Ухвала
від 15.11.2024 по справі 914/2022/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.11.2024 р. Справа № 914/2022/24

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєва С.Б., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ

про визнати відсутнім в Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (код ЄДРПОУ 23269555) обов`язку за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 №0424-04013 з оплати електричної енергії в обсязі 1 871,783 МВт*г, за актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № БР/24/06-0424 від 30.06.2024

у справі №914/2022/24

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 6635773,62 грн.

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку у розмірі 6635773,62 грн., з якої: 6618436,09 грн. основного боргу та 17337,53 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 20.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 03.10.2024. Встановлено відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Подальший хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду у справі. Так, зокрема, ухвалою суду від 30.10.2024 закрито підготовче провадження у справі №914/2022/24 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14.11.2024.

14.11.2024, за вх.№3135, на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з наступними вимогами:

- поновити строк для звернення із зустрічним позовом;

- прийняти даний зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом в межах справи № 914/2022/24;

- визнати відсутнім в Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (код ЄДРПОУ 23269555) обов`язку за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 №0424-04013 з оплати електричної енергії в обсязі 1 871,783 МВт*г, за актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № БР/24/06-0424 від 30.06.2024;

- розподілити судові витрати.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Питання пред`явлення зустрічного позову врегульовано ст. 180 ГПК України, а саме відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1). Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2). Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3). Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (ч. 4). До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 5). Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 6). У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ч. 7).

Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/2987/18 від 20.03.2019.

Частиною 1 статті 80 ГПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує в тому числі питання прийняття зустрічного позову.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали від 20.08.2024 у справі №914/2022/24 відповідачу було встановлений строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

06.11.2024, за вх.№ 21834/24, від відповідача поступив відзив на позовну заяву, але разом з відзивом на позовну заяву зустрічний позов відповідачем поданий не був.

У п. 1 прохальної частини зустрічного позову заявлено клопотання про поновлення строку на прийняття зустрічної позовної заяви.

У заявленому клопотанні як причину пропуску процесуального строку АТ «ДТЕК Західенерго» зазначає, що зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Надалі воєнний стан неодноразово продовжувався, та діє й на сьогоднішній день.

З посиланням на практику Верховного Суду вказує, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм, у трактуванні вимог процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд.

Відтак, керуючись положеннями ст.119 ГПК України Товариство вважає зазначені причин строку поважними та просить поновити строк на прийняття зустрічного позову.

Розглянувши клопотання АТ «ДТЕК Західенерго» про поновлення строку на прийняття зустрічної позовної заяви, суд зазначає.

У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Пономарьов проти України (від 03.04.2008 № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України).

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд відзначає, що ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Положення ГПК України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 873/56/22).

Постановою від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18 Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

При цьому відповідно до Указу Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі був продовжений.

Звичайно, введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише у тому разі, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.

Разом із тим, АТ «ДТЕК Західенерго» не наведено жодних об`єктивних обставин, які були викликані введенням воєнного стану та унеможливили вчасне звернення товариства із зустрічним позовом, а саме лише посилання позивача за зустрічним позовом на запровадження на території України воєнного стан, не є поважною причиною для поновлення строку на подання зустрічного позову. При цьому суд враховує, що відзив на позовну заяву відповідачем було подано вчасно (06.09.2024) і введення воєнного стану, у зв`язку військовою агресією Російської Федерації проти України не створило для відповідача перешкод для подання такого відзиву.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

За таких обставин, керуючись принципами рівності всіх юридичних осіб перед законом і судом (стаття 7 ГПК України), пропорційності у господарському судочинстві (стаття 15 ГПК України), з огляду на необхідність дотримання вищенаведених принципів щодо розумності строків розгляду справи судом, господарський суд дійшов висновку, що вищевказана заява відповідача не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості через відсутність поважних причин пропуску строку на подання зустрічного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Оскільки зустрічний позов не відповідає нормам частин 1 статті 180 ГПК України, згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява повертається заявнику.

З огляду на викладене та враховуючи те, що зустрічний позов подано відповідачем з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України, а доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення з зустрічним позовом відповідач не навів, тому зустрічний позов Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» підлягає поверненню заявнику.

Також суд зауважує, що зустрічна позовна заява у даній справі була надіслана господарському суду через систему Електронний суд, а тому зустрічна позовна заява у письмовому вигляді заявнику не повертається.

Суд роз`яснює, що зустрічна позовна заява повертається заявникові саме через порушення процесуальної норми щодо пред`явлення зустрічного позову, отже заявник не позбавлений можливості захистити право, яке він вважає порушеним, шляхом подачі окремого позову не в рамках провадження у даній справі.

Повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку. Аналогічні правові висновки наведені в постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 904/2739/18 та від 29.03.2019 у справі № 905/1054/18

Враховуючи наведене, керуючись статтями 118, 119, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про поновлення строку для подання зустрічного позову - відмовити.

2.Зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнати відсутнім в Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (код ЄДРПОУ 23269555) обов`язку за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 №0424-04013 з оплати електричної енергії в обсязі 1 871,783 МВт*г, за актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № БР/24/06-0424 від 30.06.2024 повернути заявнику.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку передбаченому ст.ст. 255-256 ГПК України.

Суддя Кітаєва С.Б.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення15.11.2024
Оприлюднено18.11.2024
Номер документу123032759
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів

Судовий реєстр по справі —914/2022/24

Ухвала від 06.12.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 27.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Кітаєва С.Б.

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Кітаєва С.Б.

Ухвала від 25.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 15.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Кітаєва С.Б.

Ухвала від 07.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Кітаєва С.Б.

Ухвала від 30.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Кітаєва С.Б.

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Кітаєва С.Б.

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Кітаєва С.Б.

Ухвала від 03.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Кітаєва С.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні