Ухвала

від 15.11.2024 по справі 910/13895/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.11.2024Справа № 910/13895/24

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва»

до Фізичної особи-підприємця Калайди Дениса Сергійовича

про стягнення 179 638,31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Калайди Дениса Сергійовича (далі - відповідач) про стягнення 179 638,31 грн., з яких: 117 700,42 грн. - основний борг за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 06.06.2023 № 684/1, 50 176,90 грн. - пеня, 7 336,76 грн. інфляційні втрати та 4 424,23 грн. - 3 % річних.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає окремим положенням статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи таке.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позовній заяві позивач вказував на те, що сума основного боргу складає 117 700,42 грн., та утворилась за період з 01.06.2023 року по 31.08.2024 року.

Проте, позивач не долучив до матеріалів позовної заяви обґрунтованого розрахунку основного боргу, зокрема з посиланням на відповідні пункти Договору, зазначенням боргових періодів, дат та розмірів часткових оплат (у разі їх наявності), а також з визначенням відповідних сум, що підлягали сплаті Фізичною особою-підприємцем Калайдою Денисом Сергійовичем у кожен з місяців загального боргового періоду.

При цьому, суд зауважує, що саме лише посилання у Акті повернення орендованого майна на те, що станом на 31.08.2024 року за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати в сумі 117 700,42 грн. не виключає обов`язку позивача надати обґрунтовані розрахунки усіх сум, заявлених до стягнення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом не дотримався окремих вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання обґрунтованого розрахунку 117 700,42 грн. основного боргу.

4. Роз`яснити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака