Рішення

від 05.11.2024 по справі 902/807/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2024 р. Cправа № 902/807/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" (вул. Василя Тютюнника, буд. 5-Б, офіс 11, м. Київ, 03150)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо науково-дослідне підприємство "Еліта" (вул. Незалежності, 73, смт. Теплик, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 23800)

про стягнення 2 333 260,64 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Вовк У.Я.

відповідача: Руденко Т.С.

В С Т А Н О В И В :

30.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістин Україна" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо науково-дослідне підприємство "Еліта" про стягнення 2 333 260,64 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 902/807/24 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі 902/807/24. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.09.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, направлена кореспонденція суду повернута з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Водночас таку ухвалу доставлено позивачу та відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого засідання та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 02.09.2024 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 01.10.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалу 02.09.2024.

Суд зауважує, що 30.09.2024 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо науково-дослідне підприємство "Еліта" надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/9583/24 від 30.09.2024) про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки потребує юридичного супроводу по даній справі.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача, з огляду на що розгляду справи по суті відкладено на 15.10.2024, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 01.10.2024 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 15.10.2024.

15.10.2024 від представника відповідача ТОВ Виробничо науково-дослідне підприємство «Еліта» надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вх. № канц. 01-34/10132/24 від 15.10.2024), який долучений судом до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання 15.10.2024 суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи до 22.10.2024, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

21.10.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. 01-34/10343/24 від 21.10.2024), яка долучена судом до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання 22.10.2024 суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи до 05.11.2024, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначений час у судове засідання 05.11.2024 з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

05.11.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначається наступне: 05.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче науково дослідне підприємство «Еліта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер логістік Україна» було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №12284/к, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати (поставити) Покупцю у власність сільськогосподарську продукцію згідно вимог Специфікації по якості та безпечності до даного Договору, у заліковій вазі та терміни, визначені в додатках до даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і у визначений строк сплатити його вартість. Згідно з пунктом 4.2. Додатку №1 до Договору Сторони домовилися про авансовий платіж в розмірі 1 500 000,00 грн. На виконання умов Договору ТОВ «Інтер логістік Україна» в період з 15.09.2023 по 01.11.2023 було сплачено на рахунок ТОВ ВНДП «Еліта» грошові кошти загальною сумою 2 000 880,00 грн. Пунктом 2 Додатку №2 до договору визначено, що кінцева дата поставки не перевищує 25.09.2023. За доводами позивача станом на 30.07.2024 продавцем не виконано свого обов`язку з поставки узгодженого Товару. З огляду на викладене позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 2 000 800,00 грн (авансовий платіж), 85 235,49 грн інфляційних нарахувань, 247 145, 15 грн 20 % річних.

Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього викладена у відзиві на позову заяву, де доводи зводяться до наступного:

- позивач не виконав свого обов`язку по перерахуванню авансового платежу в сумі 1 500 000,00 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ ВНДП «Еліта» у 3-денний термін з моменту підписання Договору.

