цінами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.07.2024 для розгляду справи № 917/107/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 у справі №917/107/24 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/107/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл (вх.№1773П) на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2024 у справі №917/107/24, до надходження матеріалів справи.

29.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/107/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі №917/107/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл (вх. № 1773 П/1) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №917/107/24; призначено справу до розгляду на "25" вересня 2024 р. о 13:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) до 15.08.2024.

У зв`язку з відпусткою судді Шутенко І.А. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.09.2024 для розгляду справи №917/107/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №917/107/24 у зв`язку з відпусткою судді Гребенюк Н.В. повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл (вх. № 1773 П/1) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі № 917/107/24 відбудеться "12" листопада 2024 р. о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; доведено до учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Будь-яких інших заяв, клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило.

В судове засідання представники сторін не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать відомості про доставки документів до кабінетів модуля «Електронний суд», що наявні в матеріалах справи.

Враховуючи, що явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов`язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви був зазначений попередній розмір витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 260 000,00грн.

Договору про надання правової допомоги до позовної заяви позивачем не додавалося.

28.05.2024 господарським судом Полтавської області прийнято рішення у даній справі, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» 1 488 000,00 грн. основного боргу, 482 493,68 грн. інфляційних, 90 872,06 грн. річних, 92 263.54 грн. пені, 23 439,69 грн. судового збору.

Також 28.05.2024 судом оголошено п. 5 резолютивної частини рішення, яким призначено судове засідання для вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу на 20.06.2024 р. на 12.00 год.

30.05.2024 до суду першої інстанції надійшла заява позивача б/н від 30.05.2024 з доказами понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

04.06.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять наступні докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу адвокатки Межової К.П.:

- ордер серія АЧ № 1175778 від 15.04.2024 на надання адвокатом Межовою Ксенією Павлівною правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект»;

- копію договору про надання правничої допомоги б/н від 01.01.2024, укладеного між ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» та адвокатом Межовою Ксенією Павлівною;

- акт наданих послуг № 28/05 від 28.05.2024;

- квитанції до прибуткового касового ордера № 2 від 28.05.2024.

Так, у відповідності до п. 1.1 договору про надання правничої допомоги б/н від 01.01.2024 сторони погодили, що адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п.5.5 договору обсяг та зміст наданої правничої допомоги, а також розмір гонорару також визначається в акті (актах) наданих послуг, які формуються адвокатом в міру необхідності та направляються на адресу клієнта засобами поштового, комунікаційного зв`язку або вручаються уповноваженій особі під розписку.

У відповідності до акту наданих послуг № 28/05 від 28.05.2024, підписаним сторонами договору б/н від 01.01.2024, адвокатом Межовою Ксенією Павлівною були виконані наступні роботи (надані такі послуги):

- надання консультацій з вивченням документів (обсяг 9 год., вартість 52 000,00 грн.);

- аналіз судової практики (обсяг 12 год., вартість 52 000,00 грн.);

- участь в судових засіданнях (обсяг 7 год., вартість 52 000,00 грн.);

- підготовка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вартість 52 000,00 грн.);

- підготовка документів в обґрунтування правової позиції по справі (вартість 52 000,00 грн.).

Загальна вартість послуг згідно з вказаним актом 260 000,00 грн.

Вказана сума була сплачена позивачем на користь ОСОБА_1 згідно з квитанції до прибуткового касового ордера № 2 від 28.05.2024.

Проаналізувавши надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» документи, беручи до уваги подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 1000,00грн, суд першої інстанції встановив, зокрема, що позивач обґрунтовує необхідність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійсненням дій, які фактично дублюються.

Так, судом першої інстанції зазначено про те, що дії з надання консультацій з вивченням документів, аналізу судової практики та підготовки документів в обґрунтування правової позиції по справі, входять у сутнісний зміст «підготовка матеріалів для ведення справи ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» в суді». Також судом першої інстанції враховано, що судова практика з приводу спірних правовідносин є сталою та не становить виключної правової проблеми.

Місцевий господарський суд також встановив, що адвокатка Межова К.П. брала участь лише в одному судовому засіданні 28.05.2024 (яке тривало 51 хв), а також з`явилася до суду на судове засідання 16.04.2024, яке не відбулося у зв`язку з оголошенням у Полтавській області повітряної тривоги. При цьому, суд зазначив, що даним представником позивача не було подано жодних заяв та клопотань по суті спору.

Крім того, судом першої інстанції враховано, що включення такої дії як підготовка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Беручи до уваги встановлені обставини щодо часткової доведеності понесених витрат на правову допомогу адвоката, суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірним із складністю роботи, її обсягом та часом, витраченим на надання адвокаткою Межовою Ксенією Павлівною послуг з представництва інтересів позивача у даній справі, є розмір витрат на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Судова колегія, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесеної суми витрат на правову допомогу, а також оцінюючи обґрунтованість доводів апелянта, дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правомірно керувався критеріями для зменшення розміру витрат на правничу допомогу як таких, що не підтверджені їх фактичною необхідністю.

Суд першої інстанції правомірно зменшив суму витрат із заявлених 260 000 грн до 20 000 грн, враховуючи, що частина дій, виконаних адвокатом, мали дублюючий характер.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у справі № 914/2355/21 від 03.11.2023, де підкреслено, що суд має право зменшити витрати на правничу допомогу, якщо вони перевищують розумні межі з огляду на складність справи, витрачений адвокатом час і ринкові ставки на аналогічні послуги.

Водночас, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта щодо розрахунку вартості відповідної послуги з участі в судовому засіданні лише із розрахунку 51 хвилини як фактичної тривалості одного судового засідання, адже друге засідання у призначену дату не відбулось у зв`язку з повітряною тривогою.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц).

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц.

Також судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що витрати на правову допомогу з послуг адвокатки Межової К.П. слід зменшити саме до 1 000,00грн, оскільки, за доводами відповідача, представництво інтересів позивача (зокрема, подання позовної заяви та відповіді на відзив) здійснювалось іншим адвокатом, а тому надання послуг останньої не було доцільним та не мало наслідком судового результату.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що участь декількох адвокатів узгоджується з положеннями Господарського процесуального кодексу України, який дозволяє стороні обирати кількість представників та обсяг їхньої роботи. В свою чергу, участь іншого адвоката не свідчить про надмірність чи дублювання витрат, якщо кожен представник здійснював дії, обґрунтовані обсягом і складністю спору.

Подання позовної заяви та долучених до неї документів одним представником не спростовує необхідність у іншого адвоката здійснити підготовку матеріалів для подальших стадій справи, а також участі в судових засіданнях, додаткового аналізу та формування стратегії представництва.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що залучення іншого адвоката для окремих етапів справи саме по собі не є підставою для зменшення суми витрат на правничу допомогу.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що ним було частково визнано позов, а тому у пропорційному співвідношенні понесені позивачем витрати на правову допомогу мали бути зменшені, зокрема, до 1000,00грн.

Якщо відповідач визнав позов (повністю або частково) витрати на правову допомогу не підлягають обов`язковому зменшенню, якщо вони є обґрунтованими та документально підтвердженими, оскільки у позивача обставини щодо виникнення необхідності в ініціюванні судового спору виникають, зокрема, у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором. Часткове визнання позову не завжди є підставою для зменшення витрат на правову допомогу, якщо правовий супровід не став значно менш об`ємним (постанова Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 910/16169/17).

Суд апеляційної інстанції наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Натомість, в даному випадку відповідачем не було належним чином доведено необґрунтованість або завищення заявлених позивачем судових витрат на правничу допомогу та підстав для їх зменшення до 1 000,00грн.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, зважаючи на рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг виконаних робіт, ціни позову, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення заяви представника позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000,00грн.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного додаткового рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування додаткового рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2024 у справі № 917/107/24 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл (вх. № 1773 П/1) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2024 у справі №917/107/24 залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2024 у справі №917/107/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.11.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Плахов

Суддя М.М. Слободін