Ухвала

від 12.11.2024 по справі 750/6147/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 750/6147/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/802/24 Категорія - ч. 4 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270340001248 від 19.04.2024 року, за апеляційною скаргою прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2024 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Антрацит, Луганської області, громадянки України, з базовою середньою освітою, незаміжньої, не працюючої, раніше судимої:

- 10.05.2024 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначено їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 років 10 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.ч.1, 4 ст.70 КК України, враховуючи вирок Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10.05.2024 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку у 3 роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Початок іспитового строку ухвалено обраховувати починаючи з 10 травня 2024 року.

Згідно ст.76 КК України покладено на ОСОБА_8 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 757,28 грн. процесуальних витрат на залучення експерта.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченої, просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України - 4 роки 10 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, передбачених за цим та попереднім вироком призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити останню від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, поклавши на неї обов`язки, передбачені п.1,2, ч. 1 ст. 76 КК України. Зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення початку перебігу іспитового строку, безпідставно ухвалив рахувати строк випробування з 10 травня 2024 року, тоді як такою, що відповідає вимогам КПК України є дата проголошення нового вироку, тобто початок іспитового строку необхідно обчислювати починаючи з 18 липня 2024 року, так як відповідно до ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Як встановлено судом першої інстанції, 25.03.2024 близько 18:31 год. ОСОБА_8 перебуваючи в приміщенні магазину «Квартал» ТОВ «Альянс Маркет», що за адресою: пр-т. Левка Лук`яненка, буд. 26, м. Чернігів, шляхом вільного доступу, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно та повторно, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався, таємно викрала з торгівельної полиці магазину одну пляшку лікеру марки «JAGERMEISTER», ємністю 0,5 л., 35%, вартістю 471 гривень 00 копійки, що належить ТОВ «Альянс Маркет», чим завдала матеріальної шкоди на вказану суму.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження у зв`язку зі змінами законодавства, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла такого висновку.

09.08.2024 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким ст. 51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст. 51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зокрема, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК).

Дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викраденні чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПК, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Так, згідно нової редакції ст. 51 КУпАП України, відповідальність за ч.1 ст.51 КУпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 757 грн. Відповідальність за ч.2 ст.51 КУпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 757 грн. до 3028 грн.

Таким чином, з 09.08.2024 року таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становить 3028 грн.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

При цьому суд бере до уваги приписи ч.1 ст.5 КК України, якими визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тому наведені зміни в законодавстві, які пом`якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.

На підставі зворотної дії закону суд також повинен виходити з розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння.

Прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2024 року становив 3028 грн, тоді як вартість викраденого обвинуваченою майна становить 471 грн., що станом на день розгляду кримінального провадження судом може бути лише підставою адміністративної відповідальності.

Положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК встановлено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду, а кримінальне провадження закрити.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 417, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокуратури ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2024 року щодо ОСОБА_8 - скасувати.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 за ч.4 ст.185 КК України закрити на підставі ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3