- ТОВ ВНДП «Еліта» повністю виконало свої зобов`язані по поставці Товару у місце поставки, що визначене Додатком №2 до Договору №12284/к: насіннєвий склад №1 СОК «Золотий стандарт», 23800, вул. Микитенка, 25, Вінницька обл., Гайсинський район, м. Теплик в термін до 25.09.2024 року, як це визначено п.2 цього ж Додатку. На підтвердження даного факту відповідачем надано копії товарно-транспортних накладних від 18.09.2023 року №1-4, від 19.09.2023 року №5-7, від 20.09.2023 року №8-9, де зазначено пункт розвантаження: Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт. Теплик, вул. Микитенка, 25Ж (згідно договору №12284/к від 05.09.2023 року), де вантажоодержувачем зазначено «Інтер Логістік Україна». За доводами відповідача останній здійснив поставку Товару на зерновий склад, що вказаний у Додатку №2 до Договору №12284/к, однак Покупець ТОВ «Інтер Логістік Україна» не здійснило жодних дій по отриманню даного Товару. Дані обставини підтверджуються також довідкою СОК «Золотий стандарт» №2 від 14.10.2024. Лише, згідно товарно-транспортної накладної №1 від 18.10.2023 року, ТОВ «Інтер Логістік Україна» мало намір отримати Товар - насіння озимої пшениці у кількості 1 тонну, загальною сумою 11 970,00 грн. з ПДВ, проте так і не здійснило відвантаження погодженого сторонами товару.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 05.09.2023 року між ТОВ ВНДП «Еліта (Продавець) та ТОВ «Інтер Логістік Україна» (Покупець) було укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції №12284/к (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Продавець відповідно до попередньої домовленості з Покупцем, зобов`язується передати (поставити) Покупцем власність сільськогосподарську продукцію згідно вимог Специфікації по якості та безпечності до даного Договору, у заліковій вазі та терміни, визначені у Додатках до даного Договору (що далі іменується «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і у визначений строк сплатити його вартість.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна товару, неустойки та будь-якого іншого платіжного зобов`язання без урахування ПДВ зазначається у гривнях з точністю до двох знаків після коми (тобто, ціна округлюється до цілої копійки).

Порядок та умови оплати Товару зазначено в Додатках до Договору. Ціна на Товар зазначається згідно положень Додатку №2 до даного договору та видаткових накладних на кожну партію поставки Товару окремо. Загальна сума Договору визначається як сума вартості Товару з ПДВ, поставленого Продавцем згідно всіх видаткових накладних, які підписані Сторонами протягом строку дії цього договору, з урахуванням підписаних додаткових угод та коригувань по накладних, але у будь- якому разі не перевищує 22 050 000,00 грн. з урахуванням ПДВ (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору Покупець має право вимагати здійснення поставки Товару згідно з умовами Договору та Додатків у встановлені строки.

Відповідно до пункту 4.3.1 Договору Продавець зобов`язаний передати Продавцю Товар належної якості, в обумовленій Сторонами кількості, асортименті та строки.

Згідно пункту 7.1 Договору первинний строк дії Договору встановлюється до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань по договору.

Пунктом 4.1 Додатку №1 до Договору Сторони домовилися про авансовий платіж в розмірі 1 500 000 грн. 00 коп. Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 3 днів з моменту підписання договору. Авансовий платіж вираховується з вартості поставленого товару. Ціна за одиницю товару встановлена 12 600 грн. за тонну.

Пунктом 1 Додатку №2 до Договору №12284/к у відповідності до п.1.1 Договору сторони визначили наступний предмет поставки та термін поставки:

1.1.Найменування сільськогосподарської культури (Товару) насіння озимої пшениці «Нордіка».

1.2.Товар є продукцією виробництва - власного.

1.3.Код УКТ ЗЕД повністю (для імпортного Товару) або перші 4 цифри (для іншого) - 1201.

1.4.Залікова вага 1750 тон +/-5%.

1.5.Рік врожаю сільськогосподарської продукції 2023.

1.6.Місце поставки: насіннєвий склад №1 СОК «Золотий стандарт», 23800, вул. Микитенка, 25, Вінницька обл., Гайсинський район, м.Теплик.

Пунктом 2 Додатку №2 до Договору №12284/к визначено, що термін поставки - протягом двох днів з моменту оформлення товаро-транспортної накладної із цінами, визначеними згідно даного Додатку до Договору. Кінцева дата поставки не перевищує 25.09.2023 року.

Пунктом 3.1. Додатку №2 до Договору №12284/к визначено, що поставка Товару здійснюється за рахунок Продавця його власним транспортом або транспортом Перевізника на зерновий склад, вказаний у даному додатку до Договору. Відвантаження Товару в місці поставки здійснюється силами та за рахунок Продавця. Моментом відвантаження Товару Продавцем є його отримання Покупцем відповідно до п.3.3 даного Додатку до Договору з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно- транспортна накладна).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Інтер Логістік Україна» в період з 15.09.2023 по 01.11.2023 сплатило на рахунок ТОВ ВНДП «Еліта» грошові кошти у сумі 2 000 880,00 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: платіжна інструкція №500 від 14.09.2023 на суму 58380,00 грн; платіжна інструкція №579 від 18.10.2023 на суму- 58333,33 грн; платіжна інструкція №592 від 20.10.2023 на суму 70000,00 грн; платіжна інструкція №622 від 01.11.2023 на суму 146766,67 грн.

У відповідності до товарно-транспортних накладних від 18.09.2023 року №1-4, від 19.09.2023, №5-7, від 20.09.2023 №8-9 на виконання умов договору відповідачем було доставлено до пункту розвантаження: Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт. Теплик, вул. Микитенка, 25Ж , де вантажоодержувачем зазначено «Інтер Логістік Україна».

Натомість, позивачем стверджується, що відповідачем не було виконано умови договору в зв`язку із чим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістик Україна» зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо науково-дослідне підприємство "Еліта" з вимогами про повернення попередньої оплати.

10.08.2024 директор ТОВ ВНДП «Еліта» Володимир Токарчук листом №2 звернувся до ТОВ «Інтер Логістік Україна» з письмовою вимогою про те, що відповідно п.1.6 додатка 2 Договору поставки сільськогосподарської продукції №12284/к від 05.09.2023 року ТОВ ВНДП «Еліта» виконала умови договору та поставило продукцію на насіневий склад №1 СОК «Золотий стандарт», адреса складу: 23800, Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт. Теплик, вул. Микитенка, 25. Залікова вага насіневої пшениці 1750,0 тон на суму 21000,00 тис. грн., повідомивши, що підприємство ТОВ «Інтер Логістік Україна» оплатило кошти в сумі 2000,880 тис. грн., решта суми за товар не надійшла, з проханням отримати оплачену продукцію.

У відповідь на вищезазначений лист ТОВ «Інтер Логістік Україна» направило лист вих. № ІЛУ2408-28 від 28.08.2024 року про те, що з 18 грудня 2023 року ТОВ ВНДП «Еліта» нібито порушило свій обов`язок щодо повернення суми, сплаченої за Товар, який так і не було поставлено. У даному листі позивач зазначив також про листи на повернення коштів від 11.12.2023 року та від 29.01.2024 року.

До того ж у листі ТОВ «Інтер Логістік Україна» за вих.№ІЛУ2312-08 від 08.12.2023 року позивач зазначав про повернення коштів у розмірі 2 000 000,00 (два мільйони) гривень, перераховані по договору поставки сільськогосподарської продукції №12284/к від 05.09.2023 року, а не у розмірі 2 000 880,00 гривень, як про це зазначалося пізніше у вимозі ТОВ «Інтер Логістік Україна» за вих.№2401-24 від 24.01.2024.

Крім того, в матеріалах справи міститься Довідка № 2 від 14.10.2024 надана СОК «Золотий стандарт» зі змісту якої слідує, що остання підтверджує, що ТОВ ВНДП «Еліта» в рахунок поставки сільськогосподарської продукції № 12284/к від 05.09.2023 на склад № 1 СОК «Золотий стандарт» за адресою: 23800, Вінницька обл., Гайсинський р-н., м. Теплик, вул. Микитенка, 25, було прийнято на збереження товар, доставлений згідно товарно-транспортних накладних № 1-4 від 18.09.2023, № 5-7 від 19.09.2023 року та № 8-9 від 20.09.2023, загальною масою 200 тонн і в даний момент зберігається на зазначеному складі. Вантажоодержувачем ТОВ «Інтер логістик Україна» даний товар не забрано.

Позивач стверджує, що відповідачем зобов`язання з поставки товару не виконано, у зв`язку з чим позивачем у відповідності до умов договору нараховано штрафні санкції, та останній звернувся з позовом про їх стягнення разом з попередньою оплатою. Відповідач проти цього заперечує, посилаючись на те, що умовами договору не передбачена доставка товару позивачу, оскільки позивач повинен був отримати товар на складі, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

За наслідкам розгляду справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (статті 664 Цивільного кодексу України).

Статтею 689 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як уже встановлено судом, пунктом 2 Додатку №2 до Договору №12284/к, між сторонами було погоджено, що термін поставки - протягом двох днів з моменту оформлення товаро-транспортної накладної із цінами, визначеними згідно даного Додатку до Договору. Кінцева дата поставки не перевищує 25.09.2023 року.

Пунктом 3.1. Додатку №2 до Договору №12284/к визначено, що поставка Товару здійснюється за рахунок Продавця його власним транспортом або транспортом Перевізника на зерновий склад, вказаний у даному додатку до Договору. Відвантаження Товару в місці поставки здійснюється силами та за рахунок Продавця. Моментом відвантаження Товару Продавцем є його отримання Покупцем відповідно до п.3.3 даного Додатку до Договору з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно- транспортна накладна).

Пунктом 1.6. Договору між сторонами погоджено, що місце поставки: насіннєвий склад №1 СОК «Золотий стандарт», 23800, вул. Микитенка, 25, Вінницька обл., Гайсинський район, м. Теплик.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав своє зобов`язання з поставки товару, про що свідчить товарно транспортні накладні від 18.09.2023 року №1-4, від 19.09.2023, №5-7, від 20.09.2023 №8-9 де на виконання умов договору відповідачем було доставлено до пункту розвантаження: насіннєвий склад №1 СОК «Золотий стандарт», 23800, вул. Микитенка, 25, Вінницька обл., Гайсинський район, м. Теплик в термін до 25.09.2024.

За доводами суду, враховуючи умови договору, та докази, що наявні матеріалах справи відповідач своєчасно поставив товар у визначене місце поставки до 25.09.2023.

Поряд з тим, суд критично оцінює твердження позивача про те що позивач немає жодних відносин ні договірних ні позадоговірних з СОК «Золотий стандарт», оскільки умовами договору було передбачено обов`язок Продавця здійснити поставку саме на насіннєвий склад №1 СОК «Золотий стандарт», 23800, вул. Микитенка, 25, Вінницька обл., Гайсинський район, м. Теплик, тобто згідно умов договору сторони були обізнані про узгоджені місце та період поставки товару.

Судом враховано, що відповідач також зазначає, що повністю виконав взяті на себе зобов`язання за Договором та поставив (доставив) товар позивачу на до пункту розвантаження: Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт. Теплик, вул. Микитенка, 25Ж було, де вантажоодержувачем зазначено «Інтер Логістік Україна».

Заперечення позивача, викладені у відповіді на відзив на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Щодо доводів позивача.

Статтею 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як вбачається, у Договорі сторони погодили, що відвантаження товару буде здійснюватися до пункту розвантаження.

Поряд з цим, у відповідності пункту 4.2.1. договору № 12284/к від 05.09.2023 між сторонами було погоджено, що Покупець (ТОВ «Інтер Логістик Україна») зобов`язаний прийняти та оплатити Товар, поставлений у відповідності до умов договору.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять та позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо того, що останнім були вчинені дії встановлені п. 4.2.1. договору.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту порушення відповідачем погодженого сторонами у Договорі умов поставки товару не є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за Договором без порушенням встановленого строку та умов договору, є більш вірогідними порівняно з доказами наданими позивачем.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В порядку статті 129 судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити.

2. Понесені судові витрати залишити за позивачем.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати надіслати на електронну адресу позивача - inter.logistic.ua@gmail.com та до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 15 листопада 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи